Математичні вечорниці 7 клас

 

 

 

«Математичні вечорниці »

7- А клас

 

                                                         Підготувала:

 

 

Мета:

1. показати красу народних звичаїв та обрядів;
2. виховувати в учнів шанобливе ставлення до українських традицій;
3.  виховувати в учнів інтерес до вивчення математики.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран,  старовинна домашня утвар, вишиті рушники, столи, ручки та аркуші паперу для кожного учня

Наш народ має багато красивих звичаїв та обрядів. Але найромантичнішими та наймасовішими були гуляння молоді, які називалися вечорницями.  У різних місцевостях їх відзначали по-різному, а ще з ними пов’язана значна кількість різноманітних обрядів і повір’їв, також проповідування майбутньої долі, ворожіння. Ось і ми зараз зазирнемо у звичайну селянську хату і подивимось як це свято проходило. ( Звучить фонограма пісні «Ой там на горі»)

 

Господиня. Де ж це ті дівчата? Уже й стемніло, а їх немає. От ми, бувало... Як зачуєш, що вечорниці, то аж тини тріщать. Зранку ще біжимо, готуємося, бо ж хлопці прийдуть. А тепер? От чекають, доки ніч настане. Сяду, спочину трішки.  А ще пам'ятаю, як ми було ворожили на вечорницях…

(Стук у двері. Чути сміх. Заходять дівчата.)

Перша дівчина. Добрий вечір, паніматінко!

   Чули, що у Вас сьогодні вечор­ниці. Чи дозволите нам погуляти?

Господиня. Добрий вечір, дівчата! Заходьте, щоб щастя було в хаті, щоб я була   багата. Я завжди   рада гостям.

Друга дівчина. Давайте готувати вечерю, бо ж хлопці надійдуть.

Господиня. А де ж ваші хлопці?

Друга дівчина. А ми самі почнемо вечор­ниці. Нехай їх завидки беруть!

(Дівчата накривають столи: вареники поки що не ставлять.Чути тупіт і стук у двері.)

Третя дівчина. Це хлопці, мабуть!

Перший хлопець (просунувши голову у двері). Дівча­та, до хати пустіть, бо з дороги збився.

Третя дівчина. Гарненько попросіть, тоді пус­тимо.

(Знову стукіт у двері.)

Третя дівчина. Кого там принесло ще? Хто та кий?

Другий хлопець. Пес рябий, баран круторогий та ведмідь клишоногий. Пустіть до хати!

Четверта дівчина. Не пустимо в хату, бо дуже вас багато.

Перший хлопець (грюкає). Пустіть ліпше, а то буде гірше!

Другий хлопець. Дівчатонька-голубоньки, та мі не прийшли сваритися, а погуляти.   Гостинців вам принесли.

Четверта дівчина. Та заходьте вже, чого ж!

(Хлопці заходять, вклоняються.)

Другий хлопець. Добрий вечір у вашій хаті! Будьте здорові, дівчата, і Ви, паніматко і ви,  гості!

Господиня. Будьте й ви здорові. Ну, що ж, хлопці сідайте в нашій хаті.

(Хлопці сідають.)

Перший хлопець. А чого це сумно у вас, дівчата?  А розкажіть нам цікаву історію

П’ята  дівчина. А що ж розкажимо.

Розкажемо вам про число сім!

П’ята дівчина: Чи здумувались ви, друзі, незвичайну поширеність цього числа?

Звернемося до джерел нашої цивілізації. Прадавня Греція. Семеро героїв борються проти Фив на зорі історії; сім міст сперечаються за честь іменуватися батьківщиною Гомера; сім мудреців шануються еллінами. До речі імена мудреців мінялися, а число залишалося.

У стародавності число 7 вважали магічним, священним. Можливо це пов'язане з тим, що людина  сприймає навколишній світ (світло, заходи, звук, смак) через сім «отворів» у голові. Сімка віддзеркалює ідею Всесвіту. Люди  схиляли голову перед Універсальною Космічною Сімкою -  Велика Ведмедиця (Чумацький Віз) зі своїми сімома зірками.

Ви знаєте скільки раз на сторінках Біблії, зустрічає нас цифра 7? Більш 160 раз!

От, наприклад:

- сім пар чистих тварин і сім пар чистих птахів небесних велено побрати Нию в ковчег, тому що через сім днів почнеться великий потоп;

- потрудившись шість днів над улаштуванням світу, Господь благословляє й висвітлює сьомий день – день, коли почив... від усіх справ своїх;

 Сімка, прикрашає собою й казки, і тлумачні словники, і наукові праці, і збірники прислів'їв і приказок - усе, що завгодно! От наприклад прислів’я:

Сім раз поїли, а за столом не сиділи. Сім сіл, один віл, та й той голий, а десять урядників.

Служив сім років, вислужив сім ріп, та й тих немає. Де сім господинь, там хата не метена.

Шоста дівчина: Я вам розкажу про нашого земляка математика Остроградського

Михайло Васильович Остроградський народився 12 вересня 1801 р. в с. Пашенному на Польтавщини. Культурна родина, працьовитий народ, широкі лани і зелені гаї— ось у таких умовах минули дитячі роки майбутнього вченого. Малого Михайлика цікавило все: як запрягають коней і орють землю, як працюють вітряк і водяний млин. Особливо цікавило його те, що можна було вимірювати. Він завжди носив із собою мотузку і вимірював глибину колодязів, розміри будівель, величину земельних ділянок.

Коли Михайлові сповнилося 9 років, його віддали в пансіон при Полтавській гімназії.

Спочатку навчання проходило досить успішно. Але в старших класах справи погіршали. Батьки вирішили віддати його, як дворянина, в один з гвардійських полків у Петербурзі. Але родичі переконували батька, що юнакові краще продовжувати навчання у вищій школі і запропонували влаштувати Михайла Остроградського в Харківський університет.

За світоглядом і переконаннями Остроградський був матеріалістом і атеїстом. Він палко любив свій край, свій народ, свою культуру. Улюбленим його письменником був Т. Г. Шевченко, значну частину творів якого Остроградський знав напам'ять і охоче декламував. З такою самою щирою повагою і любов'ю ставився до Остроградського і Великий Кобзар.

Сьома дівчина:

Чи знаєте ви, що квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці, що складала математичні таблиці? Вона привезла цю квітку з Індії.

Чи знаєте ви, що Піфагор був переможцем з кулачного бою на 58-х Олімпійських іграх, які проходили в 548 році до н. є., а потім перемагав ще на декількох Олімпіадах?

Чи знаєте ви, що англійська королева, прочитавши книгу Льюїса Керрола «Аліса в Країні див», так зацікавилась нею, що наказала принести їй всі книжки цього письменника, але була розчарована, тому що в інших книгах були математичні формули?

Чи знаєте ви, що теорему Піфагора називали «ослячим мостом»? Учнів, що запам'ятовували теорему без розуміння, називали віслюками, оскільки вони не могли перейти через міст - теорему Піфагора.

Господиня.  Молодці дівчата !  А тепер по­кажіть, на що ви здатні. Хлопці здавна на  вечорницях розказували смішні історії. А чи ви вмієте розсмішити та розвеселити дівчат?

 Звичайно можемо!

Третій хлопець:

На уроці:

Викликає вчитель Люду, Слабшу серед дітвори, І питає: - Скільки буде: Десять поділить на три? Розв’язать вона не може, Звісно, знітилась, мовчить… Вчитель каже: - Так не гоже, Прості дроби треба вчить. Хай картоплі є десяток, - Вчитель далі річ веде. – Розділи на трьох дівчаток, То по скільки припаде? Люда каже: - Зайвий клопіт, І нащо мені це знать? Я зварю їм ту картоплю, Потовчу – і хай їдять.

 

От якщо ти знайшов у правій кишені своїх штанів три карбованці, а в лівій – два карбованці...
- Виходить, я надяг чужі штани.

     Вчитель:
- Ну і клас мені трапився тупий! Пояснюю теорему - не розуміють. Пояснюю другий раз. Не розуміють! Утретє пояснюю. Сам уже зрозумів. А вони не розуміють...

 

      Вчитель запитує у Вовочки:
- Вовочка, скільки буде на казахському один?
- Быр.
- Правильно, а скільки буде два?
- Быр, быр.
- Ну а три?
- Быр, быр, быр.
- А сто?
- Ну це довга історія.

 

Вчитель математики:
- Клас настільки слабий у математиці, що 90% цього року проваляться на іспиті!
Із задньої парти:
- Так нас усіх стільки-то і не буде!

 

Загадайте двозначне число від 40 до 80. Помножте на 3. Відніміть 11. Додайте 17, розділіть на 2 і закрийте очі. Темно, правда?

Восьма дівчина. Та досить вам, розвеселили вже.

 

Восьма дівчина. Дівчата, а на вечорницях  ворожать! Да­вайте і ми поворожимо.

Девята дівчина. А я щойно з сестрою ворожила.

Другий хлопець. А ми також хочемо знати свою долю!

Господиня. А я вам покажу, як користуючись математичними діями визначити долю людини. 

Перший хлопець. Ой, це ж треба рахувати! Візьмем хлопці калькулятор!

Квадри долі

1. Запишіть дату свого народження: число (дво­ма цифрами), місяць (двома цифрами), рік чотир­ма цифрами.                    (05 09 1967.)

2. Знайдіть суму всіх восьми цифр.

(0 + 5 + 0 + 9 +1 + 9 + 6 +7  = 37.)

3. Знайдіть суму цифр отриманого числа                (З + 7 = 10.)

Господиня Яку цифру отримали?

три –  «золота середина», комунікабельна люди­на зі спокійним характером;

шість — людина з підвищеною схильні­стю до наук.

один — така людина робить мало помилок, може розрахувати ситуацію і отримати від неї

максимальну користь;

чотири – людина з сильним вольовим характе­ром

два – людина підвищеного темпераменту, завжди в центрі уваги;

вісім — людина  безтурботна, але хвороб­ливо сприймає будь-яку несправедливість.

 

Господиня .Отже, хлопці та дівчата, ми сьогодні з вами почули цікаві  історії,   побачили, як за допомогою чисел можна дізнатися  ціка­вого про кожну людину.

Перший хлопець. Що ж, пора і честь знати. Спа­сибі Вам, паніматінко, за вечорниці.

Господиня. Спасибі і вам, хлопці, дівчата  а заспівайте мені на прощання пісню.

(Дівчата і хлопці співають і  виходять.)

 

Звучить пісня на мотив «Остров невезения»

 

І.  Весь покритий цифрами, абсолютно весь,

    Острів математики в нашій школі є!

    Острів математики в нашій школі є!

    Весь покритий цифрами, абсолютно весь!

 

ІІ. Там живуть несчастнії діти – дикарі,

     На лиці розумні, добрі й молодці!

     На лиці розумні, добрі й молодці!

     Там живуть несчаснії діти – дикарі!

 

 

ІІІ. Ніби і не ледарі, і могли би жить!

     Їм би математику взяти й відмінить

          Їм би математику взяти й відмінить!

     Ніби, і не ледарі, і могли би жить!!

 

IV.Формула не вчится, графік не росте,

     Плачуть, Богу моляться, бо контрольна  жде!

     Плачуть, Богу моляться, бо контрольна  жде!

     Певне що, шпаргалочка знову їх спасе!

 

     І хоча системи ці зовсім не страшні,

Проте мусим математику вчити ночі й дні,

Мусим математику вчити ночі й дні,

Щоб 12 балів мати навесні!