Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного

Про матеріал
Мета уроку: продовжити роботу над змістом повісті-казки, розкрити поняття «детектив»; розвивати навички виразного читання, переказу твору, вміння дискутувати; формувати вміння простежувати сюжет епічного твору; характеризувати образи дітей та дорослих, аналізувати їхні вчинки; висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного; виховувати активну життєву позицію, наполегливість у досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.
Перегляд файлу

 

Тема уроку. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного

Мета уроку: продовжити роботу над змістом повісті-казки, розкрити поняття «детектив»; розвивати навички виразного читання, переказу твору, вміння дискутувати; формувати вміння простежувати сюжет епічного твору; характеризувати образи дітей та дорослих, аналізувати їхні  вчинки; висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір  кожного; виховувати активну життєву позицію, наполегливість  у досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.

 

Тип уроку:  комбінований.

 

Обладнання:  портрет письменниці, ілюстрації до твору, текст програмового твору «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», мультимедійні засоби.

 

Х І Д   У Р О К У

 

Епіграф:                       У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро.

Арістотель

 

І. Організаційний момент.

 1. З’ясування емоційної готовності до уроку (за допомогою означень-прикметників).

2.  Побажання вчителя.

- Сьогодні на уроці я хочу знайти у вас те, що іншим непомітно:

відвагу – у скромних, доброту – в черствих, у лінивих – працелюбність, жагу до знань  - у всіх. І непомітно струни так торкнути, щоб звуки всі злилися в один оркестр : назва якому – успішний урок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності. Цілепокладання.

В основі успіху будь-якої справи лежить чітке бачення цілей.

Що ви очікуєте від уроку?  Сформуйте думку, скориставшись прийомом         «Незакінчене речення»

 На уроці я

                дізнаюся …

                зрозумію….

                навчуся…

 

2. Робота з епіграфом.

- Прокоментуйте слова  Арістотеля.

- Хто з героїв повісті дотримувався цієї мудрості?

- Які їх вчинки свідчать про це?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за прочитаними вдома розділами твору.

- Назвіть персонажів твору, з якими ви познайомились у прочитаних вами розділах?

- Що стало перешкодою на шляху до одруження Сніжани з Валентином?

- Як ви ставитеся до образу Валентина?

- Яким чином Гордій Кулаківський видурив у Данила Міщенка землю та все майно  його та багатьох інших дворян?

- «Тієї миті небо зійдеться з землею…». Про яку ж мить говорив старець?

 - Яка назва ставка, що знаходився біля села Половинчик, де мешкала бабуся Софійки?

2. Гра «Кого або який епізод твору зображено?» . (Слайд).

3. Гра «Знайди код».

- Розташувавши у правильній послідовності події прочитаних розділів повісті, із букв-кодів прочитаєте слово, що називає предмет-сімейну реліквію (Коралі).

Зізнання Вадима Кулаківського (А).

У гості завітав Валентин (Л)

Бешкет у квартирі поверхом нижче (О).

Мама шиє весільне плаття для тітоньки Сніжани (К).

Стара шафа (Р).

Перша подорож у часі(І).

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Мандрівка сторінками повісті М. Павленко «Русалонька з 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»  продовжується. Твір цей особливий. З перших сторінок ви відчуваєте, що це справжня скарбниця карколомних таємниць. Дослідниця творчості письменниці Н.О. Діденко у своїй роботі «Дивовижний світ творів  М. Павленко» стверджує, що сучасна дитяча письменниця запровадила до української дитячої літератури новий жанр – краєзнавчий детектив. Адже детективний сюжет твору побудований за всіма правилами жанру: є загадка, в основі якої якесь давнє таємне злодіяння, де потрібно з’ясувати, який злочин було скоєно, зібрати докази, знайти винного. Але не покарати, бо важливо не лише, щоб таємне врешті стало явним, але виправити, зупинити зло, перебираючись від покоління до покоління.

Отже, сьогодні на уроці ми працюватимемо з твором, що належить до літератури детективного жанру. З цим терміном ми вже знайомі, проте не

зайвим буде повторити і поглибити свої знання.

(На екрані подається визначення «детектив»)

2. Повідомлення учня.

- Словник іншомовних слів дає таке визначення детективу.

Детектив (англ. - агент розшуку) - різновид пригодницької літератури,

передусім прозові твори, в яких розкривається певна таємниця, пов’язана зі

злочином.

У підручнику світової літератури визначення більш розлоге.

Детектив – це жанр прози, у якому сюжет будується навколо кримінальної

загадки, а головним персонажем є слідчий – представник поліції або приватний детектив. Жанр детектив поєднує в собі два досить протилежні принципи: математичної загадки та героїчної поеми. У ньому протистояння світу норми, що його захищає поліція чи приватний детектив, і злочинного світу.

Для тих, хто цікавиться цим жанром літератури, варто зазначити, що у  цих творах обов’язковими є нишпірки, детективи, описуються їхні незвичайні пригоди, системи викриття злочинів. Термін детективної літератури ввела у 70-х роках ХІХ ст. американська дослідниця Є. К. Грін.

У світі існує велика кількість праць, присвячених детективу, - від історії становлення і розвитку жанру до літературних портретів майстрів детективу. У зарубіжних країнах регулярно виходять бібліографічні довідники, антології. Визначними авторами є американські та французькі дослідники.

Щодо вітчизняних авторів, то з ними можна познайомитись, читаючи журнал «Український детектив» та слідкуючи за конкурсами популярної літератури «Золотий Бабай», «Коронація слова», які, по суті, заохочують письменників до творення літератури детективного жанру.

 (Запис визначення «детектив» у зошитах).

3. Слово вчителя.

-  Здавалося б, на цьому жанр вичерпав себе – навряд чи можна запропонувати якийсь новий хід у розслідуваннях юних детективів. Аж ні, бо українській письменниці вдалося відшукати свою тернинку й створити новий жанр – краєзнавчий детектив.

Краєзнавство – це наука, що вивчає поселення людей місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм.

 (Запис визначення «краєзнавство» у зошити).

4. Колективне визначення поняття «краєзнавчий детектив».

Релаксаційна хвилинка.

5. Відтворення учнями перебігу подій твору (за допомогою спроектованих на дошці  групи  героїв повісті).

Орієнтовна розповідь. Є звичайна собі дівчинка Софійка (красуня, мрійниця, відмінниця), яка щойно закінчила 6 клас і дочекалася канікул. У неї є вірний лицар Сашко, але її серце віддане красеню Вадимові, хулігану та нечемі.

Отаке воно – перше кохання.А ще є тато, мама, вродлива закохана тітонька,

кількамісячний братик, якого слід няньчити, і мрія мати котика, й улюблені книжки.Звичайні собі пригоди: поїздка до бабусі в село, невдалий роман тітоньки, сварка з мамою, перше побачення. Аж тут раптом виявляється, що стара шафа, яка лишилась ще від прабабусі – чарівна, завдяки їй можна подорожувати в часі. А буденні речі враз стають повними таємниць: привиди з сусідньої квартири, родинне прокляття, котре темною хмарою висить над красенем Вадимом, нещасливе кохання тітоньки – усе переплітається в химерний вузол.

6. Виразне читання 23-33 розділів повісті (скорочено).

Учитель. Минуле й теперішнє перемішуються й, аби дати всьому раду, доводиться проводити детективно-краєзнавче дослідження.

Для того, щоб розчаклувати непутящого Вадима й позбавити помешкання

поверхом нижче від страхітливих примар, через яких просто неможливо спати, а потім, аби допомогти відшукати загубленому привиду рід, Софійці та її лицарю Сашкові доводиться стати справжніми пошуковцями. Не просто детективами, але й етнографами, фольклористами, істориками. А це так непросто.

7. Рольова гра «Детективне агенство»

- Щоб допомогти нашим героям, ми також можемо попробувати себе в ролі детективів, виконавши декілька пошуково-дослідницьких завдань та розв’язавши  проблемні питання (робота в детективно-пошукових групах за план-схемою  характеристики персонажа):

1 група – Гордій Кулаківський;

2 група – Данило Міщенко;

3 група – Вадим Кулаківський;

4 група – Мішель (Михайло) Міщенко.

План-схема характеристики персонажа.

1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан.

2. Зовнішність образу.

3. Учинки, думки персонажа.

4. Риси вдачі.

5. Ставлення до нього інших героїв.

6. Розкриття характеру за допомогою мови.

7. Ставлення автора до персонажа.

8. Ваше ставлення до цього персонажа.

8. Презентація роботи груп. Взаємооцінювання.

VІ. Систематизація й узагальнення знань.

1. Метод «Прес»

- Що нового довідалася Софійка про долю своїх предків? (про прапрапрабабую Клаву?)

- Який гріх став поштовхом для сімейного прокляття Кулаківських?

- Чи справді можливе таке прокляття, чи можна пояснити такі події чимось іншим?

- Як, на вашу думку, впливає характер людини на майбутнє нащадків?

2. Створення генеологічного дерева.

(Учитель роздає учням імена героїв Кулаківських, школярі на дошці відтворюють генеологічне дерево)

- До кожного з героїв підібрати влучний вислів, який би чітко охарактеризував негативні прояви, яких треба було позбутися.

Гордій

На чужому нещасті щастя не побудуєш

 

Фрол                                           Франя

Один раз в рік і рушниця стріляє       Вік з нелюбом проживала

            Яків

У нього взимку снігу не випросиш

 

 

Васюня

Сам себе наказав  - 40 років ховався

 

Іван                      Катерина

Загинув молодим              Одна добра душа

 

 

    Толик

Перекотиполем життя прожив

 

Батько Вадима

Поїхав шукати легкого карбованця

 

Вадим

Прокляття прокляттям, а характер характером

VІІ. Підсумок уроку.

«Незакінчене речення»

- Сьогодні на уроці я навчився…

-  Сьогодні на уроці я зрозумів…

- На наступному уроці хотів би…

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

ІХ. Домашнє завдання. Прочитати 34-45 розділи повісті, вміти переказувати зміст, визначити елементи сюжету повісті; бажаючим намалювати генеологічне дерево роду Міщенків або написати твір – мініатюру «Якщо б я міг змінити хід історії…».

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бурамбаєва Оксана Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
21 лютого 2022
Переглядів
10725
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку