Медіаграмотність як складова частина роботи гуртків еколого-натуралістичного напрямку

Медіаграмотність як складова частина роботи гуртків еколого-натуралістичного напрямку

Те, що ми знаємо про наше суспільство, і навіть

про світ, в якому ми живемо, ми знаємо з мас-медіа.

   Ніклас Луман

     В наш час у сучасному світі стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа  потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними.  Суспільство все більше використовує web-технології, хмарні обчислення, смартфони та інтернет, штучні інтелекти тощо. На взаємодію з різноманітними медіа (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу громадян, чим зумовлюється значний вплив медіа на всі верстви населення, передусім на дітей та молодь. Медіа дуже впливають на здобувачів освіти, часто перетворюючись на провідний чинник  їх соціалізації, стають засобом дистанційної та джерелом неформальної освіти. До цього додаються недосконалий захист дитини від різноманітного медіаконтенту, що може шкодити її здоров’ю та розвитку, ставати причиною агресивної поведінки, викликати бажання повторити побачене. Надійні механізми ефективної саморегуляції інформаційного ринку, які не допускали б недоброякісної медіапродукції, низькоморальних ідеологій та цінностей, інших соціально шкідливих інформаційних впливів відсутні.

    В цих умовах медіаосвіта стає фундаментальною складовою інформаційної безпеки держави, відіграє стратегічну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління, формуванні української ідентичності. Медіаосвіта покликана стати одним з головних чинників забезпечення відкритості освіти щодо формування основних компетентностей сучасних швидко змінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. Медіаосвіта – не тільки шлях до ефективної діяльності людини в системі трудових відносин, але спосіб залишатися самим собою, цілісною особистістю, здатною до самовираження і людяності. Не втрачають значення і традиційні завдання медіаосвіти, які полягають у запобіганні вразливості людини до медіаманіпуляцій і медіанасильства, втечі від реальності, у профілактиці поширення медіазалежностей.

   Позашкільна медіаосвіта спрямована на розвиток способів творчого самовираження особистості, має супроводжувати шкільну медіаосвіту, підсилювати її ефект. Базується вона переважно на діяльності гуртків.

В основу інноваційної моделі закладу позашкільної освіти покладається концепція саморозвитку особистості. Це зумовлює необхідність оновлення змісту навчання й виховання, розроблення й практичного впровадження новітніх освітніх технологій, спрямованих на реалізацію основних вимог стратегії розвитку сучасної освіти, переорієнтацію на компетентнісний підхід, нові інформаційні технології, неперервність самоосвіти, формування навичок співпраці.

  Медіа використовуємо в усіх видах діяльності вихованців протягом занять: перегляд мультфільмів під час спостереження або замість його, коли не можливо показати або пояснити те чи інше явище природи, а також з метою закріплення знань, отриманих під час спостереження. Прослуховування аудіозаписів з метою ознайомлення з голосами птахів; малювання за мотивами мультфільму – самостійна художня діяльність дітей.  Але найістотніше значення для впровадження медіаосвіти має спеціально організована діяльність дітей (заняття з розділу програми).

  Так, на занятті гуртків «Юні екологи» при вивченні теми «Екологія угруповань» вихованці в практичній частині можуть прослуховувати аудіозаписи голосів птахів,  віртуально спостерігають за діяльністю комах – запилювачів рослин, визначають їх види на основі колекційних матеріалів та електронних визначників, працюють з гербаріями. Також ведеться польовий  щоденник, вивчаються пристосування рослин до розповсюдження їх тваринами та будуються схеми трофічних зв'язків у біоценозах. Важливо проводити екскурсії до лісу, парків, скверів, на водойми, луки тощо для ознайомлення з різними біоценозами.

 Використання творчих завдань під час проведення занять гуртків еколого-натуралістичного напрямку

 4 ряд. Художники.

   За малюнками дзьоба і ніг учні повинні вказати, який це птах: водо плаваючий, хижий чи комахоїдний.

   5 ряд. Кросворд.

  Написати назви птахів, де перша буква в слові «С»

              С

 Відповіді: сич, сова, стриж, сорока, синиця.

   6 ряд. Перевертні.

   Із перевернутих слів скласти назви птахів:

                           теляд ( дятел)            кутбер ( беркут) 

                         окарос (сорока)        калга (галка) 

  наворо (ворона)         качай (чайка)
                           акелел (лелека)          усстра (страус)

        7 ряд. Чомучки.

1. Чому страуси не літають, хоча у них є крила?
2. Чому сови бачать вночі?
3. Чому лелеки відлітають на зиму до теплих країн?
4. Чому хижих птахів треба охороняти?

    Отже, з вищесказаного можна зробити висновки, що на сьогодні в позашкільній освіті Зачепилівської  громади є певні теоретичні розробки і  практичні досягнення з медіаосвіти, але необхідний час для того, щоб реалізувати всі завдання, отримавши насправді позитивний результат.

Літературні джерела:

 1. Медіаосвіта і медіаграмотність: підручник — ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за наук. ред. В. В. Різуна. — К.: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.

2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya (дата звернення 16.01.2017) – Назва з екрана.