М.Коцюбинський "Тіні забутих предків"

Тема: М.Коцюбинський "Тіні забутих предків"

Мета: продовжити роботу над вивченням змісту повісті, поглибити знання про імпресіонізм, розкрити фольклорні джерела твору, проаналізувати образи Івана та Марічки, показати красу їхніх почуттів, визначити роль справжніх духовних цінностей в житті;

розвивати вміння аналізувати прозовий твір,усне мовлення учнів, їх дослідницькі здібності, вміння оцінювати прочитане, висловлювати власні думки, розвивати навички компаративного аналізу творів;

формувати духовний світ учнів, сприяти усвідомленню багатозначності світу і людини, виховувати повагу до звичаїв та вірувань інших народів, високу людську гідність, любов до художнього слова, до всього прекрасного

Тип уроку: Засвоєння нових знань і формування умінь та навичок

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, виставка творів письменника, відео проектор, диски, флешки з записами закарпатських мелодій, відеослайди, ілюстрації до повісті, матеріал для роботи в парах

                                                          Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича,

                                                                                                   цікава й страшна 

                               М. Коцюбинський

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Емоційна підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Слово вчителя (перегляд відеокадрів гуцульських краєвидів з музичним супроводом)

      Українські Карпати… Сягають вони до неба не тільки вершинами. Вони високі своїм духом і неповторною красою, піснями – коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами. Усе це, а ще – предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе Михайла Коцюбинського і надихнула на творчість.

      Творчість Коцюбинського хвилювала і продовжувала хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності його творів? Ще за життя митця називали видатним. Його читали, його творами захоплювалися.

      Максим Рильський говорив:

                                     Глибоким зором і пером тонким

                                     Він слугував народові своєму

Боліючи душею разом з ним.

  І дійсно,Михайло Коцюбинський пропонує нам, читачам, бодай на часинку облишити повсякденну круговерть і схилитися над берегами вічної ріки життя, ріки людської душі, зазирнути в найпотаємніші її глибини.

    Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», в уяві постають сині гори, дзвінкі чисті потоки, пахне смереками, гірськими травами, а ще чуємо чарівну трембітну тривогу – тужливий голос гір.

     Ми вже знайомі зі змістом повісті, що ще ви б хотіли дізнатися сьогодні на уроці, з чим познайомитися ближче? Що очікуєте від уроку?

     Актуалізація опорних знань учнів

Давайте зараз пригадаємо деякі моменти змісту

Літературний диктант

1. Відвідання якого населеного пункту в 1910 році надихнуло М. Коцюбинського написати дану повість?      (Криворівня)
2. Які ворогуючі сім’ї представлені в повісті?(Палійчуки й Гутенюки)
3.  Музичний інструмент, на якому грав Іванко     (  Денцівка або сопілка)
4. Кому з персонажів належить дана х характеристика: «Здорова дівка з грубим голосом і воластою шиєю…»       (Палагні)
5. Музичний інструмент, який сповідував людям про смерть    (Трембіта)
6. Хто це: «…все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню глибоким, старече розумним зором…)    (Іван)
7. Міфічний персонаж, який просить стрічного в танець та розриває нявки (Чугайстир)
8. Жанр пісень, які складала і співала Марічка      (Коломийки)
9. Чим під час знайомства з Іванком у відповідь на спричинене зло поділилася Марічка?      (Цукерками)
10. Хто такий мольфар Юра?        (Чарівник)
11. Що стало на заваді коханню Івана і Марічки?       (Родова ворожнеча)
12. Про який куточок України йдеться в повісті?      (Гуцульщина)

Оголошення теми, мети, завдань уроку

Ми говорили про те, що М. Коцюбинського знали як людину з тонко розвиненою естетичною чуйністю до доброго, людину, яка любила добро любов’ю художника. У своїх чорнових нотатках «Пам’яті душі» він писав:  «Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квітки, хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти…» Письменник пристрасно вивчав природу, вивчав її найтонші порухи, високо, понад усе цінував гармонію людини і природи. І тому не випадково з – під пера художника виходить повість «Тіні забутих предків».

    Ми сьогодні спробуємо відчути і зрозуміти той непереможний дух життя гуцульського народу, який відчував письменник, той непереможний потяг до краси, до всього людського, що помітив митець. Спробуємо розкрити міфологічне світосприйняття гуцулів, їхні вірування, спосіб життя, побут. Звернемо увагу на дещо незвичайну говірку цього народу.

Осмислення змісту і послідовність застосування практичних дій

Випереджальні завдання

1. Історія створення повісті.

• Як працював М. Коцюбинський над створенням повісті?

Доповнення вчителя.

Перебуваючи в Карпатах, письменник весь час проводив у мандрівках, бував у горах, повертався з полонини з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відповідав, що хоче написати правду про народне життя.

    Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно – етнографічними збірниками Володимира Гнатюка, І.Я. Франка.

   Назва повісті виникла не відразу. Їх було 13. Перша – «В зелених горах» не вдовольнила письменника. Перебирає інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Сила забутих предків». Нарешті зупиняється на «Тінях забутих предків».

• Що не вдовольнило письменника у перших назвах?

Коло думок

• Яка назва на вашу думку найвдаліша?

Доповнення вчителя

      Перша назва не вдовольняла тим, що в ній не було головного – міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати.

      Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз повторюються і зараз живуть в нас.

2. Гуцульщина з географічної точки зору.

     Територія Гуцульщини становить 9204 квадратних кілометрів. Вона налічує 6 міст і 13 містечок,243 села.

Криворівня – одне з найстаріших сіл на Гуцульщині. Відомий етнограф Володимир Гнатюк назвав його українськими Афінами, маючи на увазі притягальну силу для українських митців та відомих діячів польської культури. Тут побували видатні діячі культури і мистецтва того часу Леся Українка, Марко Черемшина, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник.

      Отже, хіба міг не привабити гуцульський край такого митця як Михайло Коцюбинський?

Слово вчителя

Дійсно, автору треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим вона живе, до чого прагне. Митець не задовольняється просто описом найчарівнішої етнографії казкового краю Гуцульщини. І тому письменник звертається до нового на той час прийому в літературі – імпресіонізму.

• Що таке імпресіонізм?

Презентація «Імпресіонізм в мистецтві»

• Що головне для імпресіоністичного світогляду?
• Яким ви уявляєте митця – імпресіоніста?

Вчитель

Імпресіоністичне письмо вимагає від митця неабиякого таланту, особливої чутливості. Таким майстром і став М. Коцюбинський.

   Самостійне виконання учнями завдань під контролем  і з допомогою вчителя

Слово вчителя

Читаючи повість, ми бачимо, які дивні, вигадливі образи викликає в письменника карпатська природа. Поезія буття природи і людини, поміж якими ходять духи і привиди, вводить нас у світ, схожий на казку, таємничий, цікавий і по – дитячому страшнуватий. Гуцули вірили в те, що природа одухотворена, заселена добрими і злими духами.

• Про що це говорить? Ким вони були?   (Язичниками)
• Хто такі язичники?

Робота з підручником

• Зачитайте  описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші.
• За допомогою яких художніх засобів вона змальована?

Слово вчителя

Природа в повісті виходить за межі традиційних функцій пейзажу. Вона не просто фон до зображуваних подій. Гуцульські краєвиди бачаться очима Марічки, Івана, Палагни, Миколи. Світ природи і світ людини – одне ціле.

Дослідницька робота учнів

Мініпрезентації. «Етнографи»

Слово вчителя

М. Коцюбинський не ідеалізуєжиття в Карпатах, немає в повістісліпогозамилуванняетнографією. Навпаки, з усьоговідчуваємо, щообставинижиття й працінелегкі, навітьсуворі. Про цесвідчатьтрагічнівипадки з життялісорубів, нелегкіумовипрацівівчарів та скотарів, важкегосподарювання в умовахсуворихстихій. Не випадково автор уводить у змістказку про гори, яку розповідаєМикола і яка свідчить про те, що вони — справа рук не Бога, а сатани. Тожпоезіягірбуваєоманливою й таїть у собі не тількинебезпеку, а й лихо, смерть.

Трембіта — тужливий голос гір — часто повідомляла про смерть, яка забирала не тільки тих, хтовідпрацювавсвоє, а й юних, як Марічка, і навітьмалихдітей. Не випадковоІванбувдев’ятнадцятоюдитиною в сім’ї. Діти часто помирали, а рід не повинен зникнути. Збереження роду, родовасвідомість — одна з ключових проблем у карпатськихукраїнців.

Головнимзаняттямгуцулівбулоскотарство та вівчарство. Худоба булла годувальницею. Тож і ставлення до неїособливе. Маржину не тількигодували й доглядали, а йохороняливід злого Духа, на неї ворожили. Худібка — улюблена тема розмовиміж господарем і господинею, сусідами. На Маланки, за їхнімипереконаннями, «до маржини у загороду приходив сам Бог» (зачитуванняцьогоуривка до слів: «Так ішложиттяхудоб’яче й людське, щозливалось докупи, як два джерельця у горах в один потік»).

Іванпісляодруження у Пагноюзнаходиврозраду й утіху, доглядаючи свою маржинку й спілкуючисьіз нею.
Природженоюрисою характеру дітей Карпат — гуцулів — є любов до прекрасного. Усе, щооточувалоїх,— природа, одяг, побутовіречі, будівлі — було таким яскравим, барвистим.

Життя входить у душу гуцула прекрасною казкою, а душа йогонароджує красу й повертаєїїсвітові у своїхпіснях: «На що б око не впало, що б не сталося на світі: чи пропала овечка, полюбив легень, зрадиладівка, заслабла корова, зашуміласмерека —все виливалось у пісню, легку й просту, як ті гори в їхдавнім, первіснімжитті».
Грати «на денцівку і флояру» булозвичнимчи не для кожного парубка, а дівчатаскладаликоломийки.
Не випадково, що й кохання в гуцулівоповитепіснями. Іван «грав на флояру», Марічкаспівала. І мовацихзвуківбуламовоюкохання. Усе цезливалося з неповторноюкарпатською красою: «Іванслухав тоненький дівочийголос і думав, що вона давно вжезасіяла гори співанками, щоїхспіваютьліси й сіножаті, груні й полонини, дзвонять потоки і виспівуєсонце».

«Міфологи»

Слово вчителя
ПоетичнасамобутністьГуцульщини —не лише в екзотичних пейзажах, а й в уяві і серцігуцулів.
Здається, щосмерека й людина тут виростають з одного кореня…
Іноді природа оживає в людськійуявідивними образами — і тоді
з’являютьсярізнівидіння, духи, творятьсялегенди й казки.

«Діалектологи»
Гуцулидужеоригінальний народ, з багатоюфантазією, зісвоєрідноюпсихікою, дивнимизвичаями й мовою.

«Кінокритики»
Повість «Тінізабутихпредків» належить до золотого фонду нашоїкласики. Це — лебединапісня М. Коцюбинського, зелена казкагуцульськихгір, у якійвінвознісся на верховину слова.. Однойменнийкінофільм С. Параджанова посідає в нашійкультурі, мабуть, не меншпочеснемісце, аніжповість, за мотивами якоїйогознято. Є такеміркуваннямистецтвознавцяЛарисиБрюховецької: «"Тінізабутихпредків" — це один ізщасливихвинятків, коли авторифільму не тільки не зашкодилиповісті, а навпаки, дали повістіноведихання, новежиття».

«Художники»

Еврістична бесіда з учнями

• За яких обставин вперше зустрілися Іван і Марічка?
• Як у творі розповідається про творчу уяву Івана?
• Чи можна сказати, що Іван і Марічка були дітьми природи, жили за її законами?
• Чи була талановитою Марічка?
• Якою була розлука молодих? Чому вона відбулася?
• Як переніс Іван смерть Марічки?
• Чи було між Іваном і Палагною таке ж романтичне кохання?
• Як сприймає Іван замах на своє життя?
• Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. В чому проявляється його благородство?

Компаративний аналіз творів

Слово вчителя

Як і в будь – якому фольклорному творі, у повісті М. Коцюбинського немає точних вказівок на час. Загалом, трагедія, описана в повісті, могла б статися у різні часи. Вона вічна, як вічний сюжет, у якому закохані поєдналися всупереч волі ворогуючих родин. У якому смерть роз’єднала їх, а потім знову поєднала.

Робота в групах

Знайти спільне і відмінне в сюжетах творів В Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Спільне                                                                                        Відмінне

Ворогуючі родини;                                                            Смерть героїв різна;

у ворогуючих родин є діти,                                              різні мотиви і причини смерті;

які кохають один одного;                                                 особливість змалювання таємничого головні герої гинуть;                                                          казкового світу;

обидва  твори – гімн коханню                                        Шекспір змальовує переборну силу

                                                                                                кохання, а Коцюбинський шукає його

                                                                                                джерело в таїнстві природи

• Що ми з’ясували? (Найголовніше, що об’єднує ці твори – це непідробне кохання, яке, на жаль, закінчується трагічно)

Міні - диспут

• Чи впливає світ природи на людину?
• Чи дійсно природа у повісті, її краса виступають як засіб відновлення втраченої людської гармонії?

Систематизація і узагальнення знань

Коло думок

• Як ви розумієте назву повісті?
• Чи витають сьогодні поміж нас тіні забутих предків?
• Чи актуальна проблематика повісті сьогодні? (Добро і зло, гармонія людини і природи, непереборна сила кохання)

Мікрофон

• Що таке щастя і в чому полягає сенс людського життя?

Рефлексація

• Який висновок ми повинні винести з сьогоднішнього уроку?
• Що найбільше запам’яталося?
• Що вразило? Сподобалось? Не сподобалось?

Дом. завдання: виписати цитати до характеристики Івана і Марічки;

Підготувати усні повідомлення про життєвий шлях Ольги Кобилянської; створити презентації за даною темою