Літературно – мистецьке свято «О мова рідна! Золота колиска!»

Літературно – мистецьке свято «О мова рідна! Золота колиска!»

Виконала:

Савченко Наталя Володимирівна,

вихователь Харківського

державного вищого училища

фізичної культури № 1

А н о т а ц і я

 Даний виховний захід присвячений Дню української мови та писемності, оскільки мова – наш національний скарб, без якого не може існувати ні Україна як держава, ні народ.

Головною ідеєю заходу було закликати учнів до вивчення та удосконалення своїх знань з української мови.

Головною метою заходу було розвивати почуття патріотизму, повагу до надбань українського народу, до всього свого, українського; виховувати любов до рідного краю, рідного слова, а також відповідального ставлення до майбутнього своєї держави.

Мета:

• розширити знання про красу й багатство української мови;
• формувати розуміння того, що українська мова – наш національний скарб, без якого не може існувати ні Україна як держава, ні народ;
• розвивати патріотизм, повагу до надбань українського народу, до всього свого, українського;
• виховувати любов до рідного краю, рідного слова, бажання вивчати та удосконалювати свої знання з української мови, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання: крилаті вислови про мову; вишиті рушники; виставка дитячих робіт; відео матеріали: запис пісні «Як у нас на Україні», «Про рідну мову», запис пісні Квітки Цісик «Два кольори», запис пісні Т. Петриненка «Україна».

 

(Звучить пісня «Як у нас на Україні»)

Ведучий: Доброго дня шановні гості та учасники, діти! Вітаю Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної.

Учень 1: Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною.

Учень 2: Це душа,що випромінює життєву силу,  це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

Учень 3: Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину із її народом, із попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Учень 4: Наша мова – це рушник вишиваний, який стелиться від батьківської хати і показує нам дорогу у світ.

Учень 1: Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не із-за морів покликану,

Не із словників насмикану.

Учень 2: Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

Учень 3: З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

Ведучий: Мова – це символ народу. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав:  «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування».

Учень 4: За оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

Ведучий: Мова – це символ народу. Отож, шановне панство, пропоную хоча б один день на рік спілкуватися нашою рідною мовою (для кожного своєю), аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь.

Учень1: Отже, мова — найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо.

Учень2: А коли з'явилась мова? У якого племені чи народу? Де? За яких обставин? Протягом віків вчені намагалися відповісти на ці питання.

Учень3: Наша мова успадкована від мов племен, що населяли

Київську Русь.

Учень4: Але ж коли вона виникла?

Учень1: Точної відповіді на це питання немає. В IX ст. було винайдено письмо, складена слов'янська азбука.

Учень 2: А літери, як неба зорі,

Являють щастя нам удень.

Увечері ти бачиш долю,

Мрійливий затишок пісень.

Як добре, земле українська,

Що кращі твої сини

Плекають мову славнозвісну

На творчій, ясній глибині…

Учень 3: Слов’янські вчителі та просвітителі – Кирило та Мефодій були її авторами.

Учень 4: Нею писались релігійні та офіційні тексти. З’явились письмена на церковнослов’янській мові. За записами цією мовою ми можемо приблизно визначити, коли ж з’явилась українська мова — очевидно, ще до XI ст.

Учень1: Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І.Котляревський, а основоположником — Т.Шевченко.

Учень2: Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.

Учень3: Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, —

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любові,

Учень 4: Сміх і радість немовляти —

Неповторне слово «Мати» —

Про життя найперше слово...

Друге слово — гімн величний,

Учень 1: Грім звитяг і клекіт орлій, —

Звук «Вітчизни» неповторний

простий, і предковічний...

Ну, а третє слово — «Мила»

Учень 2: Буря крові, пісня рвійна

І така, як запах любистку,

І така, як мрія мрійна...

Перейшов усі світи я —

Учень 3: Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.

Учень 4: Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово — пісня колискова.

Мово — матері уста.

«Колискова» І.Багряний

Відеоролик «Про мову»

Учень 1: Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір.

Учень 2: Адже словом можна:

розвеселити

розрадити

вселити надію

викликати посмішку

переконати

ощасливити

зцілити

причарувати

возвеличити

очистити душу

розсіяти сумнів

скувати сили душі

посилити тривогу й безнадію

поранити душу

приголомшити

принизити

образити

зганьбити

убити

Учень 3: Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки,

Є слова, як жар, пекучі,

І отруйні, наче чад…

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

Олександр Олесь

Ведучий: Народна поезія України – апофеоз краси.

Учень 1: Українські письменники, поети продовжили традиції народу. Красою їхнього слова ми зачаровуємося, читаючи поетичні твори Т.Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, І.Франка…

Учень 2: А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Нікого не залишають байдужими гуморески П.Глазового, Остапа Вишні…

Учень 3: Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Учень 1: Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Учень 2: Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Читайте до болю знайомі рядки,

Вклоняйтеся кожному слову.

Кров’ю кляніться нести у віки

Свою материнськую мову!..

Учень 3: Українська мова – барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації і прості люди, які називають себе українцями. Кожне слово в ній – коштовний камінь з десятками граней. Наша мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало українського менталітету, доброти, душевності, щирості.

Ведучий: Це свято, яке сьогодні відзначаємо, ми присвячуємо її величності Українській мові та писемності, щоб ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, є справжнім дивом, великим і прекрасним.

Учень 1: У світі про українську мову кажуть, що вона співуча, солов'їна, багата. І від кожного з нас залежить, щоб жила наша мова, одна з найкрасивіших мов світу.

Учень2: Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. Вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі.

Учень3: Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.

Учень1: Українська мова вивчається у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших держав. Вона є однією з робочих мов ООН, а в Римі з 1989 року існує Міжнародна асоціація україністів.

Учень2: Українську мову вважають рідною 67,5% населення. Поза межами України наша мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах Латинської Америки, Австралії, США та Канаді.

Ведучий: А яка чудова, мелодійна українська пісня!

Пісня «Два кольори»у виконанні Квітки Цісик (Відомої американської співачки українського походження)

Учень 1: Пісні супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська.

Учень 2: 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.

Учень 3: Пісня – це трепетне серце народу, його крила. Пісня існує стільки ж, скільки існує людина.

Учень 4: Нелегка доля української пісні. Вона була разом із народом і в будні і в свята. Тож згадаємо її сьогодні, віддамо шану українській народній пісні.

Учень 5: Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

(Учні виконують «Попурі» на тему українських народних пісень)

Учень6: Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує.

Ведучий: Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово – щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.

Пісня Т. Петриненка «Україна».