Супроводжуючий матеріал для використання на уроках.Лялька мотанка/вузликова лялька

Про матеріал

Лялька мотанка/вузликова лялька - здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.

Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Перегляд файлу

Мотанка

Історія вузликової ляльки

 

Лялька мотанка/вузликова лялька - здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.

 

Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

 

Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки.

 

 Існувало повір’я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім’я скоро чекатиме на поповнення. Якщо ж їх робили діти, вони часто робили собі товариша і порадницю.

 

Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску – підібрано все в традиціях Подільського краю. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування.

 

Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

 

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів

 

Існує думка, що українська народна лялька з’явилася внаслідок побутових змін, матеріалів і способів виготовлення культових жіночих зображень.

 

        Після прийняття християнства язичницька міфологія тривалий час залишалася актуальною, оскільки була пов’язана з природою ( Масляна, Купала).  Це вплинуло на ляльку-іграшку, змінило її сюжетний зміст. Матеріалом слугували солома, трава, тканина, гілка дерев, глина, дерево, очерет тощо.

 

Серед цього  розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом. Образ молодої дівчини, «заквітчаної дівчини», «княгині і дружки» в окремих селах Полтавщини, Черкащини та Київщини символізує родючість і життя. Тоді як в інших селах цих областей триває образ ляльки-матері.

 

 Превалювання  жіночих зображень над чоловічими пояснюється тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, берегиню домашнього вогнища та захисницю. 

 

               Ляльки Середньої Наддніпрянщини своєрідні за способом виготовлення, складні за декоративною палітрою. Таку ляльку виготовляли способом зв’язування і накручування вузлів без голки та ножиці. Тому вона і називається «вузликова лялька». Також виділяють такі стародавні лялечки - як "мотанка"! Візуально остання  схожа на "вузликову ляльку" та вони суттєво разняться за способом створення! Мотанку створюють шляхом намотування шматочків тканини, через це і така споріднена назва з словом мотати))!  Хрест на обличчі-символ райдуги, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловічий початок, усі горизонтальні лінії-жіночий.

 

  Оскільки народні  ляльки з тканини були невід’ємною частиною селянського побутового середовища, пов’язаного з хліборобською працею та домашнім вогнищем, тому вони і в прадавні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства та своєрідним оберегом.

 

                   Ляльки виготовлялися  або нашвидкоруч, щоб заспокоїти забавити дитину, або старанно як подарунок на свято, весілля, чи на День Народження.

 

                   Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є цінним предметом домашнього майна, водночас виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя, та захисту від злих сил.

 

 

 

 

 

Ляльки-мотанки "Немовлятка"

 

Іграшка колиска-знак божества, заступниця дітей. Їх прикріплюють до колиски дитини як оберег. Вважалось, що задовго до народження дитини мати укладала в колиску вузликову ляльку, яка мала її обжити. Після народження дитини лялька не залишала місця в колисочці, бо вона оберігала від безсоння, усяких хвороб, та інших напастей. Дарують ляльку при народженні дітей.
 

 

 

 

Марися

 

Яскрава, насичена кольорами, оздоблена віночком з різнобарвними стрічками, лялька, є найкращим подарунком до різних свят: дня народження, весілля. Старовинний звичай, «запрошувати» ляльок на весілля (ляльками прикрашали святкове печиво), дійшов і до наших часів. Молодята прикрашають весільне авто ляльками. За красою ляльки визначали смак та уміння її господині.
 

 

Параска

 

 

Яскрава, насичена кольорами, оздоблена віночком з різнобарвними стрічками, лялька, є найкращим подарунком до різних свят: дня народження, весілля. Старовинний звичай, «запрошувати» ляльок на весілля (ляльками прикрашали святкове печиво), дійшов і до наших часів. Молодята прикрашають весільне авто ляльками. За красою ляльки визначали смак та уміння її господині.
 

 

 

 

Народна лялька - Лагода

 

Лялька з тканини в приглушених тонах є дуже сильним оберегом. Фартух - символ захисту жіночого початку. Взагал,і зі своїми ляльками-берегинями, дівчата ніколи не розлучалися: вони їх супроводжували всюди і завжди, аж поки дівчина не виходила заміж і народжувала донечку, якій лялька діставалася у спадок. Лялька уособлює в собі символ жіночого та чоловічого початку.
 

 

 

Народна лялька - Мирослава

 

Яскрава, насичена кольорами, оздоблена віночком з різнобарвними стрічками, лялька, є найкращим подарунком до різних свят: дня народження, весілля. Старовинний звичай, «запрошувати» ляльок на весілля (ляльками прикрашали святкове печиво), дійшов і до наших часів. Молодята прикрашають весільне авто ляльками. За красою ляльки визначали смак та уміння її господині.
 

 

Мотанка - Таісія

 

(Богородиця) Лялька з діточками нагадує іконописнийобраз Богородиці. ЇЇ дарують новоствореним сім’ям. Ганчіркову ляльку, Берегиню вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи її таким чином на щасливе заміжжя. Гості теж дарували ляльок з побажанням, щоб в них народилося багато діточок.

Матеріали:   голівка - сіно, льон. Основа і ручки - сіно. Спідниця - домоткане полотно, оздоблена лляним мереживом. Хустка вовняна, фартух - бавовна, діточки загорнуті в мішковину

 

 

 

 

 

 

 

Розмір: 21 см

Матеріали:   лляна тканина, бавовняні тканини, нитки муліне, лляні нитки, мережива. Голівка та вузлик наповнені травою полину  

Мотанка - Явдошка

Лялька-мотанка, або вузликова лялька, в хусточці з тканини в приглушених тонах є дуже сильним оберегом. Фартух - символ захисту жіночого начала. Про ляльок – берегинь згадували коли хотіли позбавитись від лиха та різних напастей. Її тричі обертали проти годинникової стрілки, промовляючи : «відвернись злом , повернись добром.» Вважалось, що український сувенір - мотанка не повинна бути схожа на людину, бо в неї може вселитися злий дух.

Лялька-мотанка "Косата дівка"

 

.

 

 Ігрова лялька
 

 

 

Лялька-мотанка "Княжна».

 Ігрова лялька
 

 

 

Обрядова лялька-мотанка «Нерозлучники».

 

Дарується молодим парам на весілля
 

 

 

 

 

 

 

 

 

лялька-мотанка Іванка

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторська лялька - мотанка Чаруня

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

Кукла День-Ночь -  куклы-обереги жилища. Бытовали они в Пензенской и Тамбовской губерниях, а также в Поволжье. Это две совершенно одинаковые куклы, но одна выполнена из белой ткани (День), а другая — из синей (Ночь). Днем выставляли вперед светлую, а ночью — темную. Куклы связаны одной ниточкой и представляют собой единую цельную композицию.

 

Этих кукол очень легко сделать своими руками. Для этого понадобятся только два одинаковых по размерам квадрата ткани синего и белого цветов, ветошь, синие и белые нитки.

 

 

 

 

Технология изготовления

 

1. В центр квадрата ткани выкладывается ветошь для набивки головы.

2. Квадрат ткани складывается по диагонали, формируется голова.

3. Отделяется голова, шея туго перехватывается нитками в тон.

4. По бокам формируются руки: уголки загибаются внутрь, завязывается пояс — также в тон ткани. На голове куклы крепится нитка — повязка (тоже в тон).

5. Вторая кукла делается точно так же, но из ткани и ниток другого цвета.

6. Из синей и белой ниток скручивается шнурок.

7. Сине-белый шнурок привязывается сзади к повязкам на голове кукол.

 

Куклы «День и Ночь» готовы. Теперь можно выбрать в доме место для этого оберега. Обязательное замечание: этим куклам, как и всем традиционным, не рисуют лица.

 

Желанница

 

Такая подружка - кукла Желанница - была в деревне у каждой девушки. Показывать ее никому не следовало. Загадаешь, бывало, желание, пришьешь в подарок на платьице кукле бусинку, например, и зеркальце поднесешь к личику: "Гляди, какая ты красавица. А за подарочек мое желание исполни".

 

А потом спрячешь свою подруженьку в укромное местечко до поры... Можете не верить, но все, что попросишь, исполнялось.
 

Рождественский ангел

 

Традиционно эта кукла делалась из тонкой белой натуральной ткани. Можно использовать органзу и другие нарядные ткани.

 

Ткань нужно брать обязательно светлых оттенков.

 

Для изготовления ангела нужно взять квадратный лоскутик ткани, размер где-то 20смх20см. Но в принципе можно использовать размер больше или меньше. В идеале, народная кукла изготавливается без ножниц и иголки. Поэтому квадратик не вырезается, а отрывается от куска ткани, при этом с краю получается ровная бахрома, так напоминающая перышки.

 

Замечательна эта кукла простотой, быстротой, и что не мало важно, дешевостью изготовления, при всем при этом, она достаточно нарядна и празднична.

 

 

 

 

 

 

 

 Кукла На Счастье (Ржевское счастье)

 

Видела в интернете что эту куклу называют Долюшкой, однако это неверно: её название - именно На Счастье.

 

Текст Ирины Хабышевой:

 

Кукла "Ржевское счастье" была найдена в раскопках древнего Ржева в слое10 века. Изготовлена изо льна. Для куклы понадобится квадратик льнянойткани 10 см.

 

1. Делаем из него скаточку, долевой край зашиваем. Два конца - это две будущие ножки.

 

2.Сразушьем башмачки из 2 льняных кружков, они стягиваются по краю сборочкой,потом одеваются на ножки и пришиваются к ним. Работа очень тонкая икропотливая.

 

3. Затем скаточку-трубочку с башмачками складываемпополам и вверху (на перегибе) делаем головку - обматываем местоголовки паклей, ветошью и оформляем в шар, довольно большой икрепенький.

 

4. Затем берем такой же квадрат 10 см на головку,накладываем его треугольником и завязываем как у Вепской куколки -головку по шее и ручки. Когда делаете личико, обратите внимание, что наголовке закладываются складочки с боков, как при завязывание платочка.Ручки и шею вяжем красной нитью.

 

5. Следующий этап - сарафан: изцветной ткани, прямоугольник, сшивается сбоку и сверху затягиваетсясборочкой. Одевается подмышками кукле и красной нитью пришиваются ксарафану 2 лямочки спереди назад.

 

6.Делаем волосы. Косичка должнабыть достаточно длинной, до пяточек. Кукла стоит, опираясь на косу.Делаем ее изо льна. Коса - девья краса. Когда волосики пришиты к головена прямой пробор, они фиксируются на уровне шеи красной нитью:обматываем четное число раз и делаем накидом узелки (четное число).Плетем косичку и внизу фиксируем ее либо нитью красной, либо узенькойленточкой.

 

 

 

 

 

Смысл у куклы такой. Как кукла стоит, опираясь на косу, так и куклак стоит, опираясь на куколку. Дело в том, что в Ведах говорится: женщина обладает очень мощной мистической силой, и берет она свою силу из земли (не даром на Руси особой энергетикой обладали куклы, сделанные из подола женского платья). Но женщина не всегда осознает свою силу. Мужчина же берет свою силу с небес, от божественного. И он прекрасно понимает, что женщине нужна защита, покровительство, и умеет направить ее силу в нужное русло, чтоб она никому не навредила (женщина ведь как ребенок). Но сила женщины настолько огромна, что она при правильном поведении может сделать из любого мужчины мудреца, храбреца и щедреца; а при неправильном - глупца, скупца и подлеца. Получается, что она является поддержкой мужчины. Вот такая мудрость Вед.

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Семидєтова Світлана Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
11 квітня 2018
Переглядів
549
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку