„Методи навчання школярів гри у баскетбол”.

Про матеріал
ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ГРИ У БАСКЕТБОЛ. Методика навчально – тренувальної роботи зі школярами по баскетболу грунтується на загальних положеннях фізичної підготовки і теорії фізичного виховання, до яких належать: 1. Повна відповідність використовуваних методів особливостям психофізичного розвитку дітей. 2. Здійснення спеціалізації на базі всебічної підготовки. 3. Суворе дотримання принципів доступності, поступовості і сестиматичності. 4. Органічна єдність навчання, тренування і виховання. 5. Оволодіння спортивною спеціалізацією на основі широкої універсальності. 6. Тісне співробітництво педагогів, лікарів, батьків і школи.
Перегляд файлу

 Тема :   „Методи навчання школярів  гри у баскетбол”.

 

УРОК  - ОСНОВНА ФОРМА НАВЧАННЯ.

 

         Урок містить у собі характеристики структури навчального процесу : види змісту, методи, етапи засвоєння, їх послідовність і розмаїтність поєднань. Урок фізичної культури, як і уроки з інших предметів, проводять у залі, на відкритих майданчиках по 45 хвилин. На уроці з баскетболу діяльністю учнів керує вчитель, котрий створює оптимальні умови для здійснення процесу фізичного виховання.

         Побудувати урок правильно і педагогічно грамотно – ­значить насамперед найбільш раціонально використовувати відведений на нього час.

Організація уроку повинна починатися ще до заняття. У неї входять: дотримання порядку в місцях перевдягання, підготовка інвентарю, виконання черговим своїх обовязків.Гарна підготовка до уроку визначає високий рівень його проведення – створює позитивний емоційний фон, що сприяє більш інтенсивній і плідній роботі.

        Урок, як інші форми занять фізичними вправами, має три частини – підготовчу, основну і заключну.

        Центральне місце впочатковій стадії уроку займає функціональна підготовка організму до майбутньої основної діяльності. Це досягається за допоиогою легко дозованих врав, що непотребують тривалого часу на підготовку і виконання.Зміст підготовчої частини уроку повинен бути взаємно обумовлений з майбутньою основною діяльністю. 

       Досягнення головних цілей уроку здійснюється в його основній  частині. Вона може мати кілька підрозділів. Найбільш складні завдвння , повязані з оволодінням нового матеріалу, вирішують на самому початку основної частини уроку. При цьому потрібно дотримуватись такої послідовності в постоновці завдань: ознайомлення, деталізоване розучування, удосконалювання.

       У заключній частині уроку слід забезпечити спрямоване,поступове зниження функціональної активності організму, для чого підбираються легко дозовані вправи.

       Основною формою організації занять для молодших школярів є комплексний урок.

       Зі старшими школярами проводяться ще й тематичні заняття. Тематичний урок присвячений одній із тем навчальної програми ( фізичній підготовці, техніці, тактиці ).

       На заняттях з баскетболу доцільно застосовувати в комплексній формі організації занять такі методи: круговий, поточний (для навчання), ігровий і змагальний (для удосконалення техніки, тактики фізичної підготовки).

        Комплексний урок – це заняття, на якому розвязується кілька

 

1.

тренувальних завдань: а) фізична ітехнічна підготовка, б)  фізична і тактична                                                            

підготовка, в) технічна і тактична підготовка.

         Слід памятати, що в комплексних заняттях, які найбільш принятні для навчання дітей, необхідно чітко розмежовувати розминку і розвязання завдань з фізичної підготовки в основній частині.

         У підготовчій частині слід використовувати:

 Вправи з ходьби і бігу; загальнорозвиваючі вправи без предметів і з мячами; вправи з подолання комбінованої смуги перешкод; естафети; рухливі іспортивні ігри; елементи баскетболу.

          Основна частина уроку повинна передбачати павчання                        техніко-тактичних прийомів з обовязковим закріпленням їх у іграх чи ігрових вправах. При цьому основну частину бажано умовно розділити на чотири тимчасових інтервали. Перший і третій відводяться на вивчення одного й того ж технічного прийому, а другий і четвертий – на закріплення цього ж технічного прийому в ігрових вправах чи навчальних двосторонніх іграх.

            Недоцільно в основній частині уроку розвязувати більше трьох поставлених завдань фізичної, тактичної і технічної підготовки, тому що анатомо – фізіологічні і психологічні особливості школярів такі, що організм може болісно реагувати на фізичне навантаження в комбінації з освоєнням техніко – тактичних завдань.тому не можна ставити більше трьох завдань і виконувати їх потрібно, строго дозуючи навантаження.

           У заключній частині уроку повинні застосовуватися ходьба і біг у повільному темпі, стройові вправи і вправи на увагу, даватися домашні завдання для самопідготовки.

 

ОСНОВНІ  МЕТОДИ  НАВЧАННЯ  ШКОЛЯРІВ  ГРИ  У

БАСКЕТБОЛ.

 

        Методика навчально – тренувальної роботи зі школярами по баскетболу грунтується на загальних положеннях фізичної підготовки і теорії фізичного виховання, до яких належать:

  1. Повна відповідність використовуваних методів особливостям психофізичного розвитку дітей.
  2. Здійснення спеціалізації на базі всебічної підготовки.
  3. Суворе дотримання принципів доступності, поступовості і сестиматичності.
  4. Органічна єдність навчання, тренування і виховання.
  5. Оволодіння спортивною спеціалізацією на основі широкої універсальності.
  6. Тісне співробітництво педагогів, лікарів, батьків і школи.

 

 

 

2.

У початковому періоді навчання школярів гри у баскетбол застосовуються в основному такі методи :

         1. Метод цілісної вправи.

          2. Круговий.

          3. Поточний.

          4. Ігровий.

          5. Змагальний.

          6. Комплексний.

          7. Розчленований.

 

         Метод цілесної вправи – це розучування дії по можливості, у цілесному вигляді, з вибірковим акцентом на деталях. Цей метод слід застосовувати при розучуванні загально – розвиваючих і спеціальних вправ. Наприклад: вправа з баскетбольним мячем (кидок мяча в кільце).

         Круговий метод – це загальна організаційна- методична форма занять, що включає деякі окремі методи виконання суворо регламентованої вправи.Основу кругового тренування становить серійне повторення вправ, підібраних і обєднаних у комплекс, виконуваних у порядку послідовного переходу „від станції до станції ”, які розташовуються по замкнутому контуру.

          Поточний метод – характеризується неодноразовістю повторення вправи. Основу ціого методу становить повторення тієї самої вправи.

          Ігровий метод – грунтується на вихованні рухових якостей у процесі гри.Ознаки ігрового методу:

  1. Яскраво виражені елементи суперництва й емоційності в ігрових діях.
  2. Високі вимоги  до творчої ініціативи в рухових діях.
  3. Відсутність суворої регламентації в характері рухових дій і навантажені.
  4. Комплексний прояв різноманітних рухових навичок і якостей відповідно до задач ігрової діяльності.

        Змагальний метод – характеризується виконанням вправ в умовах, близьких до змагальних. Його ознаки:

  1. Підпорядкування всієї діяльності завданню перемогти в тій чи іншій руховій дії відповідно до заздалегідь установлених правил.
  2. Максимальний прояв фізичних і психічних сил у боротьбі за першість, за високі спортивні досягнення.
  3. Обмежені можливості в керуванні учнями, у регулюванні їх навантаження.

        Коиплексний метод – використовують у процесі навчання основних технічних прийомів, що включає методи цілісної вправи, ігровий і змагальний.

 

 

3.

       1. Вправи з ведення мяча (5 – 8 хв.).

       2. Естафети з ведення мяча (5 – 8 хв.).

       3. Грають одночасно  ( 3 на 3 ) гравця.

 

    Розчленований метод – це почергове розучування окремих елементів дії.

Застосовується в початковій стадії ознайомлення  і навчання в тактиці гри юних баскетболістів, а також при виправленні помилок, можливих при неправильному виконанні технічного елемента. Щоб виправити помилку, треба розчленувати виконання технічної дії.

 

Основи навчання.

 

Одне з основних завдань фізичного виховання школярів – формування рухових умінь і навичок.Процес навчання окремої рухової дії складається з трьох етапів, кожен з яких має свої дидактичні завдання і методичні особливості.

           Перший етап – це початкове розучування рухів у загальних рисах, у результаті чого в учнів виникають певні рухові уміння.

           Другий етап – детальне розучування техніки рухової дії, що приводить до уточнення уміння і часткового переходу його в навичку.

          Третій етап – досягнення майстерності в оволодінні технікою освоюваної дії, стадія закріплення і подальшого удосконалювання рухової навички, пристосування її до різних умов використання.

          Трьохетапну структуру процесу навчання не слід розглядати як обовязкову схему. В умовах шкільних уроків, обмеженої кількості годин здійснюється переважно перший етап навчання. Подальше удосконалювання

відбувається в процесі позакласної роботи і занять у спортивній секції.

          Вивчення прийому складається з чотирьох послідовних фаз:

          а) ознайомлення з прийомом

          б) вивчення прийому

          в) вивчення прийому в ускладненій обстановці

          г) закріплення прийому

При ознайомленні з прийомом  використовуються різні методи, але провідні – розповідь і показ. Увага акцентується на найбільш важливих деталях прийому: метод слова допомагає створити більш чітке уявлення про прийом в цілому. Ознайомлення закінчується випробуванням, у результаті чого учні одержують рухове уявлення про прийом, що вивчається.

        На етапі вивчення прийому в спрощенних умовах учитель головну увагу звертає на: правильну структуру і послідовність окремих рухів; усунення судорожності, зайвої напруги і зайвих рухів; виправлення інших помилоквиконання.

        Вивчення прийому в ускладненій обстановці розвязує завдання підведення учня до уміння виконувати дії в ігрових умовах.

 

4.

 

 

 На цій фазі навчання необхідно домогтися чіткого виконання прийому в цілому й у деталях, у різних варіантах, у поєднанні з іншими діями, в умовах пасивної й активної протидії.

          Закріплення проводиться в тренувальних і товариських іграх, ігрових вправах. Тут прийом використовується на фоні інших дій, в умовах постійно змінюваної обстановки і сильного емоційного збудження. У грі потрібно прийом провести не тільки високоякісно, але й вибрати варіант, спосіб виконання, якій найбільше відповідав би даній ігровій ситуації. Роль викладача на цій фазі – корегувати дії учнів, стимулювати їх, активно і творчо застосовувати обраний варіант.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

doc
Додано
22 жовтня 2019
Переглядів
2959
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку