Уроки №49,  № 50     Василь Стефаник. Новаторство автора.   Експресіонізм у його творчості. Новела «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції.  Особливості твору, образи-персонажі та образи-символи. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем,  рідною землею

Мета уроку: розвивати навички спостереження над текстом і мислення учнів, вміння самостійно аналізувати і  робити висновки, вчити чітко та логічно висловлювати свої думки; допомогти десятикласникам осягти новаторство письменника;  на основі віковічних традицій українців сприяти становленню високих моральних принципів; збагачувати досвід учнів новими об’єктивними оцінками й поглядами; виховувати здатність до співчуття і  співпереживання.

Обладнання: портрет Стефаника, виставка творів, хрестоматії, фотографії та ілюстрації, літературна газета, випущена до ювілею письменника, картки для  оцінювання знань.

Методи і прийоми: художнє читання, диспут, літературний диктант, бесіда, індивідуальна робота, виконання попереджувальних завдань, робота в групах, усні повідомлення, тести, стилістичний аналіз тексту   

Епіграф: Василь Стефаник – абсолютний пан форми… Його нариси як найкращі народні пісні, в котрих нема жодної риторики, ані сентиментальності, а тільки дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії.

                                                                                                            Іван Франко

Праворуч дошки слова:

Чіпляйся за кручу, як терен колючий,

Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт.

Бо вже одслонився безокрай чужинний.

Бо вже чужинецький ощирився край.

Прощай, Україно, моя Україно,

Чужа Україно, навіки прощай.

                                                                Василь Стус

Ліворуч – слова письменника: 

Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку…

                                                                Василь Стефаник

І. Актуалізація опорних знань.

1) Тести  (життєвий і творчий шлях письменника)

2) Усне повідомлення «Мій улюблений твір В.Стефаника»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

«Він малює буденне життя сірого люду, але не тільки зверхні факти його життя, а саме зміст його: двома, трьома раптовими рисами він малює нам надзвичайно яскраву цілу драму, і, власне, через те, що всі нариси мають один тон, вони  дають нам один спільний образ життя народного, показують нам колективну душу маси», - писала Леся Українка про твори Василя Стефаника. «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина», - сказав про Стефаника вражений до сліз Максим Горький. Іван Франко ж називав його «абсолютним паном форми», говорив, що «його нариси як найкращі народні пісні, в котрих немає жодної риторики, ані сентиментальності, а тільки дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії».

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІУ. Опрацювання теми уроку.

1) Вступне слово вчителя: У Альберта Камю є поезія «Привид хрестів», у якій йдеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь та й каже: «Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші». Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я..

Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Стефаників хрест аж почорнів з розпуки, бо пустив він свою душу в душу народу. І людський біль цідився крізь його серце і ранив до крові, застерігаючи: «Не пиши так, бо вмреш».
Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. А з його роз’ятреної душі сочилася темна, як кров, поезія болю, котру навіть і хотів би забути, та не годен. На попередньому уроці ми розпочали вивчення творчості цього письменника, від дня народження якого навесні цього року минає 140 років.

2) Проведення ексклюзивної бесіди за темою:

 «Як я розумію й оцінюю письменника Василя Стефаника»

•    Скільки новел написав Стефаник? (72).

•    Які з них ви прочитали? Котру вважаєте найсильнішою?

•    Із скількох частин складається новела «Камінний хрест»? (7)

•  Ваше враження від прочитаного. Загальна оцінка творчості письменника.

3) Вирішення проблемної ситуації

Якби довелося вам одним реченням визначити тему творчості Стефаника, як би це звучало?

Учні, кожен по-своєму, визначають тему:

• Відповідальність людини за своє життя, за теперішнє і майбутнє своїх дітей, а отже й держави.
• Рідна земля та  її значення в житті людини.
•  Мені здається, Василь Стефаник сам визначив тему своєї творчості: «Треба любити сих людей, що тихонько ховають свій біль у зелений май»…

4) Слово вчителя (на фоні музики звучать слова письменника):

Нелегко це – цідити людський біль крізь серце, але як же інакше? Хто відчуває біль ближнього і почує його? Хто пригорне і обігріє їх обхололі серця, зболені щоденним поневірянням. О, чуєте! Вони знову стукають до розчиненого навстіж серця, вони всі заходять до нього і складають свої болі, мов до надійного схову.

5) Літературний диктант «Галерея образів героїв творів В.Стефаника».

Пізнаймо ближче їх, знесилених у праці, зболених людей. Ось галерея образів наших добрих знайомих, які прийшли зі сторінок Стефаникових творів.  Зачитування уривків із творів письменника. Завдання роботи –   записати назву твору. 

6)  Тема еміграції у творчості Василя Стефаника. Ознаки творчого стилю письменника. 

- Слово вчителя: Ще будучи студентом, В.Стефаник став свідком першої хвилі еміграції. В його мозку й серці назавжди запеклися страдницькі обличчя тих, хто навіки покидав свою рідну землю. І вихлюпнулися ці переживання в новелу «Камінний хрест», яка й донині не перестає хвилювати читачів драмою людської душі.

Щоб краще зрозуміти твір, розглянемо ознаки одного із напрямків модернізму – експресіонізму та дізнаємося про те, що змушувало селян Галичини (та й не тільки) покидати рідний край.

-  Виступи  учнів  із повідомленням:

1. Еміграція, її причини.
2. Національний варіант експресіонізму, його ознаки.  

Екскурс в історію. 21 квітня 1899 рік. Краківський вокзал. Стефаник з Богданом Лепким проводжають земляків у далеку Америку. (Учні читають  уривок із циклу «До Бразилії» Івана Франка та поезію Богдана  Лепкого «Чуєш, брате мій…»)

- Твори для виразного читання:

а) Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: «Сей поїзд – відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се – емігранти.

Коли побачиш – на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се – емігранти.

б) Чуєш брате мій, товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.

Кличуть " Кру-кру-кру, в чужині умру,

Заки море перелечу, крилонька зітру"                   

Мерехтить в очах безконечний шлях,

Гине-гине в сірій мряці слід по журавлях. 

 - Тема еміграції хвилювала багатьох письменників і не лише українських, до неї в різні роки зверталися Іван Франко, Тимофій Бордуляк,  Богдан Лепкий, Іван Бунін. Про все бачене та пережите Василь Стефаник неодноразово писав у листах до Ольги Кобилянської. Зачитування уривків із листів до письменниці.

Учнівське повідомлення :

- Трагедія переселення галицьких селян до Канади;

7) Робота за змістом  твору.

А) Починаючи роботу над текстом новели, звернено увагу на те, що і ній сім розділів. Визначаючи жанр твору, звернемося до самого автора, який назвав свій «Камінний хрест» студією, тобто художнім дослідженням душі головного героя.

Перший розділ – це живописний і психологічний портрет Івана Дідуха у зіставленні з портретом його коня. (Розгляд ілюстрації, спроба відповісти на питання: Навіщо В.Стефаник і художник роблять це?) 

Наступні шість розділів – розкриття складних почуттів головного героя. Кожний готує нас до сприйняття наступного. Створюється ряд картин, у яких фіксуються зміни душевного стану Івана Дідуха, наростання розпачу, болю, туги аж до кульмінації, що виражається у божевільному танці з дружиною. Останній же сприймається і односельцями героя, і нами – читачами – символом розлуки з рідним краєм, з тим горбом, який знесилив Івана Дідуха, але все рівно залишається своїм, рідним, бо це батьківський спадок.

Б)   Символічні образи у новелі «Камінний хрест» (хрест – пам’ять, печаль, відчай героя від розлуки з рідним краєм; горб – тяжка праця, безвихідь, рідна земля; прізвище героя – хліб, різдвяний сніп, основа життя; камінь – символ непорушності, стабільності, прив’язаності до землі; останній танець героя – трагедія та розпач людини, яка прощається з рідним краєм).

 В) На основі новели «Камінний хрест» проводиться міні-диспут за запитаннями:

• Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя? А ви як думаєте?
• Чи для нього є розлука з батьківською хатою страшною трагедією?
• А чим  для вас є рідний куточок?
• Чи відповідальний Іван Дідух за майбутнє загалом і своїх дітей зокрема?
• Як ви ставитеся до сучасної еміграції українців за кордон?
• Чи подарує чужина Іванові щастя?

Г) Крім того, поміркуємо над таким філософським питанням:

«Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину?» ( повідомлення учнів):

-  Під тягарем камінного хреста;

-  Взаємозв’язок усього сущого на землі.

У. Закріплення вивченого матеріалу

1) Стилістичні нюанси новели Василя Стефаника (спроба стилістичного аналізу твору).

2) Учнівське повідомлення на тему: «Василь Стефаник – майстер психологічної новели»

3)    Бесіда за питаннями:

-   Як сприйняли твір ви, українці ХХІ століття, чиї співвітчизники так само у пошуках заробітків покидають рідний край?

-   Чи має, на вашу думку, Іван Дідух майбутнє? Як складеться на чужині його доля?

-      Доведіть, що «Камінний хрест» - новела.

-      Чому твір не втратив актуальності і в наш час?

-       Для кого і про кого писав Василь Стефаник?

-     Назвіть джерела творчої наснаги новеліста. Що спонукало його братися за перо?

-    Чи гіперболізує автор, зображаючи дійсність, аби експресивно увиразнити художню ідею?

-      Що відчував Стефаник, пишучи свої новели?

УІ. Підбиття підсумків уроків.  Коментар оцінок.

1) Підсумкове слово викладача.

Трагедія, що відбулась століття тому в хаті героя новели Василя Стефаника Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України і власною. Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. І немає на світі іншої України, немає другого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має.

Коли читаєш новели письменника, тебе пронизує гострий, нестерпний біль. Чим обумовлена така сила впливу?... Переживаннями. Читач переживає те, що пережив сам письменник, він страждає і радіє, коли страждає і радіє письменник. Не слід забувати і про те, що переживання читача – то відблиск думок і почуттів митця. І чим сильніше джерело, тим ясніше світло лягає довкола. Василь Стефаник був таким могутнім джерелом, що не кожен може витримати й відблиск його. В його промінні не поніжишся. Те проміння палить…

В історії літератури – не лише української – мало письменників, які б з такою проникливістю розкрили трагедію трудівників-селян в умовах капіталістичної дійсності, які б мали право сказати так, як Василь Стефаник: «…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки…». Духовна єдність з народом дала письменникові можливість не тільки пізнати, а й розкрити перед світом душу бідного селянина – ніжну й чулу до краси світової, здорову й горду з природи, але неймовірно зболену, розторгану, пошматовану.

«Я люблю, - писав він, - мужиків за їх тисячолітню тяжку історію, за культуру, що витворила з них людей, котрі смерті не бояться. За те, що вони є, хоч пройшли над ними бурі світові… Є що любити і до кого прихилитися. За них я буду писати і для них».

 2) Аналіз виступів та відповідей учнів (заповнення узагальнюючої таблиці).

УІ1. Домашнє завдання.

Письмово довести, що твір В.Стефаника «Камінний хрест» має виразні ознаки експресіонізму  

Використана література

1. Гоян Ярема. Дорога (Життєва дорога і творча доля Василя Стефаника), «Українська література в загальноосвітній школі» №№, 2 – 3

2. Градовський Анатолій  «І все, що я писав, мені боліло» (тема дітовбивства у творчості В. Стефаника та Гі де Мопассана), «Українська література в загальноосвітніх школах» № 2, 2001

3. Матвіяс І.Г. Стилістичні нюанси новелістики Василя Стефаника, «Вивчаємо українську мову та літературу» № 34, 2010

4.  Олександра Соловей.  Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…, «Дивослово» №5 2000

5.  Наталка Савчук. Складання кіносценарію за новелою Василя Стефаника «Камінний хрест» «Дивослово» №2 2007

6. Марта Токарик. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності. «Дивослово» №2 2003

7. Хомуха О.А. Твір з української мови та літератури. Рекомендації та матеріали до творчих робіт учнів. «Вивчаємо українську мову та літературу», №13, 2009

8. Шевченко Жанна. І все, що я писав, мене боліло (Підсумковий урок за творчістю В.Стефаника).  «Дивослово» №2 2008

9. Шумило Наталя. «Літературний феномен Василя Стефаника» (Національний варіант експресіонізму) «Українська література в загальноосвітніх школах» №3, 2001