Математичний диспут "Талант чи труд"

Математичний  диспут

«Талант  чи  труд»

Запитання до диспуту

1. Говорять, що відомий природознавець Едісон сказав, що талант – це 1% натхнення і 99% праці. Чи згодні ви з таким висловленням?
2. Німецький математик Гаусс вважав: «Щоб стати великим математиком, треба насамперед виспатися.» Іншої думки дотримувався Наполеон: «Щоб стати видатною особою, потрібно спати чотири години на добу».
3. Дехто вважає, що вченого відкриття осявають несподівано. Відомо, наприклад, що Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння в той момент, коли на голову йому впало яблуко.

             Архімед не був першою людиною, яка занурювалася у

        воду. Але історія свідчить, що саме в такій побутовій  

        обстановці він відкрив закон гідростатики і радісним

        переможним вигуком «Евріка!» сповістив про це мешканців

       Сіракуз. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що відкриття

       робляться випадково, на блискавичній догадці?

4. Якось один літератор, якого поважав Наполеон, поскаржився йому, що в інституті, де він працює, до нього ставляться з недостатньою повагою. «Скажіть, - запитав Наполеон, - а ви знайомі з диференціальними численнями?» Почувши негативну відповідь, Наполеон різко кинув: «Так на що ж ви тоді скаржитесь?»

Чи згодні ви з відповіддю Наполеона? Як можна завоювати повагу й авторитет?

5. Історики розповідають, що Сократ напередодні страти попрохав якогось музиканта навчити його грати на лірі одну пісню. «Для чого?» - запитав той. «Щоб знати її перед смертю», - була відповідь філософа.
6. Чи потрібно вченому, який має наукові досягнення, славу, досвід, продовжувати ще вчитись, наполегливо працювати? Яка ваша думка з цього приводу?
7. Часто можна почути, що наука – справа молодих. Ось які відомі історичні свідчення:
   • Ньютон розробив теорію нескінченно малих величин і відкрив закон всесвітнього тяжіння, коли йому було 24 роки.
   • Д.І.Менделєєв свою першу наукову працю відкрив у 35 років.
   • М.І.Лобачевський доповів про створення неевклідової геометрії в 24 роки.

           Як ви думаєте, чи є талант функцією від віку людини? А до якого віку можна творчо працювати, щось винаходити, відкривати?

8. Одного разу Віктора Михайловича Глушкова студенти запитали: «Що важливіше: наполегливо вчитися в студентські роки, щоб потім добре працювати, чи тоді, як уже станеш спеціалістом, почати докладати значних зусиль для творчої праці?»

               «Не шукайте обгрунтування своєї пасивності, роботи «від» і «до». Будьте наполегливими і в студентські роки, і тоді, коли станете дипломованими спеціалістами. Щодня творчо долайте нові сходинки знань. Чим більше людина пізнає, тим краще розвивається у неї здатність сприймати все нове», - такою була відповідь ученого.

              Яке ваше ставлення до висловлених думок В.М.Глушкова?

9. Говорять, що є три види старіння: пікетуюче – від віку, стрибкоподібне – від стресів, м’яке – від бездіяльності розуму.

                Як, на вашу думку, чи можливий нормальний розвиток людини без навантаження на мозок, тобто без розумової праці?

Після учнівських виступів ведучий робить підсумок диспуту.

Всі висловлювали, в основному, правильні думки – без наполегливої праці немає досягнень ніяких – ні наукових, ні професійних. Особливо наполегливими повинні бути ті, хто вирішив присвятити себе науці.

Так, відомий сучасний учений Борис Євгенович Патон, виступаючи перед молоддю, сказав:

«Кожна людина, яка вирішила присвятити себе науці, повинна завжди пам’ятати, що наукова діяльність – це не тільки радість творчості. Це  перш за все повсякденна напружена праця, безперервний пошук, гіркота невдач».

Хочеться побажати, щоб ваша праця – навчання – була не легкою прогулянкою, а сповненою невтомного пошуку, успіхів і досягнень творчістю.