Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них. Метод, в основі якого повага до особистості
Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.
Вирішення конфліктів – процес вирішення суперечки або конфлікту людьми для відповідного задоволення їхніх інтересів, результати якого є для них прийнятними. Коло - відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власний погляд та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників.
Медіаційна процедура - це процедура, заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального вибору дій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи, медіатори не повинні розбиратися у психології людей, не повинні аналізувати їхні внутрішні проблеми і причини певної поведінки, вони також не повинні виконувати функції слідчих, арбітрів, суддів і т. і. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні. Результатом реалізації програми є створення інституту посередництва - служби медіації однолітків, діяльність якої спрямована на вдосконалення системи міжособових взаємин, покращення психологічного клімату у студентському колективі.
Невербальна комунікація (погляд, міміка, психологічний простір, жести, поза, темп мови, тон і тембр голосу). Прості фрази, що підтверджують наявність контакту - "так-так", "звісно", "звичайно" і т.п., що ніби "говорять" співрозмовнику/співрозмовниці, що ми його/її слухаємо і розуміємо те, що він/вона говорить. Основна функція таких фраз - підтвердити контакт із співрозмовником/співрозмовницею; використовуючи їх поряд з невербальними реакціями, виразити увагу й інтерес до нього/неї. 2. Використання пауз (мовчання)Використовується для:- стимулювання сторони до прийняття відповідальності за результат, - прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями,- (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь.3. Іменування відчуттів. Твердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені...(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити. Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів, що заважають успішності медіації. Комунікативні навички медіатора. Навички активного слухання
4. Прояснення, уточнення. Питання типу: “Ви маєте на увазі…?”, “Ви говорите, що ...?” Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань - прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки. 5. Перефразовування. Задача - допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми. У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження. Наприклад:“Ви вважаєте, що …” (Концентрація на тому/тій, хто говорить…)“Ви засмутилися, тому що …” (факти і почуття)“Ваше розуміння ситуації полягає в тім, що…”(коротке підсумовування сказаного)6. Резюмування. Зведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування - обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту. Комунікативні навички медіатора. Навички активного слухання
Відновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності. КОЛО - відновна практика
Мовник / Братина завжди рухається по Колу за годинниковою стрілкою («за сонцем»). Говорити має право тільки той, хто тримає в руках Мовник / Братину, або учасник, який отримав особливий дозвіл ведучого (Хранителя Кола). Коли Мовник / Братина потрапили до учасника в руки, а він/вона не має, що сказати, Мовник / Братина передається далі по Колу, а учасник має право зберігати мовчання. Жоден з учасників не має право висловитися та піти, доки Коло не завершилося. Мовник / Братина продовжує рухатися по Колу доти, доки є учасники, які бажають висловитися стосовно теми дискусії; рішення не можу бути прийнятим до тих пір, доки є учасники, які бажають висловитися. Коли учасник тримає в руках Мовник / Братина, він/вона повинен поважати мету проведення Кола та інших його учасників, висловлюючись:«Від серця», чесно та відверто. З повагою до присутніх. Достатньо стисло і лаконічно, щоб кожен мав можливість висловитися. Дотримуючись теми, що обговорюється в Колі. Правила Кола
Коло цінностей – це Коло, яке першим проводиться в громаді. Коло цінностей має на меті сформувати в групі спільні уявлення про цінності, сприяти розкриттю учасників та встановленню атмосфери довіри. Розповідь хранителя про традиції проведення Кіл та пояснення правил даної процедури. Ритуал відкриття Кола: прохання взятися за руки так, щоб права долоня кожного учасника була повернута до низу – «до землі», тобто «давала», а ліва – до гори, «до сонця», тобто «приймала» - це замкнене Коло, де енергія кожного передається по колу і утворює єдність. Слова ведучого, що наснажують учасників поважати одне одного; слова «мир», яке повторюють усі учасники. Ритуал відкриття є обов’язковим елементом усіх наступних Кіл. Хранитель просить учасників згадати важливу для них людину та назвати притаманну їй рису/якість, яку вони вважають найважливішою. На це питання учасники відповідають, передаючи по колу Братину. Після того, як Мовник повернеться до ведучого, він/вона просить учасників повторити усі названі якості та записує їх на фліп-чарті – це є список цінностей, які є важливими для присутніх у Колі, адже вони самі сформували цей перелік. Друге питання для обговорення: «Розкажіть, будь ласка, про ваш досвід перебування в громаді/в команді, коли ви відчули себе частиною цієї громади». Підсумовуючи дане обговорення, ведучому варто звернути увагу на те, що громада – це надзвичайно потужний ресурс, який може підтримати кожного з нас у складних життєвих обставинах і, якщо учасники виявлять бажання, таким джерелом підтримки може стати Коло, в якому вони сьогодні перебувають. За бажанням ведучого, Коло цінностей може починатися і закінчуватися питанням стосовно того, як себе почувають учасники, який у них настрій тощо. Коло цінностей, як і будь-яке інше Коло, закінчується ритуалом закриття Кола: усі стають так, як під час ритуалу відкриття, хранитель дякує учасникам за їх щирість та відвертість за внесок у формування справжньої громади. Наприкінці хранитель промовляє слово «мир», яке повторюють усі учасники.