Майстер-клас для засідання МО вчителів зарубіжної літератури

Методичне об’єднання вчителів зарубіжної літератури.

Майстер-клас «Сучасний вчитель. Який він?»

      Хочу розповісти вам притчу. В одному селі жив лікар. Якось його викликали до чоботаря, який був дуже хворим.  Прийшовши, лікар побачив, що чоботар помирає. Але його родичі сказали, що вони чули, як у сусідньому селі одній людині допоміг дуже простий засіб: молоко, яке треба пити з часником декілька разів на день. Вони запитали лікаря, чи не буде це шкідливо. Лікар, упевнений, що чоботар усе одно помре, дозволив це спробувати. Він повернувся додому й описав випадок у своєму щоденнику. Дуже він був здивований, коли через декілька місяців його повідомили, що чоботар одужав. Через певний час лікаря викликали у сусіднє село, де скотар захворів на ту ж саму хворобу. Лікар порадив йому рецепт, який урятував чоботаря. Але через тиждень скотар помер. Будучи дуже педантичною людиною, лікар зробив в своєму щоденнику ще один запис. Як ви думаєте, яким був цей запис?                

       ( Кожному своє, або що допомогло одному, те не допоможе іншому).

Для чого я розповіла цю притчу?

       Мета засідання :

  - активізувати творчий потенціал кожного молодого та досвідченого педагога;             - вчити діяти та спілкуватися;                                                                                        - стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень.

  Вправа «Очікування»

Роздаються невеликі аркуші липкого паперу

• Напишіть, чого саме ви очікуєте від сьогоднішнього спілкування

Кожен презентує свої записи та прикріплює на плакаті із зображенням піщаного   годинника.

 

Завдання:

- допомогти  педагогу знайти вихід із будь – якої ситуації, яка може скластися; - - створити і підкріпити імідж успішного спеціаліста;                                                                                                    - розвивати вміння короткої самопрезентації;                                                                            - сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини.

«Найважливіша  умова  успішної  роботи  школи, -  підкреслював В.О.Сухомлинський, -  це  багате,  різностороннє  інтелектуальне  життя педагогічного  колективу,  допитливість,  інтерес  до  нового  в  науці,  пості-йне  інтелектуальне  зростання, удосконалення». 

    Положенням  про  загальноосвітній  навчальний  заклад  чітко  визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру.

    В.О.Сухомлинський  наголошував  на  необхідності  постійного  поповнення«майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель»

У вчителя велика місія на землі. Він навчає, надихає, запалює, наповнює сенсом життя підростаючі покоління.

До особистості педагога ставиться багато вимог.

Серед них можна виділити:

• головні (без яких неможливо стати висококваліфікованим учителем);
• другорядні (відповідність яким є не обов’язкова для педагога, але робить його особистістю, здатною найкращим чином навчати і виховувати іншу особистість).

До головних вимог належать такі: любов до дітей, до педагогічної діяльності; наявність спеціальних знань з тієї галузі, у якій він навчає дітей; широка ерудиція, педагогічна інтуїція; високо розвинутий інтелект, високий рівень загальної культури та моралі, професійне володіння різними методами навчання та виховання дітей.

Додатковими є: комунікабельність, артистичність, веселий оптимістичний характер, гарний смак та інші.

 Головні та другорядні педагогічні якості в сукупності складають індивідуальність педагога, у силу якої кожен хороший учитель – це унікальна та своєрідна особистість.

      Без будь-якого з перерахованих факторів успішна педагогічна робота неможлива.

Вправа «Хто я?»

Модель спілкування педагогів з дітьми.

• Учитель “Я – сама” (головний ініціатор учнівського процесу, але знищує всі форми учнівської ініціативи).
• Учитель ”Китайська стіна” (виставляє дистанцію між собою і учнями, головне завдання – повідомити, а не навчити).
• Учитель “Тетерук” (чує тільки себе, не налаштований на учнів).
• Учитель “Ангел” (не нервує, не критикує, встановлює з усіма дружні стосунки).
• Учитель “Шоу -мен”(урок нагадує спектакль, а результати мінімальні).
• Учитель “Тиран” (Я – цар і Бог).
• Учитель “Товариш” (переважають дружні стосунки, але спілкування втрачає діловий контекст і набуває особистісного характеру).
• Учитель “Робот” (діє на основі надуманого алгоритму, не звертаючи увагу на обставини, що потребують змін при спілкуванні. Наприклад, не підемо на перерву, якщо не виконаємо вправу).
• Учитель “Гамлет” (характеризується постійними сумнівами, не має чіткої позиції, захищається чужим авторитетом)
   
•    Учитель “Локатор” (спрямовує роботу на одну групу дітей – сильних, слабких або обдарованих).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичний блок

Завдання 1.

Вправа «2 – 4».

1. Присутні об’єднуються в пари. Їм пропонується за 3 – 5 хвилин  обговорити проблемне питання за твором  О. Уайльда « Портрет Доріана Грея» .

1.  У заповідях сказано: « Люби ближнього свого, як самого себе». Чи так він любив?

2. « Не чини перелюбу». Чи дотримувався цієї заповіді Доріан Грей?

Пари об’єднуються в четвірки і теж протягом 3 – 5 хвилин визначають спільну думку .

3. « Коло ідей»

Презентація роботи груп.

    Доповідач від кожної групи висловлює одне твердження. Робота йде по колу. Висновки ретельно записують, не коментуючи. Коло ідей вичерпано, всім учасникам пропонують переглянути складений перелік і прокоментувати лише ті позиції, які викликають сумнів.

Запитання до учасників:

• Які технології ми відпрацювали?
• Як вам працювалося в цій технології?
• Хто виступав джерелом інформації в цих технологіях?
• З якими труднощами може зустрітися вчитель під час застосування технології «2 – 4» - всі разом?
• Як подолати ці труднощі?

Вправа « Акваріум»

Одна група займає місце в центрі аудиторії. Вона отримує інструкцію для проведення групової дискусії:

• Прочитайте завдання вголос;
•  Обговоріть його в групі;
• За 3 – 5 хвилин дійдіть спільного рішення і підсумуйте.
• Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання  проблемної ситуації. Учні знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаються у хід обговорення. По закінченню відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:
• - чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• - чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2 – 3 хвилин. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

                    Завдання групи 1.

• Опрацюйте матеріал.
• Обговоріть його в групі;
• За 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Три погляди на образ Дон Кіхота.

Погляд перший. Дон Кіхот – комічний образ. Адже герой увесь час потрапляє в комічні ситуації, приймає помилкові рішення. Йому притаманні риси дивака, який бачить дійсність крізь призму ілюзії. Вчинки персонажа суперечать законам здорового глузду, а їх мета не відповідає його можливостям.

Погляд другий. Дон Кіхот – герой, далекий від реального життя. Він упевнений, що йому під силу «випрямити правду у світі». Але, як виявляється, це результат надмірної довірливості й наївності. Його вчинки найчастіше мають негативні наслідки. Виникає усвідомлення нездійсненності мрій та бажань. Це трагічний образ.

Погляд третій. Дон Кіхот – трагікомічний образ. У ньому поєднуються риси зовнішнього комізму ( комічні ситуації, неправильність суджень, надмірне захоплення фантазіями) та внутрішній трагізм ( поступове усвідомлення складності боротьби зі злом).

Завдання 2.

Розгляньте питання і висловіть думку.

Чому Гамлет удавав із себе божевільного? Це маска чи необхідність?

• - чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• - чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.

Робота в групах

Перейдемо до роботи в малих групах.

 Розглянемо питання «Полювання старого рибалки – своєрідний іспит, який витримує герой твору, щоб довести своє право на життя». Подбайте про правильний розподіл ролей між собою і дотримуйтесь їх під час групової роботи. На виконання завдань відводиться 3 хвилини.

 

1-ша група – мрія Сантьяго (віднайти і зробити висновок).

    «Заснув він скоро, й уві сні йому ввижалася Африка його юнацьких літ: довгі береги, золотаві і білі – такі білі, що аж осам боляче, - високі миси й величезні темні гори. Тепер він щоночі опинявся на тих берегах і чув уві сні, як гуркочуть хвилі прибою, і бачив, як розтинають їх човни тубільці. Він чув дух смоли й клоччя, що стояв над палубою, чув дух Африки, що його приносив з берега вранішній вітерець».

   «Йому вже більш не снилися ні шторм, ні жінки, ні визначні події, ні велика рибина, ні бійки, ні змагання силачів, ні його дружина. Снилися тільки далекі краєвиди та ще леви на березі».

   «Снилися йому не леви, а величезний табун морських свиней, що розтягся десь на вісім чи десять миль; у них саме період парування, і вони вистрибували високо в гору, а тоді каменем падали в ту саму водяну вирву, з якої щойно вистрибували».

   «Аж нарешті він побачив довгий жовтий берег і першого лева, що сходив на пісок у ранніх сутінках, а за ним ішли інші; тим часом він сам, покликавши

Висновок про мрії

Старому снилася Африка, дивовижні краєвиди, леви. Це відчуття сили і молодості. Леви це образ реальний і в той же час символічний – складає поетично завершуючий акорд торжества, перемоги над поразкою. Леви уві сні – це пам'ять про пережиту боротьбу і готовність знову ставати до боротьби за життя.

 

 

2-га група - Поєдинок з рибиною.

   «Рибина неухильно тягла в перед, і вони помалу посувалися тихим морем».

   «Раптом йому стало жаль велику рибину, що була в нього на гачку».

   «Рибино, - неголосно мовив він, - поки я живий, я тебе не покину. – Усе, що здужає вона, здужаю і я».

   «От коли б можна було нагодувати й мою рибину, - подумав він. – Адже вона мені однаково як сестра. Та все-таки я мушу вбити її, а для цього мені треба набратися сили».

   «рибина величезна, і я повинен приборкати її, - думав старий. не можна давати їй відчуття, як вона дужа й на що здатна, коли б стала тікати. Та, хвали Бога, риба не така розумна, як ми, що вбиваємо її, куди благородніша і спритніша».

   «І все-таки я здолаю її, - сказав він, - хоч яка вона величезна та могутня».

   «Воно, звісно, несправедливо, - подумав старий. – Але я покажу їй, на що здатна людини й що вона може знести».

   «І рибина також мені друг, - подумав він уголос. – я ще зроду не бачив такої рибини, навіть і не чув про таких. Та все одно я повинен убити її». 

   «Одначе я вбив цю рибину, свою сестру, і тепер маю ще силу тяжкої роботи».

Висновок

   Поєдинку з рибиною Сантьяго  віддає увесь залишок фізичних і душевних сил, в нього йде обертом голова, темніє в очах, руки до крові травмовані мотузкою… Врешті-решт, старому вдається підвести втомлену рибу до човна, загарпувати.       

   Старий думає про рибу, як про рівну йому істоту. Він у захваті від неї.

«Спробуй витримати страждання як людина». Обидва страждають – людина і риба. Людина і риба гідні захоплення. Риболовля – його призначення, сенс буття, спосіб виявлення своєї людської цінності. «Ти вбив рибу не тільки, щоб вижити самому й продати її м'ясо ... ти вбив її задля власних гордощів і тому, що ти рибалка».

 

 

3-тя група – поразка Сантьяго      

   «Обидві акули підпливли до рибини водночас, і побачивши, як ближча до нього розімкнула щелепи й увігнала їх у сріблястий риб'ячий бік, старий високо заніс кийка і щосили молоснув акулу по широкому тім'ю. Він відчув, як кийок влучив у щось туге й пружне. Але відчув твердінь кістки й тоді вдарив ще раз – по кінчику носа, і акула, відірвавшись від рибини, ковзнула у воду.»

 

« Тим часом друга вже урвала шмат рибини і тепер примірялася знов, широко роззявивши пащу».

 

« Акула знов накинулась на рибину, і старий ударив її в ту ж мить, коли вона зімкнула щелепи».

 

« Колишня рибино. Мені дуже шкода, що я заплив так далеко. Я занапастив нас обох».

 

« Битися з ними, - сказав він. – Буду битися з ними, доки помру»

 

« Та десь за північ він уже знов відбився і цього разу знав, що боротьба марна. Акули наскочили цілою зграєю, і старий бачив лише стрімкі лінії на воді, покреслені їхніми плавцями, та фосфорне світіння їхніх тіл, коли вони накинулись на рибину. Він молотив кийком по акулячих головах і чув,  як клацають їхні щелепи й струшується човен від шарпання під дном. Молотив одчайдушно, не бачачи, куди б'є, тільки вгадуючи чуттям, та раптом щось вихопило кийок з його рук, і він лишився беззбройним.»

 

« Старий знав, що тепер він переможений остаточно й безнадійно, і повернувся на корму.»

 

« А хто ж тебе переміг? – запитав старий сам себе.

- Ніхто, - сказав він. – Я заплив надто далеко в море, ото й тільки».

 

Висновок.

       Отже, двобій з рибиною було виграно, але на здобич рибалки чатували морські пірати – акули. Вони здалеку почули запах свіжої крові й ринулися по сліду, як гончі пси. Хижаки нахабно накинулися на здобич, відривали великі шматки ласого м'яса, зовсім незважаючи на старого рибалку. Сант-Яго  знову прийшлося вступити у двобій. Та акул було багато, місце однієї забитої займали інші ненажери, а рибалка був дуже далеко в морі. Він зрозумів, що, поки дістанеться до берега, акули залишать від його здобичі тільки хребет, але до останнього не припиняв боротьби. До краю виснажений, з розбитими руками, без здобичі рибалка пізно вночі причалив « до вузького клаптика ріні під скелями», сам виштовхнув човен з води, взяв щоглу на плечі й, тільки ступивши на тверду землю, зрозумів, як він стомився. А ранком біля човна зібралося багато рибалок. Вони захоплено розглядали кістяк риби, який було прив'язано до човна. Це все, що залишили акули від здобичі старого. Для старого битися за рибу – це означало битися за життя, за своє місце в жорстокому світі, за існування. У буржуазному світі людина ніким не захищена. Цим епізодом письменник показав, що життя людини складається не тільки з перемог, і треба уміти з гідністю приймати удари долі й поразки.

 

Висновок вчителя.

   Історія про те, як рибалка, що упіймав рибину своєї мрії, зміг привезти додому її кістяк, на рівні символічного підтексту прочитується як інакомовна розповідь про одвічні спроби людини досягти своєї життєвої мети.

   Так, життя важке, навіть жорстоке, і постійно нагадує про це. І все таки, згинаючись під його тягарем, навіть інколи падаючи, людина знов і знов підіймається, викликаючи на допомогу невідомі резерви стійкості і сили.

Власне, Сант-Яго сперечається не з рибиною і не з акулами, а з власною слабкістю і не скоритися йому допомагає постійна пам'ять про те, що він – людина. На якийсь момент ця суперечка, що є ідейно – емоційним стрижнем цієї повісті, знаходить безпосереднє вираження. « Я ж казав хлопчику, що я незвичайний старий, - сказав він. – Тепер настав час це довести».

   Він доводив це тисячу разів. Ну і що? Тепер доводиться доводити це знову. Щоразу рахунок починається спочатку. Це головне. Витримати іспит один раз мало. Випробування – все життя, і людині, щоб зберегти гідність, треба постійно його витримувати, тобто жити.

 

Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями.

• Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Вправа «Яким я буду через 5 років»

 Яким ви уявляєте своє майбутнє?

 

 Чого очікуєте?

 

 Чого побоюєтесь?

Вправа «Серцеведення»

А зараз поговоримо про те, без чого вся наша праця була б даремною, без чого ми ніколи не досягнемо успіхів у спілкуванні з дітьми.

 Як ви гадаєте, про що йтиме мова?

Думки вголос.

Демонструється епіграф: «Той шлях, який веде до серця людини, є найкоротшим».

Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де перебувати? І де «житиме» терпіння, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!

o Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі.

o У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.

 

{ Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чесне, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне, далекоглядне, віддане, символічне, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе...).

 

{ Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

 

 

! У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, легкість Покаяння, нива Благородства...

 

 

Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина»

      Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось нове, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути в корзину, якщо вважаєте, якщо нічого корисного ви не отримали.