Тема. Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури

Мета: розглянути Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури;  розвивати навички компаративного аналізу, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти вихованню любові до мистецтва, толерантного ставлення до  культур різних народів світу.

Обладнання. Словник літературознавчих термінів;тексти Біблії, Корану, Веди; виставка книг, репродукцій.

Тип уроку. Формування умінь та навичок

                                                 Хід уроку

                                                               Знання  –  настільки дорогоцінна річ, що її

                                                              не ганебно добувати з будь-якого    джерела

                                                                                                             Абу-ль-Фарадж

                                                                  Є цінності найвищі, які належать усьому

                                                                  Людству і які ми маємо разом оберігати

                                                                                                                  С.М.Реріх

І. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Оголошення теми та мети уроків

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

   Є книги, які  пройшли крізь віки й до сьогодні мають свій вплив на життя людей. Це –    Веди, Коран і Біблія, які є священними книгами для трьох основних  релігій та пам’ятками  світової літератури, на яких вона побудувала свій храм. Ці твори беруть початок із сивої давнини, у глибинах якої потонули всілякі відомості про їхніх творців. Але люди, читаючи їх, набираються не тільки духовної сили, а ще й мудрості. Деякі  науковці заперечують існування Бога  та доводять безглуздість релігійних учень. Але кожна людина  повинна зробити свій вибір щодо цих питань.

2. Робота з першим епіграфом

-  Як ви розумієте слова відомого східного мудреця?

-  Чи погоджуєтесь ви  зі сказаним?

3. Робота зі схемою

                                                           Веди

Коран                                           Добро і зло                                   Біблія

                                                 Світова гармонія

                                                         Знання

4. Повідомлення учнів про Веди.

  Веди – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, що створені впродовж ІІ – І тис. до н.е. У точному значенні слова «Веди» – це чотири збірники: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда мелодій), Яджурведа (Веда жертвоприношень), Атхарваведа (Веда заклять). Усі вони містять космогонічні міфи, ритуальні дійства, а головне – концепцію світотворення.

   Веди вважалися божественним одкровенням, передавалися усно від одного покоління жерців до іншого і таким чином зберігалися  в їхньому  середовищі.

  Божественний рівень, як трактується у Ведах, утворюють 33 бога, котрі за своїми функціями поділяються на земних, атмосферних і небесних. Це була одна з найперших спроб людства осмислити Всесвіт у його цілісності. Протягом багатьох століть зі зміною вірувань відбувалися значні зміни й у ведичних текстах: «старі» боги змінювалися «новими». У більш пізній міфології формується тріада – Брахма, Вішну, Шіва. Важлива подія в розвитку духовної культури у ІІ половині І тис. до н. е. – виникнення двох релігійних течій: джайнізму та буддизму. Буддизм став однією з найпоширеніших релігій світу.

  Ритуальні тлумачення у ведичній літературі поєднуються з викладом філософських, моральних, соціальних учень, елементи магії – з тогочасними науковими уявленнями, що спираються на первіснообщинний фольклор та міфологію і містять елементи літературних  жанрів.

 Ведичні сюжети часто використовувалися  у світовій літературі.

 Таким чином,  уже в  найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї, про певне осмислення становища людини у світі, про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі, найкращими з яких є шлях до самовдосконалення.

Стадії життєвого шляху:

 -  перша –  юність, час навчання, виховання, самодисципліни;

 -  друга –  життя в сім’ї, мирські справи;

 -  третя –  служіння суспільству (державна служба, політична діяльність тощо);

 -  четверта –   життя відлюдника, який поринає в глибші пізнання себе й  Бога.

5. Повідомлення учнів про Біблію.

 Біблія – свята книга для всіх християн. Вона складається із 66 книг, різних за характером і часом створення. Біблію називають «Книгою Книг», тому що в ній визначається місце людини у світі й сенс її буття.

  Біблію писали понад 40 авторів, котрі були незнайомі один з одним, адже створювали її протягом 1500 років.

  Віруючі люди вважають, що Біблія була послана на землю самим Богом через Духа Святого, який надихнув апостолів і пророків на створення Святого Письма.

Біблія – це одна книга, цілісний твір, який зберігає гармонійну єдність завдяки наскрізній темі: розповіді про моральне падіння людини, порушення її союзу з Богом та спасіння Христом. Цій темі підпорядкована вся структура Біблії, у центрі якої – унікальна особистість Ісуса Христа.

  Біблія складається з двох частин: Старого і Нового Заповіту.

  У Старий Заповіт входять пам’ятки давньоєврейської літератури, що створювалися протягом тривалого історичного  періоду (зХІІст. по І ст.до н.е.) давньоєврейською та арамейською мовами. Старий Заповіт поділяється на три великих цикли.

 У Старому Заповіті провіщується прихід Ісуса Христа на землю.

Новий Заповіт змальовує здійснення цих пророцтв, значення та наслідки приходу Христа на землю. Складається Новий Заповіт із 4 Євангелій, написаних учнями Христа: Марком, Лукою, Іоанном, Матфеєм. Окрім того, є ще книга «Діянь апостолів», що містить розповіді про життя єрусалимської общини та подорож апостола Павла. І ,нарешті, «Одкровення Іоанна Богослова», або «Апокаліпсис» –  віщування про останню боротьбу добра і зла та кінець світу.

  Мета Біблії – не засудження того чи іншого вчинку або схвалення моральності, а показ того, що людина вільна у своєму житті, кожен може обрати власний шлях, водночас кожен з нас має нести і моральну відповідальність за свій вибір.

 Значення Біблії для всієї світової культури важко переоцінити. Це і свята книга для двох релігій: юдейської та християнської, і документ з історії Давнього Світу, і літературний шедевр, і джерело натхнення для митців. Вона містить короткі афоризми, які близькі народній мудрості і має величезне значення для формування  індивідуальності.
6. Повідомлення учнів про Коран.

 Коран – священна книга ісламу та перший писемний пам’ятник арабської літератури. Коран – книга, що існувала вічно, як сам Бог, Аллах, бо вона є його словом. Це зібрання проповідей, юридичних та обрядових настанов, молитов, заклять, дидактичних оповідок і притч, що були виголошені пророком  Мохаммедом у формі пророчих одкровень у Меці та Медоніні. Записані вони були послідовниками пророка.

 Коран містить близько 500 сторінок тексту. Складається він із 114 розділів, що називаються сурами. Сури різні за розміром і тематикою. Умовно вони поділяються на «мекканські»(90) та «мединські»(24), залежно від того, у  якому місці проголошував їх Моххамед.

  Ідейна спрямованість книги визначається переконанням в існуванні єдиного бога Аллаха, котрий створив світ, людину та дав закони, за якими вона має жити. Коран засуджує язичництво, поклоніння богам стародавніх релігій, заперечує християнське вчення. Та разом з тим у Корані є багато картин, образів, сюжетів, аналогічних біблійним.

  Незважаючи на те, що Коран є визначною релігійною та законодавчою пам’яткою, його вважають ще й пам’ятником світової літератури.

7. Виразне читання уривків із Біблії, Корану, Вед

Молитва Господня

Отче наш, Иже еси на небесех!

Да святится имя Твое,

да приидет Царствие Твое,

да будет воля Твоя,

яко на небеси и на земли.

Хлеб наш насущный даждь нам днесь;

и остави нам долги наша,

якоже и мы оставляем должником нашим;

и не введи нас во искушение,

но избави нас от лукаваго.

Ибо Твое есть Царство и сила и слава во веки.

Аминь.

Сура 1                                                                                                                                                                 "Що відкриває книгу"                                                                                                                                            1.  В ім"я всемилостивого, всемилосердного Бога.                                                                                                             2.  Слава Богу, Господу всього сущого.                                                                                                         3.  Всемилостивому, всемилосердному.                                                                                              4.  Володареві Судного дня.                                                                                                                          5.  Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.                                                                                    6.  Веди нас праведним шляхом:                                                                                                                  7.  Шляхом тих, кого Ти облагодіяв, а не тих, що прогнівили Тебе, і не тих, що заблукали.

Мантра «Харе Крішна»                                                                                                            Харе Крішна, Харе Крішна                                                                                                                                            Крішна, Крішна, Харе, Харе,                                                                                                                                         Харе Рама, Харе Рама,                                                                                                                                                Рама, Рама, Харе, Харе.                                                                                                                «О всепревлекающий, о всерадующий Господь, о энергия Господа!                                                                Прошу, позволь мне предано служить Тебе.»                                                                               (Перевод Б.Г.Шарма)                                                                                                                                               8. Запитання для бесіди                                                                                                                                        - До кого звертаються люди в цих молитвах? Із  якою метою?                                                                               - Як називають Бога в кожній з релігій?                                                                                                          - Чи можемо ми стверджувати, що Веди, Біблія та Коран не лише релігійні книги, а й мають мистецьку та художню цінність? Відповідь аргументуйте.                                                                           - Чи можуть священні книги різних релігій бути культурним надбанням людей інших віросповідань? Чому?                                                                                                              ІV. Закріплення вивченого матеріалу.                                                                                  1. Робота з таблицею

2. Проблемні запитання                                                                                                                                                                                                                                            1. Які моральні настанови несуть нам вічні книги?                                                                                                   2. Чи однакове значення, на вашу думку, мають звернення до Бога в молитвах християн, мусульман, буддистів?                                                                                                                                            3. Робота з другим епіграфом                                                                                                                                    -  Про які цінності йдеться в  цьому вислові? Як ми можемо їх оберігати?                                                           4. Заключне слово вчителя                                                                                                                                                  

                Упродовж  тисячоліть священні книги зберігають свою актуальність, спонукають людей до активної діяльності. Таким чином, ці книги –   енциклопедія знань, своєрідний культурний фонд, моральний кодекс народів, що їх створили; невичерпне джерело мотивів, тем, сюжетів, образів для мистецтва всього світу. Не залишило воно байдужим  й  Олександра  Пушкіна.                                                            Читання вчителем вірша    «Наслідування Корану»                                                                                                                                     З тобою, Боже, в давній днині
Могутній мірятись хотів,
Зухвалий у своїй гордині,
Але ти враз його смирив.
Ти рік: життя я посилаю
І смертю все земне караю,
Всім управляє длань моя.
Я також, рік він, силу маю
І смертю все живе караю,
З тобою рівний, Боже, я.
Та упокоривсь він до краю
Од гніву правого Твого:
Зі сходу сонце я здіймаю.
На заході здійми його!   Переклад О. Жолдака
V.Домашнє завдання.

Проаналізуйте спільні та відмінні риси Біблії, Корану та Веди.
 

         Список використаної літератури

1. Артамонов С.Д. Литература средних веков. М.,2008.
2.  Всемирная галерея. Древний Восток. СПб., 2008.
3. Каган М. С. Філософія культури.  2006
4. Ковбасенко Ю.І, КовбасенкоЛ.В., Зарубіжна література, 8 клас
5. Хорошилова А. В. Усі уроки зарубіжної  літератури. 8 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 368 с.: іл. — (Серія «12-річна школа»).
6. Чередник Л.А.  «Зарубіжна література. Авторські уроки»