Україна в геополітичних планах країн напередодні Першої світової війни

Про матеріал

Розробка уроку до теми : Україна в геополітичних планах країн напередодні Першої світової війни

Перегляд файлу

Комунальний заклад «Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Якименка А.Д. Нікольської районної ради Донецької області» опорна школа

$D:\Документы школа\Уч року 2015\1 мировая\картинки\15420_html_m450d1bfcдддддддд.png$

«Ми знаходимо в природі людини три основні причини війни:

по-перше, суперництво;

по-друге, недовіра,

в третьому, жага слави»

Томас Гоббс

Комплексна дидактична мета:

Навчальна: Дати уявлення про поняття «геополітика», «репресії», «концентраційний табір», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «легіон Українських січових стрільців»; порівняти плани країн «Антанти» та «Троїстого союзу» щодо України; пояснити, яким було становище населення та ставлення політиків України до війни; схарактеризувати діяльність Головної української ради та Союзу визволення України; визначити особливості формування легіону Українських січових стрільців;

Розвиваюча: Розвивати життєтворчі компетентності, вміння працювати з різними джерелами інформації, самостійно складати порівняльні таблиці, простежувати причинно-наслідкові зв’язки, удосконалювати вміння працювати з історичною картою, аналізувати і узагальнювати історичний матеріал.

Виховна: Виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії, непримиренне ставлення до війни.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

Пояснювати поняття «геополітика», «панславізм», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «легіон Українських січових стрільців»;
Називати агресивні плани основних учасників ворогуючих коаліцій та ставлення політиків і населення до війни; зрозуміти причини розколу українського національного руху;
Оперувати причинно-наслідковими зв’язками та працювати з історичними документами;
Орієнтуватися в поглядах історичних персоналій, програмах політичних партій;
Висловлювати власні судження про те, що робить вивчення цієї теми актуальним в наш час.

Основні поняття і терміни:

«геополітика», «панславізм», «Антанта», «Троїстий Союз», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «легіон Українських січових стрільців»

Основні дати:

1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни; 1 серпня 1914 р. — створення Головної української ради (ГУР); 14 серпня 1914 р. — заснування Союзу визволення України (СВУ); 3 вересня 1914 р. — створення легіону Українських січових стрільців; кінець серпня 1914 – дозвіл австрійського уряду на формування загонів Українських січових стрільців (УСС)

Особистості: Д. Донцов, К. Левицький, В. Дорошенко, А. Жук, Л. Юркевич,

М. Галущинський, С. Петлюра, В. Липинський, Антоній Храповицький.

Обладнання: Комп’ютер, проектор, випереджувальні завдання учнів (повідомлення, дослідження, презентації), карта «Українські землі напередодні Першої світової війни», атлас, дидактичний матеріал, тексти історичних документів, підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень / О. Реєнт, О. Малій.- К.: Генеза, 2010.

Тип уроку: урок формування і відпрацювання знань, умінь, навичок.

Форма проведення: урок з використанням мультимедійних та інших інноваційних технологій з елементами рольової гри.

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, філософія, інформатика, правознавство.

Засоби навчання: вербальні, наочні, технічні.

Структура уроку:

Організаційний момент.

Перевірка наявності випереджувальних завдань, презентацій учнів (1 хв.).

Актуалізація опорних знань.

Гра «Мікрофон» (2 хв.).

Мотиваційний аспект (2 хв).

Коментар епіграфа уроку, очікуваних результатів.
Технологія «Прогнозування».

Вивчення нового матеріалу.

Історичний лікбез. Робота з поняттями (2хв.).
Політ думка. Картографічні вміння.(1хв. )
Презентація виконання учнем випереджувального завдання. Аналіз схеми (3хв.).
Документальна пауза. Робота з джерелом (3 хв.).
Рольова гра. Діяльність в групах.

Проблемно-діалогічний метод. Аналіз історичних документів.( 7 хв.)

6. Перегляд відео фрагменту (3.20. хв.).

Коментування твердження українського історика. Метод «Прес» (2 хв.)
Міні- дослідження. Презентація виконання учнем випереджувального завдання (2 хв.).
Фізкультхвилинка «Січові стрільці» (1 хв.).
Робота в командах. Прийом «Займи позицію» (4 хв.).
Історичний тренажер. Аналізуємо інформацію.(2 хв.).
Висловлювання власних суджень (1 хв.).

Закріплення нових знань і вмінь.

Історичний практикум. Метод «Вільна думка» (3 хв.)

Підсумки уроку (3 хв.).

Відкритий мікрофон (1 хв.).

Самоперевірка (2 хв.).

Інструктаж з виконання домашнього завдання (2 хв.).

План теми

Україна в геополітичних планах Антанти і Троїстого союзу.
Ставлення політиків і населення до війни.
Заснування Головної української ради, Союзу визволення України та легіону Українських січових стрільців.

Хід уроку:

Організаційний момент.

Перевірка наявності випереджувальних завдань, презентацій учнів.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Гра «Мікрофон»:

Які воєнно-політичні блоки сформувалися напередодні першої світової війни?( «Антанта», «Троїстий союз»)
Коли і чому вони утворилися? ( На противагу Троїстому союзу ( Центральні держави, Четверний союз) створюється союз, який мав воювати проти країн, що підтримували Німеччину. Антанта (сердечна згода) – військово-політичне угрупування, основними членами якого були Великобританія, Франція, Росія. Початок згоди йде від франко – російського союзу 1891 – 1893 рр., а як глобальна коаліція оформилася після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 року врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 року з Російською імперією в Азії( Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті). Троїстий союз – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879 – 1882 р. р. і був спрямований проти Франції і Росії.

Договір трьох держав у наступні роки доповнювався: 20 лютого 1887 року у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 року – третій; 28 червня 1902 року – четвертий.

З курсу всесвітньої історії пригадайте, якими були причини Першої світової війни?

(Завершення промислового перевороту у провідних країнах світу. Швидкий економічний розвиток центральних держав.

Оформлення коаліції двох протиборчих союзів, протиріччя між двома воєнно-політичними блоками. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного та національно-визвольного рухів, знешкодити опозиційні політичні сили, перенести увагу народів із внутрішніх проблем на зовнішню загрозу).

Який характер мала Перша світова війна?

(Перша світова війна була загарбницькою, несправедливою і мала імперіалістичний характер з боку обох військово- політичних блоків. Лише три країни – Сербія, Бельгія та Люксембург стали самі об’єктом агресії).

Мотиваційний аспект:

Учитель: На екрані (Слайд №1) ви бачите тему та епіграф до уроку «Україна в геополітичних планах Антанти та Троїстого союзу»

 Як ви розумієте висловлювання Томаса Гоббса? (Відповіді учнів)

 Що робить цю тему актуальною в наші дні?( Відповіді учнів)

Учитель: По-перше, вивчення Першої світової війни формує уявлення про поведінку української політичної еліти в умовах силового протистояння військово-політичних блоків, що залишалося актуальним протягом всього ХХ ст.;по-друге, події цього періоду дають певні штрихи до розуміння українського національного руху напередодні Української революції; по-третє, Перша світова війна викриває одну із сторінок масового нищення українства.

Учні разом з вчителем визначають, чим для них може бути цікавий цей урок, формують очікувані результати уроку.

(Слайд №2) Після цього уроку учні зможуть:

Пояснювати поняття «геополітика», «панславізм», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «легіон Українських січових стрільців»;
Називати агресивні плани основних учасників ворогуючих коаліцій та ставлення політиків і населення до війни; зрозуміти причини розколу українського національного руху;
Оперувати причинно-наслідковими зв’язками та працювати з історичними документами;
Орієнтуватися в поглядах історичних персоналій, програмах політичних партій;
Висловлювати власні судження про те, що робить вивчення цієї теми актуальним в наш час.

Вивчення нового матеріалу

Україна в геополітичних планах Антанти і Троїстого союзу

(Слайд№3) Історичний лікбез. Поясніть поняття

Геополітика - політологічна концепція, за якою зовнішня політика держав визначається географічними чинниками (місцем розташування країни, природними ресурсами, кліматом тощо).

Панславізм – культурна й політична течія серед слов’янських народів, в основі якої лежать уявлення про етнічну і мовну спорідненість слов’ян. Необхідність їх політичного об’єднання.

(Після відповідей учнів за допомогою анімацій відкривається значення).

(Слайд № 4) Карта « Перша світова війна»

$D:\Документы школа\Уч року 2015\1 мировая\картинки 1 мировой\img3лллллл.jpg$

Політ думки. Спрогнозуйте, які плани щодо України мали держави Антанти і Троїстого союзу.

(Слайд №5)

Випереджувальне завдання учня: Геополітичні плани ворогуючих держав( пояснення схеми)

Орієнтовні відповіді учнів:

Австро-Угорщина здавна змагалася з Росією за гегемонію (першість) у слов’янському світі. Неодноразово звертаючи увагу на свою, із їхньої точки зору, ліберальну національно-культурну політику стосовно слов’ян, австрійські Габсбурґи сподівалися розширити власні володіння за рахунок південнослов’янських країн, а також українських земель Волині й Поділля, які перебували у складі Росії. Міністерство закордонних справ Австро-Угорщини заявляло, що оскільки головною метою її участі у війні є послаблення Росії, вона, у разі перемоги, розпочне створення не залежної від Росії Української держави.

Росія, приховуючи свої експансіоністські наміри, заявляла про прагнення захистити Сербію від агресії Австро-Угорщини. Одночасно з цим проголошувалася необхідність звільнення з-під влади Габсбурґів «єдинокровних братів-русинів» Західної України й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією на засадах етнографічної спільності. Завдяки наміченому оволодінню Галичиною, Буковиною й Закарпаттям російська влада планувала відсунути кордони імперії за Карпатські перевали.

(Слайд №6) Документальна пауза.

ІЗ ТАЄМНОЇ ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ НІМЕЧЧИНИ ВІД 1 грудня 1915 р.

Кожний, хто насправді знає й розуміє географічне та економічне положення, у яких перебуває Росія, є свідомий того факту, що Велика Росія може існувати тільки через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України, зробивши її незалежною державою, й утримати незалежну Україну при житті, то з певністю завдаємо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід уважати серцем Великої Росії. В оцінці всіх експертів це володіння Україною робить Росію великою європейською потугою. Україна, відділена від Росії, створить мур між власне Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ до Чорного моря.

Завдання:1) У чому автор документа вбачав значення володіння Україною для Росії?

2) Чому існування незалежної України відповідало інтересам Німеччини?

Орієнтовні відповіді учнів:

Німеччина, намагаючись послабити Росію, сподівалася розчленувати її на частини й оволодіти Польщею, Литвою, Прибалтикою, Білорусією та Україною.

Особлива роль у цих планах відводилася українським землям, оскільки саме вони мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання Німеччиною світового простору. Територію України верховне командування німецької армії вважало одним із головних театрів воєнних дій у війні. Прагнення ослаблення Росії в геополітичному плані спричиняло поширення серед німецьких політиків прихильного ставлення до можливої незалежності України. Останню вони вважали плацдармом для здійснення Росією зовнішньополітичної експансії на Балкани та до Передньої Азії. Унаслідок цього втрата України призведе до краху великодержавницької політики російського самодержавства. Україна також приваблювала Німеччину своїм економічним потенціалом: вона могла стати для неї постачальницею продовольства й сировини.

2. Ставлення політиків і населення до війни.

(Слайд №7)Карта «Українські політичні партії, громадські організації і збройні формування в роки Першої світової війни»

$D:\Документы школа\Уч року 2015\1 мировая\уроки\картинки 1 мировой\image008 - копия.jpg$

Учитель: На початку Першої світової війни російська влада в Наддніпрянській Україні, як і в інших регіонах імперії, розгорнула широку пропагандистську кампанію. Війну оголосили «оборонною», оскільки вона ведеться для захисту «вітчизни» від «прусських варварів», а також для захисту братів-слов’ян. Ця пропаганда мала позитивні результати. На початку війни значна частина міського населення й селянства Наддніпрянщини підтримували урядову політику, не усвідомлюючи, що на їхні плечі ляже весь тягар війни.

Загальноросійські партії чорносотенців, октябристів, кадетів і права частина соціал-демократів та есерів у цілому підтримували офіційний урядовий курс. Ліва частина соціал-демократів (більшовики, очолювані В. Леніним) виступали за поразку Росії у війні, оскільки це мало наблизити революцію й повалення царизму.

У відповідь на антиукраїнську політику російської влади частина радикально налаштованих українських політиків емігрувала з Росії до Австро-Угорщини, до Львова.

Воєнне протистояння двох імперій, супроводжуване масовими репресіями проти українців, розкололо навпіл і національно свідомих патріотів по обидва боки кордону.

Завдання: (Слайд №8) Рольова гра (робота в групах). Учням пропонується умовно обрати політичну силу Наддніпрянщини та Західної України, опрацювати джерела інформації та с точки зору обраної політичної сили обґрунтувати погляди політиків та політичних партій до війни ( учням роздається дидактичний матеріал)

(Слайд №9) 1 група: Ідеологи українського консервативно – монархічного руху. Український інформаційний комітет.

Завдання: Ідеолог українського консервативно – монархічного руху

В.Липинський передбачав для України такі перспективи:

« Якщо на території України не відбудеться жодних змін і війна закінчиться розширенням Австрії у бік Адріанополя, Україна заплатить за цей конфлікт кров’ю українських солдатів з російської та австрійської армій і постане ще біль ослабленою. Якщо Росія у війні з Австрією захопить Сх.Галичину і Буковину, для українського національного руху це буде катастрофа.

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1. Обґрунтувати, чому Липинський вважав, що захоплення Сх. Галичини і Буковини стало б катастрофою для українського національного руху? 2. Чому правобережна Україна в разі приєднання до Австрії стане об’єктом саме польської, а не австрійської агресії?

(Слайд №10) 2 група: Представники духівництва

Завдання: Єпископ Харківський Антоній Храповицький проголошував: «На теперішню війну наш народ дивиться як на визволення християнства від навали магометан, а кінцевою метою її бачить визволення священного Царгорода з церквою Святої Софії та Єрусалим з Господнім гробом».

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1. Кого Антоній називає єретиками?

2. Чому треба звільнятися від магометан?

3група: Представники соціал-демократів ( УСДРП ) на чолі з С. Петлюрою

Завдання: Зі статті С. Петлюри «Війна та українці»

…Вороги Росії при переході кордону будуть, звичайно, намагатися прихилити українську людність на свій бік і різними політичними обіцянками та національними принадами посіяти неспокій серед неї. Українці не підладяться провокаційним впливам і виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на полі бою, у шеренгах війська, що бореться проти порушників світового миру і права, але й як громадяни-обивателі, що повинні в міру своїх сил і можливостей сприяти успішному виконанню російською армією виїмково відповідального завдання, що випало на її долю.

…Національна проблема, зокрема українська, вимагає свого невідкладного розв’язання. Такі струси в державному житті, як війна, відкривають очі суспільству державної нації на одну з її помилок у відношенні до недержавних народів. Воно переконується, що ці народи в однаковій мірі з ним відстоюють цілість держави, обороняють її нерозривність та добро, віддають своїх тратять сили і матеріальні засоби на оборону від спільного ворога і що відосередність національних прагнень не є тією небезпекою, що в ній дехто вбачає загрозу цілості Росії. Примара цієї небезпеки завжди стояла на дорозі до бажаного розв’язання національного питання Росії, впливаючи на створення тих важливих умов, що ними намагались оточити життя недержавних народів. Якщо в найбільш критичні дні проби народи Росії виконують свої обов’язки у відношенні до неї, то в свідомість суспільства і його керівних кіл повинна просякти думка про надання цим народам і відповідних прав. В цьому відношенні можна завважити вже сприятливі симптоми. Логіка речей промовляє за те, що зміна відношення до інородців торкнеться також і українців, і в перспективах розв’язання національного питання в Росії і українське питання теж буде поставлене на денний порядок. Толерантна постава до українців Австрії, яку диктують обставини часу, відкрила б великі можливості: вона створила б потяг відірваної історичними умовами частини до національного українського цілого, зв’язаного з Росією: у наслідок того сталось би велике діло виправлення історичної помилки, а українському народові, що всі частин його були б з’єднані, відкрилась би можливість розвитку його багатих сил в єднанні з відродженою Росією і народами, що її заселюють.

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1. У чому, на думку автора, мало полягати ставлення українців — громадян Російської імперії до війни?

2. Як автор пов’язував ставлення українців — громадян Росії до війни й перспективи розв’язання української національної проблеми?

3. Як у статті пов’язується питання об’єднання західних і наддніпрянських українців із війною?

(Слайд №11) 4 група: Представники соціал-демократів ( УСДРП ) на чолі з Л.Юркевичем

Завдання: Дещо відмінною від українських соціалістичних і демократичних партій була позиція закордонної групи соціал- демократів, які гуртувалися навколо щомісячника „Боротьба” на чолі з Левком Юркевичем. Ця група критикувала як „русофілів” із „Украинской жизни”, так і „германофілів” - українських соціалістів, що діяли в Австро-Угорщині та Німеччині. Незважаючи на глибоку критику ленінської програми з національного питання, у ставленні до війни позиція Л. Юркевича була схожою з ленінською: гасло поразки імперіалістичних урядів у війні і заклик до революційної боротьби проти царизму. Л. Юркевич надрукував заяву, в якій звернув увагу на „азіатське поводження царських посіпак в Галичині й Буковині” та підкреслив: „... сучасна світова війна не тільки не касує наших старих політичних завдань, навпаки, українське робітництво і всі щирі українські демократи повинні тепер з подвійною енергією готуватися до рішучої боротьби з царськими порядками за політичну волю, за вільну Україну”. Сам Л. Юркевич не вірив, що незалежна Україна може бути створена внаслідок світової війни і вважав, що український народ не доріс до самостійності, а більш реальною є боротьба за автономію України в межах демократичної Росії.

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1.Чому в Україні формувалися подібні ідеї?

2.Спрогнозуйте трансформацію поглядів Л. Юркевича.

5 група: Емігранти з Галичини (Карпато - Руський визвольний комітет)

Завдання: Серед громадсько-політичних діячів Наддніпрянщини у ставленні до війни сформувалося три основні орієнтації — поміркована, нейтральна та радикальна. Представники першої займали проурядову позицію. 10 серпня 1914 р. в Києві галицькі й буковинські емігранти-москвофіли та їх прибічники заснували «Карпато-русский освободительный комитет». У зверненні до «багатостраждального руського народу Галичини» він закликав зустрічати російську армію, що «несе тобі православну віру твоїх предків, несе тобі волю й свободу руської людини на своїй родній руській землі», як визволителів. Офіцерів російської армії комітет забезпечив пропагандистською та інформаційною брошурою про «етнографічний і культурно-політичний стан Галичини у зв’язку з національно-громадськими настроями».

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1.Обгрунтуйте причини утворення комітету.

2. Доведіть суть ідеологічної основи поглядів членів комітету.

(Слайд №12) 6 група: Представники Товариства українських поступовців ( ТУП)

Завдання: ТУП стосовно війни спочатку посіло помірковану позицію, визначену в декларації «Війна та українці», підписаній С. Петлюрою. У ній запевнялося, що українці «виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця», і тому мають право, як й інші народи імперії, на надання їм «відповідних прав». Розгортання війни спричинило зміни в поглядах ТУП: від заяв на підтримку війни воно перейшло на нейтральні позиції, а від 1916 р. виступило проти війни та підтримки будь-якої з воюючих сторін. „Ми українські поступовці, стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала була історична доля; державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів, ні гноблених. Отже, боролись ми й боротимемось за демократичну автономію України гарантовану такою ж федерацією рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу, за добрі способи йому самостійно розвиватися й поступовуватись економікою, а єдиним простим шляхом до цього уважаємо націоналізування всіх форм приватного й громадського життя: школи, суди, церкви, адміністрації і громадських установ, органів самоврядування… ( Із декларації „Наша позиція”).Один з керівників ТУП, автор декларації Сергій Єфремов ставився з осудом до воюючих сторін. Він указував на страшенну руїну українських земель, заподіяну арміями, знищення культурних цінностей, безмежні репресії і насильства. Тому С. Єфремов виступав з вимогою негайного припинення війни.

Питання для обговорення (проблемно-діалогічний метод)

1.У чому полягала прогресивність поглядів поступовців на державне життя, а в чому - обмеженість?

2.Чи змінилися їхні погляди від початку війни?

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення України та легіону Українських січових стрільців.

Учитель: Пропоную переглянути відео фрагмент та прокоментувати твердження українського історика Л.П. Нагорної: « Перша світова війна стала для українського народу новим актом трагедії і водночас початком доби національного самоствердження». (Слайд № 13)

(Коментування учнями твердження українського історика. Метод « Прес»)

Історичне міні-дослідження (випереджувальне завдання учня): «Створення національних організацій в під австрійській Україні»

Програмні засади та діяльність національних організацій Західної України (Слайд № 14)

Назва організації	Лідери	Програмні засади та діяльність
ГУР (створена 1 серпня 1914 р.)	К .Левицький, М. Павлик, М. Ганкевич	Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни. Підтримка австрійського уряду у війні. Активна участь у формуванні українських військових підрозділів - Українських січових стрільців (УСС).
СВУ (утворений 4 серпня 1914р.)	Д. Донцов, А. Жук, В. Дорошенко	Утворення самостійної Української держави у формі конституційної монархії. Заснування демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей. Співпраця з урядами Німеччини та Австро-Угорщини з метою завдання поразки Росії, на руїнах якої «встане вільна Самостійна Україна». Допомога військовополоненим українцям (створення окремих таборів для українських військовополонених. Участь у формуванні українських дивізій сірожупанників і синьожупанників); культурно - просвітницька робота (видання періодичної преси з історії та сучасного становища України; створення українських установ, організацій тощо)

Міні - дослідження учня:

2 серпня представники трьох українських галицьких партій створили у Львові Головну Українську Раду (ГУР) на чолі з Костем Левицьким, яка заявила про свою підтримку Австро-Угорщини і поставила за мету створити українські військові формування. Галичан підтримала й частина українців-східняків, які перебували в еміграції і могли вільно, не оглядаючись на царську «охранку», висловити свою думку. У Львові виникла також «Спілка визволення України» (СВУ) (В. Дорошенко, Д. Донцов та ін. емігранти-східняки), яка закликала українців стати у цій війні на боці Австро-Угорщини. У травні 1915 р. представники СВУ разом з представниками Західної України заснували у Відні Загальну Українську Раду — координаційний орган, який прагнув до створення самостійної держави у Східній Україні й автономії для українців у межах Австро-Угорщини. До речі, таким самим шляхом ішли представники південнослов'янських народів, але вони орієнтувалися на Антанту.

Вже 2 серпня з ініціативи ГУР почали формувати Легіон українських січових стрільців (УСС, «усуси») — українські військові підрозділи в австрійській армії. Надії ГУР на цей легіон базувалися на достатніх підставах. Австро-Угорщина на відміну від Росії проводила набагато ліберальнішу політику щодо українців. Тут дозволялася діяльність політичних партій та організацій, спортивних організацій, діяли школи з українською мовою навчання, виходили українською мовою газети та журнали. В разі перемоги країн Центрального блоку можна було б розраховувати на значне розширення автономії, в разі поразки чи розпаду імперії — на створення незалежної Української держави. Українські військові частини в будь-якому випадку стали б опорою народу в його національно-визвольній боротьбі. Аналогічним шляхом ішли не лише українці, а й поляки, чехи, котрі створили національні частини, що відіграли важливу роль у творенні їхніх незалежних держав.

Отже, вперше в новітній історії було сформовано українські військові частини, причому українська молодь, у тому числі й жінки, йшла до Легіону «усусів» добровільно, охоплена патріотичним прагненням вибороти незалежну Українську державу. Пізніше «усуси» справді зроблять важливий внесок у національно-визвольну боротьбу українського народу 1918—1921 pp. Саме з їхнього середовища вийшла ціла когорта борців за волю України: Ольга Басараб, Софія Галечко, Олена Степанів, Дмитро Вітковський, Роман Дашкевич, Андрій Мельник та ін. «Усуси» відзначилися вже в 1914—1915 pp., особливо під час боїв у Карпатах, насамперед за гору Маківку (травень 1915 р.). У середовищі «усусів» було складено багато популярних патріотичних пісень, які часто звучать і в наш час.

Фізкультхвилинка «Січові стрільці»

Клас ділиться на 2 команди. Кожна команда працює з документом.

Учитель: Якби Ви жили у 1914 році і цей документ потрапив до вас – яку позицію ви зайняли б? На захист своєї позиції наведіть аргументи. Прийом «Займи позицію» ( Слайд № 15)

Документ 1 команді «Зі звернення Головної української ради від 3 серпня 1914 р.»

Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках, що не весь український народ стогне поневолений під його пануванням, що існує частина української землі, де український народ… може жити своїм національним життям…

Перемога Росії мала би принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, в якій українське національне життя найшло свободу розвитку. Перевага Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України…Тільки той народ має права, що вміє їх здобути. Тільки той народ має історію, що вміє її творити рішучими ділами.

Головна українська рада кличе Тебе до діла, яким Ти здобудеш нові права, утвориш новий період в своїй історії, займеш належне місце в ряді народів Європи… До бою - за здійснення ідеалу, який в теперішню хвилю з’єднує ціле українське громадянство! Нехай на руїнах царської імперії - зійде сонце вільної України!

Питання для міркування:

1. Як ГУР ставилася до перебування українців під австро-угорською та російською владою?

2. Яку позицію, на думку авторів документа, мають зайняти українці у війні?

Документ 2 команді

Із платформи Союзу визволення України («Наша платформа»)

Українські землі по обидва боки австро-російського кордону є не тільки одним з головних теренів сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметом війни. Українці добре розуміють, що у війні сій ходить головно о їх долю, ходить о те, чи в результаті війни український П’ємонт в Австрії буде знищений, чи українське житіє розцвіте також по той бік Збруча, аж за Дніпро і над Чорне море, і тому не можуть зоставити ся німими свідками теперішніх подій, а голосно і рішучо підносять свої неспорими права на національну самостійність. Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава. Потрібне се для осягнення і утре валення європейської рівноваги, є се в інтересі народів австро-угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарство, а для українського народу було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…

Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України.

Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія, з демократичним внутрішнім устроєм політичним, однопалатною системою законодавства, гражданськими, язиковими і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, з самостійною українською церквою. На випадок прилучення до Австрії більшої чи меншої українсько-російської території буде Союз обстоювати за створенням з усіх земель, заселеним українським народом в Австрії, осібного автономного краю.

Одночасно зі збудуванням самостійної української держави має бути переведена радикальна аграрна реформа на користь селянства. Є се основний економічний постулат Союзу визволення України.

(Слайди № 16) Питання для міркування:

1. Як ви розумієте твердження, що українські землі є «одною з причин і предметом війни»? Наведіть факти, що підтверджують цю думку.

2. Яку головну мету проголошено в документі та якими засобами її планувалося досягти?

(Слайд №№17-18) Історичний тренажер. Аналізуємо інформацію

 До легіону УСС записалося близько 30 тис. добровольців, але австрійський уряд обмежив їхню кількість до 2,5 тис.

 У серпні 1914 р. австрійці передали для легіону УСС 1000 гвинтівок системи Верндля, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння.

 Галицькі політики планували за допомогою свого легіону осягнути більші впливи в австрійському уряді, подібно як це робив граф Камілло ді Кавур, прем’єр королівства П’ємонту у ХІХ ст. У часи Кримської війни він вислав невелику військову частину на допомогу Англії та Франції й завдяки цьому мав доступ до мирної конференції у Парижі в 1856 р. Так він міг підняти справу об’єднання Італії й остаточно увійшов у коло творців європейської політики.

 Зі спогадів К. Трильовського: «Раз підслухали наші стрільці таку телефону розмову графа Лямезана з полковником Граніловичем… «То що ти думаєш,- питав Гранілович,- було б найліпше зробити з українським легіоном? Розігнати?» - «Ні, - відповів Лямезан, - нехай ліпше сам вигине!»

Чому австрійський уряд обмежив кількісний склад легіону УСС?
З’ясуйте ставлення австрійського командування до українського стрілецтва.
Яке історичне призначення вбачали політики Галичини у створенні легіону УСС?

V. Закріплення нових знань і вмінь

(Слайд № 19) Історичний практикум. Метод «Вільна думка»

У 1889 р. Іван Франко казав: «На шахівниці політики Європи українці не є навіть нікчемним пішаком».

 Поясніть висловлювання І. Франка.

 Наведіть факти, на підставі яких письменник зробив такий висновок.

VI. Підсумки уроку

( Слайд № 20)

Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними.
Рефлексія. «Відкритий мікрофон»:

Яка особиста значимість цього уроку конкретно для кожного з вас?
Яким буде світ, якщо усі зрозуміють слова Бертрана Рассела «Якби думки і сили людства перестали витрачатися на війну, ми б за одне покоління змогли б покласти край злидням у всьому світі».

Контроль та оцінювання:

Самоперевірка учнів за комп’ютером

(Слайди №№ 21-22-23) ТЕСТИ

1. Перша світова війна розпочалася:

а) 28 червня 1914 р.; б) 28 липня 1914 р.; в) 1 серпня 1914 р.;

2. Глобальне збройне протистояння країн, у якому питання розв'язується збройними засобами – це:

а) локальний конфлікт; б) світова війна; в) громадянська війна;

3. Установіть послідовність:

а) утворення Антанти; б) утворення Троїстого союзу;

в) початок Першої світової війни; г) убивство ерг-герцога Франца Фердинанда

4. СВУ очолював: а) Д. Донцов; б) В. Дорошенко; в) К. Левицький;

5. Еволюція поглядів: від підтримки Росії до нейтралітету належить: а) ГУР; б) ТУП; в) СВУ; г) січовим стрільцям;

6. Легіон УСС нараховував у своїх лавах: а) близько 30 тис. добровольців; б) 28 тис.; в) 2,5 тис.

7. «Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія…» - головна мета : а) СВУ; б) ГУР; в) ТУП; г) УСДРП;

8.Змістити кордони до Карпат, прикриваючись гаслом об’єднання «братів- русинів», тобто українців Східної Галичини і Північної Буковини-

Українські землі в геополітичних планах: а) Румунії; б) Росії; в) Австро-Угорщини;

9. «…Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!...» -із «Маніфесту…» : а) ГУР; б) січових стрільців; в) «Карпато-руського визвольного комітету».

Вчитель, за допомогою анімацій , вказує на правильні відповіді, підраховує кількість формальних помилок, зроблених учнями у процесі роботи з тестами)

Підсумкову оцінку ставить учитель, орієнтуючись на загальну роботу учнів на уроці.

VII. Інструктаж з виконання домашнього завдання (випереджувальне)

(Слайд № 24) Диференційоване домашнє завдання

Обов’язкова частина:

Опрацювати матеріал §10 та § 12 підручника О. Реєнт, О. Малій. «Історія України».
Виписати у зошит хронологію та хід воєнних дій у Першій світовій війні; вивчити поняття «позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори»; зробити поточний контроль.

Додаткові (творчі) завдання для допитливих:

Ознайомтесь в Інтернеті або в історичній літературі із Бойовим шляхом Українських Січових Стрільців. Опишіть його та підготуйте повідомлення.
Підготуйте міні- дослідження про російську ( «європейський скандал») та австро- угорську політику на західноукраїнських землях
Учні –експерти підготуйте інформаційний бюлетень: « Хто ж вони, січові стрільці?»

(Слайд № 25) Використані джерела

www.history.org.ua Інститут історії Національної Академії наук України
www.nbuv.gov.ua Національна бібліотека України ім. І.І.Вернадського
www.historic.ru «Познаємо людину через історію» ( енциклопедії, довідники, історичні мапи)
Історія України. Комплексний довідник: 4-те вид.,доп. та перероб./Укладачі: Воропаєва В.В., Губіна С.Л., Земерова Т.Ю., Коніщева С.Є., Сідорчук В.П., Скірда І.М.- ФОП Співак В.Л., 2012.
Кузьмінська О. Забезпечення умов набуття професійної компетентності педагогів в умовах інформаційного суспільства / О.Кузьмінська // [Електронний ресурс ] Режим доступу до матеріалу: www.nbuv.gov.ua/portal Soc_Gum /Npd /2010_2 /Kuzminsk.pdf
Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х.: ВД «Школа»,2007.