Матеріали до уроків риторики з використанням літератури рідного краю , Одещини , з розробкою уроку риторики на тему : "Образ оратора у книзі Г. Могильницької "Літос..." .
О.С. Павличенко ( учитель української мови та літератури Карналіївської ЗОШ Білгород-Дністровського району , Одеської області )
Уроки риторики з використанням матеріалів літератури рідного краю , Одещини .
«Літос…» Г. Могильницької – блискучий взірець полемічної літератури ХХІ ст.
( Робота ця написана і весь час доопрацьовується з року видання «Літоса…» Г. Могильницької до сьогодення , до остаточного вирішення проблеми Єдиної Помісної Української Православної Церкви ) .
Практичне значення роботи полягає в доцільності даного узагальненого досвіду в умовах сучасної школи , який допоможе вчителям-словесникам донести до учнів глибину та значення полемічного твору старшого викладача науково – методичного центру української мови та літератури , українознавства Одеської Академії безперервної освіти Г. А. Могильницької « Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )».- Броварі :Українська ідея , 2006 .
1 . Види організації роботи учнів на уроці літератури , що мають потенційні можливості для розвитку їхньої риторичної культури
Процес спілкування людини з іншою людиною можна зобразити так:
Вплив
Хто ? – Що ? – Кому ? – Як ?
Результат
Користуючись цією схемою Л . І .Нечволода [10 . 13 ] , визначаємо види організації роботи над опрацюванням літературного твору . Для цього потрібно обрати неабиякий зразок літератури . І так як ми зупинилися на літературі рідного краю , то найкращим взірцем буде «Літос…».
Наприклад , учень 9 класу , опрацювавши цю схему , визначив :
Хто ? – оратор-публіцист Г. Могильницька.
Вплив – «до серця і розуму» читачів .
Кому ? -послання митрополиту Агафангелу.
Що? – обґрунтування необхідності створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви .
Як ? – із посиланням на історичні та релігійні джерела .
Результат – повноцінне духовне відродження народу .
Далі роботу організовую за такими видами :
- Активна участь у диспуті , що розвиває вміння аргументовано обстоювати свою точку зору .
- Підготовка науково-пізнавальної доповіді , що сприяє розвиткові вміння аналізувати .
- Художня розповідь , що розвиває практичні риторичні вміння .
- Виразне читання як засіб оволодіння логіко-емоційною виразністю мовлення.
Полемічні твори пишуться не для опонентів , а для читачів , щоб спрямувати їх на шлях істини . Г. Могильницька в передмові до «Літоса…» пише : «Не до митрополита , а до вас – до вашого серця й розуму звертаюся я зі своїм словом . Історію треба знати не для зведення рахунків , а щоб не повторювати помилок минулого …» [ 11 . 5] .
Після запропонування учням тем для диспуту , а їх ми беремо з назв розділів твору : «Чи владикам гоже порушувати заповіді Божі?» , «Історія й історична територія» , «Наша історія за останні 500 років», варто провести анкетування, яке дасть змогу з’ясувати рівень розуміння школярами морально-етичних проблем .
Основними принципами ведення спору є толерантне ставлення до опонентів , конкретність та поетапне наближення до істини . Отримавши завдання знайти у творі «Літос…» підтвердження цих принципів , учні відбирають такі уривки :
- Толерантність . «Мене в тих писаннях і беснующейся Иродиадой обізвано було … Але ж ми – толерантні ! Ми ж конфліктів уникаємо .»
- Конкретність . «Дозвольте запитати Вас , за яким правом , Владико , Ви – духовна особа , смієте називати історичні домовленості Президентів трьох незалежних Держав «преступним беловежским сговором» ?
- Поетапне наближення до істини . «І сьогодні я звинувачую Вас , Владико , а в Вашій особі й увесь Московський патріархат , у розколі й розламі цієї єдності , здійснюваних Вами в ім’я великодержавної імперської гордині , в ім’я стягання багатств у чужій державі , в ім’я політичних інтересів колишнього імперського центру».
Для того , щоб в учнів розвивати навички усного та писемного уміння вести спір , пропоную такі вправи :
1.Спргнозуйте , щодо якої ситуації у творі «Літос…» доречно вжити такі прислів’я :
-Вір своїм очам , а не чужим речам .
-Є каяття , та нема вороття .
-Знання людині , що крила пташині .
-Чи довго провисить ковбаса на собачій шиї ?
-Одне в плуг , а інше – в луг .
-Чия відвага , того й перемога .
2. Проаналізуйте , чи підходять подані фразеологізми для характеристики митрополита Агафангела ( опонента авторки «Літоса…» ) .
Швидкий на розум ; виносити сміття з хати ; за деревами лісу не бачити ; і швець і жнець , і в дуду грець ; кладень премудрості ; сім п’ятниць на тиждень .
3.Заповнити нерозквітлі пелюстки ромашки : визначити ідею «Літоса…» , навести приклади цілеспрямованості , правдивості , гумору , іронії .
-Ідея твору : «Основна засада Української держави полягає в тому , що в самостійній державі має бути й самостійна церква…»
-Цілеспрямованість : «Я – донька України . Я прагну , щоб моя Матір-Україна була ні від кого не залежною Державою …»
-Правдивість , гумор : «А брехати – грішка» , - вчила мене моя бабуня . Мабуть у ієрархів Московської Церкви не було такої бабуні…»
-Іронія : «Тут , Владико, треба сказати «етнічних» , але я , щоб Вас не лякати , вжила слово «національних» …»
2.Робота з текстами на заняттях з риторики .
Мета : формування навичок створення первинних і вторинних текстів та аналізу їх .
Вправи :
- Прочитайте уривок з твору «Літос…» , проаналізуйте комунікативні наміри авторки . Напишіть свій варіант відповіді .
«Назвіть мені ,Ваше Високопреосвященство , хоч одного великороса , який би зробив для України хоч малу частку того , що зробили для Росії Єпифаній Славинецький , Стефан Яворський , Феофан Прокопович , Варлаам Ліницький… Що дала Росія Україні взамін ? Чим віддячила за подвижницьку працю українців-просвітителів ?»
2.Прочитайте уривок з тексту , поясніть у ньому паузи ,визначте головну думку .
«Яким бачимо український народ в «Тарасі Бульбі» ? Мужнім ,гордим , переповненим патріотизму , згуртованим високою ідеєю визволення рідної землі . Ні гроші , ні чини не мають для цього народу цінності …»
3.Прочитайте уривок з тексту . Утворіть на його основі один із видів вторинних текстів ( план , відгук , стислий переказ ).
«Отож і ми хочемо , щоб церква в нашій державі була українською … Хочемо , щоб наша церква співпрацювала з нами в утвердженні української державності , виховувала українських громадян патріотами України , а не дурманила їх пропагандою , щоб Церква наша молилася за Богом береженну Україну нашу» . ( Літос…)
4.Прочитайте уривок з тексту – послання з твору «Літос…» . Визначте його основні комунікативні завдання ( повідомити , пояснити , звинуватити , попросити вибачення , висловити почуття , розкрити правду , поставити когось на місце ) .
«Ви ж , високодостойний Митрополите , звинувачуєте нас у тому , що ми на Вас невинного возводим ложь и клевету . В чому ж клевета , як усе про що ми пишемо в своїй заяві , чорним по білому написано було у Вашій пресі ?»(і далі з «Літоса…»)
3.Практичні завдання та вправи
Мета : вироблення навичок використання мовленнєвих засобів і прийомів щодо мети та ситуацій спілкування .
1.Визначте , який засіб виразності лежить в основі поданих фразеологізмів ; визначте вид публічного виступу та його мету , де було б можливе їх уживання .
-Чекати цілу вічність ; прірва забуття ; людська повінь ; поголос іде по всьому світу ; хоч у вухо бгай ; як на кам’яну гору покладатися .
2.Виконайте творчі завдання :
1)Складіть вступ до однієї з промов , наводячи приклади з «Літосу…» .
Пропоновані теми :
-Брехня – патока , правда – перець .
-Слово – срібло , а мовчання – золото .
-Спершу слово зваж , а потім скаж .
2)Запишіть висновки до однієї з публічних промов , використовуючи вирази з «Літосу…» .
Пропоновані теми :
-Красне слово – золотий ключ .
-І від солодких слів буває гірко .
-Говори мало , слухай багато , а думай ще більше .
3.Прочитайте уривок , визначте роль риторичних запитань (Чи байдужий промовець до того , що говорить , чи передає емоційну наснагу іншим ? ) .
«І ще одне , що мені не дає спокою , Владико : невже ці святителі того часу були настільки малодушні , що не могли винести тих терпінь , які переносила їхня паства , покинута в біді ? Чи вони так любили самі себе й блага житейські ? Хіба ж не казав Христос , що пастир добрий душу свою покладає за свою паству ?» («Літос…»)
4.Організація уроків риторики та впровадження елементів практичної риторики в шкільний курс мови та літератури
Не може бути ганебною безсилість
Допомогти собі словом , бо
користування словом є
Характернішим для людської природи
Ніж користування тілом
Аристотель
Учні розуміють , що дуже важливо знати закони риторики , її жанри , принципи побудови промови , методику підготовки до її виголошення . Уроки з вивчення основ красномовства будуються найчастіше за таким планом :
- Риторичний підручник ( вивчення теоретичних питань риторики ).
- Визначення актуальності й мети вивчення теми .
- Визначення навчальної проблеми .
- Лекційний виклад теми з елементами бесіди , повідомлень учнів .
- Риторичний практикум (рольові ігри , круглі столи , дискусії , ток-шоу , тренінги , творчі завдання , вправляння у виразному читанні ).
- Риторичний цитатник ( висловлювання за темою ).
- Риторичні цікавинки (аналіз цікавих відомостей ).
- Риторичні сміховинки ( розігрування гуморесок ) .
- Риторичний порадник ( рекомендації щодо виконання видів риторичної діяльності ) .
- Риторична панорама ( розминка для мовленнєвого апарату , закріплення знань шляхом написання та виголошування промов ).[14 .61] .
Учні ознайомлюються з класифікацією промов за схемою :
А також вивчають жанри публічного мовлення :
Для організації уроку риторики , наприклад , на основі літератури рідного краю ( я обрала , як було сказано вище , «Літос…» Г. Могильницької ) , користуюся такими методами та прийомами :
-розповідь учителя ;
-репродуктивна бесіда ;
-метод вправ ;
-інтерактивні методи ( «Прес», «Мозковий штурм») .
Урок починаємо з риторичної розминки . Атак як «Літос…» - це полемічний твір , то запитання будуть спрямовані на повторення відомостей про полеміку , історію української полеміки .
Слово вчителя розкриє учням історію життя , мабуть , чи не найпершої в світі жінки-полеміста Г. А. Могильницької . Матеріалом для цього послужить книга «З непам’яті прикликана судьбою» , у якій крім автобіографії уміщені ще й поезії Галини Анатоліївни . Також учні процитують вражаючі автобіографічні рядки з «Літоса…» : «Ви називаєте мене « націоналісткою» … Не буду відхрещуватися від цього слова . Цей ярлик , Владико , я носила на чолі своєму з 23-х років , хоч ніколи «націоналісткою» в тому розумінні , яке Ви ( й колишнє КДБ ) вкладаєте в це слово , не була» .
На етапі уроку «Міні-підручник» учні пригадали , що монолог – це таке мовлення , яке починає й веде одна людина .Школярі дійшли висновку , що «Літос…» - це монолог , звернений до читачів , передбачає з ними взаємодію , діалог з ними . Підтвердженням цьому є такі слова :
«Це я , Владико , не для Вас пишу , а для тих моїх співгромадян , які будуть читати це моє послання , щоб вони подумали , а чи не те саме відбувається й нині , в тім числі й з Вашою участю».
Далі переходимо до визначення й уточнення теми . Я завжди раджу обирати ту тему , у якій вони вже мають певний досвід . Наприклад , учні 9 класу знають полемічну літературу , творчість Івана Вишенського . Учні приступають до порівняння єпископів тодішніх і сучасних , грабіжників народу із «Послання до єпископів» І. Вишенського і «Літоса…»Г. Могильницької :
«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте , котрі носять той самий образ Божий , що й ви , на сиріт церковних і їхнє прогодування , подане , грабуєте і із гумна стоги та обороги тягнете …»
І. Вишенський
«А вивозили не лише узороччя та сосуди . Церкви не будувалися , але , побираючи церковні прибутки , митрополити виносили гроші в Московію , ікони , ковані золотом , срібло й убори церковні , всю красу церковну Київської митрополії – хто порахує , скільки всього винесли !»
Г. Могильницька
На етапі формулювання мети я навчаю я навчаю учнів ставити перед собою три запитання :
1.Кому я буду говорити ?
2.З якою метою ?
3.Що повинні засвоїти слухачі ?
Варто також ознайомити учнів зі схемою , яка допоможе їм у визначенні мети:
Після визначення мети учні приступають до добору матеріалів . В результаті учні зупинилися на найцікавішій темі «Яка ж наша справжня історія ?» А спонукали їх до цього розділи книги «Літос…» : «Трохи про історію й історичну територію» , «Ще про історію і територію , але вже канонічну» , «Про «общую історію…» , в яких авторка пише :
«Можливо , якби мій народ краще знав свою історію , то не посміли б Ви , Владико , зневажати цей народ , стверджуючи ,що в моїй Україні «наспех создается культура» , та ще й повчати , що «обычно она создается не одним десятилетием…»
Учнів вражають історичні факти , наявність офіційних документів чи їх відсутність :
«А тепер , Ваше Високопреосвященство , питання «на засипку» : Ви можете назвати документ , виданий після 1687 року , який би засвідчив канонічно-правну передачу Царгородом Київської митрополії Московському патріархату ? Не можете ? Я також не можу , бо такого документа не існує в природі».
Як не сумно , але учні побачили , яка ж насправді Російська Церква :
«І це був самочинний , не благословенний Царгородом відрив Московської Церкви від Київської митрополії . Адже ні новоствореної Московської митрополії ні новопоставленого митрополита Іону Вселенський патріархат не визнав».
Учнів вразили також деякі факти про Куликовську битву , бо виявилося :
«Битва ця , яка відбулася у 1380 році , до звільнення українських земель з-під татаро-монгольського іга не має жодного відношення , бо Україна ,що входила тоді до складу Русько-Литовської держави , вже 18 років була вільна від того іга !»
Багатьох учнів вразили сумні факти про знищення українських шкіл , мови і науки :
«Історик Н. Василенко-Полонська стверджує , що ще в 1740-1748 рр. одна школа припадала на кожні 760 жителів України . Через 100 років життя в «єдіном Отечестве» кількість шкіл зменшилася в 16 разів , і тепер одна школа припадала вже на 7 тисяч жителів України . (Н.Василенко-Полонська.Історія України.Т.2.-С.211)
Після такого ознайомлення з фактами , отримавши високий емоційний заряд, учні чітко усвідомлюють свою позицію . Далі переходимо до з’ясування теми та цільової установки промови за ключовими етапами :
- Позиція (починають зі слів «Я вважаю , що …» та висловлюють свою думку ) ;
- Обґрунтування ( починають словами «…тому , що …» , наводять причину появи цієї думки ) ;
- Приклад ( продовжують висловлювання словом «наприклад…» та наводять факти ;
- Висновки ( завершують висловлювання «отже , я вважаю…» й узагальнюють свою думку ).
У підсумках заняття запитую учнів , наскільки може бути корисним у їхньому житті все , про що ми говорили на уроці .
Висновки та зв'язок із сьогоденням
Зараз учні старшої школи працюють над проектом «Сила слова у боротьбі за справедливість» , у якому значною мірою будуть використані матеріали «Літоса …» Г. Могильницької та нещодавні події у нашій державі , які , можливо , нарешті й відбулися завдяки тому , що є в Україні такі полемісти , як наша Галина Могильницька .
Для наочності наводжу такий фотоматеріал :
Революція Гідності відіграла важливу роль в отриманні Українською Православною церквою томосу про автокефалію.
Про це заявив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час зустрічі з керівництвом та представниками Малої академії наук України, повідомляє pomisna.info.
«Саме завдяки Революції Гідності ми отримали довгоочікуваний томос, документ про Автокефалію нашої Православної церкви в Україні. Про цей час мріяли та очікували багато поколінь наших попередників, але ми з вами стали безпосередніми учасниками, співтворцями та творцями. Всі ми разом: і Церква, і ви – ті активні учасники подій, робили все задля того, щоб цей час настав і зараз ми констатуємо, що маємо незалежну помісну Українську Православну церкву», – зазначив митрополит Епіфаній.
Під час зустрічі сторони обговорили процес переходу парафій з Московського патріархату до Православної церкви України. Митрополит Епіфаній зазначив, що Церква прагне до об’єднання на засадах любові та миру.
«Ми готові пробачити, забути, перегорнути сторінку і далі будувати наше майбутнє разом, не дивлячись на те, що було в минулому. Ми не хочемо уподібнюватися нашим опонентам та не будемо клеймити їх, ворогувати, сіяти ворожнечу і проявляти ненависть, адже хочемо, щоб все було мирно і з любов’ю. Ми і надалі будемо розбудовувати нашу незалежну Церкву, яка є духовною основою європейської демократичної Української держави .
Наше сьогодення
ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
13 жовтня о 19:05 · 2019 р .
ВЕЧІРНЯ З АКАФІСТОМ В СВЯТО-ПОКРОВСЬКОМУ ХРАМІ МІСТА ОДЕСА
Напередодні свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, 13 жовтня 2019 року, на запрошення настоятеля протоієрея Олександр Філіппов, єпископ Одеський і Балтський Павло звершив Вечірню з Акафістом Покрови Пресвятій Богородиці у Свято-Покровському храмі міста Одеса.
В цей день Свята Православна Церква вшановує пам'ять ап. від 70-ох Ананії (І), прп. Романа Солодкоспівця (бл. 556), прп. Сави Вишерського, Новгородського (1461), прп. Домнина Солунського (ІV), прмч. Махаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36 прмчч. (780-790), прав. Петра (Калнишевського) Багатостраждального (1803), святкування на честь хітона Господнього і Стовпа Животворчого. Люблінської, Псково-Покровської, Касперівської, Браїловської, Гербовецької і Барської ікон Божої Матері.
Світлина від ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ.
ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
13 жовтня о 16:03 · 2019 р.
ЄПИСКОП ПАВЛО ОЧОЛИВ НЕДІЛЬНЕ БОГОСЛУЖІННЯ В ОДНОМУ З ДРЕВНІХ ХРАМІВ ОДЕЩИНИ
У неділю 17-ту після П‘ятидесятниці, 13 жовтня 2019 року, коли Свята Православна Церква вшановує пам‘ять святителя Михаїла, першого Митрополита Київського і всієї Руси (992), на запрошення настоятеля ієромонаха Никона (Граблюка), єпископ Одеський і Балтський Павло очолив недільну Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі села Цибулівка.
ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
13 жовтня о 13:59 ·
ВСЕНІЧНЕ БДІННЯ НАПЕРЕДОДНІ 17-ОЇ НЕДІЛІ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Напередодні 17-ої неділі після П’ятидесятниці 12 жовтня 2019 року, коли Свята Православна Церква вшановує пам'ять Свт. Михаїла, першого митр. Київського і всієї Руси (992) на запрошення настоятеля протоієрея Володимира Кошарка, єпископ Одеський і Балтський Павло звершив вечірнє богослужіння у храмі апостола Андрія Первозваного села Болгарка Роздільнянського району.
Відзнаки Г. А. Могильницької
1 . Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджена ювілейною медаллю «25 років незалежності України».
2 . Медаль «Івана Мазепи» — за книгу історичних поем «Імена» .
3 . 22 травня 2019 року нагороджена Премією імені Ірини Калинець — за низку наукових, науково-публіцистичних, публіцистичних публікацій по утвердженню авторитету України та дослідження «Білих плям» в історії України .
4.Нагороджена премією ім . Василя Стуса .
Премія імені Василя Стуса — премія, заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ). Вперше вручалася у Львові. 1990 набула столичного статусу.
Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі. Премію щороку присуджують літераторам, митцям, режисерам за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.
Ювілейна медаль «25 років незалежності України» — відзнака Президента України, що встановлена з метою гідного відзначення громадян з нагоди знаменної події в історії національного державотворення — 25-ї річниці незалежності України.
Медаль «Івана Мазепи» — відзнака, яку 2016 року заснувала Міжнародна літературно-мистецька академія України, для осіб, які проявили себе у сфері мистецтва і науки як видатні творці, організатори та меценати.
Додатки
Урок риторики у 9 класі
Тема : Образ оратора у книзі Г.Могильницької «Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )».
Мета : Ознайомити учнів із життєписом Г.Могильницької , сучасного оратора -полеміста ,дати уявлення про складники образу оратора , джерела становлення його майстерності ,ознайомити з вимогами , які ставляться до особистості та майстерності оратора ; плекати потяг до самовдосконалення й самовиховання , до виховання гуманістичних переконань та гуманітарного світогляду , формувати ораторський ідеал , виховувати любов до України на прикладі життя та творчості Г.А.Могильницької .
Тип уроку : Урок засвоєння нових знань .
Повторення : Образ оратора в античному красномовстві .Теоретичний і практичний спадок Цицерона .
Обладнання : портрети та фотознімки Г.А.Могильницької , її книги «Літос…» , «З непам’яті прикликана судьбою» .
Перебіг уроку
Мовила Доля стишено:
Оце ж бо і була я – згорьована і неусміхнена
Правдива доля твоя.
Така я тобі судилась :
Між боротьби й клятьби замість ховать під крила
Я їх віддала тобі .
Замість шляхи стелити – дала я тобі снагу
І камінь важкий котити , і зла подолать могуть .
Г.Могильницька
І . Теоретична частина – «Риторичний підручник» .
З’ясування складників образу оратора шляхом розгляду таблиці .
Складники образу оратора
Словникова робота:
Логос – духовний початок , світовий розум .
Патос – болюче переживання за долю людини .
Етос – характер впливу на людину .
( В античній філософії )
Завдання учням : з’ясувати наявність розглянутих складників у полемічному творі «Літос…» Г.Могильницької , навести зразки цитат .
Риторичний логос :
Знання про світ , людину , людське суспільство , інтелектуальний потенціал промовця , аргументація в промові , пов’язана з розумінням дійсності , знання доречності промови , зміна поглядів слухачів засобами слова .
У Г. Могильницької :
«Та як би Ви не прикидалися патріотом України , як би не ховали в словоблудді своє істинне обличчя , а навіть Ваша заява , що змусила мене взятися за перо , є неспростовним свідченням того , що Вам ненависна наша незалежність , яку Ви й досі вважаєте нежиттєздатною , тимчасовою» .
Риторичний патос :
Можливості збудження емоцій аудиторії власними емоціями , прагнення до того , щоб слухачі прийняли рішення , тобто до конструювання дійсності за допомогою слова .
У Г. Могильницької :
«Я звинувачую служителів Церкви , підлеглої Московському патріархату , в тому , що обманюючи українську паству , вони грабують наших нащадків , перевозячи власність церковних громад у власність єпархій Московського патріархату . Народне добро стає навіки втраченим для України» .
Риторичний етос :
Моральні цінності промовця , довіра до нього аудиторії , яка формувалася його статусом , почуттям справедливості .
У Могильницької :
«Дуже б не хотілося , але Ви своєю заявою , Владико , спровокували мене порушити питання , яке пов’язане з кров’ю , пролитою багатьма людьми , і міряти ту людську кров за її національною належністю , я вважаю , є святотатством» .
ІІ . Риторичний цитатник ( афористика Цицерона ) .
1 . З’ясування джерел красномовства :
Учні з’ясовують , що являє собою кожне з джерел , якою є їхня роль у процесі становлення майстерності оратора .
2 . Визначення рівня досконалості оратора-полеміста Г . Могильницької за таблицею :
Риторичний цитатник :
Цицерон навчав : «Оратор повинен володіти дотепністю діалектика , думками філософа , словами поета , голосом трагіка , грою найкращих лицедіїв» .
Ознайомлення учнів із завданнями оратора , визначеними Цицероном :
-Знайти зміст промови .
-Розташувати докази , зваживши і оцінивши кожен .
-Одягти і прикрасити все це словами .
-Виголосити промову достойно і приємно .
ІІІ . Практична частина – «Риторичний порадник».
(метод ПРЕС) Довести ,що оратор -полеміст з книги «Літос …» справився з вимогами Цицерона , навести приклади їх виконання :
а) слід на початку промови схилити слухачів на свій бік .
Цитата : «Почати хочу з головного для кожного християнина – Заповідей Господніх , восьма з яких гласить – Не воздаяй свидетельства ложна на ближнего свого» ;
б) пояснити справу , з’ясувати предмет суперечки .
Цитата : «Але ж це неправда ! Жодних заяв на всю Україну я не робила !»;
в) довести те , на чому наполягаєш , відкинути заперечення , насамкінець промови все , що говорить на вашу користь , розгорнути й звеличити , а те , що говорить на користь супротивника , - похитнути й позбавити значення .
Цитата : «Ви , Владико , впадаючи в гріх фарисейства , переконуєте наш народ , що Вас в Україні тривожить лише чистота віри православної та ще турбота про те , щоб ми , українці , не стали «манкуртами» . Блудословите , Владико !» ;
г) висловлюватися слід чітко й правильно , літературною мовою , ясно й виразно , гарно , доречно , відповідно до вартостей змісту .
Цитата : «Маю Вам сказати з повною впевненістю , що якби ми , українці , не були такими живучими й не мали так міцно , протягом тисячоліть , укорінених національних рис , то земля наша … давно мала б називатися російською…» .
ІV . Творча частина – Риторичний практикум .
Ідеал та антиідеал оратора .
З’ясування рис ідеального та антиідеального оратора шляхом проведення інтерактивної вправи за методикою «Мозковий штурм» .
Інструктаж щодо виконання :
Клас ділиться на дві групи . Кожна вибирає протилежні риси і факти , що стосуються ідеального та антиідеального оратора із книги «Літос..» .
Наприклад :
- Антиідеальний оратор Агафангел : «Чем как не разбоем можно назвать действия националистов в Западной Украине в начале 90-х годов ХХ века ? Может быть Могильницкая забыла , что они творили в Самборе?»
- Ідеальний оратор Г. Могильницька : «Виставляючи себе поборниками православних канонів , священнослужителі Московського патріархату порушують Закони держави , в якій живуть , готуючи своїх вірних до непокори в разі , якщо Українська Помісна Церква буде створена» .
Одеська обласна (крайова) Організація Народного Руху України
Голова Г. Могильницька
Ознайомлення учнів з типологією неспроможних ораторі в за таблицею
а) з’ясування типів невдатних ораторів та визначення їх провідних рис ;
б) проведення рольової гри «Невдатний оратор». Головне завдання :
Скласти промову , яка б ілюструвала один із фактів нашої історії , викладеної митрополитом , і тут же спростувати її фактами , наведеними Г.Могильницькою в розділі «Наша історія «за последние 500 лет» книги «Літос…» .
Наприклад , такі факти : «Народ наш із давніх часів захищав православну віру й боровся проти покатоличення , як шевченківські Залізняк із Гонтою . А хто підступно віддав у руки католиків захисника православя Максима Залізняка ? Зробила це «преправославнейшая» государиня «Империи Российскія» Катерина ІІ , ота , що зруйнувала Запорізьку Січ , впровадила в Україні кріпацтво , ота , що врешті «доконала вдову-сиротину» .
V . Підсумок уроку
Рефлексія
-Чи виконали ми поставлене на уроці завдання ?
-Що взяли для себе з уроку ?
-Які запитання ви хотіли б ще поставити , які думки висловити ?
Метод «Незакінчене речення» .
-Я ніколи не буду …
-Я буду старатися…
-Мені хочеться вірити , що…
Поетична хвилинка .
Прочитайте вірш Л. Костенко , виявіть , як цей твір можна пов’язати з ідеєю «Літоса…» Г. Могильницької .
Сини ! Сини ! Барометри кирпаті
Людського спокою і завтрашнього дня !
Ми перед вами разом винуваті ,
Що на планеті бійки і гризня .
Ми винуваті , що міліють ріки
І лисинами світять береги ,
Що десь духовні лупляться каліки
І виростають наші вороги .
Будь проклят спокій ! Досить нарікати
На клопітливий і суворий час .
Грядуть сини – барометри кирпаті ,
Вони за все спитають завтра нас …
Л. Костенко
-Чи зрозуміли ви прохання , висловлене у вірші ?
-Повторімо і запам’ятаймо : «Так треба жити , щоб одній правді служити !»
VI . Домашнє завдання
1 . Опрацювати статті 4-6 із Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» .
2 . Скласти похвальне слово високомайстерному оратору-полемісту проти оратора-нездари .
Список літератури
1 . Бондаренко Г. Використання елементів риторики на уроках української літератури . Бібліотечка «Дивослова».-2014 .-№8 . – с . 12-17 .
2 . Булачек А. Риторика . Українська мова та література .- 2008 .-№17 -с. 14-16
3 . Голуб Н . Учитель як риторична особистість . Збірник наукових праць . Вип . 18 . -Миколаїв .-2007 . с. 4-10 .
4 . Клочек Г . Риторика вчителя-словесника . – Кіровоград . 2002 . с. 6-12 .
5 . Нечволод Л . І . Риторика . Харків : Свічадо . 2004 . – с. 13 .
6 . Могильницька Г. «Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )» . -Броварі : Українська ідея , 2006 .
7 . Савченко О . Дидактика . – К . : Генеза , 2002 . с . 368 .
8 . Федоренко В . Розвиток риторичних здібностей школярів . Бібліотечка «Дивослова» . – 2008 . № 8 .
про публікацію авторської розробки
Додати розробку