Матеріали до уроків "Українська класична музика рубежу ХІХ-ХХ ст."

 

Сьогодні  ви почуєте музику різних Композиторів, які жили і живуть донині в Україні.  ми з вами долучимось до культурного спадку декількох поколінь. Музика буде дуже різною але я впевнена кожен з вас почує саме ту, Що йому до смаку. Обєднує музичний розвиток уже багатьох поколінь велична постать засновника укр. Класичної музики – М. В. Лисенко. В цьому році ми святкуємо 175 р ювілей з дня народження композитора і присвячуємо йому наш урок.

З ім'ям Миколи Лисенка пов'язана епоха становлення професійної музики, театру та мистецької освіти в Україні. Відбувалось це на межі 19- 20 століть. Основоположник національної композиторської школи, творець національної музичної мови, визначний піаніст і хоровий диригент, педагог та громадський діяч Лисенко присвятив служінню національній культурі. Життя українського народу, його самобутнє мистецтво були грунтом, де зростав талант Лисенко. Його дитинство пройшло на Полтавщині. Гра бродячих ансамблів, полковий оркестр, домашні музичні вечори, а найбільше — народні пісні, танці, обрядові ігри, в яких хлопчик з великим захопленням брав участь, — «весь той багатий матеріал не пропав даром», — пише Лисенко в автобіографії, — «ніби крапля по краплі цілющої і живої води западала в молоду душу. Прийшов свій час для роботи, вже залишилося перевести той матеріал в ноти, а він вже був не чужий, змалку сприйнятий душею, серцем освоєний».

У творчості Лисенка переважають вокальні жанри: опера, хорові твори, пісні, романси, хоча він є також автором симфонії, ряду камерних та фортепіанних творів. опери Лисенка ознаменували собою народження українського класичного музичного театру.

Вершиною оперної творчості стала народна музична драма «Тарас Бульба» (по повісті Н. Гоголя — 1890). Музика вступу до опери відкриває наш урок

 

1.    М.Лисенко. Інтродукція з опери «Тарас Бульба». 

 

 

 

Наприкінці 19 ст у Києві жили і творили багато митців. Один з них – Рейнгольд Глієр. Кілька поколінь предків Р. Глієра по обох лініях були майстрами музичних інструментів, відомими в багатьох країнах Європи — Німеччині, Чехії, Франції. З останньої, за переказами, й пішов рід Глієрів (існує навіть плато Глієр у французьких Альпах). Батько майбутнього композитора — Ернст Моріц Глієр (1834—1896) родом із саксонського міста Клінгенталя, оселився в Києві в 60-ті роки XIX ст. і виготовляв валторни в майстерні музичних інструментів Вікентія Корчака, поляка за походженням. Там він познайомився з його дочкою Жозефіною, після одруження з якою став співвласником майстерні. Майстерня Корчака була головним постачальником духових інструментів для Київського музичного училища і його впливового патрона — місцевого відділення Імператорського російського музичного товариства. Під час свого розквіту майстерня часом навіть фігурувала під гучною назвою "фабрика музичних інструментів"

Почавши займатися музикою всупереч волі батьків, Рейнгольд Глієр наполегливою роботою довів право на улюблене мистецтво і після кількох років навчання в Київському музичному училищі в 1894 р. по класу скрипки, а потім композиції поступив до щойно відкритої Московської консерваторії. «Я здавався якимось сухарем... нездатним зібратися десь у ресторані, пивний, погуляти...» На таке проведення часу йому було шкода витрачати час, він вважав, що людина повинна прагнути до досконалості, яке досягається наполегливою працею, а тому потрібно «загартувати волю і перетворити в сталеву». Однак «сухарем» Глієр не був. Серце у нього було добре, співуча душа, поетична. У Києві його ім'я носить музичне училише, в стінах якого поча­лася його блискуча творча біографія і становленню якого він віддав бага­то творчої енергії.

 

2.    Р.Глієр, «Романс». 

 

 

 

У 1941 році закінчили музичну школу при Київській консерваторії по класу композиції  Ян Френкель, Володимир Шаїнський Та Ігор Шамо. Незабаром їх пісні будуть співати майже як народні

Автор понад трьохсот пісень, в тому числі гімну Києва — «києве мій». Фрагмент мелодии песни звучит на курантах центральной площади Киева. Автор оркестрових творів (три симфонії), квартетів і хорів камерно-вокальних циклів романсів, фортепіанної музики, концертних п'єс для бандури. Шамо є автором музики до більш ніж сорока кінофільмів, але пісенність пронизує всю творчість Ігоря Шамо, навіть інструментальні композиції дуже мелодичні. Так основою наступного номеру стала народно- обрядова фольклорна пісня.

 

3.    І.Шамо, «Веснянка». 

 

 

Протягом усього життя Лисенко займався важливою справою збирання музичного фольклору. Він обробив 120 українських народних пісень для хору, 280 – для голосу з фортепіано, створив 5 циклів обробок обрядових пісень. Незвичні для європейського мислення, але типові для народної музики прийоми Лисенко підносить до рангу нормативних професійних Застосовані композитором прийоми  розвинуті пізніше іншими авторами. Один із них-  «кобзар» нашого часу БАШТА́Н Сергій Васильович (21. 01. 1927, с. Нові Бірочки, нині Великий Хутір Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 2017, Київ) – бандурист, педагог. Нар. арт. України

Від 1960 працював у Нац. муз. академії України (Київ):

Автор п’єс для бандури, обробок нар. пісень, навч.-метод. посібників гри на бандурі, статей в укр. та зарубіж. пресі, а також нотних вид. – «Бібліотека бандуриста»

варіації на укр. нар. тему «Пливе човен», один з найпопулярніших творів цього бандуриста

 

4. С.Баштан. Вариації на тему укр.н.п. «Пливе човен».  

 

Мясков, Костянтин Олександрович (1921-2000) – відомий український композитор і баяніст, автор кількох десятків популярних пісень, пісень для дітей, інструментальних творів. Заслужений діяч мистецтв України (1979). [Народний артист України (1993) - Т.Б.].

Народився 15 серпня 1921 року в Полтаві. У 1939-1945 рр. баяніст-концертмейстер ансамблю Харківського військового округу (виступав на фронтах Другої світової війни). У 1946-1951 соліст Донецької обласної філармонії, в 1951-1952 соліст республіканської філармонії у Києві. У 1958 р. закінчив Київську консерваторію по класу композиції К. Ф. Данькевича.

Останні роки життя Костянтин Олександрович провів у злиднях, тяжко хворий, не маючи грошей на необхідні ліки, без будь-якої допомоги з боку держави. Доведений до відчаю, скоїв самогубство – викинувся з вікна.

5. К. Мясков обр. Укр. Нар. Пісні "якби мені черевики" 

 

 

 

Взагалі пісня для українського народу значить дуже багато. Часто кажуть що пісня – то душа українців. Століттями складались мелодії і тексти пісень , передаючи з вуст в вуста історію і мудрість нашого народу. Так складається доля укр. Нації, що час від часу її намагаються знищити. І тоді виникають такі велетні культури як Шевченко, Франко, Лисенко.

 

У травні 1876 р., у далекому німецькому місті Емську Олександр ІІ підписав “височайший” указ про заборону друкувати книжки, нотні підтекстовки українською мовою, виставляти українські п’єси, ввозити за кордону українську літературу, робити переклади. Зловісний указ прирікав на смерть українську мову, культуру, музику.

І тоді  З-під пера Лисенка з’являються романси, арії, думи. Лисенкова музика настроєна на один тон із словом Франка, Драгоманова, Старицького, Л. Українки, Дніпрової Чайки. Створюється друга, третя, четверта й п’ята серії “Музики до “Кобзаря”. Поєднавшись в піснях вірші та музика обєднали свою силу. через 140 років до нас прийшли ці пісні.

 

6. Муз. М.Лисенка, сл. Л.Українки, «Не дивися на місяць весною». 

 

Найбільш широкої популярності у творчому доробку І.Шамо набули пісні – їх понад 300. Головні напрямки пісенної творчості – громадянсько-патріотична романтична лірика з превалюванням жанру пісні-балади ( зокрема, “Ничего нет священнее Родины”, “Балада про братерство”, “Балада про сурмачів”, “Міста-герої”, “Фронтовики”, “Стоїть над Волгою курган”, “Пісня миру”, “Романтики”, “Ровесник”, “Невідкриті острови”, “Товарищ Пісня”) та лірична або інтимно-лірична пісня, що розвиває народно-романсову традицію, традицію українського солоспіву, на новому образно-стильовому рівні (серед найбільш відомих – “Києве мій”, “Пісня про щастя”, “Не шуми, калинонько”, “Зачарована Десна”, “Три поради”, “Проводжала мати”, “Осіннє золото”). Серед українських поетів, з якими плідно співпрацював Ігор Шамо, слід виділити Дмитра Луценка, на чиї слова написані найпопулярніші пісні композитора, і серед них – “Києве мій”, що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України. Серед кращих інтерпретаторів пісенної творчості І. Шамо – відомі співаки Георг Отс, Муслим Магомаєв, Дмитро Гнатюк, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Юрій Богатіков, Костянтин Огнєвий тощо.

 

7. Муз. І.Шамо, сл. Д.Луценка, «Осіннє золото». 
8. Муз. І.Шамо, сл. Д.Луценка, «Пісня про щастя». 

 

 

 

 

 Одеського композитора. Нашого сучасника Анатолій Шевченко називають ЧАРІВНИК ГІТАРИ Виконавець, композитор, музичний теоретик, художник, есеїст... Майстер, що володіє звуком, кольором і формою, словом.

Унікальний випадок в історії виконавства: у Маестро більше ста програм, в яких звучить музика декількох тисячоліть. Не багато музикантів у світі мають настільки обширний репертуар. Вісім століть античної музики (А. Шевченко - єдиний, хто в концертних програмах постійно грає її). Він повернув її сучасним слухачам. Дев'ять століть європейської музики, музика Нового Світла, музика Сходу, музика flamenco та авторські композиції.

Композитор А. Шевченко також унікальний, як і виконавець: симфонічні поеми і кантати, вокальні цикли та концерти для гітари з оркестром. Величезна кількість творів для гітари: "Поліфонічні зошити" та експериментальна музика для гітари, сонати, сюїти, окремі п'єси. Жодне місто світу не має історії в музичних образах. Є вона в Одеси. Це - сюїта А. Шевченка "Одесика". Назви п'єс говорять самі за себе: "Прогулянка по Дерибасівській", "Молдаванка і Пересип", "Відгомін Ланжерона", "Гуморина"... Народний мелос тут перетворюється в найвищу класику.

9. А.Шевченко, «Буря на Чорному морі». 

"Менестрель XXI століття" так пишуть про  Валентин Олегович Задоянов – гітарист, композитор, поет, педагог. Народився 3 липня 1981 р. в Миколаєві (Україна) дитяча музична школа №6, Миколаївське вище музичне училище, Миколаївська філія Київського Національного університету культури і мистецтва. Сьогодні творчий доробок композитора Валентина Задоянова представлений безліччю оригінальних, яскравих, самобутніх творів для гітари. Поряд з авторськими сольними виступами, вони звучать у виконанні гітаристів Миколаєва та інших міст України. Виконавська географія творів композитора стрімко зростає,. Він відзначений гастрольним туром містами Північної Франції (Нормандії) у складі дуету з заслуженим артистом, композитором, диригентом і педагогом Олександром Гоноболиным (скрипка). Французька публіка захоплено зустріла концертну програму блискучого виконавської дуету та чудові твори Задоянова в авторському виконанні. Відтворюючи музичними засобами атмосферу давно минулих епох, автор запрошує здійснити з ним подорож у часі до «берегів» історії людства, де головними ідеалами були честь, любов, благородство, доблесть – вічні духовні цінності

10. В.Задоянов, «Пісня про Роланда».  

МИРОСЛАВ СКОРИК: КОМПОЗИТОР СУЧАСНОСТІ, ЯКИЙ УВІЙШОВ

В ІСТОРІЮ. Цей чоловік рекомендацій не потребує. для музичного світу львовянин Мирослав Скорик — класик української музики, композитор універсального обдарування.

На запитання чи пише Скорик зараз, він відповідає:

--Так, я й тепер іноді пишу пісні.

Впродовж останніх 30 років в  Україні з’явилося дуже багато яскравих композиторів, котрі пишуть дуже цікаву музику. Приємно

Говорячи про Мирослава Скорика, найперше спливає на думку його

знаменита “Мелодія” з музики, фільму “Високий

перевал” естрадні пісні, музику до кінофільму «Тіні забутих предків

Для Скорика, уродженця Галичини, близьким є фольклор

карпатського регіону

Тому цілком природно в період схильності до неофольклоризму

з-під його пера з’явився новаторський для українського мистецтва на початок

1970-х років “Карпатський концерт” для симфонічного оркестру та карпатська рапсодія

Твір одразу здобув велику популярність,

 

 

11. М.Скорик, «Карпатська рапсодія» («В стилі Ф.Ліста»). 

 

 

 

 

 

 

 Я́ків Степа́нович Степови́й  — український композитор, педагог і музичний критик. Родом із харкова. Його життєвий шлях дещо схожий з шляхом Ігора Шамо.але на півстоліття ранішеЗ початком Першої світової війни Степового мобілізують до Російської армії і призначають писарем санітарного поїзда.В травні 1917 р. композиторові вдалося звільнитись від служби в царській армії, і у тому ж році він став викладачем Київської консерваторії і керівником Музичної драми та Державного вокального ансамблю.

Серед його творів пісні на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського О. Олеся;хори, Твори для фортепіано. опера

12. Муз. Я.Степового, сл. Т.Шевченка, «Ой три шляхи широкії». 

На благодатному ґрунті української народної музики розцвів талант відомого композитора і співака С. Гулака-Артемовського.

Тонке відчуття театральності і вірність рідній музичної стихії - українського фольклору - характерні для творів Гулака-Артемовського. Більшість з них прямо пов'язано з театральної та концертної діяльністю автора. Так з'явилися романси, обробки українських пісень та оригінальні пісні в народному дусі, Найбільш значне твір Гулака-Артемовського - комічна опера з розмовними діалогами "Запорожець за Дунаєм" (1863)

 

13. С.Гулак-Артемовський. Каватина Султана з опери «Запорожець за Дунаєм». 

Творчість Миколи Лисенка є цілою епохою в музичній культурі України. Його мистецька школа народила згодом відому плеяду чудових композиторів. Кожен з них ішов власним шляхом, проте в основі їхньої творчості було те, що заповів Лисенко, — любов до рідного народу та невмирущої народної пісні. Безмежнеє поле таланту Лисенко на своїй ниві виростило дуже багатий врожай культурного спадку україни. Сьогодні ви доторкнулися до нього на нашому уроці.

 

14. Муз. М.Лисенка, сл. І.Франка, «Безмежнеє поле».