Матеріал до уроку "Ідейно-художній аналіз повісті М.Коцюбинського"Тіні забутих предків"

Ідейно-художній аналіз твору  М. Коцюбинського

«Тіні забутих предків»

1. Назва: вказує на злободенність порушених проблем для сучасності. Предки забуті, але їх болі  і радощі, шукання тінями живуть і зараз. «Тіні забутих предків» - повість, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. Інші назви: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін  Предковіку», «Дар предків забутих». Українська, поширена, відповідає змістові твору, інформаційна
2. Мова твору: українська, колоритна, багата, образна, щиро гуцульська.

Діалектні слова: царинка, вориння, плай, габа, маржинка.

Зорові і слухові образи: уособлення, нагромадження яскраво-метафоричних епітетів та порівнянь, постійне підкреслення багатої гами кольорів.

3. Характеристика образів.

Іван Палійчук – дев’ятнадцята дитина у родині. Не відчуває себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Після смерті батька змушений іти працювати на полонину, і коли повертається , дізнається, що  Марічка загинула з великого горя. Іван іде до лісу і там живе 6 років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчиться його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Падає з гори.

Марічка Гутенюк – кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще змалечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.

Палагна – дівчина з багатого роду, добра господарка. Вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. Палагна стає коханкою сусіда Юри.

Юра - мольфар. Людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати грозову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину – залежало від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни.

 Юра

                                            Іван                                    Міфологічні особи:

Гутенюки Марічка                  Мавка, Русалка, Щезник, Чугайстер

                                  Палагна                              

                 Міфологічні

                 особи

4. Колізії:

     Марічка

     Міфологічні особи

Іван      Палагна

     Гутенюки

     Юра

Конфлікт:

Іван – Марічка                          суспільство

           родинні стосунки

 Палагна

 Юра

5. Композиція

Експозиція – повідомлення про Іванову сім’ю, про ворожість між родами.

Зав’язка:  знайомство Івана і Марічки в пеклі сутички.

Розвиток подій: зустрічі, кохання між ними, Іван іде на роботу.

Кульмінація: смерть Марічки.

Розвиток подій: Іван на 6 років іде з села;  одруження з Палагною;   її зрада з Юрою; хвороба Івана.

Кульмінація: Іван іде за Мавкою і кінчає своє життя.

Розв’язка: похорони Івана і веселощі.

                                    Кульмінація                         Кульмінація

      Розвиток подій   Розвиток подій   

Експозиція             Зав’язка                   Розв’язка

6. Рід:  епос
7. Вид:  проза
8. Жанр: технологічна повість-притча
9. Тема:  зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19-20 ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями. Зображення трагічного кохання між Іваном і Марічкою.
10.  Ідея: оспівування високого і красивого почуття кохання.

Гуцули – це «тіні забутих предків», глибокі язичники, які усе своє життя проводять у боротьбі зі злими духами, які населяють ліси, гори, води.

11.  Проблематика: гармонія між людиною і світом природи. Життя і смерть. Добро і зло.  Язичництво і християнство. Сила кохання і неможливість жити без нього. Вплив мистецтва на людину. Роль праці в житті людини. Стосунки між батьками і дітьми. Проблема зради. Проблема гуманізму. Як міфи, вірування впливають на мислення людини? Праця і людина. Ворожість між родами. Що таке щастя? Яке місце займають гроші в житті людини?
12.  Цінність твору:

Естетична – висока

Суспільна – низька

Виховна цінність – висока.

     Твір актуальний: проблеми сучасності. 

Її фольклорно-етнографічна основа повертає читачів до витоків національної культури, допомагає віднайти національну ідентичність, познайомитись із майже втраченою культурою.