Матеріали для мобільного стенду "Поради батькам"

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ МОБІЛЬНОГО СТЕНДУ

«ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ»

1.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками    

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

 

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

 

 

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

 

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього.

 

7.Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні,намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити,принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

 

 

 

 

 

 

2.

РЕКОМЕНДАЦИИ  ДЛЯ  РОДИТЕЛЕЙ

• Интересуйтесь делами и учёбой своих детей: спрашивайте у самих ребят, учителей, ассистентов об их успехах.
• Помогайте им расширять кругозор: читайте с ними книги с последующим обсуждением, говорите о событиях и новостях в городе, мире.
• Следите за здоровьем детей, не отправляйте больных в школу.
• Если ребёнку нужно запомнить какую-нибудь информацию, то повторите её с ним несколько раз.
• Проявляйте педагогический такт в беседе с ребёнком.
• Не заставляйте долго заниматься чем-нибудь одним – ребёнок  быстро утомляется, лучше чередуйте занятия.
• Выполняйте домашние задания всегда вместе.
• Чаще хвалите ребёнка, но обязательно конкретно за что-то.
• Запишите ребёнка в кружок – дети очень любят выступать, петь, рисовать.

 

3.

Азбука воспитания

• Дети пошли в школу. Не говорите им с первого дня, что пора приниматься за ум. Школа сама постепенно введет их в рабочее состояние.
• Вспомните, давно ли вы слышали детский смех в вашем доме? Чем чаще смеются дети, тем лучше идет воспитание.
• Ребенка очень трудно заставить чистить зубы. Не надо скандалить, просто два-три раза за утро спросите как ни в чем не бывало: »А ты уже почистил зубы?». Рано или поздно зубы привыкают чистить все.
• Дети пробуют курить в 10-11 лет. Это лучшее время беседы о вреде табака. Покажите сыну, как вы огорчены. Не угрожайте наказанием – этим вы сделаете курение привлекательным героическим поступком. Расскажите, как умирают люди от рака легких.
• Если дети слишком увлечены телевизором, не ходят гулять и потеряли друзей, то телевизор должен сломаться. Хотя бы на два-три месяца, пока дети придут в себя. А как же взрослые? Воспитание детей, как искусство, требует жертв.
• Некоторые родители избегают ласковых слов и прикосновений, потому что считают, что заласканному ребенку будет трудно в жизни. Не бойтесь. Теплые, ласковые слова и прикосновения смягчают душу ребенка. Снимают напряжение.
• Присматривать за детьми мало. Безнадзорных детей может подстеречь беда, и бойтесь, как бы дети не почувствовали в вас надзирателя.
• Мы не хозяева жизни своих детей. Мы не можем знать их судьбы. Мы не до конца знаем, что хорошо, а что плохо для их будущего. Поэтому будем осторожнее во всех решениях, которые могут повлиять на путь ребенка.
• В гостях одни дети ведут себя лучше, чем дома, а другие гораздо хуже. Не увеличивайте дозу замечаний. Даже рискуя выглядеть плохим воспитателем.
• Ребенок всегда понимает, отчего мы сердимся. В каждом его поступке есть действия и есть намерения. Не сердитесь за дурные действия, не давая себе труда увидеть невинное или даже благое намерение.
• Самое трудное в воспитании – научить детей человеколюбию. Любить людей бывает трудно. Хвалите ребенка, но еще чаще хвалите людей в его присутствии.
• Мальчик становится мужчиной, когда возникает необходимость в мужчине. Хотите вырастить мужчину – создавайте такую необходимость в доме.
• Когда начинать воспитывать женственность? Не позже года. Папа должен относиться к девочке, как к маленькой леди.
• Защищать или не защищать своего ребенка от обидчиков – один из самых трудных вопросов воспитания. Но не оставляйте его одного, если чувствуете, что он обижен.
• Бывает, что у сына травма и самая тяжелая, а он мужественно молчит, чтобы не огорчать родителей. Укладывая ребенка спать, погладьте его, убедитесь, что руки-ноги целы.
• Не бойтесь читать детям книги для старших. Например, второкласснику можно читать вслух «Два капитана» В.Каверина.
• Когда вы о чем-то просите сына или дочь, стоит добавить: «Если тебя это не затруднит». Вежливость воспитывается только вежливостью и ничем другим.
• Иногда говорят: пусть поплачет, ничего не случится. Нет, случится. Слезы вовсе небезопасны для детской души.
• Некоторые родители беспощадны к детям и не прощают им ни одного промаха. Им кажется, что это справедливо. Помните, что беспощадность – та же несправедливость.
• Бывает, что в семье ссорятся и бранятся при детях, но, даже ссорясь и бранясь, подавляйте разрушителя в себе, охраняйте твердыни семьи.
• Снова и снова: какую радость вы доставили детям в последний раз? Знаете ли вы хотя бы, что им в радость? Не бойтесь, радостью ребенка не испортить.

4.

Ответственность и дети                                                        (советы родителям)

Когда ваш ребенок делает что-то неправильно, вы можете заметить, что при этом он пытается переложить свою вину на других людей. Он говорит: «Я поступил так под влиянием таких-то обстоятельств» или «Это не мои отпечатки здесь на стене». Маленькие дети должны понимать, что ошибки являются нормальной частью жизни, и им никого не нужно в них винить.

Принятие на себя ответственности за свои поступки – это часть процесса становления здорового взрослого человека. Поэтому родителям очень важно знать, как правильно научить детей быть ответственными. Советы, описанные в данной статье, помогут вашему ребенку научиться нести ответственность за собственные слова и поступки.

Как научить детей ответственности

 

Родители должны понимать, что обучение ребенка ответственности потребует от них большого количества времени и усилий. Это не произойдет в одночасье. Вы должны будете подкреплятьзарождающееся чувство ответственности, беседовать о нем с ребенком в течение долгого периода времени (по мере его взросления) и использовать свой жизненный опыт в качестве примера.

 

1. Четко объясняйте ребенку позитивные и негативные последствия

 

Когда в вашей жизни что-то происходит, используйте это в качестве примера. Подкрепляйте положительные моменты, например, «Ты получил хорошую оценку за контрольную работу, потому что усердно готовился к ней» и объясняйте негативные: «Ты весь промок, потому что бегал по лужам».

Попросите ребенка подумать о различных ситуациях и сказать вам, что может произойти, если он поступит определенным образом. Например, что произойдет, если он забудет включить будильник, чтобы не опоздать в школу? Вы можете также использовать себя в качестве примера. Спросите у ребенка: «Что случиться, если мама забудет поставить будильник, чтобы вовремя пойти на работу?». Пусть малыш выскажет свое мнение. Так он научится рассуждать о связи причин и следствий в тех или иных ситуациях.

2. Не отклоняйтесь, не отступайте от правил

 

Это основа обучения детей ответственности. Иногда родителям проще настоять на своем, но если вы не опишете последствия сейчас, позже вам будет гораздо труднее добиться от ребенка соблюдения правил. Плюс ваш ребенок не будет принимать вас всерьез тогда, когда в следующий раз что-то случится. Возлагайте на малыша ответственность за его поступки и будьте последовательными в своих правилах.

3. Наглядно демонстрируйте прогресс и достижения ребенка

 

Дети любят наглядность. Прикрепите на дверь или холодильник диаграмму, на которой отображаются успехи и ошибки ребенка. Каждый раз, когда ребенок делает что-то хорошее, награждайте его определенным количеством баллов, которые затем отобразите на графике. Если малыш делает что-то неправильно и обвиняет в этом кого-то или что-то, вычитайте баллы из общего количества. Посоветуйте ребенку копить свои баллы, чтобы их можно было обменять на приз в конце недели. Потеря баллов будет означать для него необходимость лучше стараться, чтобы получить желаемое вознаграждение.

 

4. Помогайте ребенку понять, что он уже большой

 

Подкрепляйте чувство ответственности ребенка, возлагая на него обязанности по дому по мере взросления. Назначайте ему домашнюю работу, и если при этом он задает вопрос, почему должен делать то или это, отвечайте: «Ты уже большой, и я надеюсь, что ты станешь хорошим помощником нам с папой (нам с мамой)».

 

5. Давайте малышу возможность для ответственных поступков

 

Дайте ребенку список хозяйственных работ по дому. Так он сможет выбрать для себя обязанности и подумает над тем, как их правильно выполнить. Это позволит ребенку ощутить ответственность и повысит его самооценку. Объясните, как нужно выполнять ту или иную работу и то, какую работу вы приготовили для ребенка, дайте ему время на выполнение и расскажите о последствиях за невыполнение или недобросовестное выполнение своей работы. Затем позвольте малышу приступить к работе и по окончании дайте свою деликатную оценку проделанному.

 

6. Не спешите помогать ребенку

 

Старайтесь не «склеивать осколки», когда ваши дети переживают последствия собственного плохого решения. Если ребенок отказывается есть то, что вы приготовили на ужин, и хочет чего-то другого, скажите, что это все, что у вас есть. Если он не ест, поставьте тарелку в холодильник. Затем, когда в 11 часов вечера в своей комнате ребенок начнет жаловаться вам на то, что голоден, скажите, что он может съесть свой ужин, который вы оставили в холодильнике. После того как ребенок пару раз заснет голодным, он поймет, что лучше есть то, что приготовила мама.

 

7. Позволяйте ребенку помогать вам

 

Как научить ребенка быть ответственным? Объясните ему, что он может сделать очень многое, чтобы помочь вам. Если работа по дому приводит вас в уныние, не показывайте свои эмоции малышу. Лучше улыбнитесь и попросите его помочь. Превращая ответственность в веселую командную работу, вы помогаете ребенку быстрее освоить ее. Вы также учите его заботиться о себе и брать на себя ответственность за собственную жизнь.

8. Будьте образцом для подражания

 

Лучший способ побудить детей принимать на себя ответственность заключается в том, чтобы самим нести ответственность и демонстрировать это на собственном примере. Покажите им, как вы складываете свои вещи, когда приходите домой, убираете за собой и признаете свои ошибки.

9. Давайте ребенку задания, подходящие для его возраста

Давайте малышу соответствующие возрасту задания, с которыми он может справиться. Шестилетний ребенок может самостоятельно заправлять свою постель, ополаскивать посуду и даже пылесосить. Поговорите с подростком о том, что ему нужно для школы, помогите ему распланировать домашнюю работу или попросите вести календарь с учетом своего расписания.

 

10. Помогите ребенку осознать такое понятие, как «приоритет»

 

Ваш ребенок хочет играть весь день и ночь, но он должен понимать, что ответственность стоит в жизни на первом месте. Если малыш спрашивает: «Могу я поиграть с друзьями?», вы должны объяснить ему, что сначала он должен убрать за собой. Когда вы это произносите, будьте дружелюбными, но твердыми. Вы можете сказать малышу, что вам хочется смотреть телевизор, но сначала вы должны вымыть посуду. Так вы продемонстрируете ребенку, что умеете расставлять приоритеты.

11. Старайтесь не критиковать ребенка

 

Будьте терпеливыми, когда ваш ребенок забывает делать что-то правильно. Слишком много нотаций и наказаний все равно не поможет. Когда что-то идет не так, относитесь к этому с юмором. Можно даже добавить нотку дурашливости, чтобы сделать процесс обучения ответственности забавным. Если ребенок что-то забывает или упускает, спросите у него в смешной манере: «Разве мы храним носки в банке?». Затем спросите у малыша, куда он на самом деле должен отнести свои носки, позвольте ему ответить, но поддерживайте при этом непринужденную атмосферу.

 

12. Поощряйте позитивную манеру речи

 

Превращайте все, что происходит, в позитив. Вместо того чтобы говорить ребенку о том, что он не получит и чего не произойдет, сделайте наоборот. Скажите малышу, что если он сделает что-то правильно, то получит что-то хорошее. Если ваш ребенок просит вас о чем-то, скажите ему, что вы дадите то, что он просит, когда он выполнит свою работу по дому.

Предостережение: избегайте использовать этот метод в качестве взятки. Например, не говорите малышу, что если он выполнит свою работу по дому, вы отведете его в кафе. Слишком большое вознаграждение со временем обесценивается.

13. Вооружите ребенка инструментами необходимыми для ответственности

 

Облегчайте ребенку задачу нести ответственность, предоставляя ему инструменты, необходимые для самодисциплины. Если вы хотите, чтобы малыш вовремя просыпался, обеспечьте его исправным будильником. Если вы хотите видеть порядок на его рабочем столе, убедитесь, что у ребенка есть вещи для канцелярских принадлежностей и папки. Обеспечьте его блокнотами, держателями и скоросшивателями. Дайте ребенку еженедельник, чтобы он записывал туда даты выполнения школьных заданий и домашних дел.

Купите необходимые материалы и позвольте ребенку самому решить, как их использовать в своих интересах. Просто предоставьте ему инструменты, и пусть он сам организовывает свою работу. Можно также рассмотреть вариант покупки часов. Скажите ребенку, когда он должен прийти домой, и дайте часы в качестве инструмента, который поможет ему не опаздывать.

 

 

 

5.

ВИХОВУЄМО САМОСТІЙНІСТЬ У ДІТЕЙ

Самостійною дитиною називають ту, яка здатна з урахуванням свого віку ставити перед собою цілі і досягати їх.

Етапи розвитку самостійного навику:

1. Участь у якій-небудь справі і допомога дорослим.
2. Спільне з дорослими виконання завдання.
3. Виконання завдання за допомогою дорослих.
4. Самостійне виконання завдання.

 

1. Менше забороняйте
Багато "ні" та "не можна" не сприяють повноцінному розвитку дитини. Ми обмежуємо її свободу і не залишаємо вибору. Замість слова "ні" використовуйте інші формулювання та пропонуйте альтернативу. Якщо дитина малює на шпалерах, прикріпіть туди аркуш паперу і хай собі малює.

 

2. Давайте право вибору
Запитуйте з малечку, що дитина хоче вдягнути, куди хоче піти гуляти, що хоче на сніданок і т.д. Завжди показуйте дитині, що його думка важлива, враховуйте його слова і бажання

 

3. Вчіть дитину практичним речам
Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому. Залучайте дитину до виконання домашніх обов*язків за віком.

 

4. Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка

 «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.

 

5. Довіра і заохочування дитини на різних етапах її розвитку
Якщо ви не довіряєте дитині і постійно намагаєтесь вказувати, що і як треба робити, можливо, вона буде чудово виконувати всі свої обов'язки, але відчуття відповідальності та самостійності в ній так і не сформується. Воно виробляється лише там, де у людини є можливість вибору і він/вона самостійно приймає рішення.

 

6. Повага з боку дорослих до дитини як до особистості
Для формування самостійності, важливо, щоб потреби і бажання дитини сприймались дорослими уважно і серйозно. Це створює сприятливу атмосферу для її розвитку. Не припустимо, щоб при спілкуванні з дитиною дорослі вживали сарказм, іронічні зауваження, висміювання. Якщо ви робите критичне зауваження, воно має бути направлене на її дії, вчинки, а не на дитину особисто.

 

7. Хваліть дитину
Заохочуйте дітей більше, ніж карайте. За все, що малюк робить добре, хваліть його і заохочуйте. Похвала - мотивація бажаної поведінки.

 

8. Вірте в благі наміри дітей

 Якщо дитина щось зробила неправильно, не поспішайте її звинувачувати. Діти роблять помилки лише через свою недосвідченість, а не з шкідливості. Завдання батьків - навчити розуміти, що добре і що погано.

 

9. Любіть дітей такими, якими вони є

Дозволяйте чаду бути самим собою: примхливим, плаксивим, образливим і інше. Показуйте, що любите його в будь-якій ситуації.

Джерело: сторінка "Дитячий психолог".

 

6.

Практичні поради для батьків

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим  процесом.  Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і  досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

14. Привчайте дитину мислити самостійно.

15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

18. Уважно ставтеся до її потреб.

19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

20. Не дорікайте дитині за помилки.

21. Хваліть за будь-які успіхи.

22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.

24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і нести відповідальність за них.

29. Допомагайте стати особистістю.

30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

 

Рекомендації батькам

з розвитку пізнавальної сфери дітей

молодшого шкільного віку

 

                                                  Увага

1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.
5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».                                                                

     10. Розвивайте довільну увагу - вчіть міркувати вголос.

 

Пам'ять

1. Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколиш­нього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.
2. Застосовуйте ейдотехнічні методи, які дають змогу розвивати пам'ять на імена, числа, обличчя, запахи, тактильні відчуття. Особливістю цих методів є:

• якнайбільше яскравості, емоційності;
• візуалізація образів;
• деталізація образів;
• якнайменше логічності.

3.  Учіть мнемічним способам запам'ятовування, та­ ким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

 

Мислення

1.  Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до­питливість, намагання діяти з різноманітними предме­тами, бажання дізнаватись про них щось нове.
2.  Знайомство з навколишнім світом повинно супро­воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль­ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (теплий сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль­нити.
3. Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як   повто­рення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.
4.  Учіть думати самостійно, послідовно розміркову­вати, робити висновки.
5. Розвивайте мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.
6. Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну „розминку (актуальні  запитан­ня, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

 

Уява та   творчі здібності

1. Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.
2. Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра­цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.
3. Не поспішайте з висновками про результат твор­чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).
4. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.
5. Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбуваєть­ся кожна наступна операція в роботі уяви.
6. Допомагайте дитині стати «розумним авантюрис­том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві­рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

 

Памятка родителю от ребенка

• Не балуйте меня, Вы меня этим портите. Я очень хорошо знаю, что не обязательно мне давать все то, что я требую. Я просто испытываю Вас.
• Не бойтесь быть твердым со мной. Я предпочитаю именно такой подход. Это позволяет определить мне свое место.
• Не полагайтесь на применение силы в отношениях со мной. Это приучит меня к тому, что считаться нужно только с силой.
• Не будьте непоследовательными. Это сбивает меня с толку и заставляет упорнее пытаться во всех случаях оставить последнее слово за собой.
• Не давайте обещаний, которых Вы не можете выполнить, это может поколебать мою веру в Вас.
• Не делайте за меня и для меня то, что я в состоянии сделать для себя сам, а то у меня войдет в привычку использовать Вас
• Не поправляйте меня в присутствии посторонних людей. Я обращу гораздо больше внимания на Ваше замечание, если Вы скажете мне все спокойно с глазу на глаз.
• Не пытайтесь от меня отделаться, если я задаю откровенные вопросы. Если Вы не будете на них отвечать, Вы увидите, что я перестану задавать Вам вопросы вообще и буду искать информацию на стороне.
• И, кроме того, помните, что я люблю Вас, пожалуйста, ответьте мне любовью.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як хвалити дітей:                             25 варіантів замість слова “Молодець”