Матеріали до уроків риторики з використанням літератури рідного краю , Одещини , з розробкою уроку риторики на тему : "Образ оратора у книзі Г. Могильницької "Літос..." .

Про матеріал
Практичне значення роботи полягає в доцільності даного узагальненого досвіду в умовах сучасної школи , який допоможе вчителям-словесникам донести до учнів глибину та значення полемічного твору старшого викладача науково – методичного центру української мови та літератури , українознавства Одеської Академії безперервної освіти Г. А. Могильницької « Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )».- Броварі :Українська ідея , 2006 .: Метою уроку , поданого в розробці , є ознайомити учнів із життєписом Г.Могильницької , сучасного оратора -полеміста ,дати уявлення про складники образу оратора , джерела становлення його майстерності ,ознайомити з вимогами , які ставляться до особистості та майстерності оратора .
Перегляд файлу

О.С. Павличенко ( учитель української мови та літератури Карналіївської ЗОШ Білгород-Дністровського району , Одеської області )

Уроки риторики з використанням матеріалів літератури рідного краю , Одещини .

«Літос…» Г. Могильницької – блискучий взірець полемічної літератури ХХІ ст.

( Робота ця написана і весь час доопрацьовується з року видання «Літоса…»  Г. Могильницької до сьогодення ,  до остаточного вирішення проблеми Єдиної Помісної Української Православної Церкви ) .

 

 

Практичне значення роботи полягає в доцільності даного узагальненого досвіду в умовах сучасної школи , який допоможе вчителям-словесникам донести до учнів глибину та значення полемічного твору старшого викладача науково – методичного центру української мови та літератури , українознавства Одеської Академії безперервної освіти  Г. А. Могильницької « Літос  ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )».- Броварі :Українська ідея , 2006 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 . Види організації роботи учнів на  уроці  літератури , що мають потенційні можливості для розвитку їхньої риторичної культури

Процес спілкування людини з іншою людиною можна зобразити так:

Вплив

Хто ? – Що ? – Кому ? – Як ?

Результат

Користуючись цією схемою Л . І .Нечволода [10    . 13 ] , визначаємо види організації роботи над опрацюванням літературного твору . Для цього потрібно обрати неабиякий зразок літератури . І так як ми зупинилися на літературі рідного краю , то найкращим взірцем буде «Літос…».

Наприклад , учень 9 класу , опрацювавши цю схему , визначив :

Хто ? – оратор-публіцист Г. Могильницька.

Вплив – «до серця і розуму» читачів .

Кому ? -послання митрополиту Агафангелу.

Що? – обґрунтування необхідності створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви .

Як ? – із посиланням на історичні та релігійні джерела .

Результат – повноцінне духовне відродження народу .

Далі роботу організовую за такими видами :

  1. Активна участь у диспуті , що розвиває вміння аргументовано обстоювати свою точку зору .
  2. Підготовка науково-пізнавальної доповіді , що сприяє розвиткові вміння аналізувати .
  3. Художня розповідь , що розвиває практичні риторичні вміння .
  4. Виразне читання як засіб оволодіння логіко-емоційною виразністю мовлення.

Полемічні твори пишуться не для опонентів , а для читачів , щоб спрямувати їх на шлях істини . Г. Могильницька в передмові до «Літоса…» пише : «Не до митрополита , а до вас – до вашого серця й розуму звертаюся я зі своїм словом . Історію треба знати не для зведення рахунків , а щоб не повторювати помилок минулого …» [ 11  . 5] .

Після запропонування учням тем для диспуту , а їх ми беремо з назв розділів твору : «Чи владикам гоже порушувати заповіді Божі?» , «Історія й історична територія» , «Наша історія за останні 500 років», варто провести анкетування, яке дасть змогу з’ясувати рівень розуміння школярами морально-етичних проблем .

Основними принципами ведення спору є толерантне ставлення до опонентів , конкретність та поетапне наближення до істини . Отримавши завдання знайти у творі «Літос…» підтвердження цих принципів , учні відбирають такі уривки :

  1. Толерантність . «Мене в тих писаннях і беснующейся Иродиадой обізвано було … Але ж ми – толерантні ! Ми ж конфліктів уникаємо .»
  2. Конкретність . «Дозвольте запитати Вас , за яким правом , Владико , Ви – духовна особа , смієте називати історичні домовленості Президентів трьох незалежних Держав «преступним беловежским сговором» ?
  3. Поетапне наближення до істини . «І сьогодні я звинувачую Вас , Владико , а  в Вашій особі й увесь Московський патріархат , у розколі й розламі  цієї єдності , здійснюваних Вами в ім’я великодержавної імперської гордині , в ім’я стягання багатств у чужій державі , в ім’я політичних інтересів колишнього  імперського центру».

Для того , щоб в учнів розвивати навички усного та писемного уміння вести спір , пропоную такі вправи :

   1.Спргнозуйте , щодо якої ситуації у творі «Літос…» доречно вжити такі   прислів’я :

        -Вір своїм очам , а не чужим речам .

        -Є каяття , та нема вороття .

        -Знання людині , що крила пташині .

        -Чи довго провисить ковбаса на собачій шиї ?

        -Одне в плуг , а інше – в луг .

        -Чия відвага , того й перемога .

2. Проаналізуйте , чи підходять подані фразеологізми для характеристики  митрополита Агафангела ( опонента авторки «Літоса…» ) .

Швидкий на розум ; виносити сміття з хати ; за деревами лісу не бачити ; і швець і жнець , і в дуду грець ; кладень премудрості ; сім пятниць на тиждень .

3.Заповнити нерозквітлі пелюстки ромашки : визначити ідею «Літоса…» , навести приклади цілеспрямованості , правдивості , гумору , іронії .

 

     

-Ідея твору : «Основна засада Української держави полягає в тому , що в самостійній державі має бути й самостійна церква…»

-Цілеспрямованість : «Я – донька України . Я прагну , щоб моя Матір-Україна була ні від кого не залежною Державою …»

-Правдивість , гумор : «А брехати – грішка» , - вчила мене моя бабуня . Мабуть у ієрархів Московської Церкви не було такої бабуні…»

-Іронія : «Тут , Владико, треба сказати «етнічних» , але я , щоб Вас не лякати , вжила слово «національних» …»

 

 

2.Робота з текстами на заняттях з риторики .

 

Мета : формування навичок створення первинних і вторинних текстів та аналізу їх .

Вправи :

  1. Прочитайте уривок з твору «Літос…» , проаналізуйте комунікативні наміри авторки . Напишіть свій варіант відповіді .

«Назвіть мені ,Ваше Високопреосвященство , хоч одного великороса , який би зробив для України хоч малу частку того , що зробили для Росії Єпифаній Славинецький , Стефан Яворський , Феофан Прокопович , Варлаам Ліницький… Що дала Росія Україні взамін ? Чим віддячила за подвижницьку працю українців-просвітителів ?»

2.Прочитайте уривок з тексту , поясніть у ньому паузи ,визначте головну думку .

«Яким бачимо український народ в «Тарасі Бульбі» ? Мужнім ,гордим , переповненим патріотизму , згуртованим високою ідеєю визволення рідної землі . Ні гроші , ні чини не мають для цього народу цінності …»

3.Прочитайте уривок з тексту . Утворіть на його основі один із видів вторинних текстів ( план , відгук , стислий переказ ).

«Отож і ми хочемо , щоб церква в нашій державі була українською … Хочемо , щоб наша церква співпрацювала з нами в утвердженні української державності , виховувала українських громадян патріотами України , а не дурманила їх пропагандою , щоб Церква наша молилася за Богом береженну Україну нашу» . ( Літос…)

4.Прочитайте уривок з тексту – послання з твору «Літос…» . Визначте його основні комунікативні завдання ( повідомити , пояснити , звинуватити , попросити вибачення , висловити почуття , розкрити правду , поставити когось на місце ) .

«Ви ж ,  високодостойний Митрополите , звинувачуєте нас у тому , що ми на Вас невинного возводим ложь  и клевету . В чому ж клевета , як усе про що ми пишемо в своїй заяві , чорним по білому написано було  у Вашій пресі ?»(і далі з «Літоса…»)

 

3.Практичні завдання та вправи 

 

  Мета : вироблення навичок використання мовленнєвих засобів і прийомів щодо мети та ситуацій спілкування .

1.Визначте , який засіб виразності лежить в основі поданих фразеологізмів ; визначте вид публічного виступу та його мету , де було б можливе їх уживання .

-Чекати цілу вічність ; прірва забуття ; людська повінь ; поголос іде по всьому світу ; хоч у вухо бгай ; як на камяну гору покладатися .

2.Виконайте творчі завдання :

1)Складіть вступ до однієї з промов , наводячи приклади з «Літосу…» .

Пропоновані теми :

-Брехня – патока , правда – перець .

-Слово – срібло , а мовчання – золото .

-Спершу слово зваж , а потім скаж .

2)Запишіть висновки до однієї з публічних промов , використовуючи вирази з «Літосу…» .

Пропоновані теми :

-Красне слово – золотий ключ .

-І від солодких слів буває гірко .

-Говори мало , слухай багато , а думай ще більше .

3.Прочитайте уривок , визначте роль риторичних запитань (Чи байдужий промовець до того , що говорить , чи передає емоційну наснагу іншим ? ) .

«І ще одне , що мені не дає спокою , Владико : невже ці святителі того часу були настільки малодушні , що не могли винести тих терпінь , які переносила їхня паства , покинута в біді ? Чи вони так  любили самі себе й блага житейські ? Хіба ж не казав Христос , що пастир добрий душу свою покладає за свою паству ?» («Літос…»)

 

 

4.Організація уроків риторики та впровадження елементів практичної риторики в шкільний курс мови та літератури

                                                                   Не може бути ганебною безсилість

                                                                     Допомогти собі словом , бо 

                                                                                користування словом  є

                                                                        Характернішим для людської природи

                                                                                                  Ніж користування тілом

                                                                                                                   Аристотель

Учні розуміють , що дуже важливо знати закони риторики , її жанри , принципи побудови промови , методику підготовки до її виголошення . Уроки з вивчення основ красномовства будуються найчастіше за таким планом :

  1. Риторичний підручник ( вивчення теоретичних питань риторики ).
  2. Визначення актуальності й мети вивчення теми .
  3. Визначення навчальної проблеми .
  4. Лекційний виклад теми з елементами бесіди , повідомлень учнів .
  5. Риторичний практикум (рольові ігри , круглі столи , дискусії , ток-шоу , тренінги , творчі завдання , вправляння у виразному читанні ).
  6. Риторичний цитатник ( висловлювання за темою ).
  7. Риторичні цікавинки (аналіз цікавих відомостей ).
  8. Риторичні сміховинки ( розігрування гуморесок ) .
  9. Риторичний порадник ( рекомендації щодо виконання видів риторичної діяльності ) .
  10. Риторична панорама ( розминка для мовленнєвого апарату , закріплення знань шляхом написання та виголошування промов ).[14    .61] .

Учні ознайомлюються з класифікацією промов за схемою :

 

 

А також вивчають жанри публічного мовлення :

 

Для організації уроку риторики , наприклад , на основі літератури рідного краю ( я обрала , як було сказано вище , «Літос…» Г. Могильницької ) , користуюся такими методами та прийомами :

-розповідь учителя ;

-репродуктивна бесіда ;

-метод вправ ;

-інтерактивні методи ( «Прес», «Мозковий штурм») .

Урок починаємо з риторичної розминки . Атак як «Літос…» - це полемічний твір , то запитання будуть спрямовані на повторення відомостей про полеміку , історію української полеміки .

Слово вчителя розкриє учням історію життя , мабуть , чи не найпершої в світі жінки-полеміста Г. А. Могильницької . Матеріалом для цього послужить книга «З непамяті прикликана судьбою» , у якій крім автобіографії уміщені ще й поезії Галини Анатоліївни . Також учні процитують вражаючі автобіографічні рядки з «Літоса…» : «Ви називаєте мене « націоналісткою» … Не буду відхрещуватися від цього слова . Цей ярлик , Владико , я носила на чолі своєму з 23-х років , хоч ніколи «націоналісткою» в тому розумінні , яке Ви ( й колишнє КДБ ) вкладаєте в це слово , не була» .

На етапі уроку «Міні-підручник» учні пригадали , що монолог – це таке мовлення , яке починає й веде одна людина .Школярі дійшли висновку , що «Літос…» - це монолог , звернений до читачів , передбачає з ними взаємодію , діалог з ними . Підтвердженням цьому є такі слова :

«Це я , Владико , не для Вас пишу , а для тих моїх співгромадян , які будуть читати це моє послання , щоб вони подумали , а чи не те саме відбувається й нині , в тім числі й з Вашою участю».

    Далі переходимо до визначення й уточнення теми . Я завжди раджу обирати ту тему , у якій вони вже мають певний досвід . Наприклад , учні 9 класу знають полемічну літературу , творчість  Івана Вишенського . Учні приступають до порівняння єпископів тодішніх і сучасних , грабіжників народу із «Послання до єпископів» І. Вишенського і «Літоса…»Г. Могильницької :

«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте , котрі носять той самий образ Божий , що й ви , на сиріт церковних і їхнє прогодування , подане , грабуєте  і із гумна стоги та обороги тягнете …»

                                                                                                                         І. Вишенський

«А вивозили не лише узороччя та сосуди . Церкви не будувалися , але , побираючи церковні прибутки , митрополити виносили гроші в Московію , ікони , ковані золотом , срібло й убори церковні , всю красу церковну Київської митрополії – хто порахує , скільки всього винесли !»

                                                                                             Г. Могильницька

На етапі  формулювання мети я навчаю я навчаю учнів ставити перед собою три запитання :

1.Кому я буду говорити ?

2.З якою метою ?

3.Що повинні засвоїти слухачі ?

Варто також ознайомити учнів зі схемою , яка допоможе їм у визначенні мети:

 

 

 

 

 

Після визначення мети учні приступають до добору матеріалів . В результаті учні зупинилися на найцікавішій темі «Яка ж наша справжня історія ?» А спонукали їх до цього розділи книги «Літос…» : «Трохи про історію й історичну територію» , «Ще про історію і територію , але вже канонічну» , «Про «общую історію…» , в яких авторка пише :

«Можливо , якби мій народ краще знав свою історію , то не посміли б Ви , Владико , зневажати цей народ  , стверджуючи ,що в моїй Україні «наспех создается культура» , та ще й повчати , що «обычно она создается не одним десятилетием…»

Учнів вражають історичні факти , наявність офіційних документів чи їх відсутність :

«А тепер , Ваше Високопреосвященство , питання «на засипку» :  Ви можете назвати документ , виданий після 1687 року , який би засвідчив канонічно-правну передачу Царгородом Київської митрополії Московському патріархату ? Не можете ? Я також не можу , бо такого документа не існує в природі».

Як не сумно , але учні побачили , яка ж насправді Російська Церква :

«І це був самочинний , не благословенний Царгородом відрив Московської Церкви від Київської митрополії . Адже ні новоствореної Московської митрополії ні новопоставленого митрополита Іону Вселенський патріархат не визнав».

Учнів вразили також деякі факти про Куликовську битву , бо виявилося :

«Битва ця , яка відбулася у 1380 році , до звільнення українських земель з-під татаро-монгольського іга не має жодного відношення , бо Україна ,що входила тоді до складу Русько-Литовської держави , вже 18 років була вільна від того іга !»

Багатьох учнів вразили сумні факти про знищення українських шкіл , мови і науки :

«Історик Н. Василенко-Полонська стверджує , що ще в 1740-1748 рр. одна школа припадала на кожні 760 жителів України . Через 100 років життя в «єдіном Отечестве» кількість шкіл зменшилася в 16 разів , і тепер одна школа припадала вже на 7 тисяч жителів України .                                                     (Н.Василенко-Полонська.Історія України.Т.2.-С.211)

Після такого ознайомлення з фактами , отримавши високий емоційний заряд, учні чітко усвідомлюють свою позицію . Далі переходимо до зясування теми та цільової установки промови за ключовими етапами :

  1. Позиція (починають зі слів «Я вважаю , що …» та висловлюють свою думку ) ;
  2. Обґрунтування ( починають словами «…тому , що …» , наводять причину появи цієї думки ) ;
  3. Приклад ( продовжують висловлювання словом «наприклад…» та  наводять факти ;
  4. Висновки ( завершують висловлювання «отже , я вважаю…» й узагальнюють свою думку ).

У підсумках заняття запитую учнів , наскільки може бути корисним у їхньому житті все , про що ми говорили на уроці .

 

                      Висновки та зв'язок із сьогоденням

Зараз учні старшої школи працюють над проектом «Сила слова у боротьбі за справедливість» , у якому значною мірою будуть використані матеріали «Літоса …» Г. Могильницької та нещодавні події у нашій державі , які , можливо , нарешті й відбулися завдяки тому , що є в Україні такі полемісти , як наша Галина Могильницька .

Для наочності наводжу такий фотоматеріал :

 

D:\фото\69259289_390086481929928_1571313853961076736_n.jpg

 

 

Революція Гідності відіграла важливу роль в отриманні Українською Православною церквою томосу про автокефалію.

Про це заявив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час зустрічі з керівництвом та представниками Малої академії наук України, повідомляє pomisna.info.

«Саме завдяки Революції Гідності ми отримали довгоочікуваний томос, документ про Автокефалію нашої Православної церкви в Україні. Про цей час мріяли та очікували багато поколінь наших попередників, але ми з вами стали безпосередніми учасниками, співтворцями та творцями. Всі ми разом: і Церква, і ви – ті активні учасники подій, робили все задля того, щоб цей час настав і зараз ми констатуємо, що маємо незалежну помісну Українську Православну церкву», – зазначив митрополит Епіфаній.

Під час зустрічі сторони обговорили процес переходу парафій з Московського патріархату до Православної церкви України. Митрополит Епіфаній зазначив, що Церква прагне до об’єднання на засадах любові та миру.

«Ми готові пробачити, забути, перегорнути сторінку і далі будувати наше майбутнє разом, не дивлячись на те, що було в минулому. Ми не хочемо уподібнюватися нашим опонентам та не будемо клеймити їх, ворогувати, сіяти ворожнечу і проявляти ненависть, адже хочемо, щоб все було мирно і з любов’ю. Ми і надалі будемо розбудовувати нашу незалежну Церкву, яка є духовною основою європейської демократичної Української держави .

Наше сьогодення

ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

13 жовтня о 19:05 · 2019 р .

ВЕЧІРНЯ З АКАФІСТОМ В СВЯТО-ПОКРОВСЬКОМУ ХРАМІ МІСТА ОДЕСА

Напередодні свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, 13 жовтня 2019 року, на запрошення настоятеля протоієрея Олександр Філіппов, єпископ Одеський і Балтський Павло звершив Вечірню з Акафістом Покрови Пресвятій Богородиці у Свято-Покровському храмі міста Одеса.

В цей день Свята Православна Церква вшановує пам'ять ап. від 70-ох Ананії (І), прп. Романа Солодкоспівця (бл. 556), прп. Сави Вишерського, Новгородського (1461), прп. Домнина Солунського (ІV), прмч. Махаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36 прмчч. (780-790), прав. Петра (Калнишевського) Багатостраждального (1803), святкування на честь хітона Господнього і Стовпа Животворчого. Люблінської, Псково-Покровської, Касперівської, Браїловської, Гербовецької і Барської ікон Божої Матері.

Світлина від ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ.

 

 

 

 

 

 

ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

13 жовтня о 16:03 · 2019 р.

ЄПИСКОП ПАВЛО ОЧОЛИВ НЕДІЛЬНЕ БОГОСЛУЖІННЯ В ОДНОМУ З ДРЕВНІХ ХРАМІВ ОДЕЩИНИ

У неділю 17-ту після П‘ятидесятниці, 13 жовтня 2019 року, коли Свята Православна Церква вшановує пам‘ять святителя Михаїла, першого Митрополита Київського і всієї Руси (992), на запрошення настоятеля ієромонаха Никона (Граблюка), єпископ Одеський і Балтський Павло очолив недільну Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі села Цибулівка.

ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

13 жовтня о 13:59 ·

ВСЕНІЧНЕ БДІННЯ НАПЕРЕДОДНІ 17-ОЇ НЕДІЛІ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Напередодні 17-ої неділі після П’ятидесятниці 12 жовтня 2019 року, коли Свята Православна Церква вшановує пам'ять Свт. Михаїла, першого митр. Київського і всієї Руси (992) на запрошення настоятеля протоієрея Володимира Кошарка, єпископ Одеський і Балтський Павло звершив вечірнє богослужіння у храмі апостола Андрія Первозваного села Болгарка Роздільнянського району.

 

 

 

 

Відзнаки Г. А. Могильницької

1 . Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджена ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

2 . Медаль «Івана Мазепи» — за книгу історичних поем «Імена» .

3 . 22 травня 2019 року нагороджена Премією імені Ірини Калинець — за низку наукових, науково-публіцистичних, публіцистичних публікацій по утвердженню авторитету України та дослідження «Білих плям» в історії України .

4.Нагороджена премією ім . Василя Стуса .

Премія імені Василя Стуса — премія, заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ). Вперше вручалася у Львові. 1990 набула столичного статусу.

Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі. Премію щороку присуджують літераторам, митцям, режисерам за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Ювілейна медаль «25 років незалежності України» — відзнака Президента України, що встановлена з метою гідного відзначення громадян з нагоди знаменної події в історії національного державотворення — 25-ї річниці незалежності України.

Медаль «Івана Мазепи» — відзнака, яку 2016 року заснувала Міжнародна літературно-мистецька академія України, для осіб, які проявили себе у сфері мистецтва і науки як видатні творці, організатори та меценати.

 

C:\Users\Home\Desktop\220px-Медаль_Івана_Мазепи_(для_сайтів).png

 

                                                            Додатки

                                           Урок риторики у 9 класі

Тема : Образ оратора у книзі Г.Могильницької «Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )».

Мета : Ознайомити учнів із життєписом Г.Могильницької , сучасного оратора -полеміста ,дати уявлення про складники образу оратора , джерела становлення його майстерності ,ознайомити з вимогами , які ставляться до особистості та майстерності оратора ; плекати потяг до самовдосконалення й самовиховання , до виховання гуманістичних переконань та гуманітарного світогляду , формувати ораторський ідеал , виховувати любов до України на прикладі життя та творчості Г.А.Могильницької .

Тип уроку : Урок засвоєння нових знань .

Повторення : Образ оратора в античному красномовстві .Теоретичний і практичний спадок Цицерона .

Обладнання : портрети та фотознімки Г.А.Могильницької , її книги «Літос…» , «З непамяті прикликана судьбою» .

 

                                                Перебіг уроку

                                                                  Мовила Доля стишено:

                                                      Оце ж бо і була я – згорьована і неусміхнена

                                                      Правдива доля твоя.

                                                     Така я тобі судилась :

                                                    Між боротьби й клятьби замість ховать під крила

                                                    Я їх віддала тобі .

                                                   Замість шляхи стелити – дала я тобі снагу

                                                  І камінь важкий котити , і зла подолать могуть .

                                                                                                  Г.Могильницька

І . Теоретична частина – «Риторичний підручник» .

Зясування складників образу оратора шляхом розгляду таблиці .

                       Складники образу оратора

 

 

                                           Словникова робота:

Логос – духовний початок , світовий розум .

Патос – болюче переживання за долю людини .

Етос – характер впливу на людину .

                                         ( В античній філософії )

Завдання учням : зясувати наявність розглянутих складників у полемічному творі «Літос…» Г.Могильницької , навести зразки цитат .

                                    Риторичний логос :

Знання про світ , людину , людське суспільство , інтелектуальний потенціал промовця , аргументація в промові , пов’язана з розумінням дійсності , знання доречності промови , зміна поглядів слухачів засобами слова .

У  Г. Могильницької :

«Та як би Ви не прикидалися патріотом України , як би не ховали в словоблудді своє істинне обличчя , а навіть Ваша заява , що змусила мене взятися за перо , є неспростовним свідченням того , що Вам ненависна наша незалежність , яку Ви й досі вважаєте нежиттєздатною , тимчасовою» .

                                   Риторичний патос :

Можливості збудження емоцій аудиторії власними емоціями , прагнення до того , щоб слухачі прийняли рішення , тобто до конструювання дійсності за допомогою слова .

У Г. Могильницької :

«Я звинувачую служителів Церкви , підлеглої Московському патріархату , в тому , що обманюючи українську паству , вони грабують наших нащадків , перевозячи власність церковних громад у власність єпархій Московського патріархату . Народне добро стає навіки втраченим для України» .

                                              Риторичний етос :

Моральні цінності промовця , довіра до нього аудиторії , яка формувалася його статусом , почуттям справедливості .

У Могильницької :

«Дуже б не хотілося , але Ви своєю заявою , Владико , спровокували мене порушити питання , яке пов’язане з кров’ю , пролитою багатьма людьми , і міряти ту людську кров за її національною належністю , я вважаю , є святотатством» .

ІІ . Риторичний цитатник ( афористика Цицерона ) .

1 . Зясування джерел красномовства :

Учні зясовують , що являє собою кожне з джерел , якою є їхня роль у процесі становлення майстерності оратора .

2 . Визначення рівня досконалості оратора-полеміста Г . Могильницької за таблицею :

                                 Риторичний цитатник :

Цицерон навчав : «Оратор повинен володіти дотепністю діалектика , думками філософа , словами поета , голосом трагіка , грою найкращих лицедіїв» .

Ознайомлення учнів із завданнями оратора , визначеними Цицероном :

-Знайти зміст промови .

-Розташувати докази , зваживши і оцінивши кожен .

-Одягти і прикрасити все це словами .

-Виголосити промову достойно і приємно .

ІІІ . Практична частина – «Риторичний порадник».

(метод ПРЕС) Довести ,що оратор -полеміст з книги «Літос …» справився з вимогами Цицерона , навести приклади їх виконання :

а) слід на початку промови схилити слухачів на свій бік .

Цитата : «Почати хочу з головного для кожного християнина – Заповідей Господніх , восьма з яких гласить – Не воздаяй свидетельства ложна на ближнего свого» ;

б) пояснити справу , зясувати предмет суперечки .

Цитата : «Але ж це неправда ! Жодних заяв на всю Україну я не робила !»;

в) довести те , на чому наполягаєш , відкинути заперечення , насамкінець промови все , що говорить на вашу користь , розгорнути й звеличити , а те , що говорить на користь супротивника , - похитнути й позбавити значення .

Цитата : «Ви , Владико , впадаючи в гріх фарисейства , переконуєте наш народ , що Вас в Україні тривожить лише чистота віри православної та ще турбота про те , щоб ми , українці , не стали «манкуртами» . Блудословите , Владико !» ;

г) висловлюватися слід чітко й правильно , літературною мовою , ясно й виразно , гарно , доречно , відповідно до вартостей змісту .

Цитата : «Маю Вам сказати з повною впевненістю , що якби ми , українці , не були такими живучими й не мали так міцно , протягом тисячоліть , укорінених національних рис , то земля наша … давно мала б називатися російською…» .

ІV . Творча частина – Риторичний практикум .

Ідеал та антиідеал оратора .

Зясування рис ідеального та антиідеального оратора шляхом проведення інтерактивної вправи за методикою «Мозковий штурм» .

Інструктаж щодо виконання :

Клас ділиться на дві групи . Кожна вибирає протилежні риси і факти , що стосуються ідеального та антиідеального оратора із книги «Літос..» .

Наприклад :

  • Антиідеальний оратор Агафангел : «Чем как не разбоем можно назвать действия националистов в Западной Украине в начале 90-х годов ХХ века ? Может быть Могильницкая забыла , что они творили в Самборе?»
  • Ідеальний оратор Г. Могильницька : «Виставляючи себе поборниками православних канонів , священнослужителі Московського патріархату порушують Закони держави , в якій живуть , готуючи своїх вірних до непокори в разі , якщо Українська Помісна Церква буде створена» .

                                                Одеська обласна (крайова) Організація Народного  Руху України

                                                                                Голова Г. Могильницька

 

Ознайомлення учнів з типологією неспроможних ораторі в за таблицею

а) зясування типів невдатних ораторів та визначення їх провідних рис ;

б) проведення рольової гри «Невдатний оратор». Головне завдання :

 Скласти промову , яка б ілюструвала один із фактів нашої історії , викладеної митрополитом , і тут же спростувати її фактами , наведеними Г.Могильницькою в розділі «Наша історія «за последние 500 лет» книги «Літос…» .

Наприклад , такі факти : «Народ наш із давніх часів захищав православну віру й боровся проти покатоличення , як шевченківські Залізняк із Гонтою . А хто підступно віддав у руки католиків захисника православя Максима Залізняка ? Зробила це «преправославнейшая» государиня «Империи Российскія» Катерина ІІ , ота , що зруйнувала Запорізьку Січ , впровадила в Україні кріпацтво , ота , що врешті «доконала вдову-сиротину» .

 

V . Підсумок уроку

Рефлексія

-Чи виконали ми поставлене на уроці завдання ?

-Що взяли для себе з уроку ?

-Які запитання ви хотіли б ще поставити , які думки висловити ?

 Метод «Незакінчене речення» .

-Я ніколи не буду …

-Я буду старатися…

-Мені хочеться вірити , що…

Поетична хвилинка .

Прочитайте вірш Л. Костенко , виявіть , як цей твір можна повязати з ідеєю «Літоса…» Г. Могильницької .

Сини ! Сини ! Барометри кирпаті

Людського спокою і завтрашнього дня !

Ми перед вами разом винуваті ,

Що на планеті бійки і гризня .

Ми винуваті , що міліють ріки

І лисинами світять береги ,

Що десь духовні лупляться каліки

І виростають наші вороги .

Будь проклят спокій ! Досить нарікати

На клопітливий і суворий час .

Грядуть сини – барометри кирпаті ,

Вони за все спитають завтра нас …

                                         Л. Костенко

-Чи зрозуміли ви прохання , висловлене у вірші ?

-Повторімо і запамятаймо : «Так треба жити , щоб одній правді служити !»

VI . Домашнє завдання

1 . Опрацювати статті 4-6 із Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» .

2 . Скласти похвальне слово високомайстерному оратору-полемісту проти оратора-нездари .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Список літератури

1 . Бондаренко Г. Використання елементів риторики на уроках української літератури . Бібліотечка «Дивослова».-2014 .-№8 . – с . 12-17 .

2 . Булачек А. Риторика . Українська мова та література .- 2008 .-№17 -с. 14-16

3 . Голуб Н . Учитель як риторична особистість . Збірник наукових праць . Вип . 18 . -Миколаїв .-2007 . с. 4-10 .

4 . Клочек Г . Риторика вчителя-словесника . – Кіровоград . 2002 . с. 6-12 .

5 . Нечволод Л . І . Риторика . Харків : Свічадо . 2004 . – с. 13 .

6 . Могильницька Г. «Літос ( або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія )» . -Броварі : Українська ідея , 2006 .

7 . Савченко О . Дидактика . – К . : Генеза , 2002 . с . 368 .

8 . Федоренко В . Розвиток риторичних здібностей школярів . Бібліотечка «Дивослова» . – 2008 . № 8 .

 

 

 

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Слоньовська О. В., Мафтин Н.В., Вівчарик Н.М., Курінна Н.С., Шевчук Л. Т.)
Додано
16 жовтня
Переглядів
40
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку