Нестандартні уроки математики в початковій школі

 

Математика – це гімнастика розуму.

М. Ломоносов

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах поряд з різними іншими методами є нестандартні уроки. Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.

Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система підбиття підсумків гри передбачає:

• доброзичливе ставлення до учня;
• позитивне оцінювання зусиль учня;
• детальний аналіз утруднень учня і його помилок;
• конкретні вказівки, спрямовані на покращення досягнутого результату.

Під час використання ігрового методу навчання необхідно дотримуватись таких основних вимог:

• ігрове завдання повинно збігатися з навчальним;
• математичний зміст має бути посильним для кожної людини;
• підсумок гри має бути чітким і справедливим.

Таким чином, ігрові уроки є важливим засобом розвитку їхнього інтересу до знань.

Готуючись до таких уроків (маємо на увазі – нестандартних), вчитель має продумати:

• які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;
• які виховні завдання вони мають реалізувати;
• який матеріал краще використати для уроку;
• чітко визначити організацію проведення уроку;
• підбиття підсумків.

Вивчення математики завжди супроводиться значним розумовим напруженням учнів. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них конкретні уявлення, полегшує оволодіння абстрактними поняттями.

Призначення ігор різноманітних. Це й ознайомлення з новим матеріалом, і закріплення, повторення радніших набутих знань. Доцільною формою гри є змагання. Можна провести гру “Забитий гол”. На воротах, які прикріплюються на дошці, розміщуємо м’яч з числом. Діти по черзі називають будь-який приклад, результатом якого є дане число.

В першому класі доцільно провести гру “Назви сусіда” (даного числа).

Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів сприяють віршовані задачі. Наприклад:

5 смерічок, 2 берізки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина ...

Скільки всіх дерев, скажи-но?

Миколка з’їв 4 сливи,

6 з’їла Настуся.

Скільки слив з’їла бабуся?

Півень голосно кричить:

Сто душ можу розбудить!

Скільки півнів посадити,

Щоб душ двісті розбудити?

Якось бігло через ліс 8 кіз.

П’ять з них – білі–білі.

А останні – сірі–сірі.

Скільки бігло через ліс сірих кіз?

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, коли вчитель зуміє зацікавити учнів.

Одним з най перспективніших шляхів виховання активних школярів та озброєння їх необхідними вміннями та навичками є впровадження та раціональне поєднання гри з навчанням.

Потрапляючи до школи, гра для дитини залишається важливим засобом творчого пізнання життя.

А.С. Макаренко писав: “Треба зазначити, що між грою і роботою немає великої різниці. В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля думки”.

О.Я. Савченко зазначає, що “у структурі уроку місце гри визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу”.

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. В грі всі діти займають активну позицію. Ігри на уроках пов’язані з розвитком пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне мовлення та логічне мислення школярів.

Особливості ваги надається ігровим способам постановки цікавих завдань, які за своєю суттю є конструктивними, потребують зіставлення різних комбінацій.

Дидактична гра в житті кожної дитини займає особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності школярів у процесі навчання.

В.О. Сухомлинський писав: “Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світло, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ”.

Чому гра так подобається дітям? Тому, що вона дарує дітям радість і захоплення, пробуджує у душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Наприклад, одноманітне розв’язування завдань на уроці математики стомлює дітей, виникає байдужість до вивчення предмета. Проте розв’язання цих самих завдань у процесі гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не відвести їх, показати всьому класу, що він вміє, що він знає.

Ось ряд дидактичних ігор, які можна використовувати при вивченні всього курсу математики, добираючи відповідні математичні завдання до дидактичної мети уроку.

Добери множник

Зміст гри. Учитель в одній руці піднімає картку з одноцифровим числом, наприклад 48. Учні піднімають картку з таким числом, яке в добутку з числом 6 дорівнює 48. Отже, піднята картка з числом 8 є правильна.

В ігровій ситуації змагаються учні поп порядках парт. В якому ряді більше правильно піднятих карток, з того ряду обирається ведучий, який виконує роль вчителя.

 

Цікаві дії

Зміст гри. Учням пропонують записати трицифрове число (наприклад 168) і прочитати його навпаки (861), виконати віднімання (861 – 168 = 693). Прочитати утворений результат навпаки (396). Знайти суму двох останніх чисел (693 + 396 = 1089). Результат можна сказати заздалегідь, тому що будь-яке інше число, а не 432, привести того ж результату, якщо лише дві крайні цифри різні. (Наприклад: 154; 461; 451 – 154 = 297; 792; 297 = 972 1089).

Футбол

Клас ділиться на дві команди. Учень з першої команди називає довільний приклад і вказує учня з другої команди, який буде відповідати. Якщо відповідь правильна, то гравець, який відбив “удар”, дає завдання першій команді. Якщо відповідь неправильна то “нападаюча” команда дає правильну відповідь і хором говорить “Гол”. Учень, якого викликали, може звернутись за допомогою до одного з членів своєї команди. Перемагає команда, яка заб’є більше “голів”.

 

Естафета

Для гри клас ділять ні дві команди. На дошці записано стільки прикладів, скільки є учнів. Приклади містять табличне множення і ділення., додавання та віднімання в межах 100. За сигналом перші учні виходять до дошки, розв’язують перші приклади, записують і швидко передають крейду наступним гравцям, які розв’язують наступні приклади і т.д. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди, то коли до нього дійде черга, він може виправити неправильну відповідь і записати правильну. Після розв’язування всіх прикладів, я перевіряю правильність виконання завдань “суперниками” і визначаю команду-переможця.

Кращий шифрувальник

Зміст гри. На дошці написано приклади для двох команд та прикріплено карки з числами та буквами. Карток більше, ніж прикладів. Учні послідовно розв’язують приклади, знаходять картку з відповіддю і виставляють її тим боком, де записано букву. Розв’язавши приклади, читають зашифроване слово. Перемагає та команда, яка перша прочитає слово.

І КОМАНДА

81 : 9 х 6

72 –36 : 4

18 +5 х 8

64 : 8

13 х 7

28 + 37

35 : 7 х 4

15 х 2 : 6

42 : 6 х 2

 

ІІ КОМАНДА

72 : 8 х 7

63 – 32 : 8

24 + 6 х 5

63 : 7

12 х 8

48 х 25

36 : 9 х 3

12 х 2 :4

49 : 7 х 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де відбудеться стикування космічних кораблів

В космос в заданому напрямку запущено космічні кораблі. Поведуть кораблі 3 льотчики-командири (3 учні від кожної команди по черзі). Всі інші учні – помічники командира. Кожен корабель летить у заданому напрямку. Його шлях зашифрований прикладами, зверху яких написані відповіді, один з них вказує напрям даного корабля. Необхідно стрілками показати правильний шлях польоту кожного космічного корабля. В заданому напрямку кораблі стикуються, стрілками треба показати, де вони зустрінуться. Якщо учні будуть помилятися, то члени команди повинні виправити свого командира. Політ покаже, хто стане справжнім командиром. Учні від кожної команди по черзі виходять до дошки і розв’язують по одному прикладу. Перемагає той екіпаж, який не зробить жодної помилки і правильно вкаже місце стиковки кораблів.

 

       І екіпаж                            ІІ екіпаж                                ІІІ екіпаж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайди помилку

Зміст гри. На дошці можна зробити записи і запропонувати знайти помилку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Половина третина, четвертина

Зміст гри. На дошці зображені три кола, поділені на рівні частини: на 2,3,4.

Ведучий показує на число більше кола, а учні повинні назвати таке число, яке одержать в результаті ділення показаного числа на стільки, на скільки частин поділене коло.

Наприклад. Ведучий показав число 27, яке стоїть біля кола, поділеного на три рівні частини. Отже, учні повинні назвати число: 27:3=9, тобто число 9.

 

 

 

Визнач маршрут літака

Зміст гри. Учитель викликає до дошки трьох учнів (пілотів) із кожного ряду (команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них правильна, інші – невірні. Пілоти повинні визначити маршрут правильно, показати стрілками правильний шлях, розв’язуючи приклади знизу вверх. Кожна команда допомагає своєму командиру правильно вибрати шлях руху літака, якщо командир помиляється. В кінці гри називаються командирами ті учні, які зуміли правильно провести літак по наміченому курсу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назви всі фігури з точкою А

Зміст гри. На дошці вивішується таблиця, на якій зображено декілька фігур. За сигналом ведучого учасники гри називають і показують всі фігури, в які входить точка А. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто швидше затопить піч

Три доріжки ведуть до одного будинку, який намальований на дошці. На кожній доріжці написане завдання. Виконання завдання починається знизу. Завдання можуть виконувати по одному, два або більше членів команди. Команда, яка виграє, малює дим, який іде із труби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто більше збере ягід?

Зміст гри. На картках із зображенням ягід на зворотній стороні написані завдання. Учні, обчислюючи їх записують відповіді на дошці, а картки складають на купку. Коли всі завдання виконані, перевіряється правильність їх обчислень і підводиться підсумок: у кого більше зібрано ягід, той і переможець.

 

 

 

 

 

Хто швидше засіє поле?

На дошці накреслені геометричні фігури, які неважко розділити на прямокутники, вказані розміри сторін. Учитель говорить: “Зараз весна. Важливо не прогаяти час посіву зернових культур. Хто швидше обчислить площу частин і фігури в цілому, той першим засіє своє поле. Він і може бути переможцем. І так, приготувались, починаємо сіяти!”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поспішай, не помились

Зміст гри. Ведучий називає будь-яке число, а визваний учень повинен назвати число в 10 разів більше, наступний з ним в 100 разів більше, а слідуючий в 1000 разів більше.

Наприклад вчитель  називає число 510, далі 5100, наступний 51000. за кожну правильну відповідь учні отримують очко. Виграє та команда, яка набере найбільшу кількість очок.

Не помились

Зміст гри. На дошці записані такі числа: 6, 9, 8, 3, 7, 5, 2, 4.

Учні, які сидять один за одним, повинні швидко дати відповідь від множення кожного із цих чисел, наприклад на 8.

 

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі.

(Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дії, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливе порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання й виховання дошкільників, молодих школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

 

Існує кілька поглядів на нестандартні уроки. Їх можна згрупувати наступним чином:

• бінарні уроки (2-4 кл., двічі на семестр);
• віршовані уроки (1-4 кл., раз на місяць);
• інтегровані уроки (1-4 кл., 2 рази на семестр);
• уроки-дискусії (4 кл., 2 рази на семестр);
• уроки-дослідження (3-4 кл., 2 рази на семестр);
• уроки-звіти (1-4 кл., 3 рази на семестр);
• уроки-змагання (1-4 кл., 3 рази на семестр);
• уроки-мандрівки (1-4 кл., 3 рази на семестр);
• уроки-сюжетні замальовки (1-4 кл., двічі на рік).

Головне завдання педагога – не тільки чітко усвідомлювати мету кожного уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки всього навчально-виховного процесу.

А тепер коротко про різні форми нестандартних уроків.

Бінарні – це такі уроки, на яких матеріал даної теми подається блоками різних уроків. Урок проводить кілька вчителів: кожен свій предмет.

Віршовані – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими.

Інтегровані уроки ставлять за мету об’єднати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

• аналіз календарного планування;
• зіставлення матеріалу різних предметів;
• визначення завдань уроку;
• “конструювання” уроку.

Залежно від навчальних предметів, що інтегруються, дані уроки можуть поділятися на:

• урок української мови з образотворчим мистецтвом;

• урок української мови з художньою працею;
• урок української мови з природознавством.

Далі потрібно визначити мету і місце проведення уроку, а також тривалість уроку.

Перший етап уроку – організаційний. Другий – ознайомлення з темою і методом. Третій – актуалізація знань учнів – бесіда. Наступні етапи уроку проводяться довільно.

Уроки-дискусії проводяться після вивчення теми чи розділу. Вони дають нагоду виявити різні позиції з певної проблеми, сприяти розвитку пізнавальних інтересів, розширюють досвід спілкування.

Уроки-дослідження створюють умови для самостійної роботи учнів. Такі нестандартні уроки мають свої особливості.

Наприкінці семестру з метою перевірки знань, умінь і навичок проводяться уроки-звіти. Вони плануються завчасно. Обираються ведучі. Кожній дитині потрібно дати самоствердитися.

Готуючись до уроку-змагання, вчитель ділить клас на команди, опрацьовує ігрові ситуації, роз’яснює критерії оцінювання, виготовляє наочність. Етапами уроку можуть бути складові КВК:

1. Вступне слово. Привітання.
2. Розумова розминка.
3. Перевірка домашнього завдання.
4. Конкурс капітанів.
5. Конкурс творчих робіт.
6. Відповідь на проблемне питання уроку.
7. Підсумкове слово журі.

Однією з найцікавіших форм роботи є уроки-мандрівки. Складові компоненти уроку-мандрівки:

1. Підготовка вчителя та учнів до уроку.
2. Проведення заняття.
3. Підбиття підсумків.

Структура уроку-мандрівки.

1. Організаційний момент.
2. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки.
3. Визначення мети й завдань уроку.
4. Систематизація, узагальнення, засвоєння знань, умінь та навичок.

• Фронтальне опитування.
• Відповідь на проблемне питання.
• Індивідуальна робота учнів.
• Поділ класу на групи.
• Дидактична гра.

5. Підсумок уроку.
6. Домашнє завдання.

Уроки – практичні роботи сприяють розвитку і вихованню графічних та обчислювальних навичок і вмінь, допомагають виробити практичні навички користування креслярським приладдям та вимірювальними пристроями, дають усвідомити суть різних величин та співвідношень між ними в ситуаціях, наближених до життєвих.

Уроки, які ґрунтуються на казкових сюжетах, служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадках вказуються певні властивості об’єкта, за якими його відгадують. Загадки – це своєрідні логічні задачі на виявлення об’єкта за певними його ознаками. Казкові сюжети та герої улюблених казок посилюють увагу учнів до запропонованих завдань, викликають зацікавленість у їх розв’язанні, стимулюють і пожвавлюють роботу на уроці.

Для уроків, що пов’язані з колективною творчою справою учнів, важливим моментом є вибір такої справи, визначення мети та відведення часу на її виконання. Крім того, учитель повинен продумати, як забезпечити більш повну її активну участь учнів класу у колективній справі і які висновки слід повідомити учням по її завершенні.

До уроків-вікторин, олімпіад слід ставитись як не до одноразових заходів, а як до цілої системи змагань. Підготовці таких заходів та їх проведенню слід відвести значний проміжок часу, коли проводиться робота з учнями, яка має масовий характер та є підготовчою до участі в змаганнях для кожного учня.

Важливим у цій справі є також розумне поєднання змагання і засобів заохочення й відзнаки дітей. Безумовно також що й організаційні заходи і проведення зазначених уроків ґрунтуються на ініціативі вчителя.

При проведенні уроків-ігор на перши план завжди слід висувати математичний характер гри. Лише тоді ці уроки будуть виконувати свою роль у математичному розвитку дітей і вихованню їхнього інтересу до математики.

Уроки-засідання клубу “винахідливих” допомагають вести планомірні і послідовну роботу з формування і розвитку логічного мислення молодих школярів, а логічні вправи являють собою один із засобів, за допомогою якого відбувається формування у дітей правильного мислення.

Уроки-тестування урізноманітнюють форми підготовки і проведення тематичного оцінювання в початковій школі. Крім того, як відомо, на сьогодні в усьому світі вони є найбільш поширеною формою контролю знань учнів.

Однак, незважаючи на всю важливість і значущість нестандартних уроків, слід пам’ятати, що це не є самоціллю. Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв’язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нестандартних уроків, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми, яку викликає інтелектуальна робота.

Слід розуміти, що тематика і форми деяких з наведених уроків стосуються лише розділів першого курсу, тож їх проведення в інші роки навчання є недоцільним.

Наприклад, уроки “Дорогами Циферії” та “Хто краще знає українські народні казки?” найдоцільніше проводити у першому класі. А такі як, “У світі геометричних фігур”, “Час і гроші” можуть становити цикли уроків у 2-4 класах.

Ясна річ, форми і методи проведення нестандартних уроків не вичерпуються.

Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків – справа яка потребує значної підготовленості і виняткової творчості вчителя. Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи новизни.

При проведенні нестандартних уроків особливої уваги заслуговує питання обладнання уроку, бо “з нічого – нічого й вийде”. Без належного обладнання не можна провести ані урок-практичну роботу, ані урок-казку, ані урок-дослідження. Адже різноманітні наочні посібники та обладнання виконують роль певної предметної або сюжетної наочності, допомагають зробити матеріал, що вивчається, більш доступним, сприяють розвитку конкретного образного мислення. Ілюстративний матеріал допомагає формуванню у дітей спостережливості, уміння порівнювати факти, які вони досліджують, виділити в них риси схожості та відмінності, сприяючи тим самим розвиткові мислення учнів.

Слід пам’ятати, що питання змісту, методики, оснащення уроку треба вирішувати, виходячи з конкретних навчально-виховних задач, які на ньому розв’язуються.

Запорукою дієвості і високої результативності всіх запропонованих форм і методів проведення нестандартних уроків, крім наполегливої і копіткої роботи, пов’язаної з добором необхідного матеріалу, їх розробкою та обладнанням уроку, є також планомірність використання зазначених форм і методів у навчальному процесі.

До нестандартних уроків належать уроки-сюжетні замальовки. Вони побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують “маленькі” ролі. Це і уроки-вечорниці, уроки-казки, уроки-ранки, уроки-спектаклі. До проведення таких уроків залучаються батьки. Діти дуже люблять такі уроки. В 1-2 класах ролі роздає вчитель, контролює їх вивчення. Сам урок – це театральне дійство. Такі уроки викликають інтерес до знань, поповнюють словниковий запас учнів, розвивають мовлення, вчать дітей володіти поставою, мімікою, робити висновки.

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:

а) Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

б) Використання нестандартних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

в) Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднання з традиційними формами роботи.

Використана література

1. Початкова школа № 7, 2003 р.
2. Початкова школа № 4 2004 р.
3. Л.С. Сухарєва. Сучасний урок в початковій школі.
4. О. Корчевська, Н. Кордуба. Нестандартні уроки з математики, 1-4 класи.
5. Сто див України.
6. Нестандартні уроки в початковій школі.
7. Журнал “Початкова освіта”.