Доповідь "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ"

Про матеріал

У доповіді проаналізовано особливості гендерного законодавства в Україні та шляхи застосування знань із правознавства в процесі виховання в старшокласників гендерної культури.

Перегляд файлу

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Правове виховання, що є предметом дослідження

В. Бабкіна, В. Бачиніна, М. Вербицького,

В. Головченка, О. Денисова, В. Забігайла,

М. Козюбри, М. Костицького, Є. Лукашової, А. Морозова, Є. Назаренка, М. Панова,

В. Сокуренка, А. Столяренка, О. Тихомирова та ін.,

‒ процес цілеспрямованого й систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності (комплексу) правовиховних заходів.

©Бутурлим Т. І.

Особистість із високим рівнем правової культури має цінувати свободу, поважати Конституцію

України, дотримуватися законів і норм суспільного життя, свідомо

©Бутурлим Т. І.

ставитися до своїх прав та обов'язків, не дискримінувати прав інших, уміти відстоювати свої права.

bigbookstorage.com

Про рівність прав і можливостей чоловіка та жінки, неприйняття дискримінації за ознакою статі, виховання й пропаганду культури ґендерної рівності йдеться в таких нормативних документах:

- Загальній декларації прав людини (1948 р.);

- Міжнародному пакті ООН про громадянські і політичні права (1966 р.);

-
Міжнародному пакті ООН про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.):

- Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.);

- Конституції України (1996);

- Декларації тисячоліття ООН (2000 р.);

- Законі України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіківˮ (2005 р., 2012 р., 2013 р.) тощо.

Ґендерна культура ‒ складова загальнолюдської культури, результат

ефективного ґендерного

виховання та самовиховання,

що виражається у свідомій

гармонізації фемінних і маскулінних якостей

особистості та вмінні

конструювати гармонійні взаємини з партнером

протилежної статі.

©Бутурлим Т. І.

Одним із засобів правового виховання є українська література, що безпосередньо спрямована на розвиток гармонійної

особистості, виховання в учнів кращих

©Бутурлим Т. І.

людських якостей, сприяння визначенню ними свого місця в житті, пошук морально ціннісних орієнтирів для мотивації вибору поведінки в різних життєвих ситуаціях.

ukrlitzno.com.ua

Здійснювати ґендерно-правове виховання засобами української літератури кінця ХІХ – початку ХХІ ст. доцільно на прикладі текстів, що містять ґендерну складову:

„Кайдашева сім’яˮ І. Нечуя-Левицького;

„Хіба ревуть воли, як ясла повні?ˮ Панаса Мирного та Івана Білика;

„Сойчине крилоˮ, „Перехресні стежкиˮ, „Украдене щастяˮ І. Франка;

„Тіні забутих предківˮ М. Коцюбинського;

„Земляˮ О. Кобилянської;

„Лісова пісняˮ, „Бояриняˮ Лесі Українки;

„Містоˮ В. Підмогильного;

„Маруся Чурайˮ Л. Костенко;

„Маріяˮ У. Самчука;

„Записки українського самашедшегоˮ Л. Костенко,

„Майже ніколи не навпакиˮ М. Матіос;

„Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українкиˮ Н. Сняданко;

„Село не людиˮ, „Мати всеˮ Люко Дашвар;

„Озерний вітерˮ Ю. Покальчука;

„Ґудзикˮ Ірен Роздобудько;

„Зрадаˮ Є. Кононенко та ін.

©Бутурлим Т. І.

- наявність/відсутність сприятливих умов для вільного особистісного розвитку чоловіка та жінки без порушення прав і свобод інших людей (ст. 23 Р. ІІ Конституції України);

- наявність/відсутність рівних конституційних прав і свобод (ст. 24 Р. ІІ Конституції України), зокрема ґендерної рівності;

- надання жінкам рівних із чоловіками можливостей у громадськополітичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї (ст. 24 Р. ІІ Конституції України; п. 1. ст. 52 Гл. 6 Сімейного кодексу України)

чи дискримінація прав особи протилежної статі в побутовій, соціальній, професійній, економічній сферах;

©Бутурлим Т. І.

- наявність/порушення права на повагу його чи її гідності (ст. 28 Р. ІІ Конституції України; п. 1. ст. 51 Гл. 6 Сімейного кодексу України); наявність/відсутність протиправних дій по відношенню особи протилежної статі;

- наявність/порушення права на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34 Р. ІІ Конституції України; ст. 56 Гл. 6 Сімейного кодексу України);

- наявність/порушення права на працю, яку громадянин вільно обирає або на яку вільно погоджується

(ст. 43 Р. ІІ Конституції України);

- наявність/порушення права на відпочинок

(ст. 45 Р. ІІ Конституції України);

©Бутурлим Т. І.

- наявність/відсутність згоди жінки або чоловіка на шлюб (ст. 51

Р. ІІ Конституції України; п. 1 ст. 24 Гл. 3 Сімейного кодексу України);

- наявність/відсутність рівних прав та обов'язків у шлюбі та сім'ї

(ст. 51 Р. ІІ Конституції України; п. 6 ст. 7 Гл. 1, п. 1. ст. 54 Гл. 6 Сімейного кодексу України);

- перекладення/неперекладення сімейних обов'язків на іншу особу (п. 1 ст. 15 Гл. 2 Сімейного кодексу України);

- наявність/відсутність примусу в припиненні чи збереженні шлюбних відносин, сексуального, фізичного або психічного насильства (п. 4 ст. 56 Гл. 6 Сімейного кодексу України);

Після визначення наявності/відсутності порушення прав

чоловічих і жіночих персонажів важливо мотивувати старшокласників до зіставлення власних ґендерних цінностей та ґендерних цінностей художніх персонажів.

Інтерпретація зображеної у творах ґендерної нерівності не має розвинути в старшокласників

потребу наслідувати аморальність, бездуховність,

байдужість до почуттів інших, гіпермаскулінність чи гіперфемінність, схильність до ґендерного насильства.

Старшокласники повинні усвідомити важливість гармонії у взаєминах статей, зокрема взаємного кохання, щирості, вірності, взаємодопомоги,

взаєморозуміння, спільного вирішення життєвих проблем, взаємопідтримки на шляху до самоактуалізації обох партнерів ґендерної комунікації.

ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ

Художні тексти	Художні персонажі	Вид ґендерного насилля	Ознаки ґендерного насилля	Наслідки ґендерного насилля
„Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького	Омелько + Маруся	психологічне, економічне	зверхнє ставлення до чоловіка, образи, конфліктність, ґендерна інверсія, позбавлення права розпоряджатися заробленими Омельком грошима	сімейна дисгармонія, моральна деградація Омелька (пияцтво, вживання вульгаризмів) → божевілля → смерть
„Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика	Галя + Чіпка	психологічне	ігнорування думки дружини, сімейні конфлікти, пияцтво, кримінальна поведінка Чіпки	духовний злам Галі через неможливість адаптуватися до ролі „розбишацької дружини”, доведення її до самогубства
	Мотря + Остап	психологічне	приховування від дружини факту „двоєженстваˮ	самотність, безпорадність, страждання Мотрі
„Тіні забутих предків” М. Коцюбинського	Іван + Палагна	психологічне, фізичне	емоційна холодність, відсутність взаєморозуміння, підтримки, подружня зрада, ворожіння на смерть чоловіка	сімейна дисгармонія, смерть Івана
„Людина” О. Кобилянської	Олена + батьки, Фельс	психологічне	обмеження свободи, права вибору дочки, нерозуміння Фельсом справжньої причини одруження Олени, її внутрішнього світу	крах надій, неможливість реалізації ґендерної програми

„Лісова пісня” Лесі Українки	Мавка + Лукаш	психологічне	відмова від коханої, зрада із Килиною	розлука з коханою, моральна деградація, духова смерть
	Лукаш + мати	психологічне	психологічний тиск із метою розлучити сина з Мавкою	зруйнування сімейного щастя сина
	Лукаш + Килина	психологічне	зверхність, домінування, агресія, корисливість	сімейна дисгармонія, відчуженість, самотність Лукаша
„Украдене щастя” І. Франка	Анна + Микола	психологічне	приниження, неповага до чоловіка, відкрита подружня зрада	сімейна дисгармонія, утрата сенсу життя, пияцтво, апатія до господарства, страждання, убивство суперника
„Украдене щастя” І. Франка	Анна + Михайло	психологічне	жорстокість, владність, гра почуттями коханої та її чоловіка, використання Анни у власних цілях	сімейна дисгармонія, смерть через утручання в чужу сім’ю
„Перехресні стежки” І. Франка	Стальський + Реґіна	психологічне, фізичне, сексуальне	гострий, тотальний контроль за дружиною, позбавлення її права голосу, обмеже-ння свободи, брутальність, емоційна холодність, моральні знущання, штовхання, удари, замикання в будинку, при- меншення значення почуттів партнера в сексуальному відношенні, гнів на ґрунті ревнощів	сімейна дисгармонія, убивство дружиною чоловіка

У процесі інтерпретації роману Л. Костенко „Записки українського самашедшегоˮ доцільно зробити акцент на деструктивних наслідках нерівності між чоловіком та жінкою (формування комплексу

неповноцінності, суїцидальні спроби головного героя через приниження

чоловічої гідності дружиною та неможливість повноцінно функціонувати в

кризовому суспільстві, дистанціювання, ґендерні конфлікти, насильство між подружжям),

неефективності гіперфемінної чи гіпермаскулінної поведінки,

можливості вдосконалити взаємини з особою протилежної статі за умови толерантного ставлення один до одного, співробітництва, створення умов для особистісного розвитку.