«МАТЕРІ – ЗЕМЛІ ДАРУЄМО НАЙКРАЩІ КВІТИ»

 «Матері – землі даруємо найкращі квіти»

 (Рослини – символи УкраÏни, які використовуються в украÏнських казках)

Мета. Розширювати знання учнів про природу і навколишній світ; ознайомити учнів з рослинами – символами України, які використовуються в українських казках; розвивати пізнавальну активність і естетичні смаки; виховувати почуття краси, любов до рідної землі, бажання робити довкілля кращим, оберігати природу.

Методико – дидактичне

забезпечення уроку: демонстраційний матеріал, дитячі малюнки "Моя улюблена квітка", картини з квітами.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повернімось, посміхнімось до гостей і радісно промовимо: "Добрий день!"

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Фенологічні спостереження.

• Який сьогодні день? (сонячний, похмурий)
• Яка пора року? Місяць?
• Що відбувається з природою?

2. Поясніть твердження: "У природі все пов’язане."

Рослини і тварини пов’язані між собою. Як? Рослинами живляться миші, зайці, бобри та інші тварини. А травоїдними тваринами харчуються хижі звірі.

ІІІ. Актуалізація системи опорних знань та вмінь

1. Дайте відповіді на питання.

• Які ознаки живих організмів? (Народжуються, дихають, ростуть, живляться, розмножуються, умирають.)
• Що означає "живляться"? (Їдять, п’ють.)
• Що потрібно для дихання? (Повітря.)
• Що можуть їсти тварини? (Рослинну їжу, інших тварин.)

2. Встановіть послідовність ланцюга живлення. (На дошці картинки, діти встановлюють ланцюг живлення.) Пригадайте в яких українських казках зустрічаються герої: колосок, миша, лисиця, заєць, вовк (колосок, мишенята "Колосок"; Мишка – норушка, Зайчик – побігайчик, Лисичка – сестричка, Вовчик - братик "Рукавичка"; лисиця, вовк, заєць "Коза - дереза", лисиця, вовк "Лисичка – сестричка та Вовк - панібрат", лисиця, вовк "Пан Коцький", мишка, лисичка, вовк "Теремок"; мишка "Ріпка"; заєць, вовк, лисичка,  "Колобок", лисиця, вовк "Солом'яний бичок" і т.д.)

Колосок → миша→ лисиця

Трава → заєць→ вовк

ІV. Мотивація навчальної діяльності

1. Вчитель читає вірш.

Квіти , квіти…Чарівні квіти,

Кольорові, великі й малі…

Ви умієте душу зігріти,

Бо й самі ви – душа землі.

• Про що розповідається у вірші? (Про квіти.)

V. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

– Сьогодні ви дізнаєтесь про походження назв деяких рослин - символів України, які використовуються в українських казках.  А яких саме ви почуєте у вірші. Якщо будете уважно слухати.

(До дошки виходять діти і розповідають вірш.)

Квітами багата Україна – мати:

Маки червоніють –

Вогники ясніють.

А волошки в житі –

Синьоокі квіти

Світять чорнобривці –

Тільки подивіться!

Степом пахнуть кашки

Й зірочки – ромашки.

Мальви біля хати

Будуть вас вітати,

Диво – цвіт – то сонях,

Сонце у долонях,

Бережуть державу

Соняшники й мальви,

Пісня солов’їна

Славить Україну.

VІ. Осмислення зв’язків

• Які назви квітів ви почули? (Сонях, мак, барвінок, чорнобривці, ромашки, волошки, мальви.)
• Ці квіти по праву вважаються національними символами української землі, які використовуються в українських казках.

VІІ. Первинне застосування здобутих знань нового матеріалу

Читання дітьми міні – проектів.

VІІІ. Застосування знань у стандартних умовах  метою формування навичок

1. Читання легенди про соняшник.
2. Обговорення прочитаного.

• Хто був батьком дівчини?
• Що вона забула на землі?
• Як вона стала соняшником?
• За ким вона тужить? (Туга – плаче, сумує.)

ІХ. Творче перенесення знань, умінь та навичок у нові умови з метою      формування комплексних умінь

•                 Діти розповідають вірші про квіти і "одягають" Україну у вінок.

Х. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

–    Про походження назв яких квітів ми дізнались?

• Чи сподобалося вам досліджувати назви квітів?

ХІ. Домашнє завдання

- Підготуйте міні – проекти про лікарські рослини.

Б А Р В І Н О К

Лист зелений і міцний,

Сніг для нього не страшний,

А коли весну стрічає,

Сині очі розкриває.

                                           (Барвінок.)

          Ця рослина є символом вічної любові і життєвої сили.

Цікавою є історія бар-вінка, який має інші назви: барвін, барвін-зілля, барвінець, барвінок хрещатий, могильниця. Через нев'янучу зелень і виняткову живучість барвінок вважали символом вічності та постійності. Гадали, що він оберігає від влади нечистої сили. А через те барвінок вішали над дверима оселі, ніколи не вики-дали на смітник, а тільки у воду, щоб не загинув від спраги.

Згідно з легендою, ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та вже була у великій шані серед людей. І тоді звернулася вона до богині Флори, щоб подарувала їй аромат, людську любов і красу. Однак не всесильна була богиня квітів і весни, і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну і урочисту назву «вінка», що означає «перемога». Він і справді непереможний. Барвінок — вічнозелена окраса наших гаїв і дубових лісів, квітників і садів.

Недавно ще гула метелиця,

Кругом лежав біленький сніг.

А вже барвінку листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

Всю зиму зелень берегло.

І перше стрілося з відлигою,

                              Зустріло сонечко й тепло.

Як перемогою та славою

Весна з’являється на світ,

То квітне радістю ласкавою

Барвіночку синенький цвіт.

  Р О М А Ш К А

Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Рано-вранці розквітаю.

Відгадати вам неважко,

Що за квітка я ?

                    (Ромашка)

Ромашка - один з найбільш впізнаваних і рідних нашому серцю квітів . З неї плетуть вінки , її збирають в букети , на ній ворожать дівчата : « Любить - не любить » , і навіть шукають відповіді на заповітні питання . Однак, ромашка не тільки провидиця жіночої долі , а й квітка , що володіє цілющими властивостями : ромашка аптечна ( лікарська) допомагає від багатьох хвороб і робить загальний оздоровчий вплив на організм.

Ромашки улюблені багатьма народами квіти, котрі найбільшу любов здобули на Україні . По легендах, ромашка виростає там, де падає зірка з піднебесся.

 Маленьке сонечко або королева лугів і полів - так називають прародительку хризантеми - ромашку. Це настільки незвичайна                    і знаменита рослина, що, мабуть, немає на Землі людини, яка би не знала, що таке ромашка.

  Це морозостійка невимоглива рослина висотою від 60 до 150 см. Квіти — пелюстки у вигляді білих широких променів із жовтою серединою. Цвіте рясно, може використовуватися для букетів. Особливо вона гарна в сполученні із червоними маками і синіми волошками.

Історія виникнення назви «ромашка» говорить про те, що раніше ця квітка називалася «романова трава»,  у перекладі з польської мови, означає «римська».

Ромашка, із землі ввібравши

Її щедротнії дари,

Дощем обмившись,

Краплі-діаманти

На пелюстках притримала собі.

Долонечки до сонця простягає

На зустріч променям,

Гарячим i ясним.

А на листках веселки розцвітають

Звабливим сяйвом ніжно-золотим.

М А Л Ь В А

Хоч червоні, та не сальви

На стеблі розквітли.

                               (Мальви.)

Мальва (лат. Malva), калачики, шток-троянда - трав'яниста рослина сімейства мальви. Мальва до нас потрапила з Середньої Азії в XV столітті. Мальву вирощували ще в Стародавній Греції і в Стародавньому Єгипті. Відомо близько 30 видів цієї рослини. Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків.

Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Мальва - давня і надійна берегиня будинку. Народні повір'я свідчать, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. А ще ця квітка дуже гарна, тому невипадково мальви найрізноманітніших забарвлень здавна прикрашали українські садиби.

Мальви квіти чарівні

У віконце дивляться

Наче діти заглядають

тільки жаль не розмовляють.

На зеленім оксамиті

Пелюстки росою вкриті,

І веселі, і сумні

Мальви квіти чарівні.

М А К

Запалили в чистім полі

Квітки гарні, всі червоні.

То палає в літку так,

Польовий червоний …

                                                 (Мак).

Мак – це рослина, вона  є однорічна так і багаторічна. Це – символ краси, уособлення і продовження роду. Із нього роблять добрі тістечка, булочки і виробляють ліки.

Про мак складали легенди.

 Було це дуже давно, ще коли на нашій землі напали кочівники – печеніги. Вони нападали на села: грабували, спалювали хати і викрадали красивих дівчат.

Так і сталося, одного дня на село напали кочівники, і тут вони угледіли дуже красивих дівчат, які співали і танцювали. І тут кочівники зібралися їх викрасти, але дівчата звернулися до Матінки - землі, щоб вона їх захистила. Дівчата промовили: - Матінко - земля, захисти нас. І коли кочівники торкалися до дівчини, вона ставала квіткою гарячою як кров і красивою як дівча. Так і появилась квітка МАК.  

Знайди часок, поїдь у поле,

Де зацвів червоний мак.

Поглянь як радісно довкола,

Цвіте червоно, гарно як!

Як у дитинстві ляж на спину,

                                          Поміж червоних маківок.

У небо глянь хоч на хвилину

    Де стільки простору й пташок.

С О Н Я Ш Н И К

На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. 

                               (Соняшник) 

Назва цієї рослини більшістю мов означає саме сонце. Сонячною її називають і французи, і італійці, і голландці, і англійці. Соняшник нарікали по-різному: мексиканською квіткою, індійською золотою квіткою і американською хризантемою. Але поступово ці назви майже у всіх народів були витіснені. Їх замінили слова, коренем яких було «сонце».

Прикрашати своє житло малюнками квітів, дерев, птахів, інших символів – давня українська традиція. Особливо багато малювали на побутових предметах у козацьку добу. Найчастіше це був саме рослинний орнамент. І серед найрізноманітніших квітів особливо пишно і урочисто завжди виглядав соняшник. В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку. Для українців це один із образів Батьківщини. Кажуть, як квітка тягнеться пелюсточками до Сонця, так і людина своїми думками, словами і справами звернена до рідної Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – найвища, єдина, дана Богом цінність.

Легенда  Соняшник

Колись давно, як нас ще не було, на землю щоранку сходили діти Сонця. Одного дня веселилися вони в лісочку, а як почало сонце сідати, стали збиратись додому.

Коли доньки були вже далеко від гаю, найменша згадала, що забула свій вінок, і повернулася назад. Але він зник. Побачила дівчина гарного парубка з її прикрасою в руках і погодилася вийти за хлопця заміж.

Даремно Сонце кликало дочку додому, сердилося, попереджало. Дівчина залишилася з коханим. Почалося для неї звичайне буденне життя з нудною роботою, одноманітними клопотами. Юнак більше працював, ніж говорив своїй жінці ніжні, лагідні слова, а іноді й зовсім про неї забував. А жінка все більше сумувала за рідними. Забула вона про гордовитість і непомітно завітала до батькового царства.

Але Сонце не могло забрати до себе дочку, яка вирішила жити із звичайними людьми. Воно лише скропило її своїми слізьми. Красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертає голівку до небесного світила. Відтоді на землі з’явився соняшник.

Жовтіють соняхи полями,

В віночки промені вплели.

До сонця крутять головами,

Рахують кращі літні дні.

Ч О Р Н О Б Р И В Е Ц Ь

Гарні квіти біля хати

На весні садила мати.

Чорнобриві – чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

  (Чорнобривці)

Латинська назва рослини пішла від імені онука давньоримського бога Юпітера – Тагеса. Тагес або Тагет мав здатність пророкувати майбутнє і був зовні доволі привабливий. Батьківщиною рослини вважають Центральну Америку, де в Мексиці та південних регіонах Сполучених Штатів зустрічаються дикі різновиди рослини.

Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти. Існують різновиди від 20 до 120 сантиметрів заввишки. Давно одомашнена. Цвіте в Україні від червня до жовтня. Квіти мають специфічний аромат, запилюються комахами.

Існує 59 видів чорнобривців, у тому числі в Україні 3 види:

-  Чорнобривці прямостоячі;

-  Чорнобривці розлогі;

-  Чорнобривці вузьколисті.

Чорнобривці – один з українських народних символів. Згадуються в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.

Українці споконвіку любили землю і природу. Тому й не дивно, що квіти в українського народу викликали особливу любов та повагу. Не було жодної хатини, де б не росли маленькі жовтогарячі чорнобривці. Ці маленькі та тендітні квіточки є національним символом України. Чорнобривці були неодноразово зображені як символ надії на краще майбутнє.

Чорнобривці, мої чорнобривці,

Я люблю вашу ніжну красу!

Чарівні мої, чорнобривці

Милуватися вами іду.

Ви багато мені нагадали

Про дитинство і юність мою

Ви красою мене чарували,

Звеселяючи душу мою.

Незрівняні мої, чорнобривці

Найчарівніші квіти мої!

Ви окраса садів чорнобривці.

Ніжні квіти моєї землі!

                В О Л О Ш К А

У матінки – квіточки

Лиш блакитні діточки

З жита виглядають,

літечко вітають.

                         Волошки)

Одного разу закохалася русалка в молодого парубка Василя. Здалеку спостерігала вона за красенем – юнаком. Але одного разу, коли підійшов Василь до річки умитися, вона не витримала і постала перед ним у всій красі, покохали одне одного і стала русалка кликати юнака у свою водну стихію, а Василь умовляв її лишитися на землі. Не могли вони домовитися де їм жити разом. І коли зрозуміла русалка, що не залишить Василь – хлібороб свою рідну землю, у відчаї перетворила його у скромну квіточку, що росте на полях, але цвітом нагадує голубу стихію.

Люди співчували молодому хлопцю, і в пам’ять про нього назвали його іменем. Може через те в багатьох районах України волошку називають саме так – «Васильки»

Ми ходили в поле з ранку,

я, Богданчик і Оксанка

і у житі між стеблинок

назбирали волошинок.

І мені здалося трошки,

що синесенькі волошки

під промінням сонця з ранку

ніби очі у Богданка.

І Богданчик гордовито

Нам промовим: – Стигне жито

І волошки світло сині

То мов прапор України.

 Наші досягнення

 Фото на пам'ять