Літературно - музична композиція «Звучи, рідна мово!»

Тема. «Звучи, рідна мово!»

Мета:формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб;розширювати знання про красу і багатство української мови; пробуджувати почуття національної гідності; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій.

Обладнання: вишивані рушники, хліб, калина, вислови про мову.

Ведучий.

У нас здавна є традиція славна,

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити!

І гостей на свято запросити!

Запрошуємо вас на слово щире, свято рідної мови «Як парость виноградної лози, плекайте мову».

Ведуча.

Сьогодні ми відзначаємо День рідної мови.

Ця тема, діти, дуже актуальна.

Нашу мову в час горя й біди

Не від однієї тяжкої навали,

Не на те рятували діди,

Щоб онуки її забували.

У народі кажуть: «Скільки ти знаєш мов – скільки разів ти людина». Діти, прагніть оволодіти у своєму житті декількома мовами, як це робили Леся Українка та І. Франко, але найдосконаліше прагніть знати свою, рідну, материнську мову.

1-й учень.

О, не згуби ти свого родоводу,

Безсмертна мово, рідна і терпка,

Ти є душа співочого народу,

Що був, і є, і буде у віках.

Ведуча.

Я розповім історію заснування Міжнародного дня рідної мови.

На пропозицію держав-членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, що вперше відзначався 21 лютого 2001 року на церемонії у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Заснування Дня рідної мови сьогодні має велике значення, оскільки, за оцінками фахівців, з існуючих нині у світі 6000 мов чимала кількість перебуває під загрозою зникнення у найближчі десятиліття.

Привернення уваги світової громадськості до цієї теми – серйозний крок до визнання необхідності захистити різноманітність культур.

1-й учень.

Зі слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ

2-й учень.

Бентежна, ясна, калинова,

Не випита, не вибрана до дна.

Моя українська, свята наша мова,

Бринить, як бандури струна.

3-й учень.

Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою косою…

 

 

 

4-й учень.

Слова летять у душу, як лебідки,

О, Боже, це неждане щастя звідки?

Чи ненькою дароване, весною,

Чи сивих предків піснею дзвінкою?

Ведучий.

Хочеться сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

                     Звучить пісня «Рідна мова»

1-й учень.

Босоніж стежка побіжить левадою в городи,

Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.

Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову,

Нема солодшої, повір, за неї, пречудову!

Ведуча.

Кожному народові дорога його мова. А людині рідна мова дорога, як саме життя. Без мови не може існувати народ, його культура. Слово в людському житті ставлять поряд із хлібом. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

Ведучий.                                                                            Ведуча.

А зараз проведемо з вами  мовну вікторину.

1. Скажіть, будь ласка, то яка ж наука                        6. Дві спиці бабуся вколола в клубочок

Вивчає в нашій мові звуки?                                             На букву став схожим

                                                    (Фонетика)                     м’який колобочок.

2. Ми ніскільки не хитруєм!                                         - Немов м’який знак, усміхається Вітя,

Нас і бачать, нас і чують,-                                             Ця буква остання стоїть в алфавіті. (Я)

Це зовсім не дивина.                                                   

Які ж наші імена?                                                          7. Він після речення, цитати

                                                 (Букви і звуки)                  вмостився, схожий на гачок.

3.Шість звуків вільно можна                                            Всіх нас примушує питати,

Співати, як пісні,                                                               а сам ні пари з уст – мовчок.

Ці звуки знає кожен,                                                                                     (Знак запитання)

Як звем їх?                                                                     8.Коли твір якийсь готую,

                                                    (Голосні)                       різні речення пишу,

4.Я один в сім’ї такий,                                                    щось, буває, я цитую,

Кажуть, надто вже м’який.                                             Мову вводячи чужу.  

Хоч мовчун, та не дивак,                                                Але, любий мій читачу,

В слові я – не зайвий знак.                                              Як для вас її позначу?

                                                       (М’який знак)             Тут уже не допоможуть

5.Це усі повинні знати:                                                    ані коми, ні крапки,

Нас не можна роз’єднати.                                                У пригоді стати можуть -

Відрізняємось ми чим?                                                     Здогадались ви ?           (Лапки)

• Літер дві, а знак – один.                                     

                                                     (Дж,дз)                   9. Маленька, менша від мачини,

                                                                                               Ні з ким не стану на борню.

                                                                                         А при читанні, коли треба,

                                                                                      Й людини мову зупиню.  (Крапка)

 

Ведуча.

У результаті всесвітнього конкурсу мов, який було проведено у Парижі (1928 р.), українська мова посіла 3 місце серед 4 мов-переможниць, поступившись французькій та італійській і залишивши за собою перську мову.

1-й учень.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана, материнська мово!

2-й учень.

А Вкраїни ж мова-

Мов те сонце дзвінкотюче,

Мов те золото блискуче,

Вся і давність, і обнова – українська мова.

3-й учень.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

4-й учень.

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Усі разом – УКРАЇНСЬКА МОВА!

Ведучий.

Прекрасна, багата, мелодійна українська мова. Ряд епітетів можна було б продовжувати і продовжувати.

Багато є в тобі щедрот,

Моя Вкраїно чорноброва,

І лиш народ тоді народ,

Як є у нього рідна мова.

1-й учень.                                                       7-й учень.

Що в світі є іще миліш,                                 Як то любо, як то мило

До серця близьке, близьке!                           Жити в ріднім краю,

То мова рідної землі,                                     Рідним словом рідну пісню

То пісня материнська!                                   Я щодня співаю.

2-й учень.                                                        8-й учень.

Важкі були її шляхи:                                      Рідне слово всім нам любе,

І терен, і каміння!                                           Як отець і мати.

Вона пробилась крізь віки,                            Рідна мова нам дорожча

Як сонячне проміння.                                     За жовті дукати.

3-й учень.                                                          9-й учень.

В ній мудрість пройдених століть,               Рідним словом я горджуся,

Краса мого народу,                                        Ним говорю, пишу,

Його священний родовід,                              Рідну мову, рідну пісню

Що вистояв в негоду.                                     Ніколи не лишу.

4-й учень.                                                         10-й учень.

Немало є на світі мов,                                    Рідним словом поговорю,

А поміж ними – рідна!                                   Рідним пожурюся,

В ній радість, сльози і любов,                        Рідну пісню заспіваю

І дума заповітна.                                             Та й розвеселюся.

 

 

 

5-й учень.

Вона нас гріла в дні негод,

Як сонця теплі бризки…

Без мови рідної народ,

Як дерево без листя.

6-й учень.

Вона рідня живій воді,

Наснага для здоров’я

Де б не лягли у нас путі –

Шануймо рідну мову!   

                                 Звучить пісня.

Ведучий.

В землі віків лежала мова

І врешті вибилась на світ,

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Ведуча.

Ці слова актуальні й сьогодні, адже стаття 10 Конституції України, основного закону нашої держави, прийнятого на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, говорить: «Державною мовою  в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Учень.

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

Ви чуєте, згадали знову

Про нашу українську мову?

Закон «Про мови»? Так, вітаю,

Я рідній мові присягаю.

Ведучий.

Багато чудових слів пролунало сьогодні на нашому святі про рідну мову, про любов до неї, про її важливість і значущість.

Ведуча. Ще раз хочеться повторити слова М.Рильського: «Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови».

Учень.

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, -

Прекрасну, милу і чудову.

Як материнську пісню колискову.

Учитель.

Отож, у школі нашій диво-слово

Вивчайте, діти, рідне, калинове,

Ідіть стежками довгих літ

І слово це несіть у світ.

                                                             Звучить пісня.