Виховний захід "УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА"

Про матеріал

РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Перегляд файлу

                                                                                                        РОЗРОБКА

                                                                                                       вчителя початкових класів

Ковальчук Галини Іванівни

                                                                                                 Яготинського ліцею №2

 

Виховний захід

УКРАЇНСЬКА    ПИСАНКА

 

 

Мета                 Розширити знання дітей про Великодні свята. писанку.

                          Ознайомити з символікою яку несуть у собі писанки.

                          Виховувати повагу до звичаїв свого народу.

Обладнання:  крашанки, писанки, вишиті рушники, вишита скатертина,    

                          українські віночки, гілочки верби;

                          приладдя для виготовлення писанки-витинанки.

 

Хід заходу

 

     Зал прикрашений рушниками , українськими віночками, гілочками верби,  на столі вишита скатертина на ній миски з крашанками та писанками

 

Діти у вишиванках співають уривок з української народної пісні « Ой минула вже зима»

                                                Ой минула вже зима,

     Снігу – льоду вже нема.

                                                Ой нема, ой нема,

   Снігу – льоду вже нема

 

 Всі веснянку співаймо,

    Весну – красну вітаймо.

                                                Вітаймо, вітаймо,

 Весну красну вітаймо!

 

Учениця               Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                              Зустріти вас раді з любов’ю і миром.

 

Учень                    І на знак  поваги  хліб  візьміть із сіллю,

                               Щоб жилось вам добре, щоб жилось у мирі.

 

Слово вчителя      Разом з приходом весни на нашій українській землі   

                               починається цикл народних весняних свят, пов’язаних

                               зі стародавніми звичаями, віруванням людей.

                               І найважливішим серед них – свято Великодня.

                              

Учень                    Радісний надходить день,

                               Дзвонять дзвони: день - дзелень,

                               Понад міста, понад села

                              Лине вісточка весела.

        

Учениця               Ясне сонце над селом,

                                Наче писанка, зійшло –

                              Вибігайте з хати, діти!

                              Як сьогодні не радіти.

        

Учень                    Вийдем - вийдем на горбок,

                               Заспіваєм гаївок,

                               Що весна вже воскресла,

                               Нам Великдень принесла.

 

Діти виконують українську народну пісню « Щебетала пташечка»

                                Щебетала пташечка під віконечком,

                                Сподівалась пташечка весни з сонечком.

                                Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

                                Як легенька хмаронька в небі ясная.

                                Вбери степи травами, вквітчай ніжними,

                                Потоки купавами білосніжними.

                                Осип луки перлами, вкропи росами,

                                Розлийся джерелами стоголосими.

                                Щебетала пташечка під віконечком,

                                Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Слово вчителя     

Птахи  - провісники весни, тепла , відродження природи.

Знесені птахами яйця несуть у собі продовження життя.

Сьогодні наше свято приурочене маленькому диву , яке обов’язково присутнє на Великодніх святах – писанці, мистецькому твору, оберегові,

кожен  малюнок  якого несе в собі молитву, побажання.

 

Інсценізація казочки

                                    КАЗОЧКА ПРО ПИСАНКУ

Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір’ї  гуляла, діток своїх забавляла.

- Мамо, он яєчко по стежині котиться, -  сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колір?

- Біле, як сніг, - сказала квочка.

- А сніг який? - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили.

- Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яєчко до своєї  хати й ну його фарбувати.

Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.

Курчатка у веселочки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком - покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала,  на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний як писаночка, садочок увесь. І сказала Наталочка:

-         Христос Воскрес!                                             (А.М’ястківський)

 

                                      Котилася писаночка

                                      Згори на долину,

                                      Прикотилась простісінько

                                      До нас на гостину.

                                      А за нею йде Великдень.

                                      Несе білу паску,

                                      Дзвонить в дзвони, розсипає

                                      Радощі і ласку

                                                      ( Р.Завадович)

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене -
Мабуть, кращої й нема.
Мамa тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п’ять яєць, -
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

(К. Перелісна)

 

                                    

 Учень

  Святкові яєчка розписуються по-різному , по-різному вони й     називаються.

  Писанки розписуються за допомогою воску і фарби

. Крашанки - фарбують природними барвниками в один  колір.    

 

Учениця

   Мальованки - розмальовують пензликом. Найчастіше -це дерев'яні яєчка

   Дряпанки чи шкрябанки -  на фарбованому яєчку гострим предметом наносять  візерунок.                    

   Крапанки - на фарбоване в один колір яєчко наносяться крапельки іншим    кольором.

 

 

Учень

А ще є бісерки – оздоблені бісером, вишиванки – яйця вишиті голкою як і рушники чи серветки

Новинка нашого часу – наклеянки , коли яйце оздоблюється наклеюванням прикрас, мережива ,картинок.

 

                                   Українська писанка,

                                   Як дитяча пісенька,

                                   Як бабусина казка,

                                   Як матусина ласка.

                                   Сяду собі скраєчку

                                   І розмалюю яєчко.

                                   Хрестик, зоря, віконце,

                                   І стане вона, мов сонце

                                                        ( А. Камінчук)

Учень

А що означають кольори  на писанці?

Кожний колір фарби для писанки має світ символ.

Червона фарба означає радість життя, любов для молодих, надію на одруження.

Жовта, оранжева присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві – урожай, тепло, приріст покоління.

 

Учениця

Зелена – символізує весну, воскресіння природи, багатство тваринного і рослинного світу.

Чорна – нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі.

Синій - сила і здоров’я, здоровий дух.

Білий -чистота і світлість людської душі.

 

                                   Ой, писанко люба,

                                   Які в тебе взори,

                                   То олені, то півні,

                                   Ялинки та зорі...

                                   Дивуюсь, любуюсь...

                                   Та знати хотіла б,

                                   Що скажуть ті взори?

                                   Скажи мені, мила!

                                   Ялинка зелена

                                   І олень рогатий

                                   Тобі нагадають

                                   Зелені Карпати

                                   А той безконечник

                                   Біжить безконечно,

                                   Бо правда не згине,

                                   А житиме вічно!

 

Учень

  Писанки  завжди були своєрідними оберегами. Створюючи їх майстрині вкладали у них свої побажання. Орнаментів писанок – безліч , всі вони  є певними символами.

Учениця

Серед найважливіших і найстарших писанкових символів було сонце, а найприроднішим його зображенням є коло з променями, закрученими та прямими, чи оздоблене крапками. На писанках усіх районів України можна зустріти восьмираменну зірку, яка також символізувала сонце.

Учениця

Найпопулярнішим  рослинним орнаментом є квітуча рослина у вазоні або дерево, яке символізувало життя. Вишня - символ дівочої краси. На гуцульських писанках часто можна побачити стилізовану галузку смереки - символ вічного життя і юності.

Учень

Виноградовий мотив символізував братерство, доброзичливість. Орнамент з яблучок та слив мав силу принести мудрість та здоров’я.

Учениця

 Серед квітів зображених на писанках були рожі, барвінок, конвалії, соняшник, тюльпани та гвоздики.

 

Учень

Хоч тваринні мотиви не такі популярні на писанках як рослинні, їх все ж таки зустрічаємо особливо на гуцульських виробах з метою надати їхнім власникам найкращі прикмети звірят.

Учень

Досить  популярним мотивом є кінь, який символізує силу і витривалість і олень, що репрезентує довге життя і заможність.

Учениця

 Навіть комахи мають своє місце у українському писанковому мистецтві. Павук - символ наполегливості, терпеливості.  Метелик - радісне, безжурне дитинство. Бджола - чистота душі.

 Учень

 А які ж Великодні свята без розваг і забав молоді та дітей! Після церкви вони збиралися на левадах, вигонах, співали, грали в різні ігри. Чому б і нам не спробувати? Пограємо у гру « Набитки»

Двоє дітей стукаються яйцями з двох боків. У кого крашанка розіб’ється – той  програв.

А ось ще одна гра з яйцем. Діти стають у коло і кожен бере по крашанці Один гравець стає в коло і постукує своїм яйцем по кожній крашанці у руках дітей, поки не трісне чиєсь. Виграє той, в кого яйце залишилось цілим . Під час гри діти промовляють слова:

                                     Стали діти у кільце,

                                     в кожного в руках яйце.

                 Галі  випало на славу розпочати цю забаву,

                                     Дуже милу, престару,

                                     Великодню гарну гру.

               Ходить дівчина кільцем і постукує яйцем...

  Що не стукне, —«трісь» та « ай»—

                                     а в самої ціла – й край...

                 Бач, яке воно міцне! — Галя далі радо йде...

Стук-стук-стук... І раптом - хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

Один за одним діти виходять з гри. Чия писанка вціліла, промовля:

                                             Писанка моя міцна,

                                             Та у грі перемогла.

 

 

 

Вчитель

На завершення давайте і ми долучимося до створення писанки  - виготовимо

писанку-витинанку.

 

 

Інструкція до роботи

 

-  Вирізати з кольорового паперу писанку за шаблоном

- Скласти навпіл

-  Вибрати знаки – символи і домалювати на півформі

-Вирізати витинанку

         -Наклеїти витинанку на кольоровий папір

 

    По закінченню роботи діти оформляють виставку робіт.

 

Христос воскрес!

Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє.

Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,

І лине дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися.

Христос воскрес!

 

 

 

 

Література

 

1.Павлюк С.П. Горинь Г.Й. Кирчіва Р.Ф. Українське народознавство – Львьв: «Фенікс», 1994 – 608с

 

2.Скуратівський В.Т. Берегиня- Київ,1998-278с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

        

.

 

docx
Додано
10 січня
Переглядів
382
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку