Невелике німецьке містечко. Переддень Різдва, будинок радника Штальбаума. Усі готуються до Різдва. Безліч гостей запрошено на ялинку, а діти Фріц і Марі здогадуються, що ж цього разу їм подарує вигадник і майстер - хрещений, Дросельмейєр. Настає вечір, дітям відкривають кімнату, де стоїть красуня-ялинка, скрізь подарунки: нові ляльки, сукні, прикраси, солодощі. І ось ялинка запалюється і настає Різдвяне свято. Годинник б'є опівночі. А серед гостей не видно старого Дросельмеєра хрещеного маленької Марі. А ось і він
Старий дивак завжди придумає щось кумедне. Ось і сьогодні він подарував дітям іграшковий замок із механічними ляльками. Діти у захваті. Але батько дітей, побоюючись, що дорогі іграшки зіпсуються, наказує забрати їх до певного часу. Всі засмутилися, а хрещений бажаючи Марі та Фріца, вийняв з валізи нову смішну ляльку Лускунчика, що вміє розколювати горіхи. Діти почали грати з новою іграшкою
Лускунчик дуже сподобався Марі. Але тут пустотливий Фріц схопив Лускунчика і вклав йому в рот найбільший горіх. Лускунчик не витримав і в нього зламалися зуби. Хлопчик засміявся кинув іграшку на підлогу і втік. Марі підняла з підлоги понівеченого Лускунчика. Звичайно ж хресний Дюсельмайер відремонтував його і Марі поклала Лускунчика спати на ліжко замість улюбленої ляльки. Настала ніч.
У будинку вже всі сплять. Але Марі не може заснути, вона думає про Лускунчика. Дівчинка тихо встає з ліжка і йде до зали, де залишився маленький Лускунчик. Але що ж це? З кожної щілини у вітальні з'являється безліч блискучих вогників. Це миші очі. Як страшно! Їх стає дедалі більше, їхня вже ціла армія на чолі з Мишиним Королем. Марі шукає Лускунчика.
Марі від переляку сховалася старий черевик свого діда Щелкунчик разом зі своєю армією кинувся на Мишиного Короля. Щоб допомогти йому дівчинка кинула в Короля свій маленький черевичок, він здивувався. У цей час Лускунчик піднімає свою шпагу і завдає вирішального удару. Король поранений і всі миші в паніці втекли.
Раптом промені місяця почали заливати своїм чарівним світлом зал. Ялинка стала рости, кімната стала величезною, а Марі розміром із ялинкову іграшку. Ляльки та іграшки все ожили. Жах охопив Марі. Страшні миші підступають до неї дедалі ближче. Раптом маленький Лускунчик почав командувати ожившим та іграшками та бити на сполох. Олов'яні солдатики вишикувалися, гармати викотилися, стали в бойовій готовності. Армія Лускунчика готова.
Лускунчик і Марі підійшли до ялинки і зникли в її гілках. Він запросив Марі побувати у казковому місті. Тут повно цукерок та тістечок. У місті живуть кумедні жителі, які дуже люблять солодощі. Марі в захваті, вона кидається до Лускунчика і цілує його. Тут же Лускунчик перетворюється на прекрасного Принца.
Різдвяна ніч минула, і чарівний сон Марі розтанув. Невже це був сон,— подумала Марі. Вранці до них у хату прийшов хресний Дросельмейєр, а з ним його племінник, який дуже схожий на принца із казкового сну. Молоді люди одразу впізнали одне одного і одразу кинулися в обійми. І бал закружляв знову
Головні герої твору — Марі, Лускунчик, Дросельмейєр та Мишачий король. Марі - маленька дівчинка років семи, тямуща, добра, смілива і рішуча. Вона — єдина, хто розумів і любив Лускунчика, хто розгледів за непоказною зовнішністю чесне та благородне серце. Марі всіляко допомагає своєму улюбленцю – заради друга вона готова на все. Дівчинка безстрашно вступає в бій з мишачим королем, віддає йому всі свої ласощі, аби той не чіпав чоловічка: «Марі анітрохи не шкодувала про ласощі: у глибині душі вона раділа, бо думала, що врятувала Лускунчика».
Чий це портрет?Він був дуже непоказний чоловік:низенький, худий, обличчя геть зморщене, замість правого ока — великий чорний пластир, на голові ані волосини, через що він носив дуже гарну білу перуку — вона була скляна й напрочуд майстерн зроблена. Він на все був великий майстер, навіть розумівся на годинниках і вмів сам їх робити.
Хрещений батько Дросельмаєр. Чому діти так любили свого хрещеного? Які подарунки отримали діти від батьків? Чи були задоволені Фріц і Марі?Чому так чекали на подарунки від хрещеного? Що подарував хрещеникам Дросельмаєр? Чи належно діти оцінили його подарунок?Як розкриваються характери дітей, коли вони отримали подарунки?
Чий це портрет? Він був одягнений у гарний, бузкового кольору доломан із білим позументами й ґудзиками і в гусарські рейтузи, а такі чобітки, як у нього, навряд чи доводилося коли взувати будь-якому студентові або й офіцерові. Вони так щільно облягали його тендітні ніжки, наче були намальовані на них. Смішно було тільки, що він на такий ошатний костюм та накинув тісний, лубкий, достоту дерев’яний плащ, а на голову натяг незугарну шапочку, наче в рудокопа. А ще в нього ще й на диво добродушне обличчя. Ясно-зелені, витрішкуваті очі аж світилися ласкою і привітністю
Знайдіть у повісті ознаки чарівної казки. Сюжети яких відомих вам казок вона нагадує? Як ви розумієте такі людські якості, як співчуття, самопожертва, доброта? Кому з героїв або героїнь повісті Е.-Т.-А. Гофмана вони притаманні? Чи важливі вони для розвитку людини? А для вас особисто? Персонаж — дійова особа літературного твору. Персонажами можуть бути люди, тварини, олюднені образи речей, явища природи тощо. Герой/героїня літературного твору — один (одна) із провідних персонажів, дійових осіб твору, що відіграє активну роль у розвитку сюжету, наділений (наділена) яскравим характером, виразними індивідуальними рисами.