Матеріали до уроку "Контрольний стислий письмовий переказ розповідного тексту художнього стилю про виконання певних дій"

ПІБ та посада викладача

вчитель української мови та літератури

 Бесараб Марія Олексіївна

Назва предмету

Українська мова

Дата. Клас

12   жовтня 7т

Базовий підручник

О.П.Глазова. Українська мова 7 клас

Цілі уроку

• удосконалити вміння стисло переказувати розповідний  текст художнього стилю про виконання певних,
• удосконалити вміння складати план до почутого;
•  сприяти збагаченню словникового запасу учнів;
• ознайомити з технологією випікання хліба у домашніх умовах, як робили у давні часи наші пращури;
•                  розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, культуру мовлення;
• удосконалити вміння логічно мислити, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.
•                  виховувати любов і повагу до святині свого народу – хліба.

Тема уроку

19 - 20) Контрольний стислий письмовий переказ розповідного тексту художнього стилю про виконання певних дій

Необхідне технічне обладнання

Комп’ютер, телефон

Тези та зміст

Як з’являється хліб у вас на столі?

Що ви знаэте про технологію випікання хліба?

А як це робили наші бабусі і прабабусі?

Сьогодні більше про це дізнаємося…

Мамині паляниці

   Перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.

     Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою водою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушником, казали приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, внесене із комори, і починали пересівати. У неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. Зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим додають кислого молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.

     Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом.

     Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, укутуємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рушником, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».
    
Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.  Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!».

       Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.

     Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало.
      Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком.
      Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків.

За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок.

Мати була вся в роботі -  викачувала хліб.

 Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.

      Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі.

     На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці наскрізь  обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті печі покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар.

      Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

…Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, важать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…

    І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здором. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».

       Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.

Вжиті в тексті художні засоби надають висловленню образності. Завдяки їм автор тексту може передати найтонші особливості будь-якого явища, точно, виразно, яскраво відтворити уявлювані образи.
Словникова робота

Підв’язувалися — вживання апострофа після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї.

Святець — вживання м’якого знака в кінці слова після д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м’які приголосні.

Неньчині — вживання м’якого знака в утворених присвійних прикметниках.

Обіруччя — написання подовжених приголосних.

Ослінчик — м’який знак не пишеться у буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять із лк, нк.

Ліжкові — написання сумнівних приголосних (перевірочне слово ліжечко).

Уволю — чергування у/в.

План:

I. Підготовка до важливої справи.
а. чепурили світлицю;
б. пересівання борошна;
в. замішування тіста;
г. кваснець заправлено;
д. укутують – щоб вчасно зійшло.

II. Вимішування тіста — цікаве видовисько.
а. святкове вбрання господині;
б. вогонь у печі;
в. тісто вимішувалося, крутішало;
г. сніданок родини;

д. капустяні листочки;

ІІІ. Палянички сходять  на рушнику
формування паляниць;

лопата біля печі;
палянички на капустяних листках;
занурення бухінців у піч:

ІV.  Випікання хліба.

V.     Виймають зарум’янілі хлібини, чепурять.
VІ.  Хліб на столі —багатство, святиня.

Практичне завдання

Опрацювати матеріал у підручнику

с.54 – 56, 82 – 83 (конспект).
Повторення понять «тип» і «стиль»  мовлення, «стислий переказ».

Прослуховування тексту.

Словникова робота.
Складання плану.

Домашнє завдання

Завершити роботу над переказом