Майстер клас "Спортивна спадщина рідного краю"

Сценарій ток-шоу   «Спортивна спадщина рідного краю»

(майстер клас)

 

Мета: 

• формувати в учителів школи гарне ставлення до уроків спортивно-оздоровчого циклу;
• познайомити з роботою учнів;
• обмін досвідом;
• мотивувати присутніх в залі на здоровий спосіб життя.

 

 

Обладнання:

 

Перебіг  заходу

 

(1-й слайд – ток – шоу. Виходять ведучі  під музику)

 

Ведуча: Доброго дня шановні гості!  З вами Юлія Облакова та Оксана Білоус  в  ТОК-ШОУ «За здоров’я»  (Слайд -2 )

 

Ведуча: І тема сьогоднішнього нашого ефіру «Спортивна спадщина рідного краю».

(Слайд    )

Ведуча:  В наш час формування особистості учнів та молоді проходить в умовах зародження нових соціальних відносин і цінностей. У дітей з’являються інші пріоритети, не схожі на ті, до яких звикли ми з вами.

В часи молодості наших дідів та батьків масовий спорт був ідеологією. Трішки пізніше фізичне виховання втратило виховну позицію в суспільстві. На наш погляд, сьогодні спорт знову може стати методом виховання здорового духом та тілом молодого покоління патріотів. Адже щоб вирости патріотом держави, потрібно в першу чергу з повагою ставитись до свого власного здоров’я та фізичного розвитку. Здорова країна – це здорова дитина.

 

Ведуча: Спорт та фізична культура – стимулюють розвиток таких якостей особистості, як рішучість, наполегливість, самодисциплінованість. Тренування та змагання виховують у дитини впевненість, цілеспрямованість, витривалість.  В серці зароджується жага до перемоги.

 

Ведуча: Нещодавно ми побували на Одещині та відвідали Олександрівську загальноосвітню школу м. Чорноморська.

Олександрівка – перша назва Арнаутовка. Заснована в 1798 році. Історія села цікавить вчених вже більше 150 років. Як відомо тут проживали греки, тому можливі такі догадки, що мужності і відваги в українській крові додає жителям  грецьке коріння.

 

Тому саме тут ми вирішили перевірити як насправді зароджується перша любов дитини до спорту. І в ході нашого експерименту стало відомо, що в школі багато дітей, які займаються різними видами спорту. Хтось із них уже досяг якихось перемог, хтось тільки почав свої першу кроки. Можливо хтось в майбутньому стане відомим спортсменом, а хтось буде пишатись своїми досягненнями просто в кругу сім’ї. Але коже із них ввійде в спортивну історію рідного селища.

 

Ведуча: Уже за мить  ми  зустрінемося з наймолодшими  учнями цього навчального закладу, які дуже полюбляють уроки фізичної культури! Впевнені  - буде цікаво, тому не відволікайтесь!

 

(Музика,, виходять учні початкової школи, слайд)

 

Ведуча: Шикуйсь! Струнко!

Ведуча:  Подивіться, яка краса! Всі в формі. Повністю готові до занять фізичною культурою.

Ведуча: 

Хто здоровий, той сміється
Все йому в житті вдається
Він долає всі вершини –
Це ж чудово для людини

(учні сідають)

 

Ведуча: Школа життєвий простір дитини, в якому вона знаходиться 70 % свого часу, тому саме цей заклад повинен сприяти активному фізичному розвитку учня.

Серед різноманітних засобів фізичного виховання в Олександрівській школі на уроках широко використовуються рухливі ігри, забави. Граючись, діти опановують життєво необхідні рухові навички і вміння, розвивають сміливість, волю, кмітливість, повагу до суперника та інші людські якості. Під час рухливих ігор у дітей зароджується перша жага до руху.

 

Ведуча: кожна гра починається з вибору ведучого. Тож давайте згадаємо, які лічилки знають наші гості.

 

Ведуча: (звертається до дітей)   А може ви зіграєте в якусь гру із глядачами із залу?  (діти грають з вчителями у гру «Струмок», музика).

 

 

Ведуча: Одеська область славиться своїми футбольними клубами. Не виключенням є і Олександрівські діти. Починаючи з перших шкільних років вони з радістю біжать на шкільний стадіон та грають у футбола. Впевнені, що не останню роль в виборі цього вибору спорту відіграє перший їх спортивний наставник – вчитель фізичної культури. Тим паче, як виявилось, прямо в школі працює секція футболу.

 

Ведуча:  Запрошуємо до студії юних футболістів.

• Скажіть, будь-ласка, чому ви обрали саме цей вид спорту?

 

 

Ведуча: Ми продовжуємо нашу програму, і наступним сюжетом  буде виступ учениці 7-А класу Архипової Олени. Будьте уважні.

 

Ведуча: Олена, багато хто вважає, що циркова студія це більш творчий гурток. А як вважаєш ти, чи можна ці заняття назвати спортом?

 

Ведуча: Опитування показало, що учні школи успішно займаються різними видами спорту:

• Футбол;
• Волейбол;
• Легка атлетика;
• Спортивні та сучасні танці;
• Боротьба;
• Бокс;
• Муай Тай;
• Туризм;
• Баскетбол;
• Акробатика та інші.

А це заслуга не лише батьків, а й вчителів спортивно-оздоровчого напрямку, які постійно залучають дітей до різноманітних змагань шкільного та міського рівнів. Вчасно помічають здібності дитини та можуть допомогти кожному обрати свій вид спорту.

 

Ведуча:  особливо радує те, що вчителі фізичної культури та основ здоров’я працюють в одному напрямку та намагаються досягти єдиної цілі.

(презентація спортивної роботи школи).

 

Ведуча: якщо провести опитування, то майже в кожному класі, є учні, які з гордістю розповідають про свої досягнення. Якщо зібрати їх всіх до купи то місця в цій студії буде замало, тому в гості ми запросили лише деяких.

(заходять учні з грамотами та медалями)

 

Ведуча: Чому ви почали займатися спортом?

 

Ведуча: А ще приємніше те, що деякі із них уже зараз хочуть передавати свої знання та вміння іншим. Так Малиновський Євген мріє стати тренером.

 

Ведуча: дослідження показують, що такі діти згодом стають прикладом для односельчан та підростаючого покоління. Школярі хочуть бути схожими на них. В нас в студії випускники Олександрівської школи.

 

Ведуча:

• Чи можете ви сказати, що до перших кроків спортивного життя вас підштовхнула школа?
• Як ви вважаєте, ви стали прикладом для молодшого покоління?

 

Ведуча:  на жаль наші спортсмени звичайні люди, у когось навчання, хтось уже працює, тому в студію змогли прийти лише одиниці.

 

Ведуча:  і останній гість нашої студії це наш спортивний журналіст, а за сумісництвом жителька Олександрівки та учениця Олескандрівської школи Коржан Олександра.

Журналіст: Доброго дня. Як показали мої дослідження непоганим прикладом для підростаючого покоління Олександрівки можуть стати їх вчителі та односельчани. Під час збору інформації для даного проекту, мною було проведено опитування вчителів та деяких місцевих тренерів. Було цікаво дізнатися, що добра половина педагогічного колективу в минулому спортсмени. Кожному опитуваному було поставлено три запитання:

Питання 1.

Яким видом спорту ви займались і чому саме такий вибір?

Питання 2.

Чи були у вас перемоги і які?

Питання 3.

Побажайте щось майбутньому поколінню.

Увага на екран.

(презентація)

 

Тетяна Василівна Опар, вчитель фізики:

• Я займалась гандболом та баскетболом. Вибрала саме ці види, тому що на мій погляд вони були найактивнішими і рухливими. Звичайно велика заслуга тренера, яки зумів зацікавити з перших тренувань. Також відомо, що піл час гри в баскетбол, а точніше під час виконання її елементів (стрибки, кидки та інше), а також підготовчих вправ є шанс збільшити зріст. а я була не висока, але дуже хотілось вирости.
• Так, звичайно. Ми приймали участь в районних і міських змаганнях і займали не нижче ІІ місця. Я стала сильнішою. Був добрий нападаючий улар. Я вважаю, що це вже досягнення.
• Щоб побільше займались спортом спорт – це життя, це здоров’я. дякуючи спорту в свої роки я відчуваю себе набагато молодшою.

 

Сальникова Анастасія Ігорівна, вчитель іноземних мов:

• Баскетбол. Я підходила по зросту, а це грає велику роль в  даній грі. Також я була і є дуже сильною жінкою, а сила в баскетболі дуже потрібна.
• На міських змаганнях ми з командою займали не нижче ІІІ місця.
• Звичайно займатись спортом. Побільше розвивати м’язи всього тіла, а не лише м’язи пальців рук, сидячи за комп’ютером в ВК.

 

 

 

Гладка Марія Іванівна, вчитель математики:

• Я займалась художньою гімнастикою.  А причина в тому, що цей вид спорту найжіночніший і мелодійний. А мені дуже подобається поєднання ніжних повільних рухів з мелодійною музикою.
• На жаль дуже великих досягнень я не здобула, але безперечно, досягнула їх для себе. Я мала ІІ спортивний розряд.
• Не витрачати свій час попусту. Нехай це буде навчання, спорт, чи інші корисні заняття, але витрачайте свій час з користю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Попова Наталя Олександрівна, вчитель географії:

• В свій час займалась стрільбою із пістолета. Коли я навчалась в школі замість уроку фізичної культури можливо було обрати для себе спортивну секцію і займатись там. За ваші заняття вчитель ставив оцінки. І мені, як дівчині, яка нічого не знала про зброю и стр ільбу, було дуже цікаво познайомитись з цією невідомістю.
• Так, я майже наблизилась до майстра спорту.
• Щоб поменше тримали в руках зброю і щоб дівчата стріляли не пістолетами і автоматами, а очима. Нехай зброя застосовується лише в спорті.

Облакова Юлія Валеріївна, вчитель основ здоров’я:

• Враховуючи те, що я ще була маленька і не могла вирішувати яким видом спорту займатись, то я встигла побувати і на плавання, і н гімнастиці, і волейболом займалась. Батьки вважали, що ці види мені ближче по духу.
• Протягом трьох років ми з командою займали призові місця по волейболу.
• Щоб пам’ятали, що спорт - це здоров’я. Чим більше ми рухаємось, тим більше живемо. Спорт – це радість, посмішка, цікавість. Він загартовую командний дух.

 

 

Веремейчук Леонід Васильович, вчитель фізичного виховання та ЗВ:

 

• Моє серце віддане футболу. Ще з дитинства батьки віддали мене на футбол, але після перенесеної травми я більше не зміг грати і захопився великим тенісом. Теніс довгий час був просто моїм захопленням, а саме після 40 років я відчув потребу передавати свої знання людям. Я вирішив, що хочу тренувати підростаюче покоління, але для цього потрібно було мати спеціальну кваліфікацію, тому в 42 роки я зрозумів, що маю вступити до педагогічного інституту і стати вчителем фізичного виховання.

В шкільні роки я займався футболом. В інституті – я займався футболом. А от доросле життя відкрило переді мною нові горизонти – я займаюсь великим тенісом.

• Один із моїх учнів став чемпіоном не лише України, а й Європи. Зараз його запросили до Америки, де він і залишився навчатися.
• Знайти свою професію, яка вам до душі! Щоб професія приносила вам задоволення і подальші успіхи. Тому що успіх – це і щастя, і здоров’я, і любов.

 

Хрульова Олена Федорівна, вчитель російської мови та літератури:

• Я захоплювалась волейболом, тому що хотіла бути спортивною дівчинкою, а також хотіла стати вищою. А ось туризмом, тому що це дуже цікаво, це нові відкриття, нові друзі.
• За волейбол нажаль грамот я не отримувала, а ось туризм порадував мене 10 місцем із 64 команд (це було в студентські роки). Я вважаю, що моє завдання було найважче: всі проходили маршрут з однолітками, а мені попались п’ятикласники. Ми цілих три дні провели в лісі, в наметах. Я як зараз  пам’ятаю, що вже коли ми збирались додому, пішов дощ і ми всі дуже намокли.
• Займатись не лише спортом, але й розвивати себе в культурному напрямку. Допомагати тим, хто потребує вашої допомоги. Бути вихованими, стриманими, любити. Без любові немає життя.

                                                    Багмат Тетяна Анатоліївна, вчитель історії:

• Кінний спорт, стрільба, волейбол, гандбол. Чесно кажучи, я навіть не знаю чому саме ці види спорту. В ранньому дитинстві мене віддали батьки в різні секції, саме тому я відвідувала так багато секцій з настільки різними напрямками. Можливо,тому що вони розвивають силу волі, любов до тварин. Деякі психологи навіть стверджують, що корисно плавати і спілкуватися з кіньми. Ну і звичайно було дуже зручно, що всі ці секції розташовувались в рідному селищі. Не потрібно було їздити до Чорноморська.
• Я їздила по всій Україні. Займали різні місця. Є грамоти. В загалі перемог було багато.
• Бажаю, щоб молодь ставила перед собою чітку ціль і досягала її. Щоб всі ваші досягнення ввійшли в історію.

Грищук Корнелія Георгіївна, вчитель технологій:

• Я займалась художньою гімнастикою та акробатикою., тому що вони мені подобались. Для дівчинки це дуже корисні види спорту: гарна осанка, здоров’я, тендітність.
• Нажаль майстром спорту я не стала, але перемоги були. Були грамоти та медалі. Мені просто було цікаво займатись улюбленою справою.
• Займати себе не лише спортом, але й іншими різними хобі. Щоб були зайняті і не лізли в дурні ситуації. Ну і звичайно міцного здоров’я. Без здоров’я ніяк.

Фролова Тетяна Іванівна, вчитель української мови та літератури:

• Мене віддали батьки н асекцію греблі на байдарках. Чому було прийняте таке рішення я не знаю, але завдяки цьому виду спорту розвивається бійцівський дух, дисципліна і характер стає більш пом’якшений.
• Я майстер спорту. Досягла для себе великих висот, побувала в багатьох містах і не лише України, а й інших держав..
• Щоб розвивали себе різнобічно, йшли до цілі не опускаючи рук. Знайте, що любе досягнення – це дуже велика праця!

Рябенко Олександр, тренер циркової студії, цирковий артист:

• Чому почав займатись саме цирковим мистецтвом? Ну, я пішов по слідам своїх батьків, вони в мене артисти. Мама разом з батьком працювала в парі велофігуристами, а окремо мама працювала  в силовій парі, а батько клоуном. Коли я був маленьким, я дивився не все збоку і зрозумів, що також хочу такого життя. Життя наповненого фарбами і цікавістю. З тим пір я почав по цеглинці вибудовувати свою кар’єру.
• Так, із досягнень, мабуть, найбільше це те, що я все таки зміг реалізувати свою кар’єру, своє життя, свою долю. Ну, а ще це те, що я зараз працюю в другому цирку від Дюсалея ( як кажуть китайці – Дюсолей). А також мені поставили пам’ятник біля самого великого китайського парку розваг. Я дуже радий, що представляю Україну і можу бути прикладом для когось.
• В першу чергу, не покидати все те що колись почали. Щоб змогли досягнути того до чого прагнете. Я знаю, що в нашому Олександрівському будинку культури я багато талановитих дітей, які дуже скоро залишать його стіни, з якими ми дуже багато пройшли. Ну і щоб побільше йшли в мистецтво, тому що це не просте мистецтво, а сильно переплетене зі спортом.

Рябенко Ольга, тренер циркової студії Оександрівського БК:

• Перші уроки я отримала від батька, ще коли ми проживали в Хмельницькій області. Каучук – це був мій перший номер. Далі тато відвів мене в циркову студію міста Одеси, де я і познайомилась зі своєю партнеркою. Саме завдяки батьку я знайшла своє покликання – цирк.
•  
• Я об’їздила багато країн. Стала лауреатом багатьох конкурсів. Відкрила свою циркову студію «Оптиміст», якою дуже пишаюсь. А взагалі моя гордість і досягнення – це моя династія циркачів.

 

• Творити, творити и ще раз творити. І,звичайно, працювати над собою.

 

Останнім героєм нашого опитування став учень рідної школи Холмогоров Вадим. Його звичайно ще не можна віднести ні до вчителів, ні до тренерів, хоча хлопець мріє тренувати дітей, але все таки це одна із наших зірочок. Вадим розпочинав свій спортивний шлях із футболу, як і багато наших юнаків. Це, звичайно, був вибір батьків, тому в той час він був ще дитиною. Згодом Вадим захопився футболом і просто не бачив без нього свого життя, але спортивні травми вміють рушити надії, тому юнаку довелося перейти на греблю на байдарках і каноє.

 

За короткий час (менше року) Вадим здобув багато перемог:

• Чемпіон Чорноморська;
• Чемпіон Одеської області;
• Учасник чемпіонату України;
• Учасник міжнародних змагань.

 

Найбільше досягнення – Вадима став членом збірної Одеської області.

Він познайомився з великими людьми, такими як Юрій Чебан (олімпійський чемпіон 2012,2016 років). Вадим просто обожнює своїх кумирів і намагається дотягнутись до їх рівня. Хлопець поділився з нами своїми враженнями від першої зустрічі з Юрієм: « Коли я зайшов до нього в квартиру, я дуже боявся. Боявся, тому що він справжній чемпіон. Не знав, що я йому скажу і  як він відреагує. А коли Юрій Чебан пожав мені руку, я був на сьомому небі від щастя. Ці відчуття передати не можливо. Ми довго спілкувалися. Він дав мені поради на майбутнє і розповів яке майбутнє мене чекає, якщо не зупинятись на досягнутому.»

Вадим отримав премію міського голови міста Чорноморська, як один із кращих спортсменів міста.

Ми пишаємось, що навчаємось в одному класі з такою людиною. Наш однокласник хоч і не дуже сильний в навчанні, але побажав підростаючому поколінню не лише займатися спортом, а й навчатися. Вадим впевнений, що навчатись потрібно завжди.

 

Вадиму побажаємо успіхів, а самі спробуємо зібрати до кучі всіх молодих зірок спорту селища Олександрівка. Ми не можемо стверджувати, що кожен із них дійшов до майстра спорту, але вони багато працювали і в свій час засвітились на обрії:

• Архипов Ярослав;
• САбріченко Артур;
• Лещенко Андрій;
• Лещенко Ігор;
• Музіпов Олександр;
• Стрельченко Володимир;
• Малюкіна Дар’я;
• Лакінська Інна;
• Лакінський Олександр;
• Валєєв Руслан;
• Бутовицька Ірина;
• Бутовицька Олена;
• Карауш Інна;
• Карауш Руслана;
• Халілов Ширван;
• Кірогло Владислав;
• Павлішин В’ячеслав;
• Долгова Вероніка;
• Гудіс Вероніка;
• Жижий Вікторія;
• Івлєва Юліана;
• Пилипчук Яна;
• Ніколенко Сергій;
• Тимофєєв Іван та багато інших.

Ми впевнені, що цей список набагато більший та з кожним роком буде поповнюватись новими іменами, тому що в наших дітей є гідний приклад.

 

Бажаємо нашим односельчанам наслідувати приклад кращих і досягати своїх цілей!

 

Ведуча: Дякуємо Олександрі. Ми впевнені, що спортивна спадщина це не обов’язково олімпійські чемпіони чи майстри спорту. Спортивна спадщина – це звичайні учні та випускники, які власним прикладом надихають на перемоги. Саме ці діти в майбутньому приведуть до спортивних секцій своїх братів та сестер, а потім і дітей та внуків. Саме вони не задумуючись будуть відвідувати спортивні свята в школі та з задоволенням приймати в них участь не залежно від віку. Спорт не обов’язково має бути великим. В першу чергу він має біти масовим.

 

Ведуча: Щоб дуже гарно виступати, потрібно здоровий спосіб життя мати.

(Слайд )

Ведуча: Життя – це здоров’я, скористайся ним.

Ведуча: Життя – це краса – милуйся нею.

Ведуча: Життя – це мрія, здійсни її.

Ведуча: Життя – це цінність, цінуй його.

Ведуча: Життя – це скарб, бережи його.

Ведуча: Життя – це пісня, доспівай її.

Ведуча: Життя таке чудове, не загуби його.

Ведуча: Це твоє життя! Бережи своє здоров’я! 

Ведуча:

Бо здоров’я – це прекрасно,
Здорово, чудово, ясно.
І доступні для людини
Всі дороги і стежини.

До нової зустрічі. З вами  були Юлія Облакова та Оксана Білоус в програмі «За здоров’я».