Майстер – класи для батьків з туризму

Майстер – класи для батьків

МАЙСТЕР – КЛАС «ОРІЄНТУВАННЯ»

У класній кімнаті, схема якої буде служити картою, для учасників розташовані КП (контрольні пункти). Вони позначені на схемі та мають відмітку –олівець.

На вихідній ділянці за межами карти-схеми учаснику майстер-класу видають карту з нанесеними КП та карточку де він буде відмічати їх.

Дистанція в заданому напрямку. Тобто всі КП треба брати строго за порядком їх проходження. Дистанція швидкісна, тому засікається час роботи на етапі.

Важливо вірно зорієнтувати карту. Це означає, що всі предмети на схемі повинні бути розташовані так як і в кімнаті.

Учасник відмічає КП олівцем в карточці в саме той клітинці в якій позначений номер знайденого КП. Порушувати порядок проходження строго забороняється.

Мал. 1. Картка для позначення КП

Результати визначаються за часом проходження дистанції та за вірністю відміток (збіг кольору олівця до номера КП).

МАЙСТЕР - КЛАС по ВУЗЛАМ

За призначенням вузли поділяються на вузли: Для зв'язування мотузок; Для пристібання кінця мотузки до карабіна; для закріплення мотузки на опорі або на транспортується предмет, для прив'язування мотузки до учасника; спеціальні фіксуючі (схоплюючи) вузли; вузли тертя для спуску по мотузці або спуску мотузкою важкого вантажу.

ВУЗЛИ ДЛЯ ЗВ'ЯЗУВАННЯ мотузок ОДНАКОВОГО ДІАМЕТРУ застосовуються:

1. ЗУСТРІЧНИЙ;

2. ЗУСТРІЧНИЙ вісімка;

3. Грейпвайн;

ВУЗЛИ ДЛЯ ЗВ'ЯЗУВАННЯ мотузок РІЗНОГО ДІАМЕТРУ (мотузка і репшнур; мотузка і стрічка; одинарна і подвійна мотузка).

Застосовуються: шкотами на провідники; БРАМШКОТ на провіднику; АКАДЕМІЧНИЙ; АКАДЕМІЧНИЙ на провіднику; З'ЄДНАННЯ провідників карабіном. Провідник в'яжеться на більш товстій мотузці.

СХОПЛЮЮЧІ ВУЗЛИ

Спеціальні рухливі вузли, призначені для автоматичної фіксації на мотузці. Зокрема: Для натягу мотузки; Для верхньої, що фіксує страховки; Для самостраховки на вертикальній мотузці і ін.. В'яжуться із замкнутої петлі  шнура 6-8мм.

МАЙСТЕР КЛАС НА СТЕНДІ-ТРЕНАЖЕРІ

Проходження траверсом вздовж стенда з гімнастичною страховкою.

Проходження маршрутів на стенді за бажанням з верхньою страховкою.

МАЙСТЕР –КЛАС  по НАДАННЮ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ВЕРХНІХ ТА НИЖНІХ КІНЦІВОК

ПЕРЕЛОМИ.

Переломи це порушення цілісності кістки що супроводжується пошкодженням тканин, м’язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою зміною кістки.

Переломи бувають закритими – при яких цілісність шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті – коли перелом супроводжується пораненням м’яких тканин.

По ступеню пошкодження переломи бувають повними – при яких цілісність кістки порушено повністю та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.

Для переломів характерні слідуючи ознаки:

-  біль та болючість при торканні безпосередньо в області перелому;

-  деформація можлива бути викликана як зміщенням відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки розвились в наслідок кровотечі в м’язи біля місця перелому;

-  порушення функції (відсутність руху);

-  ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має суглобів;

-  крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за рахунок тертя обломів кісток одна з одною.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

-  надати для хворого найбільш сприяючого стану;

-  зробити фіксацію переломленої кістки, НІ-ЗАЩО не слід вправляти перелом;

-  не знімаючи одяг та взуття оглянути місце перелому та накласти пов’язку на рану, при цьому одяг розрізати;

-  зупинити кровотечу та накласти на рану антисептичну пов’язку;

-  для зменшення болю ввести під шкіру промедол з шприц-тюбику чи дати таблетку промедолу;

-  для створення нерухомості зломанної кінцівки використовують стандартні шини або підручні матеріали.

ВИВИХИ.

Вивихами – називаються повне або часткове зміщення кінців кісток, складаючи суглобів, супроводжується розривом суглобної капсули. Найчастішою причиною вивиху є травма або різке скорочення м’язів, а також комбінація цих факторів. Вивих також з’являється через чрезмірне миттєве скорочення м’зів, наприклад при подачи кидаючих кінців, при електротравмі.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Для вивиху характерні слідуючи ознаки:

-  деформація області суглобу – кінці кісток та вся кінцівка знаходиться у незвичайному положенні;

-  різні по довженні здорова та пошкоджена кінцівки – пошкоджена кінцівка може бути довше або коротше здорової;

-  різке скорочення руху у суглобі;

-  порушення функції, причиною чого являється неправильне положення кінців кісток;

-  біль виникаюча у зв’язку з розривом зв’язок, суглоба та пошкодження окрема суглобових тканин.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

-  надати кінцівки положення найбільш зручне для пошкодженого;

-  фіксують пошкоджений суглоб (використовують м’яку шину, тугу пов’язку з косинки або бинту);

-  виконують протишокові заходи (вводять знеболюючи засоби з шприц-тюбику);

-  постійно слідкують за пульсом, за станом кровообігу в кінцівки;

-  транспортують на ПМД.

ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ШИН.

1.  Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.  гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.  під шину підкладають м’ягка підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.  при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.  при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.  пов’язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.

Накладання пов’язки на кисть

Спочатку треба покласти в руку валик з вати або якогось м’якого  матеріалу для розслаблення м’язів. Потім на шину кладемо прокладку з тканини або бинту та підкладаємо під кисть руки. Еластичним бинтом замотуємо руку від зап’ястя до пальців. На згибі в’яжемо вісімку.

Накладання пов’язки на передпліччя

При переломах кісток передпліччя шина повинна фіксувати кисть від основи пальців, передпліччя, ліктьовий суглоб (зігнутий під прямим кутом) і дві третини плеча (рис. 2).

Рис. 2. Іммобілізація передпліччя за допомогою крамеровської шини

При переломах кісток кисті застосовуються фанерні та сітчасті шини. Вони повинні починатися від кінчиків пальців і закінчуватися на рівні верхньої третини передпліччя або на рівні ліктьового суглоба.

Після накладення шини верхню кінцівку підвішують на косинці. 

Іммобілізація гомілки та гомілковостопного суглоба

При переломах кісток гомілки іммобілізація здійснюється за допомогою трьох крамеровських або однієї крамеровської і двох фанерних шин (рис 5). Крамеровська шина, починаючись від підошовної поверхні стопи, повинна закінчуватися на рівні половини стегна постраждалого. Шина попередньо моделюється таким чином, щоб її вигини відповідали опуклостям п'яти і литкових м'язів, при цьому стопа не повинна відвисати. Фанерні шини прибинтовуються з внутрішнього і зовнішнього боку пошкодженої кінцівки.

Рис. 5. Іммобілізація гомілки за допомогою крамеровських шин

Іммобілізація гомілковостопного суглоба і кісток стопи відрізняється від іммобілізації кісток гомілки лише тим, що шина накладається рівня колінного суглоба.

При наданні першої допомоги в разі відсутності стандартних шин слід користуватися матеріалом, наявним під руками. Для іммобілізації стегна можна використовувати дошку, жердину. При відсутності навіть цього матеріалу слід прибинтувати пошкоджену кінцівку до здорової.