Математичний вечір "Математика навколо нас"

Лісівська філія КЗ «михайлівське НВО»

 Олександрівської районної ради Кіровоградської області

Математичний вечір

Методична розробка

вчителя математики

Скочко Л.В.

Ведучі: учні 11 класу Бокатенко Антон, Почтарук Ганна, Гетьманець Олександр та учениця 9 класу Бокша Анастасія.

ВедучийІ  Подумаєш, математика. Не таке вже івелике цебе. Без неї всі науки обходяться. І чому її називають царицею наук? Ніяк не зрозумію. Може ти мені поясниш?

Ведуча І Якщо ти хочеш досягнути

У житті своїх вершин,

 Математику збагнути мусиш тонко, до глибин

 Якщо хочеш бізнесменом після школи, друже, стать,

 Аксіоми й теореми мусиш добре пам’ятать.

 Не махай на все рукою Не лінуйся, а учись!

Ведучий І.Ой, ой, ой. Уже побіг вчити математику! Звучало гарно, але не переконливо. Яка суха ця наука! І, на мою думку, майже нікому не потрібна, в магазині нехай продавець рахує. І правильно мудрі люди роблять, що години математики в школі скорочують. Нема чого дурницями займатися: сумно, сухо, нецікаво, непотрібно.

Ведуча І. Це математика — суха та непотрібна?! Ти думаєш, що говориш? Без знання математики не можна зрозуміти ні основ сучасної техніки, ні того, як учені вивчають природні та соціальні явища. Недарма Песталоцці стверджував, що лічба і обчислення — основа порядку в голові.

Ведучий.ІЦе ще в якій голові? У моїй голові починається сумбур, як тільки я починаю зай­матися математикою.

Учениця 8 кл. Кучер Анастасія

І тії рівняння у грудях печуть,

Ікс, ігрек від мене ніяк не втечуть

Лиш очі зімкнуться, як бачу задачу,

Теорема Піфагора наді мною плаче...

Якби воля впливова моя була —

Математика у школі ніде б не була

Ведуча І.Бачу, ти зовсім не розумієш ні краси, ні призначення цієї науки. Спробую переконати, що математику у школі сумлінно вчити треба. Адже без неї жодна наука не обходиться. Запрошую у цікаву подорож, яку організували учні школи.

(На дошці висловлення.)

Поет слідує своїм почуттям, у той же час він незримо керується законами математики.

М. Лобачевський

Натхнення потрібне в поезії, як і в геометрії.

О. Пушкін

З покликання ми насправді поети, тільки обов'язок наш — усе, що вільно творимо, пильно після доводити.

Л. Кронекер

                   (Виходять ведуча ІІ та ведучий ІІ.)

Ведучий ІІ. Що це за зупинка така? І плакати тут дивні якісь. Що спільного у поета і математика? У математика і мовника?

ВедучаІІ. Назва цієї зупинки «Мова і математика».

Ведучий  ІІ. Це вже занадто! Що спільного між мовою і математикою?

Ведуча ІІ. Нічого дивного тут немає. Адже математика — це мова. Коли на вченій раді одного американського університету, де викладав ві­домий фізик-теоретик Гіббс, вирішували, чому більше приділяти уваги в нових навчальних програмах — математиці чи мовам, виступив Гіббс, який до того часу мовчав. Його виступ був дуже коротким: «Математика — це мова». Математиці потрібна мова, а мові — математика. Багато імен людей, назви міст складаються з математичних термінів.

Ведучий ІІ.Як це? 

Ведуча ІІ.Стокгольм, Ростов, Семипалатинськ,   Севастополь, Бостон, Білосток, Стожари... —у всіх цих назвах є числівники.                           

Ведучий ІІ.Я ніколи не думав, що у цих наук є щось спільне. Дякую, що переконали мене. Але це наука. А на практиці хіба математика застосовується?

Ведуча  ІІЩе йяк!  У цьому ми спробуємо  переконатися в  країні трудoвoгo навчання.

(Виходять ведуча І і ведучий І)

ВедучийІ  Працювати я люблю. Але математика і фізична праця — зовсім різні речі.

 Ведуча І.Один з учених сказав так: «Хоч би яку науку ви вивчали, хоч би до якого вузу вступили, хоч би в якій галузі працювали, якщо ви хочете  залишити там будь-який слід, то для цьогопотрібні знання математики».

ВедучийІ Згоден! Без креслення деталі не зробиш. Але навіщо трудове навчання математиці?

Ведуча  І Запам'ятай, що геній складається з 1 % натхнення і 99% праці  .Ось як сказав  Едісон «Праця + праця + праця = математиці» .

Ведучий І.Добре, це в чоловіків. А у дівчат? Хіба на обслуговуючій праці теж математика потрібна? Горошини та квасолинки рахувати в супі?

Ведуча І. Маркушевич відзначив, що через  математичні знання, здобуті в школі, лежить дорога до величезних, майже недосяжних галузей праці і відкриттів. Дівчата використовують математику, коли печуть торти, готують суп, вишивають, в'яжуть, коли клумби розбивають.

Ваша взяла! Отже, математика і тут потрібна. А мені сумно, коли потрібно математику вчити. Веселий я, коли подорожую, мандрую

(Виходять ведучий ІІ і ведуча ІІ.)

Ведуча ІІОт ми і в країні Географії.

ВедучийІІ    А до чого тут математика.

Ведуча ІІ . Нетерплячий ти, друже! Ось послухай. Додатні і від'ємні числа, азимут, координати, абсолютна і відносна похибки, масштаб. Географія не може бути без математики!

Ведучий ІІ.Так, і тут ваша взяла! Ну нехай. Математика — мова, трудове навчання, географія, нехай це фізика, хімія, а от історія? Про битви я люблю слухати, а де там є місце математиці?

Ведуча ІІ.Історія не може без математики. Тривалість битв, кількість воїнів, яка ера — про все це розповідає математика. А історія допомагає  математиці. Ось, наприклад, історія розказує,  що перший крок до створення алгебраїчної символіки зробив ще Діофант, який увів деякі скорочені позначення.

Ведуча І. Кажуть, що Магомет був неписьменним, і єдиним розчерком малював фігуру, що являє собою два ріжки півмісяця, не відриваючи олівця і не переходячи двічі по одній лінії.

Або ще. 

У XV ст. Христофор Колумб відкрив Америку. У якому році це відбулося, якщо сума цифр дорівнює 16, а частка від ділення цифри десятків на цифру одиниць дорівнює 4 і остача становить 1?              (1492 р)

Учениці 9 класуВеселовська Надія і Рябко Світланавиконують

пісню на мелодію «Біля млина калина»

Біля школи дівчина, що чекає вона ?

Може вийде хлопчина — і не буде одна,

Він розв’яже задачі, ті задачі складні,

І стоїть, ледь не плаче —  вдень, і вночі.

Приспів.

І тепер я через нього математику вивчаю,

Хай завжди його вона і до мене поверта!

Щоб йому догодити і сподобатися знов,

Теорему йду вчити. Ось що робить любов!

І тепер всі задачі я розв'язую вмить,

Щоб йому показати, як потрібно любить.

Приспів:

Я долю попрошу, може милість пошле,

І мій милий хлопчина скоро обніме мене,

Поцілує, обніме, прошепочуть уста:

 «Ти моя аксіома, неймовірна, проста» 

Приспів:

Учні 8 класу  Турлюн Анастасія, Кушнір Євгенія, Хуторна Анастасія  виконують танець з гімнастичними кругами під музику на мотив

Ведучий  І   Чув — співали, бачив — танцювали, але ніякої математики тут не було, ніхто кроків не рахував.

Ведуча  ІІ.І знову ти помиляєшся. Скажи, скільки нот у нотному стані?

Ведучий І . Сім — це ясно всім.

Ведуча І. От і ти виявив математику. Є в математиці і в мистецтві щось таке, що викликає людське захоплення. Математика, як і мистецтво, — справа не тільки розуму, а й фантазії.І ще невідомо, у кого було більше фантазії —у великого Шекспіра, чи у великого математика Ньютона. Адже найвищий різновид художнього інтелекту завжди переважно математичний.

Ведучий  І. А я думав... треба таки братися за цю науку. Не така вона вже й страшна, а потрібна всюди, всім і кожному.

Учні 6 класу розкажуть про урок математики

Учень. Щиро дякую за подорож. Вибачте мою «впертість». Я тепер її сумлінно вчитиму. Я добре зрозумів, що математика — наука молодостіі майбутнього. Вона прекрасна не менше, ніж корисна. Правильно сказав український математик, що математика є невід'ємною частиною загальнолюдської культури.

(Інсценізацію гуморески «Учений кіт» виконують учні 5 класу.

 Дійові особи: ведуча, мама – киця, котик Бася)

У кішки підросло дитятко,

 Що буде далі з кошенятком?

 Ловити мишок — складна штука,

 Потрібна тут важка наука.

І каже рідна мама сину:

«До школи треба йти, дитино!»

І ось за партою у класі

 Сидить пухнастий котик Вася...

Зусилля прикладає киця,

Старається, предобре вчиться...

Пізнала киця всі науки

І зоологію — від скуки.

І вивчив досконало кіт,

Де є у мишок рот, живіт.

І де мишатко невеличке

Наш котик визначив графічно.

Так! І опудало зробив!

І вийшло дуже симпатично.

А далі розв'язав без плачу

Він про сметану дві задачі:

Скільки виллється її,

якщо відкрити крани всі?

 Був у геометрії як вдома,

 Переказав всі аксіоми.

Тригонометрію він знав

 І як науку поважав.

І ось через 11 літ

Поніс додому гордий плід.

 І бачить, як з нори сирої

Вилазить мишеня поволі.

Але наш кіт не розгубився

, Він в школі дуже добре вчився.

«А як мені його зловити?

Бо в школі ми цього не вчили.

Не можна скочити одразу,

застосувати треба базу!

Ось невідоме мишеня

за х прийняв сьогодні я…»

Розклав по напрямках все кіт

і кинуло його у піт.

По теоремі Піфагора

 шлях визначив він дуже скоро.

Щоб відповідь отримати красиву

застосував він логарифмів силу.

Поставивши останню крапку

приготувавсь схопить мишатко…

…Поки учений кіт над тим рівнянням бився,

Розбійник сірий – шух і змився!

Запам’ятайте, друзі,

суть істини такої:

«Теорія ніщо без практики живої»

Учениця.Така вона — наук усіх цариця,

 Шляхетна, мудра, добра і весела,

ЇЇкорона сонячно іскриться

У кожній школі, у містах і селах.

Учениця.Математика, наче громадагалактик,

Наче складена тільки з одних таємниць,

 Наче вічна загадка для цілого людства,

 Що не знала ніколи ні меж, ні границь.

Учениця.Математика — це горизонти нашихмислень,

Не пізнати без неї інших наук.

«Королева наук» і «служниця наук».