Життєвий шлях М.Коцюбинського. Ранній період творчості. Новелістична акварель "На камені".

Михайло Коцюбинський. Життєвий і творчий шлях. Михайло Коцюбинський-новеліст. Ранній період творчості. Новелістична акварель «На камені»

Тільки й утішає та віра, що творча сила народного духу, котра надала його нам, не зникне безслідно ніколи, а його праця буде сіяти провідною зорею над шляхом інших, що підуть слідом за нами. Панас Мирний

Найбільше враження зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; красивої форми, чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса… Взагалі в його постаті, одязі і манерах було стільки простоти, скромності і в той же час відбивалось якесь внутрішнє благородство і привабливість… У мене залишилося враження про нього як про надзвичайну, розумну, культурну, виховану людину. Михайло Микиша1892 р.1903 р.

Будинок у Вінниці, де народився М. Коцюбинський і в якому зараз розміщений літературно-меморіальний музей. Батьки М. Коцюбинського Михайло Матвійович та Гликерія Максимівна

Барська початкова школа. Шаргородське духовне училище. Кам’янець-Подільськасемінарія

Серед тих творів, яких я ковтав десятками, найбільше враження зробили на мене Марко Вовчок, а потому Шевченко. М. Коцюбинський. Ще одне захоплення письменника – твори Панаса Мирного

Під впливом Михайла Михайловича у нас, дітей, тоді ж народилась прихильність і любов до української мови, літератури, культури. Безмежно люблячи Вкраїну, її народ та мову, він довів і переконав, що українська мова – це не «мужицька» мова, а мова, якою говорить великий народ. М. Мельников

1892-1896 роки – робота у філоксерній комісії, яка дала матеріал для написання творів із життя молдаван та кримських татар: «Для загального добра», «Пе-коптьор», «Відьма»

Придивляючись до других, я ще більше ціню наші відносини, нашу духовну єдність, яка являється для мене джерелом сили, виносливості та надії на краще. М. Коцюбинський. Віра. Дейша. Олександра Аплаксіна. Понад 300 листів до Олександри – свідчення великого кохання, та все-таки письменник залишився з родиною.

Із 1898 року розпочинається чернігівський період життя письменника. У Львові 1899 року надрукована перша збірка оповідань «В путах шайтана», через рік – «По-людському».«Як влучно назвав Коцюбинський свою повість з часів селянських заколотів на Україні 1905 року «Fata morgana», цебто марево, що ввижається часто в пустелі змордованим голодом і спрагою мандрівникам! Адже й надалі з діда-прадіда земля та воля тільки на короткий час промайнули тоді, як солодке марево, перед селянською біднотою. Б. Антоненко-Давидович

Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений… Боюсь, хвилююсь, але пишу. М. Коцюбинський. Сергій Параджанов

Італійський острів Капрі. Тут М. Коцюбинський лікується й пише оповідання «Дебют», «Подарунок на іменини», «Коні не винні».«Він особливо ніжно любив свою Україну і часто чув запах чебрецю там, де його не було. А якось, побачивши коло білої стіни рибальської хатини блідо-рожеві мальви, увесь освітився посмішкою, знявши капелюха, сказав квітам: «Здоровенькі були! Як живеться на чужині?». М. Горький

Павло Тичина Аркадій Казка Василь Еллан. Чернігівський музей-заповідник заснований в будинку, де пройшли останні 15 років життя – з 1898 до 1913 – М. Коцюбинського. Тут відбувалися "літературні суботи", на яких були присутні відомі письменники, діячі культури: М. Вороний, Б. Грінченко, М. Грінченко, М. Лисенко, В. Самійленко, молоді поети П. Тичина, А. Казка, В. Еллан.

Світлини з експозиції Чернігівського меморіольного музею М. Коцюбинського. Великий життєлюб не міг змиритися з наближенням смерті: «Дивіться, яка гарна природа, яка краса, а я ось умираю». Останніми словами письменника були: «Я жити хочу».

М. М. КОЦЮБИНСЬКИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОСТІПерші оповідання про просвіту селянства «Андрій Соловійко, або Вченіє – світ, а невченіє – тьма, «Дядько та тітка», «21 грудня на введеніє» (не друкувалися). Дитячі оповідання «Харитя», «Маленький грішник», «Ялинка». Твори 90-х років ХІХ ст. про безправне становище малоземельного селянства «На віру», «П’ятизлотник», «Помстився», «На крилах пісні», «Дорогою ціною», «Ціпов’яз». Твори останніх років ХІХ «Для загального добра», «Відьма», «Пе-коптьор», «В путах шайтана», «Лялечка». Твори 900-х років ХХ ст. «На камені», «Цвіт яблуні», «У грішний світ», «Під мінаретами», відхід від реалізму, посилення психологізму. Твори 1905-1907 років «Fata morgana», «Intermezzo», «Сміх», «Невідомий», «Він іде!», «Persona grata». Твори останніх років «Сон», «Коні не винні», «Подарунок на іменини», «На острові», «Тіні забутих предків».

МІНІ-ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ СВДОМОСТІ ПИСЬМЕННИКАЦІПОВ’ЯЗСемен почув, що його стиснуло щось коло серця. Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали в голоду, і якось зразу, дитячим чутливим серцем збагнув весь трагізм сцени. Рука його мимохіть опустилась на торбинку з хлібом, що висіла через плече. Та торбинка заважала йому, він се якось зразу почув. Йому стало прикро, навіть соромно мати хліб… Сквапно, хапаючись, скинув він торбинку в хлібом і, весь червоний, засоромлений, наближавсь до жінок.— Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб. Семенові здалося, що то хтось другий проказав тії слова, — таким чудним, не своїм голосом були вони сказані. ЦВІТ ЯБЛУНІВона лежить, простягши голі ручки, витягнена й ненатуральна, як воскова лялька. На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами, що я недавно купив їй. Вона так тішилася ними. В її головах горить світло. Се чудне, неприродне, бліде, мов мертве, світло серед білого дня. Тремтячим блиском воно цілує мертві щічки. Я дивлюсь на се воскове тіло, і дивний настрій обхоплює мене. Я почуваю, що воно мені чуже, що воно не має жодного зв’язку з моїм живим організмом, в якому тече тепла кров, що я кохаю не те, що я сумую не за ним, а за чимсь іншим, живим, що лишилось у моїй пам’яті, відбилось там золотим промінням…А моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і сю безвладність тіла серед цвіту яблуні, і гру світла на посинілих лицях, і мій дивний настрій…

ІМПРЕСІОНІЗМ – ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ІМПРЕСІОНІЗМУФіксація миттєвих вражень – психічних порухів, душевних станів. Відсутність хронікального викладу, традиційного сюжету. Особлива ліризація, суб’єктивність. Поетика кольорів, живописність, світлотініНаявність підтексту, який треба декодувати. Надзвичайна вага художньої деталі – зорової, слухової, дотиковоїПрийом кінематографічного монтажу кадрів, поліфонія. Сугестивний ефект творів. Синтез різних видів мистецтва: живопису, музики, літератури(від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Термін уперше використовувався в негативному значенні при критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця» (1872).

НОВАТОРСТВО М. КОЦЮБИНСЬКОГОРанні твори, в яких він закликає панів до гуманності, вбачає порятунок селян в освіті, свідчать про вплив на письменника народників. Літературно-естетичні погляди , реалізм сформувався під впливом Т. Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Творчість М. Коцюбинського початку ХХ століття позначена впливом імпресіонізму. Провідним жанром малої прози після 1901 року стає психологічна новела. Експериментує з жанрами: «Цвіт яблуні» – етюд, «На камені» – акварель, «Пам’ять душі» – поезія в прозі. Письменник значно розширив тематику української прози; героями його творів стали не лише українці, а й кримські татари, молдавани, цигани, гуцули.

НОВЕЛІСТИЧНА АКВАРЕЛЬ «НА КАМЕНІ»СЛОВНИКОВА РОБОТААкварель – твір живопису, виконаний водяними фарбами. Новела – невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Дангалаки – кримські греки, які не стали мусульманами.

Перед коханням безсилий смертельний жах. Г. Ібсен. Убогі люди – це ті, у кого немає кохання. Б. Шоу

ЗАВЕРШІТЬ ДУМКУПро життя М. Коцюбинського мені запам’яталося…Найбільше в новелі «На камені» мене вразило…На уроці я задумався над тим…Із уроку я взяв… Д/з: прочитати новелу «Цвіт яблуні». Виписати зорові акварельні образи із новели «На камені».