Слайд № 1 - заголовок

07.11.2018. Літературно-мистецький колаж «Я ПОВЕДУ ВАС у ВІЧНІСТЬ…»                                                     

Слайд № 2 (фото Канта)

За чим в житті ми йдем, це вкриє глиб пітьми;
Що нам робить як слід, свідомі тільки ми.
Ніяка напасть  в нас  не викраде надію,
Хто вірить, щоб радіти з віри, справ цю дію.

Е. Кант, «Віра і діло» (Glaube und Tat)

Так писав Еммануїл Кант у своєму творі «Віра і діло»

«Не можна обійняти неосяжне», ці знамениті слова належать Козьмі Петро́вичу Прутко́ву — літературній масці, під якою в журналах «Современник», «Искра» та інших виступали в 50—60-і роки XIX століття поети Олексій Толстой, брати Олексій, Володимир   і Олександр Жемчужникові (фактично — це колектив-ний псевдонім всіх чотирьох)^.

Слайд № 3 – фото Козьми Пруткова

Дійсно, якщо шлях, як ми зрозуміли, нескінченний, розвиток  не обмежено, то як все встигнути в короткий проміжок між  народженням і смертю, тим більше, якщо за плечима уже більша  половина життя?

Тому сьогодні ми постараємося довести вам, шановні присутні,  протилежне, що неосяжне все ж таки обійняти можна, якщо ви усвідомили, куди і  навіщо потрібно рухатись – ви набули мету чи точку відліку.

«Не можна обійняти неосяжне» зразу, але можна спробувати зробити це поступово, головне побачити стратегічну лінію і оволодіти тактикою, а потім працювати, працювати і працювати, як робили це найвидатніші представники української і світової літератури. Письменник повинен писати.Усе інше прийде як заслужений результат в потріб-ний час і в потрібному місці. Це аксіома, адже ноша дається по плечах, звідси - неможливого немає!

Тому зараз ми і поведемо мову про видатні літературні постаті, які своїм життям і творчістю доводять ці філософські істини. 

Слайд № 4

(на екрані з’являється образ Григорія Сковороди, по периметру з’являються портрети українських і зарубіжних письменників, в центрі)

О.Д.Батрановська.   Розміщує в центрі колажу портрет Г.Сковороди

Зверніть увагу на це розумне, вдумливе  і цілеспрямоване обличчя.

Сьогодні все виразніше починає звучати український мислительний голос, пересилюючи давні тези про, начебто, відсутність української філософії як самобутньої одиниці на фоні здобутків західної філософії. Зокрема характеристика творчості великого українського філософа Григорія Сковороди починає набувати більш переконливих рис: з’являється розуміння його правдивого вкладу у скарбницю знань всього людства.   Отож, не тільки не зайве вкотре пригадати, про що мислив «мандрівний» Сковорода, якими темами він переймався, а й, поглянувши на сказане мислителем, наблизити його творчість до сучасника. 

Григорій Сковорода рідний не лише «скитальцям».  Володимир Соловйов називав його своїм учителем, поруч з Памфілом Юркевичем. Поет Арсеній Тарковський створив глибокодумні поезії, в яких переосмислив постать Сковороди. (Устименко Л.О. читає вірш  Арсенія Тарковського"Григорий Сковорода")   Слайд № 5

Не искал ни жилища, ни пищи,                              
В ссоре с кривдой и с миром не в мире,
Самый косноязычный и нищий
Изо всех государей Псалтыри.
          Жил в сродстве горделивый смиренник
          С древней книгою книг, ибо это
          Правдолюбия истинный ценник
          И душа сотворенного света.
Есть в природе притин своеволью:
Степь течет оксамитом под ноги,
Присыпает сивашскою солью
Черствый хлеб на чумацкой дороге,
          Но и сквозь обольщения мира,
          Из-за литер его Алфавита,
          Брезжат синего неба сапфира,
          Крыльям разума настежь открыто

О.Д. Про вплив творчості Сковороди на українське письменство годі й згадувати.

Крупа Анна. Мені пригадується відомий твір польського мислителя В. Татаркевича «Про щастя», де він створив мозаїку з думок, які будь-коли висловлювалися про щастя, але, здається, й гадки не мав про велич генія Сковороди. А Сковорода є повноправним мислителем про щастя, — більшого і глибшого, мабуть, і немає.   Для цього треба читати і виписувати Сковороду, що збагнув і робив мудрий Шевченко. Розмисли Сковороди можна вважати «філософією щастя»:

Тож розпочнемо створення нашого літературно-мистецького колажу цими розмисла-ми.  1.«Немає солодкішого для чоловіка і немає потрібнішого, ніж щастя…»                      («Начальная дверь ко христіанскому добронравію»).   (Анна розміщує вислів на колажі)

 2.  «Коли дух в людині радісний, думки спокійні, серце мирне, то й все світле, щасли-ве, блаженне. Оце й є філософія» (цитував М. Ковалинский філософа).

(Панаріна Лілія розміщує вислів на колажі)

3. Щастя в «печерах серця», воно в того, в кого «совість, як чистий кришталь» (говорить Пісня 10). (Заторський Іван розміщує вислів на колажі)

4. Боже буття: «джерело», «світло», «сонце світу», «невидима сила, яка усе наповняє і усім володіє», «Першоначало», «Буття усьому», «Ум всемірный»!  (Махтій Анна розміщує вислів на колажі)

О.Д.: Жива муза Сковороди — це повторення долі української культури нашого століття. 

У Сковороди зустрічаються думки дуже близькі до ідей про любов у Емпедокла, Платона та Епікура. Він зауважував: «Начало всему и вкус есть любовь…»^.

Сковорода називав Любов дочкою Мудрості. 

В листі до М. Ковалинського він зізнавався:    Слайд № 6

К.А. «Що дає основу? — Любов.
П.Л. Що творить? — Любов.
З.І. Що зберігає? — Любов, любов.
М.А. Що дає насолоду? — Любов, любов, початок, у тобі ж кінець»^.

Панарін А. Любов дає силу росту буттю.

Вознюк А.«Love comes from love when I want to be loved, first, I love myself». (в колаж)

Слайд № 7. «Любов виникає з любові:коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю».

О.Д.Чудово це звучить латинською мовою…

Гайченя Стас. 'Fundamenta quid facit? - Amor. (латинська)

                         Quid operatur? - Amor.

                          Stores quid? - Amor, ama.

                          Quid iuvat? - Amor, caritas, ab initio audistis et finem ".

                          Incrementa virtutis amore.

О.Д. «Світло бачиться тоді, коли світло в очах є…»- говорив мислитель. Сьогодні ми не уявляємо пізнання себе без його мудрих афоризмів.

Вознюк А.Слайд № 8. By the way, in order to understand a philosopher, it is not necessary to read his treatises and to study the biography. It is enough to know some quotes.

Переклад. Між іншим, щоб зрозуміти філософа не обов’язково перечитувати його трактати та біографію, достатньо знати декілька його цитат.

Гайченя С.Слайд № 9. Works  by Gregory Skovoroda are filled with aphorisms, like pearls. It shows  how outstanding and profound philosopher he was. Moreover, most of these aphorisms belong to Skovoroda himself. They are one of the greatest values of the individual style of the writer. Sometimes Skovoroda also rethought the words of ancient wise men, as he knew Latin and ancient Greek literature as well.

Переклад. Творчість Григорія Сковороди пересипана афоризмами, неначе перлами. Це свідчить про те, яким видатним, глибоким філософом був він. Тим паче, що більшість цих афоризмів належать перу самого мислителя. Вони є однією з найбільших цінностей індивідуального стилю письменника. Іноді Сковорода також переосмислював вислови античних мудреців, оскільки добре знав латинську та давньогрецьку літературу.

(Виходять  учні –  «англійці» до колажу)

 Александровська C.Слайд № 10. Gregory Skovoroda is the author of many aphorisms, which then "went to the people" and became popular.

Переклад. Сковорода є автором багатьох афоризмів, що потім «пішли в народ» та стали популярними.

Михальчук М. Слайд № 11. The most important task of person is self-knowledge, therefore, you should practice the slogan “Know thyself!”          (в колаж)

Переклад. Найважливішим завданням людини є самопізнання, тому ви повинні практикувати гасло "Пізнай себе!"

Вознюк А. Слайд № 12.Everything will be difficult,if there`s no dream. (в колаж)

Переклад. Все буде важко, якщо не мріяти.

Александровська C.Слайд № 13.The biggest loss is the loss of time. (в колаж)

Переклад. З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Гайченя C.Слайд № 14.Give thanks to God, Who made necessary things simple,

And complicated things unnecessary.  (в колаж)

Переклад. Дякуй Богові. Він зробив потрібні речі простими. А складні речі непотрібними.

Крупа.А.Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на  українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям.

Панаріна Л.Щоб оцінити цей вплив, як писав Слайд № 15.С. Єфремов, «досить буде сказати, що сучасники бачили в ньому «мандровану академію» і його самого вважали вартим за університет; досить сказати, що коли треба було тоді знайти в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки.

Заторський І.Теми, ідеї, сюжети та образи творів Сковороди формувалися, передовсім, на ґрунті традицій давнього українського письменства.

Махтій А. Сковорода є останній представник українського духовного бароко, з іншого боку, він – український "передромантик": але бароко та романтика – саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духовної історії...”.

Панарін А. Слайд № 16. Сковороду та ВИшенського єднає, перш за все, доволі радикальна аскетична настанова (недаром нашого філософа часом називали “ченцем у мирУ”). 

Впливу од Сковороди безперечно зазнав і батько нового українського письменства Котляревський, і батько української повісти Квітка»... 

О.Д.Слайд № 17. Григорій Квітка – Основ'яненко, так само, як і Сковорода, понад усе цінує душевний спокій, сприймає серце за своє справжнє Я.   Утім, чи не найвиразніше Квітчине “сковородинство” прозирає там, де мова заходить про Божий промисел та про людську “сродність”.  

Панарін А. У творчості Сковороди бере початок  чільна ідея «Наталки Полтавки» І.Котляревського – “сродність” української людини до добра. 

Заторський І. Слайд № 18. Схожого на себе гордого одинака (“полуаскет і стоїк строгий”), який, відцуравшися світових зваб, став жити “в храму духовної свободи, / Непідкупної правоти, / На лоні свіжої природи  / І хуторної простоти”  побачив у Сковороді Пантелеймон Куліш.

Махтій А. Слайд № 19. Василь Яременко в передмові до вибраних творів Григорія Савича зазначає:
"Для Т.Г. Шевченка твори Сковороди були не лише підручною книгою, але й незглибимим джерелом філософської і поетичної думки, з якого повною мірою черпала допитлива душа генія".

Крупа А. У вірші "А. О. Козачковському" Тарас Шевченко писав: Слайд № 20.

Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п'ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге — та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку.

Хрестами І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду...

Александровська С.

That was done a long ago. As early as school
Nevertheless in учителя-д'яка
Prettily will steal п'ятака 
(Because I was a bit not naked, -
Such wretched) and will buy
To the paper sheet. And will do
Little book of matches. By crosses
And by patterns with flowers
The leaves will leading around
And copy off Skovoroda...
О.Д.Сковороду, як мандрівного вчителя, здавна порівнювали з “мандрованими дяками”, хоча його життєва мандрівка мала, скорше, містичне підложжя.

Піти, піти без цілі і мети...  Слайд № 21(іде по полю).

Вбирати в себе вітер і простори,

І ліс, і лан, і небо неозоре.

Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!»

Аж власний світ у ній почне рости,

В якому будуть теж сонця і зорі,

І тихі води, чисті і прозорі.

Прекрасний шлях ясної самоти.

Панаріна Л.   Слайд № 22. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття творчість Сковороди привертає пильну увагу таких чільних тогочасних письменників та публіцистів, як Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Марко Кропивницький, Іван Нечуй-Левицький.                           (портрети в колаж)

Панарін А. Слайд № 23.   А під добу українських національно-визвольних змагань та “червоного Ренесансу” 1920-х років Сковорода поступово перетворюється на справжній символ нашої культури. Під ту пору до Сковороди звертаються Павло Тичина, Микола Хвильовий і Микола Зеров… (портрети в колаж). Відтоді й аж до сьогодні “сковородинство”(«дауншифтінг») стає однією з визначальних рис нашого новітнього письменства. ”                            (слово «дауншифтінг»  в колаж)

Крупа А. Слайд № 24.   Назагал, коли мова заходить про традиції Сковороди в українській літературі ХІХ–ХХ століть, зринають, окрім названих, імена Євгена Гребінки, Леоніда Глібова, Івана Карпенка-Карого, Лесі Українки, Володимира Винниченка,   Івана Багряного, Остапа Вишні, Євгена Маланюка,    Василя Симоненка,     Юрія Андруховича, Павла Филиповича та багатьох інших. (в колаж).

Заторський І. Слайд № 25.  

Ясніють верби, і шумить вода,

Квітки і трави простяглись без краю,

Широким шляхом йде Сковорода,

І ластівки радіють і кружляють.

 Земна принадо! Вітре золотий!

Ти не приносив ні скорбот, ні кари.

Блакитним небом і мене укрий —

У вічний степ жену пісень отари.

Панаріна Л. Великий наш філософ, як говорив П.Тичина Слайд № 25,  щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого - чисту та моральну... Великий наш філософ, який був у конфлікті з царями, царедворцями й панами, багато від цих останніх у житті зазнав переслідувань, заборон і обмежень... Але ж потоки творчого мислення Сковороди такі були потужні, що вони, спадаючи із верховин у долину, ламали на своїй путі усі колючки і бур'ян, перестрибуючи через каміння гостре, і розливались широко по всім роздоллі.

Крупа А. Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами,
Мандрівника Сковороди
З припорошілими саквами,
Що до цілющої води
Простує, занедбавши храми. Слайд № 26. Так про Сковороду сказав М.Рильський

Махтій А. На зламі 1950–60-х років в українській літературі дебютувало ціле гроно дуже яскравих письменників (Микола Вінграновський, Іван Драч, Ліна Костенко, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Валерій Шевчук та інші), що їх заведено називати “шістдесятниками”. Слайд № 27.  

Панарін А. Василь Симоненко веде свій духовний родовід “від прадіда Сковороди”,    Слайд № 28.   збірка Ліни Костенко «Сад нетанучих скульптур» багато в чому перегукується із «Садом божественних пісень» Сковороди, Микола Вінграновський називає Сковороду “перший розум наш…”  

  Любов та віра дають змогу людині вийти за межі свого тлінного звичайного "Я".   "Скрізь любов та віру людина пізнає себе", — твердить Сковорода.

 Мабуть,  тому Г.Сковорода прагнув одинокості, бо найвищим щастям він бачив досягнення глибин власної душі. Г.Сковорода не прагнув самоізоляції, він прагнув самовдосконалення.

 Крупа А. Його вірш «Усякому городу нрав і права» висвітлює проблеми, які не втратили актуальності в модерному суспільстві: засудження шахраїв, ледарів, людей, які перебувають у полоні своїх згубних пристрастей. (Акапельно звучить пісня)

Заторський І. А неймовірно експресивний «De libertate» — ода справжньому свідомому українцю.

Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє?

Михальчук М. What is а freedom? Good in it what is it? They say it's like gold?

З.І.Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.

М.М. No, no, let's not crush it: by matching all   evil

Against freedom it is just a swamp.

З.І.О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
М.М. Oh, if I'm not gonna be silly in my stupid

That I could not remain without freedom.

З.І.Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою! Слайд № 29.  

М.М. Glory be with you forever

Freedom of the Father, Bogdan Hero!

Крупа Н.Ф. Творчість видатного філософа, письменника і просвітителя була визначним явищем в українській культурі. В історії української літератури Г.С. Сковорода лишається одним із перших ліричних поетів, байкарів і сатириків. Український мислитель заклав підґрунтя, на якому і надалі розвивалась передова філософська думка і літературна творчість як в Україні, так і в Росії  -  Івана Крилова, Василя Капніста, Дениса Фонвізіна і багатьох інших. 

Панаріна Ліза 

1.   „Что Кант?.. Вот… есть… Сковорода ”, — ці слова належать російському поетові Андрію Бєлому, який, розчарувавшись у можливості знайти істину у книзі Канта«Критика чистого розуму», знайшов її у філософських творах Г. Сковороди.

Вплив творчості, прикладу особистого життя й філософських ідей чудового українського мислителя здавна відчувається в літературі. Першим показав  Григорія Сковороду В.Т.Нарєжний у своєму  романі "Российский Жилблаз"  (1814) Слайд № 30 потім побачила світ повість І.І.Срезневського "Майор, майор!" (1836) Слайд № 31, де дійовою особою є видатний філософ. Сковородинівські мотиви відчуваються в роздумах М.В.Гоголя, в філософських поглядах Ф.М.Достоєвського, в творчості Володимира Соловйова (до речі, родича українського філософа по материнській линії), а також М.С.Лєскова, погляди Сковороди вивчав Л.М.Толстой

Тарасюк Юля, Царик Діма виходять до колажу. Ще за життя Григорія Сковороду називали «українським Ломоносовим». (портрет Ломоносова в колаж). І якщо вірити Александру Хашдеу (російському письменнику, історику, філологу, фольклористу) Слайд № 32, який уперше докладно розглянув питання про ставлення Сковороди до Ломоносова, що  сам Сковорода не без властивого йому козацького гонору казав про це порівняння приблизно таке:

Царик Діма (інсценізація в костюмі Сковороди) “Мене силкуються міряти Ломоносовим та ще й кажуть про мене: який він нікчема! який він простак! Буцім той Ломоносов – казенне мірило, що ним конче треба всіх міряти… Прошу панство не замовляти мені воскових опудал, бо я працюю не з воском, але з міддю й каменем, а ще – не вказувати мені шлях, бо я не люблю шмигляти боягузом попід берегом з одної  губи та в другу, а волію сміло пливти морем та й об’їхати довкруж усю землю не заради того, аби втішатися прогулянкою, а заради того, аби відкрити новий світ ”.  

Справді-бо, філософія Ломоносова була надто далека від символічних побудов та містичних поглядів Сковороди. Утім, у російського та українського філософів було й чимало спільного: обидва вони – вихідці з простолюду, обидва навчалися в Києво-Могилянській академії та побували в Європі, а їхня поезія позначена яскравими бароковими рисами. Обидва були реформаторами в царині поетики: Ломоносов запровадив у російську літературу силабо-тонічне віршування, а Сковорода здійснив радикальну реформу класичної української силабіки Слайд № 33.  

Тарасюк Володимир. Пошуки правди, заглиблення в себе, у свою душу , яка є не стільки шляхом пізнання, скільки його глибинним витоком притаманна і  творчості письменника 19 століття Миколи Васильовича Гоголя (портрет Гоголя в колаж). Він, як і  Григорій Сковорода,  називає душу "серцем". Серце людське - це безодня незвідана, тут ми кожної хвилини помиляємось. Єдиний шлях самоствердження, самовдосконалення, що допоможе уникнути помилок, - улюблена справа людини, що поглинає всю її. Близько до ідеї Сковороди про "сродний труд", Гоголь стверджує неповторність людини, її право на власний моральний шлях у житті. У Гоголя поняття “сродність” ми не знайдемо, але про пошуки відповідності своїх природних схильностей, таланту, вдачі, людських устремлінь , положенню в суспільстві  розповів письменник у своєму есе “Авторська сповідь”.

Бабченко Катерина.  Уявімо собі тихе тепле літо. Надвечір'я. Яснополянська садиба графа Льва Толстого потонула в розкішній зелені  (відео Ясної Поляни). А сам хазяїн сидить у своєму робочому кабінеті за столом (фото Толстого в колаж). Він уважно читає чималий за обсягом том - харківське видання творів Сковороди 1894-го року (ця книга ще й досі зберігається у фондах особистої бібліотеки Толстого).

Коли перегодом хтось із друзів Толстого згадав у розмові Сковороду, той одразу ж пожвавився.

Терьохін С."Ах, Ви знаєте Сковороду! - радісно вигукнув граф. - Яка надзвичайна постать!"  І трохи помовчавши, додав з тією ніжністю в голосі, з якою говорять про рідну людину: "Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я недавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні й твори!"...

Бабченко К. Оповідання про Сковороду Лев Толстой справді написав. І в тому оповіданні зринає дуже примітна фраза: Слайд № 34.    "Сковорода вчив, що святість життя - тільки в справах». Кажуть, що коли восени 1910-го року, перед самісінькою смертю, Толстой начебто ні з сього ні з того надумав тікати з Ясної Поляни, то цей відчайдушний крок був не чим іншим, як наслідуванням "утечі від світу" Григорія Сковороди. Одне-єдине, що було тут не так - граф Толстой тікав від світу, аби померти, а Сковорода зрікся світу в розквіті сил заради того, щоб жити..

Мальцева Інна.  Слайд № 35.     У ХХ столітті розшифровано  тайнопис останнього роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита»  (портрет Булгакова в колаж), який говорить нам знов про Григорія Савича Сковороду. Знаки, що вказують на Сковороду, розсипані  в романі повсюди.

Панаріна Ліза. Це і ім'я Майстра ("майстром" в старовину в слов'янськім світі називали вчителя грамоти по церковних книгах, знавця біблейських текстів, само таким був Сковорода,  який в 60-ті роки XVIII ст. викладав катехізіс в підготовчих класах Харківського колегіуму). 

Царик Дмитро. Це й деякі паралелі в постатях Майстра і Сковороди: наприклад, Майстер у Булгакова знає декілька іноземних мов (англійську, французьку, німецьку, латинь, грецьку й трохи читає по-італійському).Сковорода знав стародавньоєврейську, грецьку, латинь, німецьку мови й трохи італійську.

Мальцева Інна Композиція булгаківського роману, в якій людський світ (Бездомний, Берліоз, Варенуха, Ласточкін та інші) поєднано зі світом космічним (Воланд і його почет) та зі світом Біблії (Ієшуа Га-Ноцрі, Понтій Пілат, Юда, Левій Матвій), перегукується з наукою Сковороди про три світи (мікрокосмос, макрокосмос та “символічний світ” Біблії) Слайд № 36. 

Терьохін Стас. Це й прославлена фраза роману "Рукописи не горять!" (Сковорода, незадоволений своєю книгою "Асхань", "ожелчившися, спалив ії", а потім сталось, що список книги зберігся у одного із друзів філософа; палить свій роман про Іешуа і Майстер у Булгакова.) 

Тарасюк Юля. Нарешті, досить чітко виражена в романі і сковородинівська концепція пошуку спокою, одна із головних тем його філософії та поезії. Спокій для поета-філософа втілює вічність, вічний дім, а символом воскресіння, останнього шляху до спокою є місячна дорога. 

Бабченко Катя.    Цікавість до настанов українського філософа не згасає і в наш час.

  У 2002 році до Києва завітав один із найпопулярніших письменників сучасності Пауло Коельо. Слайд № 37. Цей харизматичний для багатьох автор, чиї герої повсякчас намагаються ніби зазирнути за лаштунки земного театру, у своєму інтерв’ю часописові «Академія» спробував пояснити власні види на життя й наче між іншим зауважив: «Я знаю, що в Україні 280 років тому народився великий філософ і поет Григорій Сковорода, який обстоював первенство духу. Мені здається, що він, може, як ніхто інший в Європі, зумів дотримуватись у житті знаків долі… У Сковороди є також один важливий постулат: «Бог зробив важке непотрібним, а потрібне – легким». Таким чином, казав автор «Алхіміка», усупереч своїй не надто гармонійній добі Сковорода зумів досягти «неабиякої внутрішньої гармонії з долею».

Антоненко Т.В. Слайд № 38.

The works of Skovoroda  - the prominent Ukrainian philosopher and poet, singer and musician, fabulist and teacher are translated into many world languages (English, German, Italian, Portuguese, French, Czech, Polish, Slovak, Romanian, Moldavian , modern Ukrainian, modern Russian). Слайд № 39. Skovoroda’s translations and his works were studied by Harvard Library Слайд № 40, American University of Scientific Research (New York) Слайд № 41 and Canadian Institute of Scientific Research (Toronto).

Твори Сковороди—видатного українського філософа і поета, співака і музиканта, байкаря і педагога, перекладені на багато мов світу (англійську, німецьку, італійську, португальську, французьку, чеську, польську, словацьку, румунську, молдавську, сучасну українську, сучасну російську). Перекладом і дослідженням творчості Г.С.Сковороди займався Корпус перекладу Гарвардської бібліотеки, американський університет наукових досліджень (м. Нью-Йорк), Канадський інститут наукових досліджень (м. Торонто).

Слайд № 42. The translator's heritage of the scientist includes the translations of “Moral” by Plutarch. Skovoroda also translated the treatise by Cicero "About the old man", some of the Aesop’s fabels, Virgil’s works, Ovid’s "Praise astronomy ".  He translated the "Ode" by New Latin Flemish poet Syndronia Goshia (Gozia), the works of French  humanist  Mark Antony Muret "Peter Gerardius" and "On the birthday of Jesus" and of course Horace, whom Skovoroda really liked and called the "Roman Prophet"

Перекладацька спадщина вченого включає переклади з «Моралій» Плутарха. Сковорода також переклав трактат Цицерона «О старости», окремі байки Езопа, твори Вергілія , Овідія «Хвала астрономії». Він переклав також «Оду» новолатинського фламандського поета Синдронія Гошия (Гозія), твори французького поета-гуманіста Марка-Антуана де Мюре «Петру Герардію» і «В день народження Ісуса» і, звичайно, Горація, якого Сковорода дуже любив і називав «римським Пророком» (фото перекладів в колаж)

Шевченко О.М.

А незаперечним фактором  в житті філософа є те, що домінантою світосприйняття, в житті  українського генія світової культури була музика, яка супроводжувала його все життя.

Гаврилюк В. Адже музика, поезія становили нерозривну єдність і гармонію життя й філософії Сковороди. Філософія для нього була, за його ж висловом, «найдосконалішою музикою», «музичне» спрямування літературних творів відчутне навіть у назвах   жанрів опусів: Слайд № 43 пісня, кант, духовний концерт, канон, стихири, «музично-псальмові імпровізації».                           

Марищак К.  Виняткові музичні здібності – досконалий слух, чудовий голос, володіння багатьма інструментами, талант композитора і педагога – були засобом передавати філософію буття й світобачення, сутність якого називаємо нині національною бароковою традицією, що, власне, визначає засади українського музичного бароко.  Ця сутність бринить в особливій музичній мові – проникливій, сердечній, зрозумілій усім.

Звучить пісня «Ой ти пташко…»

Пилипенко Д.Гаврилюк В.виходять.  Слайд № 44. Звук сопілки. Його вважали праведником, котрий зцілює піснями і чарівною грою душевні рани одиноких, убогих і знедолених. Бо, за його розумінням, «музика промовляє до душі нашої», він бачив у ній «джерело думок вдячних» і спосіб узагальнення світу. Мелодії, за розповідями друзів, Григорій виводив ще дитиною, прагнучи усамітнення і споглядання навколишнього світу. А, імпровізуючи на сопілці, удосконалив інструмент і свою гру настільки, що міг передавати на ньому рулади птахів (сопілку у колаж).  Катерині ІІ  на її запрошення перебратися до Петербурга, Сковорода висловив відмову    римою: «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». (вислів у колаж  на вівці)

Гаврилюк В. Володіння багатьма інструментами лірою, гуслями, бандурою,флейтою,  гарний голос, обізнаність у царині музики визначили подальшу музичну кар’єру Григорія Сковороди. (інструменти у колаж).  

Марищак К.Його пісні співали українські рапсоди-бандуристи, лірники, мандрівні дяки, чумаки, зазнаючи змін внаслідок плину часу. Їх можна сприймати як народні, іменовані також «сковородинськими». І понині відомі його сатирична пісня «Всякому городу нрав і права», ліричні канти «Стоїть явір над горою», «Ой ти, птичко жолтобоко», пісня-псалом «Ах поля, поля зелені» (відеоролик Ніна Матвієнко).

Пилипенко Д. виходить. Його друг Михайло Ковалинський про музику Сковороди сказав:

 «Вона сповнена гармонії простої, але величної, проникливої, чарівної, ніжної…» (вислів на колаж).Адже, якщо повернутися до слів самого Сковороди, «цей мандрівник ходить ногами по землі, а серце його перебуває на небесах і втішається». …» (вислів на колаж).А доказом нашої плідної праці сьогодні з вшанування пам’яті великого митця, філософа світової величини, народного учителя Григорія Савовича Сковороди є наш літературно-мистецький колаж «Я поведу Вас у вічність…» Слайд № 45.

Крупа Н.П.  Отже, основною ідеєю  всієї філософії Сковороди (життєвої, літературної, мово пізнавальної, музичної) була ідея «сродної праці». Григорій Сковорода закликав всіх людей займатися улюбленою справою, яка б приносила користь іншим, чи ти поет, чи письменник, чи музикант, чи шанувальник різних мов світу, чи просто людина. Його філософія не має терміну придатності і не стосується якогось певного періоду часу, філософія Сковороди – вічна і тверда. Слайд № 46.

І його слова «Я поведу Вас у вічність…» Слайди № 47,48   сьогодні є дійсно пророчими. Ми з відкритим серцем збагнули його, ми любимо його творчість, доносимо її до нового покоління українців і з нею теж підемо у вічність…
Прислухайтесь до себе, до свого серця.   Подумайте про це…? Слайди № 49- 53.

Звучить фінальна пісня «Ми все здолаєм»

Рідні простори у неоглядну даль зовуть.

В планах сміливих, мріях щасливих наша суть.

Жити – любити, не повторити жодну мить.

Серцем гарячі,з нами удача, хай щастить.

Ми свій залишимо слід – спільно змінимо світ.

Приспів: Ми молоді, а значить сильні.

Ми молоді, душею вільні.

В серцях у нас вогонь палає.

Ми молоді, ми все здолаєм…

Т.С.   Повір у нас, Україно
Т.Ю. Ми зробимо тебе кращою.
З.І.     Наші думки незалежні.
К.А .  НАші кроки смиливі.
Б.К.   Ми впевнено йдемо до своєї мети.
Ц.Д.   Бо ми ті, хто змінює світ!

Приспів: Ми молоді, а значить сильні.

Ми молоді, душею вільні.

В серцях у нас вогонь палає.

Ми молоді, ми все здолаєм…