Степ та воля – козацька доля.
Терпи козаче, отаманом будеш.
Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
Терпи, хлопче, козаком будеш.
Три пани, два отамани, а один підданий.
Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
Хліб та вода – то козацька їда.
Хоч і спина гола, аби своя воля.
Хто любить піч, тому ворог Січ.
Чоловік без волі, як кінь на припоні.
Щирий козак ззаду не нападає.