2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Психологічний і філософсько-соціальний аналіз буття в повісті-поемі «Поза межами болю» через призму біографії О.Турянського

Про матеріал
Психологічний і філософсько-соціальний аналіз буття в повісті-поемі «Поза межами болю» через призму біографії О. Турянського.
Перегляд файлу

Психологічний і філософсько-соціальний аналіз буття в повісті-поемі «Поза межами болю» через призму біографії  О. Турянського

 

Психологізм і ліризм як найсуттєвіші ознаки імпресіонізму в творчості письменника несли на собі відблиск неповторного внутрішнього світу самого автора, його витонченої внутрішньої організації, що позначилось на особливостях творчості Турянського. Психологічне в його творі стало не тільки важливим засобом зображення соціального, а й визначило характерні художні прийоми. Неабияку роль тут відіграли також обставини особистого життя, нахил до самоспостереження.  

«Поза межами болю» — це хроніка передсмертних марень, прокльонів та спогадів сімох виснажених солдатів, що відстали від загального каравану полонених (9. ст. 4): українців Добровського та Оглядівського (сам автор), угорця Сабо, австрійця Штранцінгера, поляка Пшилуського, сербів Ніколіча та Бояні. «Ми тут вже здійснили ідеал братньої прихильності і любові», — скаже Ніколич (13, ст.80), замерзаючи біля згаслого вогнища. Самого автора ледь живого підібрали сербські лікарі й повернули до життя, «розморозивши» у крижаній воді гірської річки. Сюжет пронизливий, але легко ототожнюваний із моментами життя автора.

Перед  Першою  світовою  війною Осип Турянський одружується  з  дочкою  адвоката  Онишкевича.  Одразу  ж  після  мобілізації восени 1914 року  Турянський був направлений  на  сербський  фронт.  Наступного року під час наступу німецької армії сербські формування загнали кілька  десятків  тисяч  австрійських  вояків  в  албанські  гори (5. ст. 6).  Та  важка  зимова малодоступна  дорога,  неймовірні  холод  та  голод  однаковою  мірою  стали ворогом-звіром  як  для  тих,  хто  ледве  волочив  ногами  полоненого,  так  і  для конвоїрів-погоничів.  Злочини  високої  світової  політики  випустили найотруйніші жала супроти людської гідності, людського духу, права людини на життя. Те, що пережив О. Турянський,  важко  вкладається  у  здоровий глузд;  але  насправді  він,  як  і  багато  хто  з  його  побратимів,  перейшов  за  той доленосний час з життя в пекло, потрапив «в країну божевілля і смерті», «у безодню смерті». Через щасливий випадок Турянський був врятований. Сербські лікарі та Василь Романишин, що допомагав сербам, серед семи замерзлих полонених у одного помітили слабенькі порухи життя. Романишин майже неживе тіло вкидає в крижану воду. Розморожене тіло вдається врятувати. Турянський залишився живим. Але його рятівник пішов у небуття.

«Друже мій!

І ти вже не живеш.

Твої кості біліють далеко серед синіх степів України…Роса вранці сльозами паде на них» (13, ст. 43). Тут автор ділиться з читачем про увесь смуток і тугу за другом, адже це його рана на все життя. Вічною згадкою про нього буде його власне життя, адже саме воно врятоване другом. 

Загальні структурні особливості ліричного суб'єкта виражаються в калейдоскопічному співвідношенні: автор - оповідач - герой. Адже О.Турянський є  водночас  автором  "Поза межами болю", оповідачем  і  героєм,  виступаючи під прізвищем Оглядівський (мабуть, утвореного від назви його рідного села Оглядів), що у подальшій творчості письменника стане одним із його літературних псевдонімів. Така жанрова модель триєдиного образу митця притаманна ліричному твору й  характеризується інтроспективністю (самоспостереженням) і рівновагою між реальним середовищем й алегоричним вимислом, є своєрідною модифікацією в структурі поетизованої прози.

 Герой-оповідач у творі - одночасно й адресант, що відтворює хід подій, і спостерігач. А сама розповідь про події явно окреслена особистим сприйняттям героя.

Автор подолав спокусу звеличення  прометеївського зусилля духу голодних, фізично виснажених товаришів, й нерідко сумнівався в їхньому достойному моральному виборі, абстрактному гуманізмові, що примушує страждати і терпіти.  Але він вірить словам сліпого товариша: «Є сонце в житті»(13, ст. 105). «Вони чули, що з темних ям його очей пливе щось таємне, могутнє.

Щось ясніше світла, дужче сліпої сили божевільних стихій, святіше всіх богів.

Якась невмируща сила людської душі»( 13, ст.105).     

І ці слова змогли б бути символом віри в людське відродження. Автор закликає в «Передньому слові»: «…то не падаймо ні на хвилю в темряву розпуки, бо

Через сльози і терпіння

Шлях веде до просвітління:

Хто боровся скутий тьмою,

Тому сонце – мрія мрій»( 13, ст. 43). Кожному, хто пройде через муки і страждання, буде подарована нечувана благодать і щастя у серці.

Існування у межах болю триває. Тут і тепер. «В самім куточку мого серця притаїлося щось. Воно мале, марне, бліде. Це надія».

Недаремно Осип Турянський повернувся з війни «диваком» (9. ст. 13), що розгублено й непевно почувався в постапокаліптичному світі. Коли 1921 року у Відні нарешті вийшла друком його книжка, «невдячний» Турянський влаштував видавцеві скандал через те (а сприймалося як «лише через те»), що той на обкладинці його книжки вмістив рекламу модної кравецької фірми. Свідок того, як вимерзали інші люди — трагічно безшкірі, сприймав цілком узвичаєну суспільством комерціалізацію як цинічне блюзнірство.

Ми загально окреслили ті моменти творчого життя письменника, що стали передумовою для розгляду психоаналітичних основ повісті. З цього приводу можна навести деякі зауваження американських теоретиків літератури Р.Уеллека і О.Уоррена, які вважали, що "біографія може  бути предметом  уваги постільки,  поскільки  вона  здатна  пролити світло на самий твір мистецтва"(7, ст. 38).

 Висновки :

  •              психологізм і ліризм як найсуттєвіші ознаки імпресіонізму в творчості письменника несли на собі відблиск неповторного внутрішнього світу самого автора;
  •              «Поза межами болю» — це хроніка передсмертних марень, прокльонів та спогадів сімох виснажених солдатів, а серед них і автора твору;
  •              сюжет пронизливий, але легко ототожнюваний із життям автора;
  •              загальні структурні особливості ліричного суб'єкта виражаються в калейдоскопічному співвідношенні: автор - оповідач – герой;
  •              розповідь про події явно окреслена особистим сприйняттям     героя.

 

docx
Додав(-ла)
Пахолюк Олена
Додано
27 грудня 2020
Переглядів
48
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку