Матеріал до уроку з української літератури на тему «Василь Стус – видатна постать української історії»

Про матеріал

На допомогу вчителю української літератури матеріали до уроку на тему "Василь Стус - видатна постать української історії". Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Стуса; розкрити поетичну творчість поета-шістдесятника;виховувати любов до народу, до рідної землі.

Перегляд файлу

Матеріал до уроку з української літератури на тему

«Василь Стус – видатна постать  української історії»

(11 клас)

 

Дозволь мені,

Мій вечоровий світе, Упасти зерном                                                                                    У рідній стороні.

В. Стус

Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Стуса; розкрити поетичну творчість поета-шістдесятника;виховувати любов до народу, до рідної землі. Обладнання: портрет В.Стуса, поезії збірок.

                                  

Слово вчителя:

                      Високий, худорлявий, трішки сутулуватий молодий чоловік, допитливий погляд карих очей, широкі розкрилля темних брів, круте підборіддя людини з міцною волею. Складки, що вляглися з кутиків губ внизу, свідчили про пережите, переболене. Ось таким ми бачимо В.Стуса на портреті.             Ще недавно ім’я його було відоме хіба що друзям, колишнім побратимам по перу та в’язниці. На Україні поезії Василя Стуса не друкували протягом двадцяти років. 

                    Життя й творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших поетів xx ст. схоже на спалах –короткий і яскравий. Трагічно склалася його доля. І в тому, що сьогодні поезія В.Стуса стала широко відомою народу, задля якого він творив, його           національною      гордістю,    великим      духом         надбання,   є        історична справедливість.

                      З-поміж українських письменників xx століття доля Василя Стуса найбільш схожа на Шевченкову. Обох переслідувала тогочасна влада,  зазнали заслання із забороною творчої діяльності. В обох життя обірвалося рано( Т. Шевченко помер у 47 років, В. Стус – у 48).Вони цінуються, у першу чергу, як борці за людські права, за національну гідність, а потім уже як поети, яскраві творчі постаті.

                        6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району в селянській родині Семена Дем’яновича та Ілини Яківни Стусів у Свят-вечір народилася четверта дитина, яку назвали Василем . Дитинство поета було гарним, ріс в атмосфері добра та любові, але було важким. Усе дитинство з тачкою: то везли картоплю з поля, то з мішком ходив рвати траву для корови, то возив вугілля. Перша прочитана книга – «Кленові листки» В. Стефаника. Провів на Донбасі(1940-1954).До шести років став школярем, а до 16-студентом.У 5-6 класах знав напам’ять весь «Кобзар».У 1960 – закінчив Донецький педагогічний інститут історико-філологічний факультет; іде працювати в сільську Таужнянську семирічну школу на Кіровоградщині. Але пропрацював кілька місяців(2), бо був призваний до служби в армії.  Після служби в 1961-1963 роках учителював у Горлівці на Донбасі, працює літредактором газети «Соціалістичний Донбас». Ці роки він назвав «часом поезії», бо багато читає творів українських і зарубіжних авторів, пише сам. Перший вірш  надрукований у 1959 році.

                 У 1961р. В. Стус вступає до аспірантури Інституту літератури      ім. Т.Шевченка, працює над дисертацією на тему «Джерела емоційності художнього  твору».У цей час багато друкується(ж.»Вітчизна», «Дніпро»).

                 1965р. у київському кінотеатрі «Україна», під час перегляду кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», В.Стус запропонував усім встати на знак протесту проти серпневих арештів української інтелігенції. Тому після цього виступу В.Стус у вересні 1965 року був виключений із аспірантури. Він прочитав  наказ про звільнення й написав на аркуші:Читав. Хай це все залишається на вашій(директора інституту М.Шамоти) громадянській і партійній совісті».

                        І почалися його поневіряння. Ніде не брали на роботу, перестали друкувати. Працював кочегаром - звільнили, працював в історичному архів і- теж попросили, пішов на роботу в метро - там побоялися тримати. Пішов топити кочегарку.

          Почалося ускладнення хвороби.

          Втрата змоги друкуватися була для нього нестерпною.

                      Отак живу: як мавпа серед мавп,

                      Чолом прогрішним із тавром завжди

                      Все б’юся об тверді камінні мури,

                     Як їхній раб, як раб, як нищий раб.

       Але, В.Стус продовжував поетичну творчість, громадську діяльність, виступав на захист прав людини. Якось у розмові з письменником Ю.Покальчуком він сказав: «Я знаю, що за мною одного разу прийдуть, знаю свою долю, але я почуваю, що мушу її пережити саме ось так».І лихе передчуття збулося. Стус був заарештований і звинувачений у тому, що, як говорилося у вироку київського суду, «систематично виготовляв, зберігав і розповсюджував антирадянські наклепницькі документи…»  Його   7 вересня 1972 року засуджено до позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму строком на 5 років із засланням на 3 роки. Жорстоке й несправедливе покарання В.Стус відбував у мордовських таборах, заслання – в магаданській області. Умови були жахливі, 50 градусів морозу, виснажлива праця. У кінці листопада 1975 р. у нього стався порив виразки шлунку,внутрішній крововилив. Стус лежав непритомний, до ранку ніхто не підходив. Але він не зігнувся, обстоював власну гідність і своїх політичних однодумців. На засланні працював на золотодобувному руднику на Колимі, куди його відправили в 1978 році, Продовжує писати, вивчає французьку та англійські мови, володіє всіма слов’янськими та добре – німецькою.

          Відбувши покарання, у 1979 році повертається на Україну та продовжує свою творчу діяльність .За кордоном виходять його дві збірки поезій «Зимові дерева», «Свіча в свічаді». Його ім’я стає широко відомим у світі, поезії перекладаються англійською, російською, іспанською мовами. Стуса продовжують хвалити та друкувати за кордоном, а на рідній землі він – державний злочинець. Він не покидає розпочатої до ув’язнення політичної боротьби. І як наслідок знову арешт, звинувачення в належності до Української Гельсінської спілки. 1980 рік - жорстокий присуд: 10 років позбавлення волі в таборах суворого режиму, 5 років – заслання. Усього 23 роки неволі призначено на коротке життя Стуса. Але навіть в умовах неволі він не зломився, виступав проти свавілля табірної адміністрації, за що був додатково покараний. Стус відбув 15 років гулагівських таборів і помер в неволі,у карцері в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. А через чотири роки Стус був повністю реабілітований., виправданий по всіх статтях звинувачення « за відсутністю складу злочину». Поховали на сільському кладовищі, у безіменній могилі, на якій було поставлено стовп  номер

9.

          19 листопада 1989 року Україна прийняла у своє лоно прах поета,  перевезений із зауральських таборів. Тепер він покоїться на Байковому кладовищі.

                 У березні 1991 року В.Стусові присуджена Державна премія ім.Шевченка за збірку поезій «Дорога болю».

                   Його немає серед нас. Але він живе своїми безсмертними творами, своєю беззавітною вірою в нові часи.

ПИТАННЯ ДЛЯ БЕСІДИ:

1.Чому життя й творчість В.Стуса схоже на короткий і яскравий спалах?

2.Його життєвий і творчий шлях можна порівняти з Шевченком. Чому?

3.Чим запам’ятався вам життєвий шлях В.Стуса?Що вас найбільше вразило?

4.Яка подія відбулася в 1965 році? Які її наслідки?

5.Яка доля його поетичних творів за кордоном?А яка в Україні?

6.Чому на Україні його вважали державним злочинцем?

7.Які події відбулися в 1980 році?

8.На вашу думку, у чому трагедія життя В.Стуса?

9.Які провідні мотиви його лірики?

10.Як ви розумієте слова В.Стуса, які є епіграфом нашого уроку?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

 

Світогляд:сприймав світ оголеним нервом.

Життєві принципи:

« Людина – це насамперед добродій», « Ще – ціную здатність чесно померти».

Ідеал у житті:

« Один із найкращих друзів – Сковорода».

Джерела творчості:

« Перші уроки поезії – мамині». Знав 5 мов, класичну літературу, прагнув осягнути складне життя в Україні.

Мотиви лірики:Україна, доля рідних, призначення людини.

Основні збірки:

« Зимові дерева», « Веселий цвинтар», « Свіча в свічаді», « З таборового зошита», « Палімпсести» - вийшли за кордоном ; « Дорога болю» - в Україні. « Птах душі»- зникла.

Жанр віршів: медитації(роздуми), верлібр – білий вірш.

Теза: В.Стус згорів від любові до України, щоб ми прозріли та жили.

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Деркач Тетяна Іванівна
    Матеріал, дійсно, стане доповненням до уроку при вивченні творчості письменника.
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
pdf
Додано
7 серпня 2018
Переглядів
389
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку