Тема : „Методи навчання школярів гри у баскетбол”.
УРОК - ОСНОВНА ФОРМА НАВЧАННЯ.
Урок містить у собі характеристики структури навчального процесу : види змісту, методи, етапи засвоєння, їх послідовність і розмаїтність поєднань. Урок фізичної культури, як і уроки з інших предметів, проводять у залі, на відкритих майданчиках по 45 хвилин. На уроці з баскетболу діяльністю учнів керує вчитель, котрий створює оптимальні умови для здійснення процесу фізичного виховання.
Побудувати урок правильно і педагогічно грамотно – значить насамперед найбільш раціонально використовувати відведений на нього час.
Організація уроку повинна починатися ще до заняття. У неї входять: дотримання порядку в місцях перевдягання, підготовка інвентарю, виконання черговим своїх обовязків.Гарна підготовка до уроку визначає високий рівень його проведення – створює позитивний емоційний фон, що сприяє більш інтенсивній і плідній роботі.
Урок, як інші форми занять фізичними вправами, має три частини – підготовчу, основну і заключну.
Центральне місце впочатковій стадії уроку займає функціональна підготовка організму до майбутньої основної діяльності. Це досягається за допоиогою легко дозованих врав, що непотребують тривалого часу на підготовку і виконання.Зміст підготовчої частини уроку повинен бути взаємно обумовлений з майбутньою основною діяльністю.
Досягнення головних цілей уроку здійснюється в його основній частині. Вона може мати кілька підрозділів. Найбільш складні завдвння , повязані з оволодінням нового матеріалу, вирішують на самому початку основної частини уроку. При цьому потрібно дотримуватись такої послідовності в постоновці завдань: ознайомлення, деталізоване розучування, удосконалювання.
У заключній частині уроку слід забезпечити спрямоване,поступове зниження функціональної активності організму, для чого підбираються легко дозовані вправи.
Основною формою організації занять для молодших школярів є комплексний урок.
Зі старшими школярами проводяться ще й тематичні заняття. Тематичний урок присвячений одній із тем навчальної програми ( фізичній підготовці, техніці, тактиці ).
На заняттях з баскетболу доцільно застосовувати в комплексній формі організації занять такі методи: круговий, поточний (для навчання), ігровий і змагальний (для удосконалення техніки, тактики фізичної підготовки).
Комплексний урок – це заняття, на якому розвязується кілька
1.
тренувальних завдань: а) фізична ітехнічна підготовка, б) фізична і тактична
підготовка, в) технічна і тактична підготовка.
Слід памятати, що в комплексних заняттях, які найбільш принятні для навчання дітей, необхідно чітко розмежовувати розминку і розвязання завдань з фізичної підготовки в основній частині.
У підготовчій частині слід використовувати:
Вправи з ходьби і бігу; загальнорозвиваючі вправи без предметів і з мячами; вправи з подолання комбінованої смуги перешкод; естафети; рухливі іспортивні ігри; елементи баскетболу.
Основна частина уроку повинна передбачати павчання техніко-тактичних прийомів з обовязковим закріпленням їх у іграх чи ігрових вправах. При цьому основну частину бажано умовно розділити на чотири тимчасових інтервали. Перший і третій відводяться на вивчення одного й того ж технічного прийому, а другий і четвертий – на закріплення цього ж технічного прийому в ігрових вправах чи навчальних двосторонніх іграх.
Недоцільно в основній частині уроку розвязувати більше трьох поставлених завдань фізичної, тактичної і технічної підготовки, тому що анатомо – фізіологічні і психологічні особливості школярів такі, що організм може болісно реагувати на фізичне навантаження в комбінації з освоєнням техніко – тактичних завдань.тому не можна ставити більше трьох завдань і виконувати їх потрібно, строго дозуючи навантаження.
У заключній частині уроку повинні застосовуватися ходьба і біг у повільному темпі, стройові вправи і вправи на увагу, даватися домашні завдання для самопідготовки.
ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ГРИ У
БАСКЕТБОЛ.
Методика навчально – тренувальної роботи зі школярами по баскетболу грунтується на загальних положеннях фізичної підготовки і теорії фізичного виховання, до яких належать:
2.
У початковому періоді навчання школярів гри у баскетбол застосовуються в основному такі методи :
1. Метод цілісної вправи.
2. Круговий.
3. Поточний.
4. Ігровий.
5. Змагальний.
6. Комплексний.
7. Розчленований.
Метод цілесної вправи – це розучування дії по можливості, у цілесному вигляді, з вибірковим акцентом на деталях. Цей метод слід застосовувати при розучуванні загально – розвиваючих і спеціальних вправ. Наприклад: вправа з баскетбольним мячем (кидок мяча в кільце).
Круговий метод – це загальна організаційна- методична форма занять, що включає деякі окремі методи виконання суворо регламентованої вправи.Основу кругового тренування становить серійне повторення вправ, підібраних і обєднаних у комплекс, виконуваних у порядку послідовного переходу „від станції до станції ”, які розташовуються по замкнутому контуру.
Поточний метод – характеризується неодноразовістю повторення вправи. Основу ціого методу становить повторення тієї самої вправи.
Ігровий метод – грунтується на вихованні рухових якостей у процесі гри.Ознаки ігрового методу:
Змагальний метод – характеризується виконанням вправ в умовах, близьких до змагальних. Його ознаки:
Коиплексний метод – використовують у процесі навчання основних технічних прийомів, що включає методи цілісної вправи, ігровий і змагальний.
3.
1. Вправи з ведення мяча (5 – 8 хв.).
2. Естафети з ведення мяча (5 – 8 хв.).
3. Грають одночасно ( 3 на 3 ) гравця.
Розчленований метод – це почергове розучування окремих елементів дії.
Застосовується в початковій стадії ознайомлення і навчання в тактиці гри юних баскетболістів, а також при виправленні помилок, можливих при неправильному виконанні технічного елемента. Щоб виправити помилку, треба розчленувати виконання технічної дії.
Основи навчання.
Одне з основних завдань фізичного виховання школярів – формування рухових умінь і навичок.Процес навчання окремої рухової дії складається з трьох етапів, кожен з яких має свої дидактичні завдання і методичні особливості.
Перший етап – це початкове розучування рухів у загальних рисах, у результаті чого в учнів виникають певні рухові уміння.
Другий етап – детальне розучування техніки рухової дії, що приводить до уточнення уміння і часткового переходу його в навичку.
Третій етап – досягнення майстерності в оволодінні технікою освоюваної дії, стадія закріплення і подальшого удосконалювання рухової навички, пристосування її до різних умов використання.
Трьохетапну структуру процесу навчання не слід розглядати як обовязкову схему. В умовах шкільних уроків, обмеженої кількості годин здійснюється переважно перший етап навчання. Подальше удосконалювання
відбувається в процесі позакласної роботи і занять у спортивній секції.
Вивчення прийому складається з чотирьох послідовних фаз:
а) ознайомлення з прийомом
б) вивчення прийому
в) вивчення прийому в ускладненій обстановці
г) закріплення прийому
При ознайомленні з прийомом використовуються різні методи, але провідні – розповідь і показ. Увага акцентується на найбільш важливих деталях прийому: метод слова допомагає створити більш чітке уявлення про прийом в цілому. Ознайомлення закінчується випробуванням, у результаті чого учні одержують рухове уявлення про прийом, що вивчається.
На етапі вивчення прийому в спрощенних умовах учитель головну увагу звертає на: правильну структуру і послідовність окремих рухів; усунення судорожності, зайвої напруги і зайвих рухів; виправлення інших помилоквиконання.
Вивчення прийому в ускладненій обстановці розвязує завдання підведення учня до уміння виконувати дії в ігрових умовах.
4.
На цій фазі навчання необхідно домогтися чіткого виконання прийому в цілому й у деталях, у різних варіантах, у поєднанні з іншими діями, в умовах пасивної й активної протидії.
Закріплення проводиться в тренувальних і товариських іграх, ігрових вправах. Тут прийом використовується на фоні інших дій, в умовах постійно змінюваної обстановки і сильного емоційного збудження. У грі потрібно прийом провести не тільки високоякісно, але й вибрати варіант, спосіб виконання, якій найбільше відповідав би даній ігровій ситуації. Роль викладача на цій фазі – корегувати дії учнів, стимулювати їх, активно і творчо застосовувати обраний варіант.
5.