Жан де Лафонтен "Зачумлені звірі"

Жан де лафонтен. байки

Пригадаймо: Що таке байка?Що таке алегорія? Наведіть приклади. Які ознаки байки ви знаєте?З яким літературним жанром байка має спільні риси?Кого вважають батьком байки? Що ви знаєте про цю людину?Що таке мораль? Чи може бути байка без моралі? Чому?Яка мораль байки «Лисиця і виноград»? Про що розповідається у байці «Мурашки та цикада»?Чому вовк з’їв ягня у байці «Вовк і ягня»?

Перевірка домашнього завдання(учнівські байки)

Біографія жана де лафонтена. Жан де Лафонтен – французький письменник і байкар, який продовжив традиції Езопа в жанрі байки. Народився у 1621 році у французькій провінції Шампань. сім’я майбутнього байкаря належала до вельможного роду, тому з дитинства хлопчик знав гарні манери та вмів поводитися у вищому світі.

Після закінчення школи Лафонтен готувався до прийняття духовного сану, однак молитви і богослов'я мало цікавили талановитого юнака, значно більше часу він приділяв читанню романів. Не бажаючи ставати священиком, Лафонтен відмовився від духовної кар'єри і зайнявся правом. У цей час він вивчав античну культуру, знайомився з провідними філософськими та політичними теоріями своєї епохи.

Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. До Лафонтена письменники вважали, що байка є "низьким" жанром, тобто непридатним для вираження серйозного змісту. Перші шість книг байок побачили світ 1688 р. під назвою «Байки Езопа, завіршовані Лафонтеном». Всього поет видав 12 збірок.

Герої байок Лафонтена. Героями байок лафонтена є люди, тварини, птахи, комахи, явища природи. Особливо байкар любив описувати звірів, найголовнішим з яких був лев. Цар звірів у творах постає могутнім, величним, сильним, інколи жорстоким, славолюбним. Герої лафонтена говорять такою ж мовою, як французькі вельможі. Персонажі байок дуже культурні та високоосвічені. Лисиця може знати кілька мов, а вовк знає правила етикету та розбирається у мистецтві.

«Зачумлені звірі»

Небесна кара, що її за гріх. Великий наслано на всіх,Чума — нещадна, люта сила,Спроможна все живе за день. До решти винищити, впень,Нещадно звірину косила. Не кожен хворий помирав,Та кожен дні лихої скрути. Хотів як-небудь перебути.

Було звіроті не до справ: Уже не йшли на полювання. Ні хитрі лиси, ні вовки,І велелюбні голубки. Забули вже за любування. Лев скликав раду і сказав:"Напевно, кару Бог послав. Нам за чиюсь тяжку провину. У кого з нас найбільший гріх,Хай жертвує собою й від загину. Рятує всіх.

Історія нас вчить: зі скрути. Не вийти без належної покути. Покаймося ж, мов на духу, при всіх. У всіх своїх тяжких провинах. Я маю на душі великий гріх: Я стільки з'їв овець невинних!Куди подітись від гріха?Того ще мало: Я, бувало,З'їдав і пастуха. Я жертвую собою, як немаєУ вас гріхів. Та закликаю вас. Покаятись, як я, бо вмерти маєНайбільший грішник серед нас".

"О царю! — каже Лис. — Сумлінність ваша може. Всім бути за взірець. Але хіба то гріх? Та, може,Ви, ївши тих дурних овець,Їм честь велику виявляли. А щодо пастухів — який то гріх?Вони нам стільки дозволяли,Що краще б їх поїсти всіх".

Підлесники аплодували,А потім тигри та вовки. Себе картали залюбки. Та всіх їх так атестували,Що хижаки, розбійники — і ті,Здавалося, були святі,

Та встав Осел: "Пригадую, давненькоІшов я лугом, травка зелененька,А я голодний — біс і спокусив: Я, грішний, жмутик і вкусив,А, щиро кажучи, не мав же права"."Ганьба! Ганьба!" — зарикала орава. А Вовк довів — учений писарчук! —Що цей Осел — падлюка із падлюк,Паршивий і коростявий — причина. Всіх напастей і лих. Та мало вішати таких!Він їв чужу траву! Проклята твар злочинна!Від них завжди чекай біди.

І заревла громада: "Браво!"Отак і в нас: є гроші — маєш право,Немає — то під суд іди.

Бесіда за змістом прочитаного. Яке лихо трапилося з лісовими звірами?Навіщо лев скликав раду?Чи є лев, на вашу думку, справжнім грішником?Чому інші звірі переконали лева, що все, що він робив, то зовсім не гріх?У чому полягає гріх осла?Чому саме його лісові звірі вирішили принести у жертву?Чи справедливо це, на вашу думку?Які недоліки людей і суспільства викриває ця байка?У чому полягає мораль цієї байки?

Характеристика персонажів твору

Хто це сказав?«Напевно, кару Бог послав. Нам за чиюсь тяжку провину».«Сумлінність ваша може. Всім бути за взірець. Але хіба то гріх? Та, може,Ви, ївши тих дурних овець,Їм честь велику виявляли».«Я, грішний, жмутик і вкусив,А, щиро кажучи, не мав же права».«цей Осел — падлюка із падлюк,Паршивий і коростявий — причина. Всіх напастей і лих. Та мало вішати таких!»

Визначення теми та ідеї байки. Тема –Ідея –

Відгадай слово. Коротке віршоване оповідання повчального змісту. Країна, де вперше виник жанр байки. Основоположник жанру байки. Частина байки, в якій міститься повчання. Відображення людських рис характеру через образи тварин.