Літературно-музична композиція
«Ти до землі всім серцем прихились…»
Вчитель: Потапенко І. І.
Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст.
імені Б. Д. Антоненка-Давидовича
2020 р.
Мета: виховувати в учнів шанобливе ставлення до культури і мистецтва рідного краю; розвиток творчих здібностей і естетичних почуттів.
Очікувані результати: високий рівень духовності особистості; активна участь у культурно-мистецькому житті країни, регіону, школи; вміння творчої діяльності задля збереження і примноження здобутків національної культури.
Ведучий.1
Починаймо наше свято!
Людей зібралося багато,
Щоб веселитись і співати,
І вас на святі розважати!
Ведучий.2
Ми концерт підготували,
В нього ми всю душу вклали,
Як сподобається вам,
То плескайте завзято нам.
Ведучий.1
На землі великій є одна країна:
Гарна, неповторна, красна, як калина.
І живуть тут люди добрі, працьовиті.
І, кажу, до речі, ще й талановиті.
Ведучий.2
Землю засівають і пісні співають,
Вишивають гарні барвисті рушники.
На бандурі грають і вірші складають
Про ліси і гори луки та садки.
Про людей і квіти.
То скажіть же, діти,
Що це за країна?
- Наша Україна.
Пісня «Мій край»
1 учень.
Що таке Україна? Під віконцем калина.
2 учень.
Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі.
1 учень.
Дужі руки у тата, Під тополями хата.
2 учень.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця.
1 учень.
Серед лугу лелека
І діброва далека.
2 учень.
І веселка над лісом
І стрімкий обеліск.
1 учень.
Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
2учень.
Ти, як мати, найрідніша,
Ти і дитинства наймиліша
Ти і взимку найтепліша
Наша отча сторона.
(Виходять дівчина, юнак та маленька україночка).
Голос з-за куліс.
Юнко! Хто ти?
Дівчина: Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піс-нею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.
Голос з-за куліс.
Юначе! Хто ти?
Юнак. Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.
Україночка
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І як небо, як даль солов’їна
Не кінчається Україна.
Пісня «Я – Україночка»
Ведучий. 1 Природа нашої землі унікальна і неповторна. Це диво, таємниця, вічність і нескінченність. Це тихі води і ясні зорі, зелені сади і лани золотої пшениці, медові та молочні ріки. Це розкішний вінок із рути і барвінку.
Ведучий.2
Ось і заграли фарбами осені переліски й поля. З глибини лісу озивається ніжною флейтою вітерець, чується тріск гілки, шелестять золотаві листочки, а з поля доноситься пісня трударів, женців. Саме цієї пори збирається врожай, наповнюються ангари добірним зерном. З давніх-давен наші предки славили працю, хліб в обжинкових піснях.
У виконанні народного фольклорного колективу «Перевесло», дитячого колективу- супутника «Криниченька» уривок Лантратівського обряду «Обжинки».
Понад 20 років збирають ці співучі жіночки по крупинках місцевий фольклорний матеріал, а учні – їхні помічники.
Виступ фольклорного ансамблю « Перевесло ».
Ведучий. 1
. Ніде нема у цілім світі
Пісень дзвінкіших, ніж у нас.
Лунають в сонячній блакиті –
Відлуння котиться в серцях.
В піснях і щастя, і тривога,
В піснях і радість, і печаль.
Летить від рідного порога
У світ пісенний водограй.
В піснях співаєм про калину
Про маму рідну, про життя,
Про долю нашу тополину,
Про радість нашого буття.
В піснях героїв прославляєм,
Що здобували волю нам.
Про них ми з гордістю співаєм,
За щастя наше вдячні вам.
В піснях співаємо про вроду,
Дівочу вроду, неземну.
Про краю нашого природу
Таку красиву й чарівну.
Нехай же лине пісня щира,
В серцях відлунюється знов
І хай живе у наших мріях
Надія, віра і любов.
Пісня «Лантратівка» у виконанні фольклорного ансамблю « Перевесло ».
Звучить спокійна мелодія
Ведучий.1
1. Моя Україна – зоря світанкова,
Пшеничні лани, голубі небеса,
Її солов’їна калинова мова
Світиться наче на сонці роса.
О, рідна матусю, за правду і волю
Справіку моляться твої вуста.
Моя Україна народжена з болю,
Любові та віри Ісуса Христа.
Ведучий.2
Криниця з журавлем і кущ калини –
Безсмертя символ, символ Батьківщини,
Це символ вірності, це символ чистоти,
Людського милосердя й доброти.
Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали.
Як символ долі, щастя і краси.
І чистої дівочої коси.
Ведучий.1
Барвінок – теж рослина обрядова.
Це символ пам’яті і вірності, здоров’я,
Краси і вічності, безсмертя, довгих літ,
Любові знак – барвінку синій цвіт.
Ведучий.2
Верба – одвічний символ України,
Також відома культова рослини.
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.
Ведучий.1
І жито також символ України.
Це обрядова, культова рослина,
Це знак добробуту і злагоди в сім’ї.
І довгого життя на цій землі.
Народна мудрість стверджує – без жита
Людина не могла б на світі жити.
Тож, на достаток і на довгий вік
Тоді, коли Новий надходив рік,
Ходили хлопці житом засівати!
І наречених також посівати
На щастя, на добро обряд велів
Цим життєдайним символом полів.
Пісня «Квітуча Україна»
Ведучий. 1
Хліб-сіль, рушник – гостинності ознака
Теж культові і обрядові знаки.
Чудовий український шан рушник!
На щастя, він ще з побуту не зник.
Є звичай: рушником святі в’язати,
Дорогу молодятам вистеляти.
Прекрасні візерунки рушників
Несуть красу із глибини віків.
(Танок з рушниками)
Ведучий. 1. Багата народними символами наша Україна. Але найбільшим її багатством є
її народ, ми – українці. Які ж ми, українці, які риси нам притаманні?
Ділові, немов американці,
Пристрасні, неначе мексиканці,
І співучі наче італійці,
І розсудливі, немов оті англійці.
Як китайці, дуже працьовиті,
Винахідливі, такі талановиті!
Може, навіть трохи скупуваті,
Та душею щедрі і багаті.
А також веселі та гостинні
В цьому, мабуть, схожі на грузинів.
Як цигани, трохи галасливі,
Інколи хитрющі та кмітливі.
Як французи, дуже емоційні,
Чуйні і ласкаві, експресивні.
Наче німці, здібні і практичні,
Ніби чехи милі, симпатичні.
Як ніхто, завзяті і дбайливі,
І дотепні, й мудрі, жартівливі,
А іще міцні, сміливі, дужі,
До чужого горя небайдужі.
Гумор . До вашої уваги гумористи школи.
Неодноразовий Лауреат обласного огляду-конкурсу «Вишневі усмішки» і Лауреат другої премії Всеукраїнського фестивалю «Боромля – 2010» Михайло Шаповал.
Ведучий 2
Професійний сміхотворецьУкраїни і Лауреат другої премії Всеукраїнського фестивалю «Боромля – 2010» Юрій Римарь.
Учень
Земле моїх предків,
Доленько ласкава,
Світоньку мій, радосте моя!
Вічна Україна,
Квітне твоя слава
Невмирущим співом солов'я.
Краю мій коханий,
Щире твоє слово,
Небо твоє ніжно-голубе,
Рідна Україно,
Земле колискова,
Обіймаю піснею тебе.
Краю мій пшеничний,
Колосом любові
Світишся ти в мирному труді,
Мати-Україно,
Сонце чорноброве,
Уклоняюсь піснею тобі.
Пісня «Україна».
Ведучий 2
Oсь і закінчилось наше свято . Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українську пісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.
Пісня «Побажання».