Майстер - клас "Подолання освітніх втрат з української мови та літератури для здобувачів освіти НУШ у 5 - 6 класах"

Майстер-клас

«Подолання освітніх втрат з української мови та літератури для здобувачів освіти НУШ у 5-6 класах»

 

 

Мета:

•      ознайомити педагогів з практичними методиками подолання освітніх втрат з української мови та літератури для здобувачів освіти НУШ у 5-6 класах;
•      підвищити фахову компетентність вчителів української мови та літератури щодо методів та прийомів подолання освітніх втрат у 5-6 класах НУШ;
•      ознайомити з дієвими та практичними методами та засобами на уроках української мови та  літератури для подолання освітніх втрат у 5-6 класах НУШ.

 

Завдання майстер-класу:

1. Ознайомити учасників з актуальними проблемами освітніх втрат з української мови та літератури в 5-6 класах НУШ.
2. Надати теоретичні та практичні знання щодо методів та прийомів подолання освітніх втрат.
3. Розробити та вдосконалити методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з української мови та літератури в умовах подолання освітніх втрат.
4. Сприяти обміну досвідом та фаховим ідеям щодо подолання освітніх втрат.

 

Обладнання: відеоматеріали (презентація майстер-класу), аркуші А4, кольорові фломастери, фліпчарт, кольорові стікери.

 

 

Хід зустрічі

І. Організаційна частина.

1. Вправа "Ланцюжок знань". Налаштування на роботу.

Мета: створити атмосферу довіри та співпраці серед учасників майстер-класу, активізувати їхні знання та налаштувати на обговорення основної теми.

Завдання:

1. Знайомство. Кожен учасник отримує аркуш паперу та маркер. На аркуші учасники пишуть своє ім'я та одне слово, яке асоціюється у них з українською мовою або літературою (наприклад, "поезія", "Шевченко", "граматика" тощо).
2. Формування ланцюжка. Всі учасники стають у коло. Ведучий починає ланцюжок, називаючи своє ім'я та слово. Далі наступний учасник називає своє ім'я, слово та повторює слово попереднього учасника. Таким чином, кожен учасник додає своє слово до ланцюжка і повторює всі попередні.

 

3. Обговорення. Після завершення ланцюжка, ведучий запрошує учасників коротко обговорити слова, які були названі. Можна задати кілька запитань для обговорення:

•    Чому ви вибрали саме це слово?
•    Які асоціації у вас виникають з іншими словами в ланцюжку?
•    Як ці слова пов'язані з нашою сьогоднішньою темою?

4. Підсумок. Ведучий підсумовує, що всі слова, названі в ланцюжку, складають мозаїку знань та уявлень про українську мову та літературу. Це допомагає усвідомити важливість кожного елементу в процесі навчання та подолання освітніх втрат.

•          Ось ми і познайомились. А тепер нам слід пригадати правила, яких потрібно дотримуватися під час  зустрічі, щоб наша робота була ефективною.

 

2. Робота в групах. Вироблення правил зустрічі.

Завдання. Кожна група записує правила на аркуші паперу А1, презентує їх та прикріплює на фліпчарт-дошці.

• Добровільно брати участь у виконанні завдань.
• Бути активним.
• Говорити ясно, логічно й послідовно.
• Працювати творчо і креативно.
• Обґрунтовувати власні думки.
• Поважати думки інших.

 

ІІ. Вправа «Дерево очікувань»

Мета: допомогти учасникам майстер-класу усвідомити власні очікування від заняття.

(на  фліпчарті  зображено  дерево).

 - Кожен з нас прийшов на зустріч зі своєю метою і має свої очікування. Будь ласка, напишіть  їх на стікерах та озвучте.

(Учасники пишуть на стікерах свої очікування від майстер-класу, потім підходять до фліпчарту, читають вголос  та прикріплюють до дерева)

 

IІІ. Постановка проблемного питання.

Сучасні умови навчання ставлять перед нами нові виклики, серед яких є необхідність ефективної адаптації навчального процесу для мінімізації втрат у знаннях та навичках наших учнів.

За останні роки ми зіткнулися з багатьма випробуваннями: тривалі карантини, перехід на дистанційне навчання, воєнні дії на території нашої країни, через які у великої частини здобувачів освіти виник обмежений доступ до навчальних ресурсів. Усе це створило суттєві прогалини в освіті, які вимагають від нас, педагогів, оперативного та ефективного реагування. Особливо це стосується української мови та літератури, адже ці дисципліни формують не лише знання, а й світогляд та культурну ідентичність наших дітей.

 

Метою нашого майстер-класу є розробка практичних підходів та методик, які допоможуть подолати ці освітні втрати та забезпечити нашим учням якісну та повноцінну освіту. Ми обговоримо сучасні методи навчання, технологічні інструменти, а також інноваційні підходи, які можна інтегрувати у навчальний процес.

 

Педагогічний словничок

Освітні втрати - це прогалини у знаннях та навичках здобувачів освіти, які виникають внаслідок різних чинників.

 

Гронування «Причини освітніх втрат з української мови та літератури». Робота в групах.

Завдання. Створити схему-гроно у групах.

(презентація роботи груп)

Підсумуємо основні причини освітніх втрат з української мови та літератури:

•    перехід на дистанційне навчання: обмежена взаємодія з вчителем;
•    недостатня кількість навчальних годин;
•    індивідуальні труднощі учнів: проблеми з розумінням матеріалу, низький рівень базових знань;
•    відсутність мотивації до навчання;
•    соціально-економічні фактори;
•    недостатній рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями: не всі учні мають вдома необхідні технічні засоби та доступ до Інтернету, що ускладнює процес дистанційного навчання;
•    психотравмуючі воєнні події.

 

ІV. Оголошення теми і мети зустрічі. Робота з педагогами.

Освітні втрати стали однією з найбільших проблем, з якими зіткнулися заклади освіти внаслідок воєнної агресії. В Україні ця проблема особливо гостро відчувається в контексті вивчення української мови та літератури у школах, які працюють за програмою Нової української школи (НУШ). Учні 5-6 класів, які перебувають у важливому перехідному періоді від початкової до середньої школи, особливо вразливі до негативних наслідків навчальних перерв і недостатньої взаємодії з педагогами.

Військова агресія спричинила різке зростання освітніх втрат через низку факторів, серед яких неповноцінне дистанційне навчання, недостатня кількість навчальних годин та психологічні труднощі учнів. Ці втрати не лише гальмують освітній прогрес, але й негативно впливають на мотивацію та самооцінку школярів. Особливо критичною є ситуація з українською мовою та літературою, адже ці предмети формують національну ідентичність, культурну свідомість та комунікативні навички дітей.

Аналізуючи сучасні педагогічні підходи та інструменти, ми спробуємо знайти відповіді на питання, як відновити втрачені знання та забезпечити учням якісну та повноцінну освіту в умовах нових викликів. Спільними зусиллями вчителів, батьків та учнів можна подолати ці труднощі та забезпечити успішне навчання кожної дитини.

Освітні втрати з української мови та літератури мають ряд особливостей:

•    втрата знань з різних тем: здобувачі освіти мають прогалини у знаннях з різних тем навчальної програми;
•    недостатній рівень мовленнєвої компетенції: учні відчувають труднощі з усним та письмовим мовленням;
•    несформованість навичок читання та письма: здобувачі освіти мають проблеми з розумінням прочитаного та з написанням текстів;
•    відсутність інтересу до предмета: учні втратили інтерес до вивчення української мови та літератури.

Для подолання освітніх втрат з української мови та літератури можна використовувати такі методи та прийоми:

•    діагностика: на початку навчального року необхідно провести діагностику знань учнів, щоб визначити рівень їх підготовки та виявити прогалини у знаннях;
•    індивідуальний підхід: важливо використовувати індивідуальний підхід до навчання кожного учня, зважаючи на його рівень підготовки та особливості;
•    диференціація навчання: використовувати диференційовані завдання, які відповідають різним рівням підготовки учнів;
•    інтерактивні та ігрові методи навчання: застосування інтерактивних та ігрових методів навчання допоможе зробити уроки цікавішими та більш ефективними;
•    використання інформаційно-комунікаційних технологій допоможе здобувачам освіти у засвоєнні знань та навичок;
•    позакласна робота з української мови та літератури підвищить інтерес до предмета;
•    важливо співпрацювати з батьками учнів, щоб вони могли допомогти своїм дітям у навчанні.

Розглянемо детальніше цікаві та ефективні засоби для подолання освітніх втрат з української мови та літератури для здобувачів освіти НУШ у 5-6 класах.

 

Діагностування освітніх втрат

Для діагностування освітніх втрат доцільно використовувати такі педагогічні інструменти, як:

•    педагогічне спостереження;
•    невербальний та вербальний зворотний зв’язок від учнів;
•    усне опитування;
•    аналіз учнівських робіт (виконання завдань на різноманітних платформах, письмові роботи);
•    самооцінювання і взаємооцінювання.

Ці інструменти можна використовувати як для виявлення втрат окремих здобувачів освіти, так і для діагностування навчальних втрат всього класу. На початку кожного семестру слід проводити діагностичні роботи для всього класу (письмові чи на онлайн платформах), щоб орієнтовно спланувати подальшу роботу з подолання освітніх втрат з усім класом.

Використання ігрових методик та інтерактивних завдань для підвищення мотивації.

Використання ігрових методик та інтерактивних завдань на уроках української мови та літератури може значно підвищити мотивацію учнів 5-6 класів, зробити навчання цікавішим та ефективнішим. Наприклад:

•    Групові проєкти та робота в парах. Групові проєкти допомагають учням співпрацювати та обмінюватися знаннями. Здобувачі освіти можуть разом працювати над аналізом літературного твору, писати спільний есе чи створювати презентацію на задану тему. Здобувачам освіти 5 класу можна запропонувати груповий проєкт «Орфографічні помилки в рекламних оголошеннях».
•    Дискусії та дебати. Організація дискусій та дебатів з літературних питань сприяє розвитку критичного мислення та глибшому розумінню творів. Здобувачі освіти можуть обговорювати різні інтерпретації текстів чи ставити під сумнів дії героїв.
•    Рольові ігри: інсценізація реального життя або уривків з літературних творів.
•    Квест-ігри: учні шукають підказки та виконують завдання, щоб пройти певний маршрут.
•    Мозковий штурм (брейнстормінг) – це метод, що дозволяє здобувачам освіти генерувати ідеї та обговорювати різні аспекти літературного твору чи мовного питання. Вчитель може задавати питання або теми, а діти  разом шукають відповіді чи рішення.
•    Написання історії за заданими умовами (наприклад, жанр, персонажі, місце дії).
•    Малювання коміксів за сюжетом літературного твору.

 

Використання інтерактивних програм та додатків.

Також потрібно інформувати учасників освітнього процесу про додаткові можливості щодо подолання освітніх втрат за межами школи. Це чудовий шанс для мотивованих батьків і учнів:

• Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» Всеукраїнської школи онлайн (http://surl.li/bhuhx)
• Мобільний застосунок "Вивчаю - не чекаю".
• EDUC.COM.UA - український освітній портал, містить цікаві завдання з української мови та літератури;
• https://urok.osvita.ua/ Форум педагогічних ідей «Урок»
• http://metodportal.net/ Методичний портал
• http://chytanka.com.ua/ Читанка
• http://ostriv.in.ua/ Острів знань
• https://naurok.com.ua/journal Освітній проект «На урок»
• https://vseosvita.ua/Всеосвіта
• курс “Лайфхаки з української мови. Підготовка до ЗНО” на платформі EdEra теж має тести, допоміжні матеріали та інтерактивні конспекти;
• тренажер із правопису української мови пропонує різні вправи для закріплення та перевірки тем.

LearningApps – це безкоштовний ресурс для створення інтерактивних навчально-методичних матеріалів, завдань та вправ для різних шкільних предметів. Його можна використовувати як у навчальному процесі, так для позакласних занять та самоосвіти.

Канал на Youtube #Живі письменники - це інтерв’ю із сучасними письменниками й письменницями, де вони розповідають про дитинство, знайомлять із книжками, відповідають на запитання. До відео розроблені методичні рекомендації.

Word It Out – зручний у використанні онлайн-сервіс, за допомогою якого можна створювати різноманітні хмари слів. За допомогою цього сервісу можна запропонувати учням прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку; скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари; повторити основні поняття теми, що вивчається. За допомогою хмаринки слів можна  розповісти про письменника або про персонажа твору. Можна також самостійно створити хмаринку слів до прочитаного твору або зашифрувати у хмарці головну думку твору, а також узагальнити вивчену мовну тему

 

Інтелект-карта як метод навчання для подолання освітніх втрат з української мови та літератури

Інтелект-карта (mind map) – це візуальний спосіб організації інформації, що допомагає учням структурувати та запам'ятовувати матеріал. Використання інтелект-карт у навчанні української мови та літератури є дуже корисним для подолання освітніх втрат.

Переваги використання інтелект-карт:

1. Візуалізація інформації. Інтелект-карти дозволяють візуально структурувати інформацію, що полегшує її розуміння та запам'ятовування. Візуальні образи допомагають активувати різні ділянки мозку, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
2.  Активізація мислення. Процес створення інтелект-карти стимулює активне мислення. Учні змушені аналізувати, систематизувати та узагальнювати інформацію, що сприяє глибшому розумінню матеріалу.
3.  Розвиток навичок самостійної роботи. Створення інтелект-карт розвиває навички самостійної роботи, оскільки учні самі шукають та структурують інформацію, що сприяє формуванню відповідальності та самодисципліни.
4. Гнучкість та індивідуалізація. Інтелект-карти можна адаптувати до індивідуальних потреб та рівня знань учнів. Вони можуть бути простими або складними, залежно від обсягу матеріалу та можливостей учнів.

Приклади використання інтелект-карт на уроках української мови та літератури у 5-6 класах:

1. Аналіз літературного твору. Інтелект-карта може допомогти учням аналізувати літературний твір. Наприклад, у центрі карти можна розмістити назву твору, а від нього відходять гілки, що представляють основні елементи: сюжет, персонажі, теми, стиль, символіка тощо.
2. Вивчення біографії письменника. Для вивчення біографії письменника можна створити інтелект-карту, де в центрі буде ім'я письменника, а навколо – гілки з важливими подіями життя, основними творами, впливами та здобутками.
3. Граматика та лексика.  Інтелект-карти ефективні для вивчення граматичних правил чи нових лексичних одиниць. Наприклад, у центрі карти може бути граматичне правило, а від нього відходять приклади, винятки, вправи для закріплення тощо.

Як створити інтелект-карту:

1. Визначте тему інтелект-карти та напишіть її в центрі аркуша або електронного документа.
2. Додайте основні гілки, що представляють основні аспекти теми. Використовуйте різні кольори для кожної гілки, щоб зробити карту більш наочною.
3. Додайте підгілки, що деталізують інформацію в межах кожної основної гілки. Наприклад, якщо основна гілка стосується персонажів твору, підгілки можуть описувати їхні риси, мотивацію та роль у сюжеті.
4. Використовуйте малюнки, символи та іконки для підсилення візуального ефекту. Це допоможе краще запам'ятовувати інформацію

Інтелект-карти є потужним інструментом у навчанні, який може допомогти подолати освітні втрати з української мови та літератури. Вони сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню матеріалу, розвивають навички критичного мислення та самостійної роботи. Інтерактивний та візуальний підхід робить навчання більш цікавим та ефективним.

 

Колективна вправа для педагогів «Інтелект-карта»

Завдання: скласти інтелект-карту для діагностики знань або підведення підсумків за темами:

1 група – «Текст» (українська мова у 5 класі).

2 група – Казка «Запорожці» Івана Нечуй-Левицького (українська література у 5 класі).

3 група – Ірина Жиленко «Жар-Птиця» (українська література у 6 класі).

4 група – «Будова слова. Орфографія» (українська мова у 6 класі).

(презентація роботи груп)

 

Використання формувального оцінювання для виявлення прогалин у знаннях

Формувальне оцінювання (або поточне оцінювання) – це процес безперервного оцінювання учнів для покращення їхнього навчання і викладання. Воно допомагає виявляти прогалини у знаннях і вміннях учнів на ранніх стадіях освітнього процесу.

Формувальне оцінювання проводиться постійно, дозволяючи вчителям швидко реагувати на зміни в успішності учнів і адаптувати методи викладання відповідно до їх потреб. Воно надає конкретну інформацію про те, що саме учень знає і що потребує додаткового опрацювання. Це дозволяє учням краще розуміти свої сильні і слабкі сторони. Формувальне оцінювання забезпечує ефективний зворотний зв'язок, що сприяє покращенню навчальних досягнень. Учні отримують конкретні рекомендації для покращення.

Вчителі мають систематично аналізувати результати формувального оцінювання для визначення прогалин у знаннях та вміннях учнів. На основі отриманих даних вчителі розробляються індивідуальні плани навчання для учнів, які мають труднощі з певними темами. Якщо велика кількість учнів має прогалини в одній і тій самій темі, вчитель може переглянути і змінити свій підхід до викладання цієї теми, щоб зробити її більш зрозумілою.

Формувальне оцінювання є потужним інструментом для виявлення та подолання освітніх прогалин. Воно забезпечує постійний зворотний зв'язок, допомагає адаптувати навчальний процес під потреби учнів і сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Впровадження цього методу в освітній процес робить навчання більш ефективним і орієнтованим на досягнення кожного учня.

 

V. Підсумок зустрічі. Рефлексія

Подолання освітніх втрат — це системний процес. Доцільно практикувати і циклічні повторення. Наприклад, кожного уроку виділяти 10 хвилин на повторення раніше вивченого, або вкраплювати завдання на повторення в домашні, самостійні і контрольні роботи. Зацікавлюють учнів і проєктні роботи, що спрямовані на повторення раніше вивченого матеріалу.

Таким чином,  подолання освітніх втрат з української мови та літератури - це складне завдання, яке потребує комплексного підходу. Використання запропонованих методів та прийомів допоможе вчителям зробити навчальний процес більш ефективним та допомогти учням подолати прогалини у знаннях.

 

Вправа  «Долонька».  Рефлексія.

Завдання. Поділіться своїми враженнями від зустрічі.

На завершення давайте поаплодуємо собі та іншим за плідну співпрацю.