ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ПРОЄКТ-СПІЛЬНОДІЯ «Читаємо на карантині: сім вечорів з книгою»

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ПРОЄКТ-СПІЛЬНОДІЯ

«Читаємо на карантині: сім вечорів з книгою»

ПЛАН

І. Проблема формування компетентного учня – читача у шкільній літературній освіті.

ІІ. Прийоми, засоби, методи мотивації до читання творів на уроках зарубіжної літератури.

ІІІ. Інноваційні ідеї, покладені в основу літературного проєкту « Читання на карантині:  сім вечорів з книгою».

ІV.Висновки

V. Використана література.

      І. ВСТУП.Проблема формування компетентного учня –читача у шкільній літературній освіті.

        Сьогодні  мене , як учителя зарубіжної літератури,   хвилює одна глобальна проблема : протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури школярів. Саме зараз, у вік комп’ютеризації і доступу до Інтернету, багато учнів мають можливість одержати знання саме через комп’ютер. Вони все рідше тягнуться до книжки.  Художня література  в епоху інформаційного суспільства втрачає свою значущість для сучасних учнів, а новітні інформаційно-комунікаційні засоби створюють у них ілюзію повноцінного еквівалента художнього твору. Я розумію, що величезний запас знань, які я  намагаюсь  вкласти в дитину, може бути зведений нанівець, бо немає мотивації до читання творів учнями.

        Я намагаюсь  під час вивчення літератури формувати компетентного учня-читача, який розуміє ціннісне значення читання для власного розвитку, здатен працювати в команді, спілкуватися, взаємодіяти, вести діалог із суб’єктами освітньої діяльності, критично мислити, бути ініціативним, відкритим, комунікабельним. Намагаюсь донести до учнів , що основою розвитку самодостатньої особистості є читання і що нині важливо навчитись усвідомлено ставитися до читання, формувати власну  траєкторію самоосвіти, бути готовим навчатися упродовж життя.

     На мою думку, проблема формування компетентного учня-читача, розвитку читацької культури сучасних школярів, виховання потреби у постійному читанні високохудожніх творів є надзвичайно актуальною в шкільній літературній освіті.

ІІ. Прийоми, засоби ,  методи мотивації до читання творів на уроках зарубіжної літератури.

    Пропоную  деякі прийоми, форми,засоби і методики, які можуть сприяти  виконанню поставленої мети – прищепленню учням навичок  читання, і, врешті решт, любові до книги.

     Зацікавити учнів може виразне читання найяскравіших сторінок твору. Можна  супроводити коментарем учите­ля, чому саме ці сторінки були вибрані для чи­тання. Цікавим є і  читання за принципом «Далі буде», коли у класі звучать гостросюжетні урив­ки, які перериваються в момент кульмінації. Можна запропонувати виставки книг, круглі столи для обговорення книг, літературні вечори та ранки, ігрові технології, засідання літературного клубу , різноманітні повідомлення вчителем  цікавих фактів про пись­менників та їх книги; уроки в бібліотеках, де учні наочно знайомляться з деякими виданнями; ро­динні літературні свята тощо.

       З давніх часів ефективним прийомом прилучення до читання художніх творів є робота з епіграфом. Його можна використовувати на різних етапах уроку: під час мотивації учнів чи актуалізації опорних знань, а також на підсумковому етапі як пропедевтичне завдання до наступного уроку

       На мою думку , ефективною мотивацією прочитання твору є також прийом прогнозованого читання , щоб зацікавити дітей художнім текстом, активізувати їхню увагу, навчити висловлюватися з приводу прочитаного, здійснювати разом з однокласниками пошук, робити відкриття нових творів, імен. Це сприяє читацькій активності. А ще учнів потрібно здивувати перед знайомством з автором твору. Прогнозоване читання робить сприйняття тексту проблемним,. Діти приміряють на себе роль співавторів твору, що сприяє кращому засвоєнню змісту прочитаного.

        Мотивувати учнів до читання художніх творів можна також, використовуючи різні прийоми , запозичені з рекламних технологій.З цією метою використовую соціальні мережі». Ефективним прийомом мотивації до прочитання книжки є створення сторінки героя твору у соціальній мережі. Школярі одержують таке завдання заздалегідь. У добу цифрових технологій цей прийом є цікавим і зрозумілим для учнів. Зараз надзвичайно популярною стала сучасна форма книжкової реклами – буктрейлер. Це короткий відеоролик за мотивами книжки. Основне його завдання – яскраво і образно розповісти про видання, заінтригувати читача, спонукати до читання.

      Пропоную учням різні форми і види робіт по організації сімейного читання,що включають у себе стадію появи зацікавленості книгою, опанування інформацією про роль книги у житті людини, використання ігрових моментів, мають сприяти вирішенню спільного завдання сім'ї та школи щодо формування читачів при вивченні світової літератури. Запропонувала учням цікавий  проєкт «Читаємо разом». Учні записують відеоролики, де розповідають про улюблену книгу своєї сім'ї, розповідають про те, чого вона їх навчила, запрошують до обговорення своїх батьків.

    З метою підтримки інтересу до читання запроваджую різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-подорож, урок-вікторина, урок-свято, урок у бібліотеці тощо. Важливо не лише підтримувати у дітей інтерес до читання, а й розвивати його постійно, на кожному уроці.

           Використання вище згаданих технологій, методів і форм навчання роблять учнів активнішими, невимушеними у спілкуванні. Вони не бояться висловлювати власну думку, ділитися міркуваннями. Якісно покращується їхня комунікативна компетенція. Учні свідомо засвоюють навчальний матеріал, творчо мислять, фантазують, залучаються до пошукової діяльності.

      Вчителю не обійтись і без участі у  методичній роботі з предмету, можна поділитися досвідом з означеної проблеми на педраді чи засіданні шкільної предметної комісії вчителів гуманітарного циклу.

         Наведені форми - це лише незначна частина численних заходів, які можуть бути спрямовані на підвищення престижу книги і читання серед школярів та ефективно використані вчителями  для отримання додаткових рушіїв впливу на читачів.

ІІІ. Інноваційні ідеї, покладені в основу  літературного проекту  «Читаємо на карантині: сім вечорів з книгою».  

І. Актуальність проєкту

     На превеликий жаль, книги стали відігравати набагато меншу роль у житті школярів. Причин тому багато: телебачення, Інтернет, мультимедійний простір. Дітям стає нецікава література. Вони все рідше тягнуться до книжки, спостерігається спад читацької активності та культури школярів. Відсутність інтересу до читання книг збіднює дитячу фантазію і кругозір.Але ж у Концепції літературної освіти сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості». Тому постали такі питання:  «Що ж необхідно зробити, щоб повернути читання? Як же розвивати інтерес учнів до читання книг?» Я зрозуміла, що мені, як учителю зарубіжної літератури, потрібно на всіх етапах формування складових читацької культури  визначити пріоритетні методи, прийоми, види та форми навчальної діяльності, що сприятимуть вихованню любові до книги, до читання та виконати    важливе завдання – не тільки  залучити учнів до читання книг, а й навчити їх отримувати задоволення від процесу читання.

         Проблема формування широкої читацької активності школярів у процесі вивчення літератури на сучасному етапі дійсно актуальна. В сучасній українській школі є нагальна потреба створення науково обґрунтованої та практично випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Об'єкт проєкту – процес формування читацьких компетентностей у школярів

Предмет дослідження проєкту – читацькі уміння і навички школярів

Мета проекту:

- формування свідомого читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості; привернення уваги учнів, вчителів, батьків до книги і читання як важливого фактора збереження і розвитку національної культури, підтримки авторитету читаючої людини, розвитку мотивації до читання, виховання поваги до книги і включення читання у структуру пріоритетних культурних потреб дітей;
– відродження традицій сімейного читання, спрямовану на підвищення іміджу родини, що читає,формування у родини спільності інтересів на основі книги і читання;

 - виховання потреби в учнів та батьків у систематичному читанні;

-  пошук нових методів і форм роботи з учнівською молоддю.

Завдання проєкту – накреслити шляхи формування інтересу до книги, любові до читання,  прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання, залучити дітей  та батьків до щоденного самостійного  читання .

Учасники проєкту : учні, учителі, батьки.

Очікуваний  результат:  вироблення навичок  свідомого, вдумливого читання; підвищення статусу книги та читання як важливих засобів  інтелектуального, творчого та духовного розвитку; виявлення "лідерів читання" серед учнів, вчителів та батьків. Здійснення цього проєкту дозволить підвищити значущість читання для успішної реалізації особистості, дати можливість розвитку творчого та освітнього потенціалу школярів.

Соціальна значущість : підвищення престижу читання серед учнівської молоді.

Автор проєкту : учитель зарубіжної літератури

ІІ. Реалізація проєкту

Представлений нижче матеріал має на меті презентувати  засоби  залучення учнів до читання,  шляхи створення умов для розвитку творчих здібностей та самореалізації особистості  в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах карантину.

1. Вечір перший : флеш-моб  « Що для мене читання ?»

•  Заслуховування висловлювань учнів на задану тему, творів – роздумів тощо./ZOOM-конференція/.
• Телефонне опитування про читацькі уподобання учнів.

Приклад висловлювання : «Більшість людей вважає, що молодь зараз не цікавиться книгою, і що читати зараз не модно. Моя думка така: читати не лише модно, а й дуже корисно. По-перше, читаючи , ми  збагачуємо свій словниковий запас; по-друге, з тобою цікаво співрозмовнику, адже ти можеш говорити на будь-яку тему. Сьогодні  дійсно більшість моїх однолітків  надають перевагу телебаченню та Інтернету, а не читанню книг. Та все ж, на мою думку,  читати - це модно,  актуально, престижно. Тому що ніщо не зрівняється з живим спілкуванням книги!»

ІІ . Вечір другий : « Стоп – кадр». Конкурс світлин домашньої бібліотеки на тему « Читаємо, щоб бути в тренді» / соціальна мережа ФЕЙСБУК/.

ІІІ. Вечір третій : «ВООК-кроссінг»: прочитав – передай іншому. Перегляд створених учнями та їх батьками буктрейлерів  про прочитані книги з пропозиціями для читання спільноті улюблених книг та враження про прочитане        / сайт закладу /

ІV. Вечір четвертий : Імпровізована виставка ілюстрацій до   самостійно прочитаних художніх творів  на тему  «Читаємо, уявляємо, малюємо» /соціальна мережа ФЕЙСБУК/.

Девіз: «Майже у кожній книзі для дітей, особливо для маленьких, — два автори. Один із них — письмен­ник, другий — художник» С. Маршак

V. Вечір п’ятий: Формування читача — це спільне  для школи і сім'ї ; піклування про те, щоб  наші діти полю­били книгу. Але, на жаль, сімейні читання, вечори за кни­гою, вихідні за книгою вже давно відійшли в минуле. Хочеться повернути той щасливий період, ту чудову традицію, коли в родинах усі разом прочитували книги?

Перегляд відеороликів « Один день із життя читаючої сім'ї» / ФЕЙСБУК/

 Девіз : «Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі» Ціцерон

VІ.Вечір шостий:  релакс – лавочка біля двору  « Час читати з бабусею» /фото або відеоролик/ соціальна мережа VIBER/

VІІ.Вечір сьомий : онлайн - спілкування « Читати – це супер!»                   /ZOOM-конференція/     школа + сільська бібліотека.

√  Інформ-реліз «Що читати на карантині».

 √ «Я читаю» (тестемоніум) . Створення позитивного образу читання від мешканців села, які люблять читати.

√  Організація групи книжкових фанів в соціальній мережі Фейсбук.

√  Запрошення до участі у наступому проєкті « День у бібліотеці». Мета – показати читачам бібліотеку такою, якою вони її ще не бачили. Головна умова така : на незвичайний захід зможуть  потрапити лише ті учні, які приймали активну участь у проєкті «Читаємо на карантині: сім вечорів з книгою».

√ « На Е-мейл організатору проєкту»/враження від проєкту/
      ІV. Висновки

       Читачі випереджають нечитачів в інтелектуальному розвиткові. Завдяки книгам людина усвідомлює, що навколо живуть інші люди, які мають свої переживання і уподобання, вчиться співпереживати та розуміти чужі емоції. Крім того, прочитані книги впливають на людські здібності створювати нові ідеї і продукти, а отримані книжкові знання утворюють підгрунтя, на якому розквітає креативність особистості. У людей, які читають, більше шансів побудувати успішну кар'єру, щасливу родину, вони виглядають щасливими та задоволеними життям.

         Вчителям літератури  необхідно наполегливо працювати, щоб за допомогою книги сприяти духовному зростанню школярів, готувати дітей до їхнього входження у сучасний світ, впливати на розумові здібності підростаючого покоління.

         Таким чином, для підтримки й розвитку читання необхідно:

• стимулювати читацьку активність шляхом проведення різних заходів;
• формувати в учнів моду на читання, створювати соціальну рекламу , адресовану всім віковим категоріям ;
• застосовувати  в практику роботи інноваційні форми і методи популяризації книги, спрямовані на підвищення якості читання;
• популяризувати традиції сімейного читання;
• приділяти особливу увагу розвитку літературної творчості вихованців.

     Я впевнена, що саме на нас, учителів літератури,  суспільством покладене основне завдання сучасної літературної освіти – формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки. Я повністю погоджуюсь з твердженням : «Для того, щоб повернути підлітків до читання, нічого не потрібно, тільки учитель, зацікавлений у тому, щоб зацікавити…»

    Питання формування читацької компетентності залишається актуальним і надалі. Читацька компетентність є однією з важливих і головних компетентностей, адже її сформованість забезпечує учневі повноцінне, успішне функціонування в суспільстві. А першочерговим  завданням з формування читача  вбачаю у поверненні КНИЖКИ в сім’ю, відродженні сімейних читань.

V.ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Залучення юнацтва до читання: традиційні та нові технології : метод. рек. / уклад. : Ю. Ворона, Л. Бейліс ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К.: [б.в.], 2013. – 26  http://4uth.gov.ua/bibliography/involvement_in_reading.pdf

2. Концепція шкільної літературної освіти. Наказ МОН №58 від 26.01.11 року «Про затвердження Концепції літературної освіти». Інтернет ресурс. URL : http://osvita.ua/school/news/13509/

3.Проблема читання в сучасному інформаційному суспільстві : матеріали ІВсеукраїнської науково-практичної конференції, 12 вересня 2019 р., м. Київ / Ін-т педагогіки НАПН України; за заг. ред. Т. О. Яценко. Київ : УОВЦ «Оріон», 2019. 122 с. http://undip.org.ua/upload/iblock/0e1/zbirnyk-tez_28.10.19.pdf

4 .Посібник « Засоби залучення учнів до читання» https://naurok.com.ua/posibnik-zasobi-zaluchennya-uchniv-do-chitannya-81491.html