Майстер клас для практичних психологів "Системний підхід практичного психолога у виборі різноманітних технологій, методів, засобів при проведенні профорієнтаційної роботи"

Майстер клас для практичних психологів

Системний підхід практичного психолога у виборі різноманітних технологій, методів, засобів, прийомів при проведенні профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в процесі профільного навчання

Підготувала :

 практичний психолог

Степанівського МНВК

Юсухно Я.В.

Вступ

        Загальновідомо, що людина почувається успішною й упевненою в житті, досягає найвищого професійного рівня, якщо отримує задоволення від роботи і може реалізувати в ній свій творчий і особистісний потенціал.

        Після закінчення школи молода людина мусить самостійно приймати та реалізувати рішення, розробляти життєві плани та будувати власне життя, а тому головним завданням учнів, які перебувають в старших класах, - вдале професійне самовизначення.

Професійне самовизначення  - це складний динамічний процес  орієнтації особистості у професійно-трудовому середовищі, розвитку та самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе, як професіонала.

       Чим соціально зрілішим є учень, тим більше його прагнення спрямовані у майбутнє, тим активніше формуються у нього пов’язані з перспективою життя мотиваційні настанови. Проте нерідко учні відчувають суттєві труднощі при виборі професії. Причиною можуть бути соціальна незрілість, неправильні мотиви вибору професії, низькій рівень домагань, не сформованість системи життєвих цінностей, учні часто потрапляють під вплив батьків і пасивно погоджуються на їх вибір або  проявляють некритичний  інтерес до певної професії.

       Виникнення професійного самовизначення охоплює весь період навчання дитини в школі і складається з таких етапів:

1.Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку). Формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей). 
 

2. Пропедевтичний (І-IV класи). Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові і сумлінного ставлення до праці. У молодших школярів ще немає підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси і нахили. Вони легко змінюються на інші.

3. Пошуково-зондуючий (V-VII класи). Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями .

4. Формування професійної свідомості (VIII-IX класи).  Учні вже можуть  співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етапі учень повинен вже реально сформулювати для себе задачу вибору майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів

5. Період уточнення соціально-професійного статусу (Х-ХІI класи). Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. На даному етапі в сучасній системі освіти старшокласники, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професію, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається.

• дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри;
• підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії;
• попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;
• прийняття остаточного рішення – вибір спеціальності.

Процес професійного самовизначення може бути спонтанним або керованим. Спонтанний вибір професії відбувається під тиском життєвих обставин, і тому часто не стільки підпорядкований цінностям, інтересам, здібностям молодої людини, скільки обумовлений збігом тих чи інших факторів, що впливають на професійний  вибір. 

У керованому процесі можна виділити певні етапи, що дозволяють отримати найбільш ефективних кінцевих результатів.

Етапи профорієнтаційної роботи

• профінформація; 

Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред'являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.
- профдіагностика

 Це система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей.

- профконсультація;

 Це надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має на меті й навчання учнів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з'ясування їх відповідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи.

- профвідбір; 

Це система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.
- профадаптація.

Це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов.

Форми профорієнтаційної роботи.

Групова форма роботи

Група – обмежена в розмірах спільність людей, які виділені з соціального цілого на основі певних ознак. Кількість, структура та склад групи визначаються метою та завданнями діяльності, для якої вона створена.

Колективна форма роботи

Використовується для проведення заходів зі значною кількістю школярів (творчі конкурси, профорієнтаційні вечори, конференції, «Круглий стіл», екскурсії, усний журнал)

Індивідуальна форма роботи

Це комплексне вивчення старшокласника, його індивідуальних здібностей та інтересів.

Методи профорієнтаційної роботи

Методи поділяються на :

Пояснювально-ілюстративні, або репродуктивні (бесіда, розповідь, пояснення, лекція, демонстрація та ілюстрація явищ і процесів);

Інформаційно-пошукові (проблемний виклад,  евристичні бесіди, спостереження, робота з навчальною та іншою літературою);

Активні методи (ділові ігри, «мозковий штурм», ігри-вправи, розгляд і аналіз ситуацій, тематичні дискусії)

Бесіда

Вона дає змогу спиратися на життєвий досвід учнів під час викладу нового матеріалу. Бесіда часто поєднується з розповіддю, поясненням й методами демонстрації та ілюстрації явищ і процесів (стенди, плакати, тощо).

Лекція

Має конспектуватися. Можуть бути великі чи нетривалі з елементами бесіди.

Метод проблемного викладу

В процесі роз’яснення проблемних питань у школярів формуються вміння бачити проблему в цілому  (для країни, галузі, міста, села).

Методи організації дослідницької діяльності учнів

Завдання такої діяльності доцільно добирати відповідно до інтересів школярів. Ці завдання мають бути згруповані так, щоб учні під час їх виконання не тільки застосовували здобуті раніше знання і вміння, а й активно шукали нові можливості їх розширення і вдосконалення.

Спостереження

Елементи методу спостереження застосовують у різних формах профорієнтаційної роботи, однак найбільш дієвими вони виявляються у процесі проведення екскурсій. Їх мета–стимулювати інтерес учнів до професійної діяльності працівників підприємства, навчити аналізувати соціальні явища та виробничі процеси у взаємозв'язку з життям.

Самостійна робота

Самостійну роботу школярів із літературою (навчальною, довідковою, науково-популярною)  застосовують для поглиблення і закріплення здобутих раніше знань. Використовуючи цей метод, особливу увагу потрібно звернути на вдосконалення таких умінь дітей: виділяти головне та встановлювати залежність між частинами цілого; аналізувати зміст схематичного зображення професіографічної інформації (таблиць і малюнків); виокремлювати проблемні запитання та самостійно знаходити відповідь на них.

Активні методи навчання

Характерною рисою цих методів є високий рівень взаємодії  з учнями. Найбільш розповсюдженими є ігрові методи. Ділова гра – це, зокрема репетиція виробничої чи соціальної діяльності людини. Цей метод дає можливість програти буль-яку ситуацію в дії.

Ще ігрові методи поділяються на: дидактичні ігри, ігри-вправи, рольові ігри, ігри-змагання.

Дискусія

Дискусія позитивно впиває на розвиток логічного мислення та формує вміння критично оцінювати і творчо вирішувати актуальні проблеми.

Діагностичні методи

Анкетування

Використовується як допоміжний засіб бо не дають повної інформації.

Спостереження

Використовують переважно для висунення гіпотез та побудови плану наступних дій.

Тестування

Призначене для встановлення рівня розвитку визначеної властивості особистості в  межах заданих параметрів.

Сім кроків до вибору професії

Крок 1. Пілотне професійне самовизначення.

Крок 2. Визначення особистісних домагань.

Крок 3. Виявлення можливих професійних вимог.

Крок 4. Аналіз співвіднесення особистісних і професійних вимог.

Крок 5. Професійний вибір як відповідальне особистісне рішення.

Крок 6. Узгодження прийнятого рішення з наявними реаліями життя.

Крок 7. Побудова індивідуального професійного плану.

Вправи

1 «Знайомство»

Учасники називають своє ім’я і зізнаються ким хотіли бути у дитинстві.

2. «Асоціації»

Мета: визначити особисте ставлення учасників до професій.

Учасникам гри дають завдання: назвіть 1-2 поняття, які співпадають вам на думку, коли чуєте слово «професія». Усі названі асоціації записують на ватман і обговорюються.

3 «Відчуй мене»

Мета : визначити особистісний стан  старшокласника який стоїть перед вибором.

Для участі потрібно 7 чоловік. Один – «старшокласник» решта – « професії».

Завдання: «старшокласник стає в центр, «професії» його оточують. По команді тренера «професії» дуже голосно і настирно починають рекламувати себе всі одночасно. Так триває 30 секунд. Потім тренер зупиняє «професії» і запитує, що відчував у цей час «старшокласник».

Далі хід гри  дещо змінюється. По команді тренера «професії» дуже голосно і настирно починають рекламувати себе всі одночасно.  Але «старшокласник» може ними керувати . Збавляти гучність  словом  тихше або і зовсім вимикати гучність словом стоп. Так триває 30 секунд. Знову обговорення, що відчував «старшокласник»  коли зміг вибирати серед професій. І порівняти свої відчуття.

4. «Гра в лотерею»

Мета:  зрозуміти необхідність активних дій по вибору професії.

Матеріали: картки, ручки.

1.         Учасникам необхідно на чистих картках написати по 3 назви професій, якими б вони бажали займатися протягом життя.

Далі картки перемішують і кожен учасник обирає лише 1 картку ( як у лотереї).

2.         Результати вибору обговорюються всією  групою.

Тренер просить піднятися тих, хто отримав картку зі своєю професією.

Можна підрахувати відсоток тих, кому пощастило у виборі.

Можна розповісти, що трапиться с їх життям, якщо доля “подарує” їм ці професії, яки отримали.

3.         Що відчували під час проведення вправи?

5 «Чий  вибір?»

Мета:визначити хто відповідальний за прийняття рішення. Розібрати хто може впливати на прийняття рішення.

 Проблемна ситуація Один науковець, який написав книгу про вибір професії, багато років пропрацював у школі і завжди цікавився подальшою долею своїх учнів. При зустрічі він задавав їм незмінне питання: «Чи задоволений ти обраною професією?» І отримував гнітючу відповідь: (!) Приблизно кожен третій помилився у своєму виборі, і кожен зізнавався, що не зовсім задоволений, і якщо б починати спочатку, то, напевно, пішов би іншою стежкою. Чому ж так багато молодих людей помиляється у своєму виборі? Як ви вважаєте?

Обговорюємо помилки у виборі професій та наслідки відповідального та безвідповідального вибору професії.

6 Вокзал мрій

Мета:  сформувати в учасників позитивний образ майбутнього, створити умови для усвідомлення власних цінностей.

I етап

Тренер робить вступ:час минає, його неможливо  повернути, зупинити, до нього не можна доторкнутися. Але сьогодні ми спробуємо ним трохи покерувати.

II етап

Тренер пропонує учасникам уявити, що всі  стали студентами. Далі учасники діляться на 3 групи, отримують  картки із певним стилем студентського життя. Їх завдання  підготувати «відеоролик» свого стилю студентського життя.

I група	II група	III група
Отримувати максимум знань	Саме час погуляти!	Будувати особисте життя
Завести потрібні знайомства	Всіляко розвантажитися	Це час романтичних відносин
Придивитися, підібрати майбутнє місце роботи	Знайти більше друзів	Можна бути легковажним

Стилі життя

Перша група: відвідування лекцій, бібліотек, участь у наукових конференціях і семінарах, участь у науковому студентському товаристві, перші публікації, корисні ділові знайомства тощо.

Друга група:участь у громадському житті, вечірки, дискотеки, концерти сучасної музики, пікніки з друзями, заняття спортом, туризм, нові друзі, участь у самоврядуванні тощо.

Третя група: побачення, сентиментальні романи, романтичні поїздки, залицяльники, кохання. Весілля тощо.

 ( 10-15 хв) Після цього кожна група презентує свої напрацювання.

III етап

Завдання учасникам: уявити, що пройшло п’ять років і «студенти» повинні розповісти, з яким « багажем» вони виходять  зі стін свого навчального закладу. На виконання 5 хв.

Тренер відзначає переваги кожного стилю життя, але й підкреслює недоліки.

Обговорення, що відчували під час виконання вправи, на що вона націлена. Що таке  відповідальність за власне життя.

7 Незвичайний подарунок

Мета : виявити найхарактерніші особливості деяких професій.

Учасники діляться на 5 підгруп. Їм роздають аркуші зі списками професій. Тренер ставить запитання: Як ви думаєте, що об’єднує професії цих груп?»

«Уявіть собі, що ваш товариш  має певну професію. Він запросив усіх до себе на день народження. Відмовитися не можна. Ваше завдання – придумати  подарунок вашому товаришу. При цьому важливо виконати три умови. Подарунок має:

1. Містити натяк на його професію;
2. Бути незвичайним і веселим;
3. Бути доступним вам за ціною».

Професії, які пропонуються для вправи:

1. Лікар, учитель, офіціант,юрист.
2. Слюсар, токар, машиніст, штукатур.
3. Садівник, агроном, геолог,лісник.
4. Бухгалтер, коректор, економіст, інженер.
5. Художник, композитор, актор, скульптор.

8 Вікторина

Перед ким всі люди знімають шапки?
(Перед перукарем.)

Хто занурюється в роботу з головою?
(Водолаз, а ще і дресирувальник, засовывающий свою голову в пащу тигра.)

Хто працює зі смаком?
(Дегустатори.)

 Хто грає на публіку?
(Актори.)

Лікар, який бачить пацієнтів наскрізь, - це... Хто?
(Рентгенолог.)

 Професійний позер - ... це... Хто?
(Натурник.)

Без якого монтера може настати кінець світу?
(Електрик.)

 Найсолодший майстер - це... Хто?
(Кондитер.)

 Кльовий професіонал - це... Хто?
(Рибак.)

Самий «серцевий» лікар - це... Хто?
(Кардіолог.)

Реаніматор машини - це... Хто?
(Автомеханік.)

9 Притча

Притча про двірника

Чоловік приходить влаштовуватися двірником в компанію Microsoft.
Менеджер відділу кадрів спочатку ставить йому декілька питань, потім проводить невеликий тест: пропонує підмести частину території, і, нарешті, оголошує рішення:
— Ви прийняті, залиште вашу електронну адресу, щоб ми могли вам повідомити, куди саме і в який день вам потрібно буде вперше прийти на роботу.
— Але у мене і комп'ютера-то немає, — розгублено відповідає чоловік, — не те що електронної адреси.
— У такому разі ми не можемо узяти вас на роботу, оскільки віртуально ви не існуєте.
Чоловік виходить засмучений, не знаючи, що робити, коли в кишені залишилося всього 10 доларів. Проте тут йому спадає на розум думка: він заходить на ринок і купує 10 кг помідорів.
Потім він починає ходити оселями й пропонувати товар, і за 2 години йому вдається подвоїти капітал. Після того, як він повторив те ж саме тричі, у нього в кишені було вже 160 баксів. І тут він розуміє, що з такими доходами цілком можна жити й без роботи! Кожен ранок він виходить з дому все раніше і повертається все пізніше, щодня подвоюючи, а то й потроюючи капітал.
За якийсь час він купує машину, потім вантажівку, а ще через деякий час відкриває фірму по доставці товарів населенню.
Через 5 років він вже є власником потужної мережі супермаркетів.
І тут, задумавшись про майбутнє, він раптом вирішив застрахувати своє життя і життя всієї своєї родини.
Після переговорів із страховим агентом той просить його залишити електронну адресу, на яку можна було б відправити найбільш вигідну пропозицію, на що комерсант, як і кілька років тому, відповідає, що у нього немає ні електронної адреси, ні навіть комп'ютера.
— Це дивно! — дивується страховий агент. — У вас такий значний бізнес, і немає електронної адреси! Ви тільки уявіть собі, ким би ви стали, якби у вас був комп'ютер!
Комерсант поміркував і відповідає:
— Я б став двірником компанії Microsoft..