Логопедична казка "Як Заєць щастя шукав"

Логопедична казка «Як Заєць щастя шукав»

     Жив собі на світі Заєць.  Звався він Сенько. Він був такий зануда, весь час всім невдоволений, бурчить, буркотить, те йому не так, і це навиворіт.  Сидить він на пеньку у лісі та й бурмоче: 

     са-са-са, навкруги тоска

     су-су-су скоро я засну

     со-со-со сонце високо

     се-се-се набридло все

     Діти, давайте разом із Зайцем заспіваємо скоромовку, може йому веселіше стане. Можемо і свої скоромовки-домовлялки додати:

  Са-са-са в магазині …. (ковбаса)

  Са-са-са в лісі бігає…(лиса)

  Су-су-су в полі я корів …(пасу)

  Си-си-си  гарні в матері …(сини)

    Гарно у вас виходить, але Заєць все рівно невдоволений, смурний. Раптом,

звідки не візьмися, летить сорока.

- Чому ти, Заєць такий похмурий? Чому ніс повісив?

- Та, сумно мені, нічого цікавого в житті навкруги я не бачу. Нещасливий я.

- Ти що, Заєць! Я в лісі пошту розношу – стільки різних цікавинок зустрічаю. Дивись, які малюнки на конвертах різнокольорові. Візьми їх, роздивися, порадуйся.

    Вправа «Збери малюнок із частин та назви його»

- Ну що, Заєць, сподобалося тобі? – запитала Сорока

- Ох! – тільки й махнув рукою Заєць та й побіг собі далі.

Біжить, по сторонам не озирається, ледве з розбігу в павутину не вгодив, та вчасно зупинився.

- Добрий день, сусід! – привітав його Павук

- Нічого в ньому доброго нема, сама туга зелена.

- А давай я тебе навчу в моїх візерунках розбиратися, тоді й нудьгувати не буде коли.

 Погодився Заєць. Та й ми давайте повчимося павукової науки.

Вправа «Розплутай візерунки» - знайти та обвести малюнки. Назви їх, який спільний звук є в цих словах.

Ось й розпутали ми павутиння. Багато візерунків Павучок знає, тільки у косого не хватає терпіння їх розплутувати.

  Заєць позіхнув:

- Як тільки тобі не набридло цілий день нитки плутати! Це ж туга зелена.

   Ось плигає по доріжці Жабка

- Ква-ква-ква. А як же, журба.  Навкруги ліс дрімучий. Де ж тут цікаве життя  можна знайти?

- Чи не ти, зеленоока, знаєш, де щастя шукати? – глузливо запитав Заєць

- Ква-ква, а як же, знаю! У болоті. Ось де справжнє життя. Засвітло полюємо, а вечорами концерти даємо. Культурний відпочинок!

    Пострибав Заєць з Жабкою у болото. Сіли жабки по місцям та й давай так

волати, що перший звук у словах  загубився

Вправа «Додай перший звук у слова» » (…амокат, …арафан, …серветка, …олонка, …умка)

- Ну і концерт, одна нудьга! Я нічого не розумію – ледве не заплакав від образи Заєць. Лапою махнув та й побіг у ліс подалі від болота.

  Біжить він стежкою, біжить, раптом – шишка  лясь йому по маківці. Задрав Заєць голову та й побачив Білку.

    Звернувся  Заєць до Білки:

- Єй! Чого ти шишками кидаєшся! Скучно тобі, чи що?

- Яке там скучно! Ледь поспіваю крутитися. Грибів насуши, горіхів натаскай!  Мені  нудьгувати ніколи.

   Вирішив Заєць на дерево залізти, цікавого життя подивитися. А Білка тільки розсміялася:

- Смішний ти, Заєць. Хто ж на дереві щастя шукає? Щастя  треба у собі шукати, тоді ніколи нудьгувати не будеш. – сказала Білка та й поскакала по своїм справам.

  Заєць насупився:

 Ти диви що вигадала! Смішний я їй!

 Психогімнастика.  Заяць сумний, веселий, похмурий, здивований, сердитий…

Тут з норки виліз Їжачок.

- Що ти там бурмочеш, Заєць?

Заєць ображено відповів:

- Білка насміхається, каже, що щастя треба в собі шукати. А де ж воно на мені ховається, у вухах чи на хвості?

 А Їжак так відповів Зайцю:

- Щастя в тобі ховається – в руках твоїх та в голові. Зайняті  вправні руки не дають тобі нудьгувати, а в голові весь час народжуються нові ідеї та щасливі емоції.