Методи активізації навчальної творчої діяльності на уроках математики.

Методи активізації навчальної творчої діяльності на уроках математики. Вчитель початкових класів Пологівської СРШ І-ІІІ ступенів №2 Коноваленко В. Ф.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Активізація творчої діяльності учнів - це система дій учителя, спрямована на стимуляцію їхньої творчої активності, інтенсифікацію навчальних процесів, необхідних для розв’язання пошукових навчальних завдань. Методи навчання – упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. Активізація творчої діяльності учнів - це система дій учителя, спрямована на стимуляцію їхньої творчої активності, інтенсифікацію навчальних процесів, необхідних для розв’язання пошукових навчальних завдань.

Методи активізації навчально-пізнавальної, творчої діяльності — це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}За ступенем активності учнів чи характером їхньої навчально-пізнавальної діяльності можна виокремити імітаційні та неімітаціііні методи. За ступенем активності учнів чи характером їхньої творчої діяльності можна виокремити імітаційні та неімітаційні методи.Імітаційні методи активізації навчальної творчої діяльності розподіляються на ігрові та неігрові. До ігрових належать розігрування ролей і ділові ігри різних модифікацій. Вони заповнюють ту прогалину в навчальному процесі, яку не можуть компенсувати інші методи (наприклад словесні методи, практичні заняття тощо), але не замінюють їх

Метод інсценування має багато спільного з театром, який викликає сильні почуття і, відповідно, впливає на емоційно-вольову сферу особистості. Метод «мозкової атаки» ґрунтується на груповому формуванні ідеї розв'язання певної задачі. Метод круглого столу використовується, як правило, з метою обговорення складних теоретичних проблем і обміну досвідом.

На сучасних уроках більшість вчителів використовують прийоми, як методи роботи. Це дає змогу активізувати навчальну творчу діяльність на уроках математики. Зокрема Прийом „ Історична зупинка ”. На таких „ зупинках ” діти ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок у розвиток науки. Прийом „ Знайди загублене ”. Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість. Прийом „ Дешифратор ”. На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

Прийом „ Питання до тексту ”. Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання, на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст. Прийом „Спіймай помилку ”. Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу. Прийом „Практичність теорії ”. Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням. Прийом „Так – ні ” використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

Прийом „Пошук нових способів розв’язування задач ”. Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго. Прийом „Написання математичних творів ”. Пропоную учням написати казку, вірш, байку, акровірш на математичну тему. Ці твори діти з задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навички дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.