Сугестивний вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці

                                                                            Оснач Тамара Володимирівна

                                                                            практичний психолог І категорії

                                                                            Бреусівська загальноосвітня школа    

                                                                            І-ІІІ ступенів

                                                                            село Бреусівка, Полтавська область

 

Аннотація: В умовах соціокультурної трансформації нашого суспільства вивчення впливу засобів масової інформації на формування особистісних риc, світосприйняття, набуває великого значення. За шаблонами ЗМІ люди висловлюють власну думку, конфліктують один з одним, демонструють ставлення до  політичних лідерів, виховують дітей, одягаються, лікуються, худнуть, здійснюють покупки. Педагоги, психологи, вчителі, батьки, учні, дорослі та підлітки  повинні знати про особливі психологічні «стосунки», які встановлюються між глядачем і телевізором,  користувачем Інтернету та всесвітньою мережею, які у наш час стали не просто джерелом різноманітної інформації, а часто правлять за співрозмовника, є сурогатом живого спілкування, технічним засобом, який претендує на роль головних вихователів людини. Пам’ять, увага, мислення, фантазія підлітків перебувають під впливом  засобів масової інформації (ЗМІ).

Ключові слова: сугестія, навіювання, самонавіювання, гетеро сугестія, аутосугестія, критичне мислення, маніпуляція, структура «Я-образу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ «Я» У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

1.1.Характеристика  засобів масової інформації як інструменту маніпуляції

1.2.Аналіз використання сугестивних технік в ЗМІ

1.3.Особливості сугестивного впливу ЗМІ на  формування «Я-образу» у підлітковому віці

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУГЕСТИВНОГО ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ НА ФОРМУВАННЯ «Я-ОБРАЗУ» У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1. Методи та процедура дослідження

2.2. Результати емпіричного дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах соціокультурної трансформації нашого суспільства вивчення впливу засобів масової інформації на формування особистісних риc, світосприйняття, набуває великого значення. За шаблонами ЗМІ люди висловлюють власну думку, конфліктують один з одним, демонструють ставлення до  політичних лідерів, виховують дітей, одягаються, лікуються, худнуть, здійснюють покупки. Педагоги, психологи, вчителі, батьки, учні, дорослі та підлітки  повинні знати про особливі психологічні «стосунки», які встановлюються між глядачем і телевізором,  користувачем Інтернету та всесвітньою мережею, які у наш час стали не просто джерелом різноманітної інформації, а часто правлять за співрозмовника, є сурогатом живого спілкування, технічним засобом, який претендує на роль головних вихователів людини. Пам’ять, увага, мислення, фантазія підлітків перебувають під впливом  засобів масової інформації (ЗМІ).

        Актуальність дослідження полягає  у обмеженому обсязі знань учнів щодо   сугестивного впливу засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці.

          Об’єкт дослідження: засоби масової інформації як засіб впливу на  формування образу «Я» у підлітків.

Предмет дослідження: сугестивний вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці.

Мета дослідження: визначити сугестивний вплив засобів масової інформації на образ «Я» у підлітків.

 Гіпотеза дослідження: вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці залежить від рівня сугестивності.

Завдання дослідження:

1. Теоретично проаналізувати  проблему впливу ЗМІ на формування образу «Я» у підлітковому віці.
2. Провести емпіричне дослідженн та проаналізувати результати психологічної діагностики сугестивного впливу ЗМІ  на формування образу «Я» у підлітковому віці.

Практичне значення: отримані результати емпіричного дослідження рівня сугестивності та особливостей впливу ЗМІ на формування образу «Я» у підлітковому віці можуть бути використані при плануванні корекційно-розвивальної роботи шкільного психолога.

Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння,  систематизація, узагальнення науково-теоретичних  та емпіричних даних), емпіричного рівня (спостереження, бесіда, анкетування) та статистичні методи обробки та інтерпретації, що були використані з метою кількісної та якісної інтерпретації та узагальнення.

Емпірична база дослідження: дослідження проводились на базі Бреусівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Козельщинського району Полтавської області. У дослідженні брали участь 30 учнів (8-9 класи).

Структура та обсяг роботи: дана робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку 28 використаних джерел та додатків. Загальний обсяг 39 сторінок, основна частина займає 33 сторінки, вміщує 4 таблиці та 7  малюнків.

РОЗДІЛ 1.                                                                                                     ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ «Я» У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

 

1.1.Характеристика  засобів масової інформації як інструменту маніпуляції

 Механізм впливу на людину найбільш дієвих маніпуляційних засобів - енергоінформаційних, лінгвістичних, психотропних і, зокрема, ЗМІ заснований на врахуванні її психічних особливостей. При цьому значних успіхів досягли саме засоби масової інформації. Історичні передумови виникнення ЗМІ пов'язані з успіхами підприємницької діяльності, розвитком торгівлі і промисловості, переходом від аграрного до індустріального суспільства та, як наслідок, з гострою необхідністю регулярного інформування значних груп населення. Попередниками сучасних ЗМІ можна вважати спеціальні торгово-інформаційні та кореспондентські бюро, які інформували своїх клієнтів про ціни на товар, час і умови його постачання, ситуацію з торгівлею у різних регіонах. Науково-технічний прогрес, який забезпечив появу принципово нових засобів збору, переробки та поширення інформації, призвів наприкінці ХХ століття до революції в сфері масових комунікацій. Створення супутникового зв'язку, кабельного радіо і телебачення, масове поширення комп'ютерів і Інтернету сприяли формуванню глобальних, загальносвітових інформаційних мереж і можливості поширення потрібної інформації в будь-якому куточку земної кулі. Вплив ЗМІ на все, що відбувається в житті людства прийняв загальний характер.

ЗМІ можуть бути використаними для досягнення різних цілей. З одного боку, вони можуть підвищувати освітній рівень людей, сприяти їхній компетентній участі в суспільному житті, сприяти особистісному становленню. Але з іншого, духовно деградувати, дезінформувати, іноді не бажаючи того, розпалювати масову ворожнечу, на релігійній, етнічній основі,формувати  недовіру та страх [2, с.48].

Ряд наукових праць присвячений особливостям функціонування засобів масової комунікації [4, с. 38]. Проблема даної теми була розглянута і розроблена такими авторами як Р.Ф.Абдіївим, Н.Вінером,  та Ю.І.Воронцовим [5, с.61]. Інший напрямок представляють праці вітчизняних і зарубіжних дослідників В.Ю. Борівого і А. В. Коваленко, Д. Джованіні, К. Леві-Строс, М. Маклюєної, А. Моля, Л. Петрової, Г. Почепцової, М. Боришевського, Е. Поміткина, С. Кузікової в яких аналізується процес історичного розвитку засобів масової комунікації, передача інформації і цінностей культури, розвиток та становлення особистості підлітків.

Одна з небезпечних для духовно-моральної атмосфери суспільства традицій ЗМІ полягає в їхньому прагненні (заради високих рейтингів) експлуатувати низинні, руйнівні тенденції людської підсвідомості [11, с.54]. Телебачення, кінематограф, література, друковані ЗМІ повною мірою використовують потяг людини до всього трагічного, сповненого  стражданням. Відоме цинічне журналістське кредо: чим більше жертв і катастроф, тим цікавіша інформація для глядача і читача. Тому в перших кадрах телевізійних новин, на перших шпальтах газет, смакуючи деталі, розписуються великі та малі трагічні події.

Людину затягують як глядача, читача, апелюючи до глибинних і найсильніших її переживань. Звертання до них завжди приносило найбільші касові збори кінофільмам (наприклад, фільми-катастрофи) і книгам відповідного змісту. І в ХХІ столітті, всупереч культурним традиціям і логіці розуму, більшість людей готові читати та дивитися те, що може спричинити граничне внутрішнє напруження і навіть стресовий стан. Разом з тим для успішної маніпуляції свідомістю людей і потрібна саме атмосфера страху, затяжного стресового стану, що блокує творчий, отже, критичний, розум [26, с.39]. Це найкраще підґрунтя для середовища формування "нерухливого", догматичного мислення і перевірений спосіб придушення пізнавальної активності людини. На фоні емоційного дискомфорту можна сформувати у свідомості особистості та суспільства будь-який міф і одночасно довести їх до повної соціальної апатії.

ЗМІ мають відому перевагу перед окремою людиною і навіть аудиторією. Люди змушені сприймати інформацію, але не можуть на неї відповісти. Їхня негативна реакція не знаходить розрядження і лише підсилює емоційну напругу. Аудиторія глядачів (слухачів, читачів) територіально роз'єднана, і люди перебувають якщо не на самоті, то, принаймні, у малих групах і мають можливість заперечувати хіба що один одному. При сучасній системі інформування вони майже приречені на пасивне виконання ролі об'єкта впливу.

Інформованість людей безпосередньо залежить від того, ким, як, з якими цілями та за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відбиває реальні факти після препарування інформаційними агентствами, а також від способу та форм подання. Для досягнення потрібного ефекту провідними програмами використовуються всілякі прийоми. Одним із найважливіших прийомів роботи з населенням вважається максимальна оперативність в інформуванні, негайне доведення «найгарячіших фактів» [28, с.68]. Засіб інформації, що першим повідомив про значимі події, стає більш привабливим для аудиторії. У підсумку технічне питання про швидкість передачі повідомлень переростає в стратегічний, визначальний рейтинг газети або телепрограми, тобто і її фінансове благополуччя. У зв'язку із цим, журналісти прагнуть до надоперативності, організувати заради неї всіма правдами і неправдами прямі репортажі з місця подій. Для цього вони готові допустити будь-яку безтактність у відношенні до людей і навіть піддати загрозі їхнє життя.

Юрій Михальчишин виділяє такі прийоми маніпулювання людьми через засоби масової інформації:

•        Анонімний авторитет. Цей прийом введення в оману відноситься до так Званої сірої пропаганди. Давно доведено, що одним з ефективних методів впливу є звернення до авторитету.

Авторитет може бути релігійною чи вагомою політичною фігурою, діячем науки тощо. Ім’я авторитету не повідомляється.

•        Буденна розповідь. Якщо потрібно «привчити» людей до насильства, крові, вбивств, усякого роду лиходійств, то щодня в ЗМІ повідомляється про найтяжчі з них.
•        Ефект ореолу. Складається з двох поширених  стереотипів :

1.     «Поряд - значить разом». Знаходження поряд зі знаменитою або високопоставленою людиною дещо підвищує статус у очах  оточуючих.
2.     Другий стереотип полягає в тому, що людину, яка досягла вагомих успіхів в конкретній області, вважають здатною на більше і в інших справах.

•        Ефект присутності. Прийом був введений в практику нацистською пропагандою. Включає низку трюків, які імітують реальність, їх використовують при «репортажах з місця бою» та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднім числом зйомку «реального» затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзію «бойової обставки» створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність.
•        Використання медіаторів. Дана техніка ґрунтується на двох постулатах. По-перше, встановлено, що більшого ефекту на формування думки з якого-небудь питання у «середньостатистичної людини» досягають не масовані пропагандистські кампанії в ЗМІ, а міфи, чутки і плітки, які циркулюють в суспільстві. Другий витікає з першого: ефективний інформаційний вплив на людину здійснюється не безпосередньо від засобів масової комунікації, а через значущих для неї, знайомих їй авторитетних людей («лідерів думки») - трансляторів думок і чуток.
•        Помилкова аналогія. Звичним для більшості людей стилем мислення є той стиль, який використовує логічні зв'язки «причина-наслідок». Логічний зв'язок «конкретна причина - конкретний наслідок», який мав місце коли-небудь, ми схильні екстраполювати і на інші об'єкти, що не мають ніякого відношення до цього.
•        Відволікання уваги. Для будь-якого виду маніпуляції важливим завданням є
   придушення психологічного опору людини навію­ванню.  Тому будь-яка пропаганда повинна бути комбінацією розважального, інформаційного і   переконливого компонентів. Виключно сильним відволікаючим впливом володіють безпрецедентні події (вбивства, катастрофи, терористичні акти, гучні скандали).

У процесі дослідження феномена прихованого впливу мас-медіа на свідомість людей необхідно враховувати, що результат подібного впливу залежить від багатьох чинників – соціальних, культурних, політичних, економічних умов, а також від індивідуально-психологічних особливостей людини, на яку направлений маніпулятивний вплив [6, с.145-146].    Нерідко в ЗМІ використовуються маніпулятивні прийоми впливу на свідомість людей, створюючи ілюзію свободи вибору, але насправді обмежуючи свободу самовизначення особи. З цією метою можуть бути застосовані технології прихованого тиску на емоційну складову масової свідомості. Наприклад, фахівцям в області пропаганди відомо, що масовий прояв пригніченості на фоні переживання почуття вини, знижує вольовий потенціал суспільства, створюючи передумови для успішного маніпулювання [8; с.91]. Залежно від емоцій і почуттів, що переживаються масами, можна підготувати сприятливі умови для непомітного залучення людей у певну діяльність, будь то купівля рекламованого товару або голосування на виборах за конкретного кандидата або партію. При цьому більшість людей буде впевнена, що вчинили вчинок добровільно й усвідомлено, без зовнішнього впливу.

Зусиллями ЗМІ здійснюються не тільки звуження і стандартизація індивідуальної свідомості, але й деградація класичної (світової та національної) культури в її спустошений і спрощений варіант - у масову культуру. Це поняття позначає певний стан культури сучасного суспільства, пов'язаний з використанням доступних більшості людей примітивних стандартів мислення і поведінки, що відчужують їх від творчо активної діяльності. Масова культура, яка нав'язується ЗМІ, спрямована, насамперед, проти духовних глибин свідомості людини. Її завдання - окупувати внутрішній світ особистості, позбавити самостійності, привчити до покірливого копіювання пропонованих суспільству спрощених життєвих стандартів. Духовна культура справді замінюється культурою «зірок», які штучно вирощені ЗМІ. Носіями масової культури у молодіжне середовище виявляються максимально представлені на телеекрані та у радіо ефірі рекламні ролики, «мильні опери», ток-шоу, блокбастери різного походження, вся продукція «шоу-бізнесу», включаючи нескінченні інтерв'ю на всіх телеканалах з великими та малими «зірками». Штучно провокований інтерес увійшов і закріпився у свідомості значної частини суспільства.

Серед всіх ЗМІ за ефективністю впливу на внутрішній світ людини особливе місце посідає телебачення. Сьогодні воно не тільки найбільш масове, але й діюче у напрямку проникнення у людську свідомість. Телебачення перше серед інших ЗМІ за силою переконливого впливу на громадян. Люди більше довіряють побаченому, ніж почутому або прочитаному. Зорова інформація легше сприймається і краще запам'ятовується, дозволяючи як би відчути та пережити разом те, що відбувається на екрані. Деякі експерти вважають, що саме «домашній екран» здатний діяти на людину на рівні підсвідомості, забезпечуючи занурення в особливу віртуальну реальність, яка істотно відрізняється від дійсного життя [26, с.73]. Тривале перебування біля телеекрана, тобто в цій реальності, все частіше призводить до специфічного виду психологічної залежності - телеманії. Під впливом телеекрану, що проникає всюди, все життя, природа, друзі, література поступово відступають на другий план. Він поглинає і реальність, і людину, її почуття та відношення до дійсності. Телебачення, відеотехніка впливають на поводження молодих людей, їхні моральні цінності та загальсоціальні установки сильніше, ніж такі соціальні інститути формування особистості, як школа або родина. Читання книг, яке традиційно вважалося основним засобом придбання знань і морального розвитку, втратило своє першочергове значення. Як наслідок, відбувається поширення стереотиповості мислення, що відповідає рівню сугестивності з тими шаблонами, які озвучують телевізійні «зірки», і готовності перенести їх у своє реальне життя.     

Отже, сучасні засоби масової інформації (ЗМІ)  повністю  контролюють   розповсюдження  інформації, яка визначає наші уявлення, установки, а зрештою і нашу поведінку. Поширювана  масова культура завдяки розважальній літературі, кінофільмам і телепрограмам легкого змісту  спричиняє руйнацію існуючих норм поведінки молоді і споживання установлених уявлень і орієнтацій, змінюючи їх новими. Через мережу ЗМІ відбувається нав’язування цінностей, основними серед яких є «досягнення й успіх» [8, с.45]. Не випадково популярними сюжетами є інформація про те, як можна вирватися завдяки своїм здібностям із жебраків у багачі, із бідної емігрантської родини у помітну «зірку» масової культури. Наявність значного відсотку літератури,  художніх фільмів, де герої досягають успіху нечесними, аморальними або навіть злочинними методами, підсвідомо орієнтує глядача або читача саме на такий шлях. У більшості поданих на екрані творів багатство залишається самоцінністю і припускається думка про можливість порушення моральних норм та принципів при збереженні показової благопристойності.

Крім того, колишні моральні, духовні цінності замінюються цінностями матеріального комфорту, поширеного споживацтва - погонею за тими речами, модою, послугами, знаннями, які начебто визначають належність до вищих прошарків суспільства. Тому нерідко орієнтація на споживацтво виявляється у штучно прискореній зміні споживчих товарів, моди і стилей, що мають не стільки змістовний сенс, скільки відповідають принципу престижності.

Отож, масмедіа не тільки інформують, розважають і висвітлюють. Вони володіють маніпулятивно-управлінським потенціалом, змінюючи наші установки, моделі поведінки та сприйняття дійсності. Формуючи у такий спосіб нові, часто відірвані від життя, міфи і стереотипи, ЗМІ ствоюють свою реальність. Оскільки така реальність одночасно сприймається мільйонами чи навіть мільярдами споживачів, саме вона стає такою, що заслуговує на довіру

 

1.2.Аналіз використання сугестивних технік в ЗМІ

 Сугестія – процес психічного впливу на людину чи групу при послабленому усвідомленому контролі, некритичній оцінці змісту повідомлень, які нею сприймаються 6, с.114. Дослідження сугестивних технік було започатковано у таких теоретичних моделях: психодіагностичний напрям - такими науковцями як З. Фрейд, А. Адлер;  поведінковий напрям - Б.Скіннер; гуманістичний напрям, що представлений такими вченими як К. Роджерс, А. Маслоу,  Е. Берн.   Проблемою психологічного впливу займається багато вітчизняних та зарубіжних науковців-психологів. Зокрема  Г. Абрамова, Ю. Альошина, О. Бондаренко, С. Гледінг, Г. Колєснікова, Б. Карвасарський,    О. Корабліна, О. Овчиннікова, В. Титаренко, О. Самборська та інші.

Необхідно наголосити на тому, що існують різноманітні класифікації навіювання: навіювання і самонавіювання; відкрите і закрите; контактне і дистанційне 12, с. 104.  Навіювання може бути вербальним, що є основним, так як передбачає мову, слова сугестора як визначальний метод впливу, в свою чергу невербальні фактори такі як жести, міміка, дії являються додатковими 12, с.107. 

За формами психологічний вплив поділяють на гетеро сугестію, що можна визначити як вплив осибистості на людину та аутосугестію. Самонавіювання (аутосугестія) – це процес навіювання адресований самому собі. Самонавіювання дозволяє суб’єкту викликати у себе ті чи інші відчуття, сприйняття, керувати процесами уваги, пам’яті, емоційними та соматичними реакціями 26, с.63.

За механізмами здійснення навіювання може бути навмисним та ненавмисним. Навмисним навіюванням науковці називають таке, що характеризує цілеспрямований психологічний вплив, відповідно із завчасно сформованою метою та підібраними техніками. Ненавмисне ж навпаки не переслідує завчасно поставленої мети. Тобто, пряме навіювання пов᾽язане безпосередньо з мовленням людини, яка здійснює вплив. При непрямому навіюванні використовується певна дія чи подразник з метою посилення його ефекту. У процесі психологічного впливу потрібно пам᾽ятати, що навіюваність у кожної людини індивідуальна. Визначити рівень навіюваності можна за допомогою спеціальних тестів. Втома і стрес також підвищують рівень навіюваності.

 В.Татенко розглядає сугестивний вплив залежно від того, які критерії покладено в основу (способи, засоби, методи, цілі тощо), психологічні впливи можна диференціювати на сильні і слабкі, життєдайні і згубні, навмисні і випадкові [8, с.89].

Навіювання застосовують при зниженому рівні усвідомлення і критичності, регулюючи і стимулюючи психічну і фізичну активність.

На думку Б. Карвасарського навіювання слід розглядати як цілеспрямований процес прямого чи непрямого впливу на психічну сферу людини. Тобто, здійснюється за допомогою спеціально організованої інформації таким чином, щоб її сприйняття відбувалося без критичної оцінки і логічного опрацювання об’єкта впливу і сприяло впливу на нервово-психічні і соматичні процеси. Основним засобом навіювання являється мовлення. Невербальні фактори (жести, міміка, дії) є доповнюючими 8, с.93.

Формою прихованого обмеження свободи вибору є використання в ЗМІ методів сугестивного впливу на підсвідомість [28, с.100]. Неусвідомлювані мотиви й установки здатні впливати на поведінку індивіда, сприяти домінуванню певних думок, відчуттів, бажань. Сьогодні інтерес до проблеми управління поведінкою людини через його підсвідомість зростає в зв'язку з новими науковими відкриттями про функціонування людського мозку. Наша оперативна пам'ять – це всього лише маленька частина «сумарної пам'яті», якою володіє людина. Головний її резерв, сховище – підсвідомість. Згідно з даними сучасної психологічної науки, в підсвідомості міститься від 70 до 99 відсотків об'єму нашої пам’яті [11, с. 89]. Зрозуміло, що у разі безпосереднього інформаційного впливу на підсвідомість людини неможливо говорити про свідомий вибір, свободу прийняття рішення. Наведемо такий приклад. При замірах електроенцефалографії (ЕЕГ) з'ясувалося, що людський мозок може функціонувати в різних станах: «альфа-стадії» – пов'язаної зі станом денної сонливості, трансу (в цьому стані рівень критичного мислення різко знижується, що створює сприятливі умови для навіювання); «бета-стадії», тобто стадії нормального (безсонного) стану свідомості, що адекватно реагує на стимули зовнішнього світу; «REM-стадії», тобто сну, що супроводжується швидким рухом очей; «тета-стадії» і «дельта-стадії» – стану, який приходить тільки під час глибокого сну й у стані анестезії. Отже, коли людина, знаходиться у своїй квартирі, в звичному, затишному і безпечному оточенні, переглядає телепередачу (або слухає радіо), вона схильна впадати в «альфа-стан», навіть не усвідомлюючи цього. У цій ситуації свідомість буквально загіпнотизована передачею, яку просто не під силу вимкнути. Рівень критичного мислення індивіда різко знижується, тобто людина не аналізує отриману інформацію так, як вона це звичайно робить у безпосередньому міжособистісному спілкуванні. Крім того, сучасна наука пропонує широкий спектр засобів керування поведінкою, думками, відчуттями людини або групи людей за допомогою підпорогових (неусвідомлюваних) впливів. Підпорогові аудіо- й відеосигнали (наприклад, ефект 25-го кадру Фішера, технологія мікшування звукового ряду з накладанням сугестивної інформації і под.), глибоко упроваджуючись у підсвідомість, непомітно орієнтують мислення й поведінку людини в заданому векторі.

 У мозок сучасної людини імплантують все більше важелів психічного впливу, починаючи від неусвідомлюваної акустичної й зорової інформації й закінчуючи застосуванням електромагнітних випромінювань для модифікації поведінки людини [11,с. 52]. У зв'язку з цим, часто важко відрізнити свої власні думки від тих, що були непомітно упроваджені, нав'язані. Людина в таких ситуаціях дійсно може втратити орієнтацію, здібність до адекватного мислення і вільного вибору.

Особливою рисою маніпулятивного впливу на свідомість людини є її прихований характер. Об'єкту неявного впливу дуже складно протистояти «атакуванню» подібного роду, оскільки його поведінка, думки й наміри програмуються ззовні, що істотно обмежує його свободу вибору.
   Таким чином, маніпулювання може мати місце лише в тому випадку, якщо об'єкт впливу з самого початку має видимість свободи вибору, можливість здійснення альтернативної дії. У протилежному випадку нам довелося б говорити про силовий, директивний уплив (наказ, примушування). Як зауважив Р. Шиллер, «для досягнення успіху маніпуляція повинна залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантований, коли той, ким маніпулюють, вірить, що все відбувається природно й неминуче ... для маніпуляції потрібна фальшива дійсність, в якій її присутність не буде відчуватися» [28, с. 47]. Його підтримує Дж. Гелбрейт, американський філософ і економіст, зауваживши, що «для ефективного управління людьми їх слід переконати в тому, що вони незалежні» [26, с. 266]. Саме ця суперечлива особливість – видимість свободи рішення, волі, думки, поведінки індивіда при їх прихованій і жорсткій зумовленості чужими йому метою, інтересами – складає специфічну суть маніпуляції у ЗМІ. Прихований вплив можна ототожнити з духовним пануванням над особистістю, яке не відчувається або сприймається як прояв власної волі, інтересів, бажань, як акт самостійності й свободи.

Таким чином, щоб ефективно використовувати, примушувати, володарювати над масами, шляхом навіювання створюється ілюзія, видимість свободи і самостійності, активно використовуючи ЗМІ для маніпуляції.

 

1.3.Особливості сугестивного впливу ЗМІ на  формування «Я-образу» у підлітковому віці

Психологи звертають особливу увагу на те, що підлітковий вік є найбільш критичним з точки зору сугестивності. Особливості підліткового  періоду, що обумовлюють цей процес, а також специфіку розвитку підлітків розглядають у своїх роботах Г.С. Абрамова, І.К. Безменова , В.В. Зіньківський , Е.А. Личко, B.C. Мухіна та інші. Сугестивність — здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб, ступінь сприйнятливості до впливу, є індивідуальною рисою особистості, залежить від ряду характерологічних особливостей (наприклад, в істеричних осіб він вище, чим у психастеніків), від віку (сугестивність вища в дітей та підлітків), деяких хворобливих станів (підвищена сугестивність типова для алкоголіків). Вона залежить від психологічного стану особистості в той або інший момент, її емоційності, ступеня втоми й т.п. Значною мірою сугестивність взаємозалежна з конформністю, тобто з тенденцією підкоряти свою поведінку впливу інших людей («груповий тиск» більше обумовлений факторами соціальними) [15, с.138].

В підлітковий період відбувається надзвичайно інтенсивне засвоєння дитиною етичних правил, норм і принципів, формування пов'язаних з ними моральних звичок, поведінки і моральних якостей особистості. Моральні якості виступають одним з істотних внутрішніх механізмів, що лежать в основі морального вибору і саморегуляції поведінки, визначають рівень соціальної активності та зрілості людини, а також її моральну культуру, вважає Н. Жигайло. Особистісний розвиток пов’язується з компетентністю у власному образі «Я», в основі якого – здатність приймати оптимальні рішення стосовно себе на основі глибокого самопізнання, переживання інтегрованості. Глибинне пізнання сутності свого «Я» – процес творчий, його результатом є соціальна і психологічна зрілість, відповідальність, здатність продуктивно вирішувати проблеми.

 Структура «Я-образу»  включає такі компоненти: когнітивний – уявлення про себе, образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості тощо; емоційно-ціннісний (самооцінка) – афективна оцінка уявлень про себе – самоповага, себелюбність, самоприниження; поведінковий – потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть викликатися «Я-образом» і самооцінкою. Їх спрямованість і ступінь виразності є значимим показником успішного становлення «Я-образу».

Факторами, що впливають на формування тих чи інших особливостей «Я-образу» підлітка, є соціально-економічна ситуація буття, вікові і статеві особливості особистості та культура, в якій розвивається людина, а її формують, в свою чергу, засоби масової інформації.

За даними Д. Фельдштейна, в позиції «Я» зростаючої особистості акумулюється ступінь оволодіння соціальним досвідом відносно суспільства. Вчений виокремив два типи соціальних позицій: «Я в суспільстві» та «Я і суспільство». Перша позиція ставить акцент на собі, відображаючи прагнення підростаючої особистості осягнути власний «Я-образ»; друга стосується усвідомлення себе як суб’єкта суспільних стосунків.

Подібний підхід розглядається і в працях Р. Бернса. Вчений розрізняє у підлітків позитивну і негативну «Я-концепцію». Перша характеризується такими ознаками прояву, як «утвердження в імпонуванні іншим людям, здатності до тієї чи іншої діяльності та наявності почуття власної значимості» [2, с. 63]. Друга, навпаки, проявляється у «почутті відкинутості, звичці бути залежним від соціального оточення та конфліктах з батьками»  [2, с. 64]. При цьому, на думку Р. Бернса, «Я-образу» підлітка властива висока «пластичність», іншими словами – здатність до кардинальних змін залежно від набутого досвіду.

Оскільки «Я» – це відображення самого себе, погляд зсередини, то у кожної особистості формується власний «Я-образ». А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Бернс вважають пріоритетом самої особистості вибір дій і вчинків, самовизначення і формування себе. Вони зосереджують увагу на усвідомленні і розвиткові внутрішніх сил особистості, її емоціях, відносинах, переконаннях, цінностях, сприйняттях і проблемах. Ставлення до світу і оточуючих, здатність приймати самостійні рішення, чинити вільні і відповідальні дії визначаються характером уявлень індивіда про себе.

Розкриваючи механізм взаємодії «внутрішнього» і «зовнішнього», Л. Виготський показує, що індивід формує внутрішній світ шляхом засвоєння, інтеріоризації історично сформованих форм і видів соціальної діяльності і, у свою чергу, екстеріоризує свої психічні процеси. При цьому будь-яка інформація не переходить прямо в реальність психічну, а співвідноситься з соціальним значенням та особистісним смислом. Отже, «соціальне» й «індивідуальне», які можуть здатися протилежностями, виявляються пов’язаними одне з одним генетично і функціонально [4, с. 63].

Основна функція «Я-образу» полягає в тому, щоб не просто дати індивідові відповідні відомості про себе, а допомогти виробляти ефективні життєві орієнтації, у тому числі й орієнтації в соціальному середовищі, а ЗМІ, як основний канал впливу на підлітків, якому повністю довіряють, закріплює споживчі установки, формує у підлітків помилкові цінності і нездатність до самостійного прийняття рішень, що тим самим ускладнює інтеграційну поведінку молодого покоління [20, с.543].

Серед методів психологічного впливу ЗМІ на підлітків  найбільший вплив мають наступні: психологічне зараження (внаслідок впливу на емоційну сферу особистості); наслідування (привласнення дитиною різних моделей поведінки, поглядів, світогляду дорослих); навіювання (висока піддатливість  підлітків, зважаючи  на несформованість цілісності особистості). При цьому з точки зору психологічного захисту підлітки у порівнянні з дорослими ще не в змозі протистояти впливу.

В інформаційній політиці вітчизняних ЗМІ відокремлюють три небезпечних напрямки, здатних відгукнутися згубними наслідками для підлітків. Перший - пов'язаний з послідовною взірцевою переорієнтацією особистості молодої людини з традиційного позитивного героя на суперособистість іноземного зразка [22, с.248]. Як приклад для наслідування пропонується той, кому для досягнення силової переваги над іншими людьми «докори совісті» і почуття жалю тільки перешкода. Засилля на телеекранах і книжкових прилавках гірших зразків чужої масової культури руйнує відпрацьовані століттями менш небезпечні вітчизняні стереотипи поведінки, нав'язує суспільству норми та принципи моралі, заснованої на культі насильства, жорстокості, бездуховності, егоїзму.

До другого напрямку належать загрози, пов'язані з дестабілізацією соціальної наступності поколінь [22, с.250]. Відчуження суспільства від позитивного історичного досвіду є зараз однією з небезпечних особливостей побудови інформаційних потоків в українських ЗМІ.

Третій напрямок, що фактично є наслідком перших двох, пов'язаний з розширенням масштабів девіантного поводження молодих людей. У результаті пропонованих інформаційних впливів суспільство все частіше зіштовхується з такими явищами серед молоді, як ослаблення здатності до самоконтролю за своєю поведінкою, активізацією ірраціональної сфери свідомості, посилення садомазохистських схильностей. Дані соціологічних досліджень підтверджують наявність кореляційних зв'язків між названими явищами та зростанням інтенсивності інформаційних потоків відповідного змісту в ЗМІ [22, с.255]. Існує прямий зв'язок між злочинністю на екрані телебачення та вулиці.

На думку фахівців, зміст того, що молодь отримує у ЗМІ, є одним з найбільш травмуючих факторів телевізійного впливу на її психічний та фізичний стан. Головним чином, це належить до насильства, яке надмірно демонструє телебачення. Постійний перегляд сцен насильства притупляє чутливість до агресії, зменшує значимість внутрішніх факторів, які її стримують, збільшує фактичні прояви агресивності в поводженні, формує невірний образ соціальної реальності, що може стати основою подібних дій [23, с.138].

В умовах інформаційної цивілізації ЗМІ мають величезні можливості для маніпулювання, вони вже сьогодні здатні домагатися від людей потрібного світосприйняття, закладати необхідні стереотипи поведінки, програмувати їхні бажання, формувати реальну однодумність у країні й світі.

 Отже, основна функція «Я-образу» полягає в тому, щоб не просто дати індивідові відповідні відомості про себе, а допомогти виробляти ефективні життєві орієнтації, у тому числі й орієнтації в соціальному середовищі, а ЗМІ, як основний канал впливу на підлітків, якому повністю довіряють, закріплює споживчі установки, формує у підлітків помилкові цінності і нездатність до самостійного прийняття рішень, що тим самим ускладнює інтеграційну поведінку молодого покоління. Більшість  підлітків сприймають світ та самого себе, готові висновки про ті чи інші події у світі через призму ЗМІ. Виходить, що підліток повинен приймати кут зору ЗМІ, адже у нього немає інших аргументів, щоб посперечатися. Тим часом ЗМІ, розуміючи свою владу, в кожне своє повідомлення вкладають певний прихований сугестивний вплив, який діє на формування «Я-образу» у підлітковому віці.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.                                                                                                          ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУГЕСТИВНОГО ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ НА ФОРМУВАННЯ «Я-ОБРАЗУ» У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

 

2.1. Методи та процедура дослідження

Основними методами дослідження при вивченні дослідження сугестивного впливу ЗМІ на формування «Я-образу» у підлітковому віці є спостереження і експеримент. Спостереження є систематичним дослідженням проявів психіки людини у певних умовах. Його особливістю є те, що безпосередньо можна бачити і фіксувати тільки ті факти, що відносяться до зовнішньої поведінки. При експерименті умови створюються спеціально, перед досліджуваним ставляться задачі, по тому як вони вирішуються, можна робити висновки про особливості психічних процесів та явищ. При підборі емпіричних методів для розв’язання мети нашого дослідженнями ми керувались вимогою об’єктивності методів, всебічності дослідження та зіставлення результатів [28, с.68].

Принцип об’єктивності психологічного дослідження вимагає, щоб будь-які психічні явища розглядалися у єдності з тими зовнішніми причинами і внутрішніми умовами, у яких вони виникають, вимагає  незалежності отримання та інтерпретації психодіагностичних даних від експериментатора, його установок та суб’єктивних уподобань [28, с.68].

Аналіз методичних засад дослідження сугестивного впливу ЗМІ на формування «Я-образу» у підлітковому віці показав, що у процесі такої діагностики можна застосовувати такі методи як спостереження, порівняння, анкетування, щоб відповідно до результатів зробити порівняльний аналіз отриманих даних.

З метою перевірки гіпотези про те, що вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці залежить від рівня сугестивності було проведено емпіричне дослідження. У ньому взяли участь учні Бреусівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, загальна кількість досліджуваних 30 чоловік різної статі, 14-15 років. 

Дане дослідження проводилось у два етапи. На першому етапі  нами був розроблений план дослідження, узагальнена та опрацьована психологічна і педагогічна література з проблеми, а також  зроблено підбір діагностичних методик.

На другому етапі було проведене емпіричне дослідження, що передбачає діагностування учнів підліткового віку та порівняльний аналіз отриманих даних.

Нами використані методики дослідження рівня сугестивності (за О.П. Єлісєєвим) та анкетування «Вплив ЗМІ на підлітків» в основу якого була покладена анкета, розроблена Інститутом соціальної і політичної психології АПН України.

Аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження про взаємозв'язок рівня сугестивності та впливу ЗМІ на формування «Я-образу» у підлітковому віці розглядається у наступному підрозділі.

 

2.2. Результати емпіричного дослідження

 При вивченні залежності впливу ЗМІ на формування образу «Я» у підлітковому віці  від рівня сугестивності ми вивчили рівень сугестивності у дітей підліткового віку. Розглянемо результати, отримані за допомогою методики  «Дослідження сугестивності»  (за О.П.Єлісєєвим ). Вони представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Результати методики «Дослідження сугестивності» (за О.П.Єлісєєвим)

Рівень сугестивності	Кількість учнів	Відсотки
Знижений	13	43%
Середній	17	57%
Підвищений	0	0%

Отже, знижений рівень сугестивності мають 43% учнів, середній рівень сугестивності – 57%, підвищеного рівня сугестивності немає. Сугестивність — це здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб, а ступінь сприйнятливості до впливу є індивідуальною рисою особистості, залежить від ряду характерологічних особливостей, віку та деяких хворобливих станів (для алкоголіків). За результатами діагностики ми виявили, що у підлітків переважає середній рівень сугестивності .

Для наочності отримані результати подано у гістограмі (рис 1.).

Рис.1. Показники рівня сугестивності (у%)

Щоб визначити вплив ЗМІ на підлітків ми провели анкетування. Отримані дані зведені в таблицях 2, 3, 4.

Таблиця 2.

Анкетування «Вплив ЗМІ на підлітків» (за анкетою, розробленою Інститутом соціальної і політичної психології АПН України)

Критерії	Кількість учнів	Відсотки
Телебачення	8	27
Інтернет	22	73
Довіряють	12	40
Не довіряють	18	60
Чи маєте улюблених кіно- теле- героїв?	30	100
Хочуть бути схожими на цих героїв	25	83
Не хочуть бути схожими	5	17

 

Таблиця 3.

Анкетування «Вплив ЗМІ на підлітків» (за анкетою, розробленою Інститутом соціальної і політичної психології АПН України)

Критерії	Кількість годин в середньому за добу
Скільки часу перебуваю за телевізором	2,4
Скільки часу перебуваю в мережі Інтернет	6,5

Отже, за результатами анкетування 20% учнів надає перевагу телебаченню, 73% - Інтернету. З них 40% довіряють засобам ЗМІ, а у 60% вони викликають недовіру. Усі діти мають улюблених кіно- та теле- героїв і 83% мріють бути на них схожими і, відповідно, формують свій образ «Я» подібний до цих героїв. За даними анкети в середньому за добу перед екраном телевізора підлітки перебувають 2,4 години, а в мережі Інтернет – 6,5 години на добу. Як наслідок – перебування в медіа просторі, який не контролюється батьками несе більший вплив персонажів з Інтернету аніж з телебачення. Для наочності отримані результати подано у гістограмах (рис. 2, рис. 3.)

Рис.2. Показники впливу ЗМІ на підлітків (у %)

 

Рис. 3. Показники часу перегляду телевізора та перебування в Інтернеті (у год)

При дослідженні перенесення образу «Я»  персонажа на власний образ «Я» в підлітка ми виявили, що 83% підліткам подобаються позитивні герої, 17 %-негативні. З них 26 % подобається манера поведінки медіаперсонажів, 46% - їх ставлення до друзів і 23% - зовнішній вигляд улюблених героїв. Поводяться в житті так, як улюблені персонажі 60% підлітків, ні - 20%, а 20% копіюють поведінку улюблених героїв лише інколи. Дані зведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Анкетування «Вплив ЗМІ на підлітків» (за анкетою, розробленою Інститутом соціальної і політичної психології АПН України)

Критерій	Так (%)	Ні(%)	Інколи(%)
1.Які персонажі подобаються А)позитивні Б)негативні 2. Що більше подобається А) манери поведінки Б)ставлення до друзів В)зовнішній вигляд 3. Чи поводитеся в житті так, як улюблений персонаж	83 17   26 46 23 60	20	20

 

Для наочності дані подано в гістограмі (рис. 4).

Рис. 4. Перенесення образу «Я»  персонажа на власний образ «Я» (у %)

Результати дослідження співставлені за показниками рівня сугестивності та впливу ЗМІ на підлітків.

На основі проведеного дослідження ми можемо визначити чи залежить вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці  від рівня сугестивності. Для наочності подамо дані у вигляді гістограми (рис.5).

  

Рис.5 Залежність впливу ЗМІ від рівня сугестивності (у %)

        З гістограми видно, що підлітки із зниженим рівнем сугестивності надають перевагу Інтернету як засобу масової інформації(43%), переважна їх більшість не довіряють інформації(33%), і, хоч мають улюблених телегероїв(43%), та не всі хочуть бути на них схожими(17%). Підлітки із середнім рівнем сугестивності теж віддають перевагу мережі Інтернет(40%), але більшість довіряє отриманій інформації(30%), вони всі мають улюблених кіно- і теле- героїв(56%) та всі хочуть стати на них схожими(56%). Дані середньої кількості часу перебування за телевізором та в Інтернеті за добу подано в гістограмі (рис.6).

Рис.6. Середня кількість часу перебування за телевізором та в Інтернеті за добу в залежності від рівня сугестивності (у год.)

Із гістограми видно, що підлітки із середнім рівнем сугестивності більше часу перебувають в Інтернеті, аніж із зниженим рівнем, а телевізор переглядають майже однакову кількість часу.

Оскільки «Я» – це відображення самого себе, погляд зсередини, то у кожної особистості формується власний «Я-образ». Структура «Я-образу»  включає такі компоненти: когнітивний – уявлення про себе, образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості тощо; емоційно-ціннісний (самооцінка) – афективна оцінка уявлень про себе – самоповага, себелюбність, самоприниження; поведінковий – потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть викликатися «Я-образом» і самооцінкою. Їх спрямованість і ступінь виразності є значимим показником успішного становлення «Я-образу».

Факторами, що впливають на формування тих чи інших особливостей «Я-образу» підлітка, є соціально-економічна ситуація буття, вікові і статеві особливості особистості та культура, в якій розвивається людина, а її формують, в свою чергу, засоби масової інформації.

Дані дослідження про сугестивний вплив ЗМІ на перенесення образу «Я» персонажа на власний образ «Я» підлітка подано в гістограмі (рис. 7). З неї видно, що із зниженим рівнем сугестивності 43% підлітків обирають позитивних героїв, а із середнім - 33%. Крім цього, негативних героїв обирають 23% середнього рівня сугестивності, на противагу їм із зниженим рівнем сугестивності негативних героїв не обирають.  В кіно- та телегероях більше подобається манера поведінки у підлітків із зниженим рівнем сугестивності, ставлення до друзів та зовнішній вигляд – у підлітків із середнім рівнем сугестивності.  У переважній більшості в реальному житті підлітки із середнім рівнем сугестивності поводяться так само як улюблені медіаперсонажі. Якщо ж підлітки аналізують та оцінюють зовнішність і манеру поведінки побачених в мережі та на телебаченні героїв, то розуміють їх несправжність, не прагнуть бути на них схожими і сприймають їх як засіб впливу.

Рис. 7. Перенесення образу «Я»  персонажа на власний образ «Я» в залежності від рівня сугестивності (у %)

Таким чином, отримані результати підтверджують висунуту нами гіпотезу про те, що вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці залежить від рівня сугестивності. Чим вище рівень сугестивності, тим більше часу вони проводять в Інтернеті, довіряють ЗМІ, мріють стати схожими на своїх улюблених кіно- і телегероїв та поводяться в реальному житті так, як медіа персонажі, власне, формуючи свій «Я-образ» під впливом засобів масової інформації. Тому ми можемо говорити про негативний сугестивний вплив ЗМІ. Критичне сприйняття побачених в мережі та на телебаченні героїв не викликає бажання бути на них схожими і  підлітки сприймають їх образи як механізм маніпуляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У результаті теоретичного та емпіричного досліджень за темою «Сугестивний вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці» при вирішенні поставлених завдань ми прийшли до наступних висновків:

1.Сучасні засоби масової інформації (ЗМІ) повністю контролюють розповсюдження інформації, яка визначає наші уявлення, установки, а зрештою і нашу поведінку.

Серед методів психологічного впливу ЗМІ на підлітків  найбільший вплив мають наступні: психологічне зараження (внаслідок впливу на емоційну сферу особистості); наслідування (привласнення підлітком різних моделей поведінки, поглядів, світогляду дорослих); сугестія або навіювання (висока піддатливість  підлітків, зважаючи  на несформованість цілісності особистості). Сугестивність — здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб, ступінь сприйнятливості до впливу, є індивідуальною рисою особистості, залежить від ряду характерологічних особливостей (наприклад, в істеричних осіб він вище, ніж у психастеніків), від віку (сугестивність вища в дітей та підлітків), деяких хворобливих станів (підвищена сугестивність типова для алкоголіків). Вона залежить від психологічного стану особистості в той або інший момент, її емоційності, ступеня втоми.

Основна функція «Я-образу» полягає в тому, щоб не просто дати індивідові відповідні відомості про себе, а допомогти виробляти ефективні життєві орієнтації, у тому числі й орієнтації в соціальному середовищі, а ЗМІ, як основний канал впливу на підлітків, якому повністю довіряють, закріплює споживчі установки, формує у підлітків помилкові цінності і нездатність до самостійного прийняття рішень, що тим самим ускладнює інтеграційну поведінку молодого покоління. Більшість  підлітків сприймають світ та самого себе, готові висновки про ті чи інші події у світі через призму ЗМІ. Підліток повинен приймати кут зору ЗМІ, адже у нього немає інших аргументів, щоб посперечатися. Тим часом ЗМІ, розуміючи свою владу, в кожне своє повідомлення вкладають певний прихований сугестивний вплив, який діє на формування «Я-образу» у підлітковому віці .

2. Аналіз методичних засад дослідження залежності впливу засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці  від рівня сугестивності показав, що у процесі  діагностики можна застосовувати такі методи як спостереження, порівняння, анкетування, щоб відповідно до отриманих результатів зробити порівняльний аналіз отриманих даних.

Отримані результати підтверджують висунуту нами гіпотезу про те, що вплив засобів масової інформації на формування образу «Я» у підлітковому віці залежить від рівня сугестивності.  Оскільки «Я» – це відображення самого себе, погляд зсередини, то у кожної особистості формується власний «Я-образ». Структура «Я-образу»  включає такі компоненти: когнітивний – уявлення про себе, образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості тощо; емоційно-ціннісний (самооцінка) – афективна оцінка уявлень про себе – самоповага, себелюбність, самоприниження; поведінковий – потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть викликатися «Я-образом» і самооцінкою. Їх спрямованість і ступінь виразності є значимим показником успішного становлення «Я-образу» .

Факторами, що впливають на формування тих чи інших особливостей «Я-образу» підлітка, є соціально-економічна ситуація буття, вікові і статеві особливості особистості та культура, в якій розвивається людина, а її формують, в свою чергу, засоби масової інформації.

Чим вищий рівень сугестивності підлітків, тим більше часу вони проводять в Інтернеті, довіряють ЗМІ, мріють стати схожими на своїх улюблених кіно- і телегероїв та поводяться в реальному житті так, як медіа персонажі, власне, формуючи свій «Я-образ» під впливом засобів масової інформації. Тому ми можемо говорити про негативний сугестивний вплив ЗМІ. Критичне сприйняття побачених в мережі та на телебаченні героїв не викликає бажання бути на них схожими і  підлітки сприймають їх образи як механізм маніпуляції.

В перспективі ми плануємо поглибити дослідження з даної теми щодо визначення домінуючого каналу інформації (соціальні мережі, YouTube, фільми, реаліті-шоу) який здійснює вплив на підлітків.

Отримані результати емпіричного дослідження рівня сугестивності та особливостей впливу ЗМІ на формування образу «Я» у підлітковому віці можуть бути використані при плануванні корекційно-розвивальної роботи шкільного психолога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие. / Г.С. Абрамова - 2-е изд. - М, 1999. - 320 с.
2.     Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности  / В.Г. Алексеева // Психологический журнал. 1984. - №5. - С. 63-70.
3.     Архангельский JI.M. Ценностные ориентации и нравственное развитие личности  / JI.M. Архангельский М.: Мысль,1982. - 54 с.
4.     Асеев В.Г. Мотивація поведения и формирования личности / В.Г.Асеев - М.: Мысль, 1976. – 546с.
5.     Боришевський М.И. Психологические особенности самосознания подростка / Под ред. М.И. Боришевского. - К.:Вища школа, 1980. – 167с.
6.     Грачев Г.В. Манипулирование личностью: Организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия  / Г.В. Грачев, И.К. Мельник. -  М.: ИФ РАН, 1990. - 235 с.
7.     Гребенкин Ю.Ю. Психотехнологии в рекламе / Ю.Ю. Гребенкин - Новосибирск: ИД «Риф-плюс», 2000. - 214 с.
8.     Доценко E.JI. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. Текст / Е.Л. Доценко - М.: Че Ро, МГУ, 1997. - 344 с.
9.     Дэвис Д.Д. Исследования в рекламной деятельности: теория и практика / Д.Д. Дэвис - М.: Вильяме, 2003. - 858 с.
10.  Зазыкин В.Г. Психология в рекламе  / В.Г. Зазыкин - М.: Дата Стром, 1992. - 64 с.
11. Крайг Г. Психология развития / Грейс Крайг  - СПб.: Питер, 2000. — 824 с.
12. Кара-Мурза С.Г. Манипуляции сознанием [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kara-murza.ru/books/manipul/manipulcon tent.htm
13. Краско Т.И. Психология рекламы  / Т.И. Краско - Харьков: Студцентр, 2004. 212 с.
14.  Кривцова С.  Какие же они, современные подростки? [Електронний ресурс].- Режим доступу:  http://www.altruism.ru/sengine.egi/5/7/8/1/6 .
15.  Крылов  A.A. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / A.A. Крылов, С.А. Маничев. СПб.: Питер, 2000. - 560с.
16.  Крылов  И.В. Теория и практика рекламы в России.: Учебно-методическое пособие / И.В. Крылов - М.: Центр, 1996. - 184 с.
17. Леонтьев А.Д. Ценности и ценностные представления / А.Д. Леонтьев - М.: Смысл, 1999. - 486 с.
18.  Личко Е.А. Эти трудные подростки  / Е.А. Личко. -  Л.: Лениздат, 1983.-174 с.
19. Липкина А.И. Самооценка школьника // Педагогика и психология. / Липкина А.И. - М.: Знание - № 12. – С.64-68.
20. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф.Райс  – СПб.: Питер, 2000. – 870c.
21. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: проблемы становления личности / Х. Ремшмидт  - М., 1994. – 140 с.
22. Реан А.А. Психология подростка. Полное руководство / Под редакцией А.А. Реана – СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2003. – 432 с.
23. Рогов Е.И. Система работы психолога с детьми разного возраста. В 2 кн. - 2-е изд., перераб. и доп. /  Е.И. Рогов - М., 1998. – 384 с.
24. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. — К.: Просвіта, 2003. - 416 с.
25. Федоришин О.Б. Психологічні закономірності функціонування оцінного  ставлення особистості до себе // Психологія. / Федоришин О.Б.  – К., 1991. – Випуск №36. – С.3-9.
26.  Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 448 с.
27.  Хмелев Е. Исследование ценностных ориентаций учащихся средних и старших классов / Е. Хмелев // Воспитание школьников. - 2001. - №8. - С. 10-13.
28. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием / Пер. с англ.; Науч. ред. Я.Н.Засурский. / Г. Шиллер. М.: Мысль, 1980.-326 с.

ДОДАТКИ

Додаток А. Тексти використаних психодіагностик

А1. Методика дослідження рівня сугестивності (за О.П.Єлісєєвим )

Інструкція до тесту

Проставте, будь ласка, по вертикалі одна під одною п'ять цифр - 1, 2, 3, 4 і 5 - ними позначаються номери завдань, які слід виконати дуже швидко, так, що не буде спеціального часу проставити ці номери, не буде достатнього часу і для обдумування відповідей, - важливо тільки встигнути хоч би позначити проти номерів завдань те перше, що прийшло в голову, коли це завдання прочитується.

Повторення завдань не буде; якщо ви не встигаєте зрозуміти їх сенс або не встигаєте відповісти на чергове завдання, про нього не слід перепитувати, а необхідно постаратися виконати наступне. Сигналом, що означає кінець завдання і пропонує його терміново виконати, являється слово «Пора!» Слідом за цим словом негайно диктується наступне завдання. Зосередьтеся на сприйнятті голосу психолога. Отже, увага!

1. Напишіть прізвище будь-якого письменника, наприклад «Гоголь»; 

2. Напишіть будь-яку коротку фразу, наприклад «літо настало» (варіанти);

3. Напишіть назву будь-якого предмета, наприклад «стіл»;

взагалі будь-якого предмета. Пора!

4. Зобразіть будь-який предмет, наприклад «трикутник»; взагалі будь-який 

5. Напишіть будь-яке число, наприклад «9»; взагалі будь-яке число.Пора!
   Обробка та інтерпретація результатів тесту:

•                 Якщо при виконанні завдання відтворюється саме той приклад, 

який  пропонується, ставиться 4 бали.

•                 Якщо відповідь досить близька за змістом до прикладу - ставиться 3 бали.
•                 Швидше далека, ніж близька за змістом відповідь оцінюється в 2 бали;
•                 Абсолютно не пов'язана із прикладом відповідь - 1 бал.
  Далі підраховується загальна сума отриманих балів і результат множиться на три. Отримані оцінки навіюваності пов'язані з характером активності людини. 

При цьому можуть бути виділені наступні діапазони:
-15 - 30 балів -- знижена навіюваність;
-31 - 45 балів - середня навіюваність;
- 46 і більше балів - підвищена навіюваність.

 

 А2.  Анкета «Вплив ЗМІ на підлітків» (модифікована анкета Інститута соціальної і політичної психології АПН України)

1. Яким засобам масової інформації ви надаєте перевагу?

•                 Інтернету
•                 Телебаченню
•                 Пресі
•                 Радіо

2. Скільки часу за добу ви проводите за телевізо­ром?

3. Скільки часу за добу перебуваєте в Інтернеті?

4. Чи довіряєте  інформації, що надходить зі ЗМІ?

5. Чи маєте улюблених кіно- теле- героїв?

6. Чи хотіли бути на них схожими?

7. Які персонажі більше подобаються ?

А) позитивні

Б) негативні

2.Що більше подобається?

А) манери поведінки

Б) ставлення до друзів

В) зовнішній вигляд

3. Чи поводитеся ви в житті так, як улюблений персонаж ?

А) так

Б) ні

В) інколи.

 

Додаток Б. Первинні дані по психодіагностичних методиках

 Б.1. Первинні дані по методиці «Дослідження сугестивності»  (за О.П.Єлісєєвим ).

Рівень сугестивності	Кількість учнів
Знижений	13
Середній	17
Підвищений	0

 

 Б.2. Первинні дані по анкетуванню «Вплив ЗМІ на підлітків» (модифікована анкета Інститута соціальної і політичної психології АПН України)

Критерій	Кількість учнів
Телебачення	8
Інтернет	22
Довіряють	12
Не довіряють	18
Чи маєте улюблених кіно- теле- героїв	30
Хочуть бути схожими на цих героїв	25
Не хочуть бути схожими	5

 

 

Критерій	Кількість годин в середньому за добу
Перегляд телебачення	2,4
Перебування в мережі Інтернет	6,5

 

 

 

 

Критерій	Так	Ні	Інколи
1.Які персонажі подобаються А)позитивні Б)негативні 2. Що більше подобається А) манери поведінки Б)ставлення до друзів В)зовнішній вигляд 3. Чи поводитеся в житті так, як улюблений персонаж	23 7   9 14 7 18	6	6