Матеріали до уроку "Позакласне читання. Кафка " Лист до батька""

Франц Кафка — австрійський письменник, один із основоположників літератури модернізму,лауреат премії імені Т. Фонтане. 3 липня 1883 р.—3 червня 1924 р.«Література — це я сам, це моя плоть, і бути іншим я не можу»

Талановитий. Самотній. Парадоксальний. Три слова, якими можна охарактеризувати особистість відомого австрійського письменника, лауреата премії ім. Т. Фонтане, одного із фундаторів модерністської прози Франца Кафки. Світ його творів, «незрозумілий», «чудний», «депресивний» і навіть «хворобливий», продовжує знаходити своїх читачів вже у ХХІ столітті.

Франц Кафка народився у 1883 році в родині комерсанта, власника галантерейної крамниці Германа Кафки і його дружини Юлії, уродженої Львові. У подружжі він був первісток. З п’яти дітей, що народилися після нього, виживуть три сестри. З молодшою, Оттой, у Кафки до кінця його днів залишиться ніжна, зворушлива дружба. Листи до неї складуть окрему книгу. Сімейні стосунки були скоріше сімейними путами для Кафки. Ми знаємо що сімя відкладає відбиток на формування особистості, на характер, саме в родині закладаються найкращі якості людини, тому що перед очима дитини – взаємовідношення батьків. Це в сім’ях, де панують любов та взаємна довіра. У Кафки важкі відносини склалися з батьком, людиною владною, безцеремонною і грубою.

У 1919 я вперше втік з рідного дому. Незабаром з’явився знаменитий «Лист до батька». В ньому є такі слова: « Неможливість спокійного спілкування мала ще й інший по суті, зовсім природній наслідок: я розучився говорити. Ти дуже рано заборонив мені слово. Твоя погроза: «Не суперечити!» - і піднята при цьому рука супроводжують мене завжди і скрізь». Сімейні відносини мали для Франца особливе значення. Його оточували землі заселені християнським народом, він не міг бути серед них своїм, тому, що був євреєм. І тому сімя, вузьке коло близьких людей були йому вкрай необхідні. Але саме цієї, такої потрібної теплоти він не мав у дома. Та батько хотів бачити у синові комерсанта, сильну людину. Але, на біду, єдиний спадкоємець галантерейної фабрики і фірмової крамниці народився художником. І цього батько не міг йому вибачити. Він мріяв про здорового, практичного і самовпевненого спадкоємця. А перед ним стояла хвора на туберкульоз, тиха, нервова людина, яка повністю складалася із літератури. Освіту Ф. Кафка отримав у Празькому університеті. Працював юристом у різних установах Праги. Одружитися так і не зважився. Сім років хворів на туберкульоз. У 1924 році помер у санаторії під Віднем. Кафка прожив усього 41 рік.

Фрагменти « Листів до батька»«…Я з давніх пір ховався від Тебе – в свою кімнату, в книги, в навіжені ідеї, у божевільних друзів; я ніколи не говорив з тобою відверто… ніколи не виявляв родинні почуття… Я був боязкою дитиною… По суті своїй Ти добра і м ’яка людина, але… Ти виховуєш дитину тільки відповідно до свого особистого характеру – силою, криком, запальністю…Ти прагнув виховати в мені сильного і кмітливого юнака… Я згадую лише один випадок з дитинства…Якось вночі я весь час скиглив, просив пити, а певно, почасти щоб позлити вас, а почасти розважитися. Після того, як сильні погрози не допомогли, ти вийняв мене із ліжка, виніс на балкон і залишив там на деякий час самого, в сторонці перед замкнутими дверима…Тоді, зрозуміло, відразу затих, але мені була заподіяна глибока шкода. Я так і не зміг з’ясувати взаємозв’язок між цілком зрозумілим для мене, нгехай і безглуздим проханням дати попити і несказанним жахом вилучення з кімнати. Згодом я все ще страждав від болісного уявлення, як величезний чоловік, мій батько, вища інстанція, майже без причини, вночі може підійти до мене, витягти з ліжка і винести на балкон – ось, виходить, якою нікчемою я був для нього…»

Фрагменти « Листів до батька»«… Утім, досить нагадати про минуле : я зневірився в собі, зате придбав безмежне відчуття провини.… Батьку, зрозумій мене, будь ласка, правильно, само собою все це зовсім незначний дріб’язок, що гнітючим став для мене лише тому, що Ти, людина для мене надзвичайно авторитетна, сам не дотримувався заповідей, виконання яких жадав від мене. Тим самим світ поділявся для мене на три частини: один світ, де я , раб, жив, підкоряючись законам, що придумані тільки для мене і яких я ,невідомо чому, ніколи не зумію цілком дотримуватися; в іншому світі, нескінченно від мене далекому, жив Ти, велячи, наказуючи, обурюючись із приводу того, що Твої накази не виконуються; і, нарешті, третій світ, де жили інші люди, щасливі і вільні від наказів і покори. Я постійно відчував сором: мені було соромно і тоді, коли я виконував Твої накази, тому що вони стосувалися тільки мене; мені було соромно і тоді, коли я упирався – тому що як смів я упиратися стосовно Тебе!- чи був не в змозі виконати їх, тому що не володів ні Твоєю силою, ні Твоїм апетитом, ні Твоєю спритніст, а Ти вимагав усього цього від мене як чогось само собою зрозумілого. Це, звичайно викликало в мене найбільший сором. Так складалися не думки, але почуття дитини».

З листів ми бачимо ворожий, «розколотий» світ батьківського будинку, в якому зростає принижена дитина, яка змалечку відчуває власну провину і це робить її життя принизливим існуванням. І все життя Кафка намагався подолати це провалля між реальністю і духовним світом. Він вибирає одруження і творчість для того, щоб гармонізувати цей «розколотий « з дитинства світ, але обидва шляхи не допомагали, а навпаки, заганяли в глухий кут...

Це – батько Кафки – Герман Кафка, якого він називав тираном у своїх листах, а це - 6-річний хлопчик, якого скоро за руку буде водити домашня кухарка до школи. А це 27 річний юнак, що готовий відправитися у подорож. А ось перед нами пам‘ятник Ф. Кафці у Празі. Такий же вигляд має і статуетка, яку вручають переможцям премії ім. Ф. Кафки. А це – музей Ф. Кафки, могила Кафки…

Це – батько Кафки – Герман Кафка, якого він називав тираном у своїх листах6-річний хлопчик, якого скоро за руку буде водити домашня кухарка до школи. 27 річний юнак, що готовий відправитися у подорож.

Музей Кафки у Празі

Пам’ятник Ф. Кафці у Празі.27 річний юнак, що готовий відправитися у подорож.

У ЧОМУ, НА ВАШУ ДУМКУ, ПРИЧИНА ТАКОЇ КРИТИЧНОЇ САМОХАРАКТЕРИСТИКИ? Прізвище письменника перекладається, як «галка». У розмові з приятелем Франц якось сказав: «Я абсолютно безглуздий птах. Я – галка… мої крила відмерли. І тепер для мене не існує ні висоти, ні далечини. Збентежено я стрибаю серед людей… Я сірий, як попіл. Галка, що пристрасно бажає сховатися серед каміння».

Який батько , такий син Приклад батька — життєве кредо для сина. У підсвідомості хлопчика формується чоловіча модель поведінки. Батько своїм авторитетом подає приклад того, як потрібно жити і до чого прагнути. Чоловікові, який виховує сина, необхідно щодня стежити за своєю поведінкою і звичками. Адже якщо він зробить помилку, то дитина тут же підхопить поганий приклад. Хлопчик, який виріс у благополучній і повній сім’ї, часто дотримується тих же сімейних принципів і в дорослому житті. Від того, як батько спілкується з матір’ю, залежать відносини юнака з протилежною статтю. Ставлення до жінок формується ще в дитячому віці на прикладі батьків і в подальшому житті щось виправити важко.