Методична доповідь на педагогічній конференції «Нові педагогічні технології або чому ще потрібно вчитися?»

Методична доповідь на педагогічній конференції

«Нові педагогічні технології або чому ще потрібно вчитися?»

«Майбутнє вже наступило…»
Роберт Юнг

«Все в наших руках, тому неможна їх опускати»

(Коко Шанель)

В сучасний навчальний процес наряду з традиційними технологіями освіти прийшли нові освітні технології, які дають позитивні результати. (схема)

Для більшості нововведень і зараз справедлива фраза, сказана Й. Гете, про відносини людей до будь-якої важливої ідеї: «спочатку говорять, що це чуш»; потім - "а в цьому щось є" та, коли ідея статє зрозумілою та освоєнною, - "а хто ж цього не знав?"…

Геннез інновацій:

•         виникнення чогось нового;
•         розробка ідей, проектування (те, що на папері);
•         - виготовлення (освоєння на практиці);
•         - використання іншими людьми. (Як конкурс «Весняний дивосвіт», «Бахмутський благовіст», «Нові імена», «Я буду музыкантом» та багато інших)

Сучасний урок - побудован на інноваціях - інтерактивних методах навчання.

Що ж це означає? «INTER» - це «взаємний», «ACT» - діяти, - СПОСІБ Взаємодіяти.

Викладач повинен допомогти учневі пробудити і розвинути в собі творче зернятко, закладене природою в кожному. Актуальним є питання моделювання ефективного уроку із застосуванням інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання, що забезпечує позитивну мотивацію, і сприяє розвитку творчої особистості. У цьому випадку діяльність повинна бути спрямована не словом, а ділом, не для учня, а разом, націлена на індивідуальність. (Схема)

Урок - центральне явище сучасного освітнього процесу. Гуманна педагогічна думка сьогодні змінює ціннісні орієнтири уроку: не обсяг знань - а «ставлення до знань», не «ефективність уроку», а «свєтоносність уроку». Постає завдання одухотворення уроку, перетворення його в значуще явище життя дитини.

«Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть на урок і щиро радіти кожній зустрічі зі своїм Учителем»

Ш.Амонашвілі

Сучасний світ - це світ творчих, креативних особистостей, та вершин в ньому досягають лише ті, хто мислить неординарно, творчо, хто намагається нестандартно вирішити будь-які завдання.

Учням подобаються ті види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявити ініціативу і самостійність, вимагають мозкової активності, винахідливості, творчого підходу.

Завдання вчителя підтримати навіть маленький прояв творчості, відзначити знахідки, оцінити думки дитини.

Можливості уроку - невичерпні, а сила його чарівна. Кожен урок - це крок до дозрівання, цеглинка в будові під назвою «розвиток і знання», без яких неможливо  стати розумною, діяльною людиною-творецем.

Перед кожним учителем стоїть два шляхи:

- задовольнятися попередніми заслугами, не дивлячись на координальні зміни в світі, прирікаючи своїх учнів на життєвий неуспіх;

 - докласти зусиль, щоб що-небудь змінити в своєму ставленні до інноваційних освітніх технологій.

Таланти створювати не можна,

але можна і потрібно створювати середовище

для їх прояву та зросту.

Г. Г. Нейгауз

Процеси інновації не пройшли і повз мистецтва. В наші дні школа мистецтв є вдосконаленим, модернізованим навчальним закладом, що має величезний потенціал і можливості внести вагомий внесок у виховання  світогляду в освіті дітей.

Але для школи мистецтв вже кілька років існує велика проблема, яким чином зацікавити дітей мистецтвом, щоб вони хотіли вчитися? Чому ще потрібно вчитися педагогам для досягнення поставлених завдань?

Віддалена мета - навчити грати - не може бути стимулом для дитини, її необхідно наблизити, зробити зрозумілою дитині і привабливою, а удача й успіх викликають прилив енергії і працездатності учня.

Сучасна музична педагогіка успадкувала і творчо розвинула традиції виконавської культури минулого століття. Однак час вносить в них свої корективи. Методи викладання змінюються, оновлюються з урахуванням вимоги сучасності. Всебічний розвиток музичних здібностей учнів є головним завданням на музичних заняттях в сучасному навчанні. Оволодіння грою на інструменті дає дітям коло нових знань і навичок, допомагає розвитку виконавської ініціативи, що пов'язано з активним формуванням музичних здібностей. Дитина приходить на перший урок музики з сяючими очима, з очікуванням дива в новому для нього світі звуків, а, найголовніше, з бажанням заграти їх власними руками. Педагог повинен підтримати учня, не погасити бажання займатися музикою.

Таким чином, розвиток особистості не можна розглядати поза контекстом епохи, адже сам ритм життя зараз інший. У соціальній структурі суспільства відбулися зміни, сталася і переоцінка музичних пристрастей, якими захоплюється підростаюче покоління. Педагогу потрібно бути в курсі нових віянь і намагатися знаходити спільну мову не тільки на грунті класики, а й сучасної музики. Сучасний процес в музичній освіті сфокусований на особистості дитини, на її виховання, навчання та розвитку в процесі спілкування з мистецтвом. Процес навчання повинен проходити так, щоб разом зі знаннями і професійними навичками, учень розвивав в собі якості творця.

Навчання грі на музичних інструментах робить особистість людини багатогранною, оптимізує його творчі здібності, розвиває фантазію і уяву, артистичність, інтелект, т. і. Формує універсальні здібності, важливі для будь-якої сфери діяльності

Професійне навчання музиці, на відміну від системи загальної освіти, є прикладом стійкості традиції, сталості. Необхідність перетворень тут не так очевидна в силу специфіки - індивідуальної форми спілкування вчителя і учня, що дає нескінченні можливості творчості.

Великі музиканти протягом всієї історії виконавства вбачали завдання педагога у формуванні глибоких, мислячих творців ... І урок тоді - високо творчий акт, спільне творення ...

Стоїть завдання перетворення «уроку спеціальності» в урок Мистецтва - для Дитини ...

Як сказав Я.А. Коменський: «Головне на початку навчання, щоб учень не зненавидів те, що ще не встиг полюбити». Для цього необхідно, щоб активність і прояв волі вчителя відповідали активності, енергії устремлінню учня. Ні «рецептура навичок і прийомів, але перш за все принципи і «сенс». Розглянемо конкретні форми вирішення поставлених завдань.

Індивідуальний урок нам, викладачам, необхідно сьогодні осмислити як можливість (одну з небагатьох в сучасних умовах), підтримати духовне життя дитини увагою до тих «беззвучних» проявів, якими сповнене життя.

«Зумійте скористуватися натуральною дитячою допитливістю, керуйте нею, направляйте її, та ви, не навчаючи дітей систематично, по шкільному, навчіть їх багато чому і ще більше».

Діти потребують заохочення в оцінці виконаної роботи (краще у вербальній формі). Особливої уваги потребує емоційний світ підлітка. Перехідного віку властиві часом замкнутість, сором'язливість, за якими ховаються сумніви, коливання настроїв, підвищена вразливість. Виявляючи такт і делікатність до такого роду переживань, не нав'язуючи своєї участі, можна завоювати довіру підлітка, непомітно викликати на відверту розмову. (Заохочувати прагнення учня проявити свій смак при виборі репертуару, в трактуванні досліджуваного твору.)

Підкреслюється необхідність теплого прийняття, безумовного позитивного ставлення вчителя до учня.

Викладач повинен прагнути до того, щоб учні дізналися про його знання та досвід, і про те, що їм дозволено звертатися до цих знань, але він не повинен нав'язувати їх учням. Навчання не повинно бути директивним, учень повинен відчувати себе вільно в світі джерел знань та інформації, і завжди мати можливість вступити в діалог з учителем, вибрати альтернативне рішення проблеми.

Роль вчителя полягає в тому, щоб організувати такі особистісні взаємини з учнями і такий психологічний клімат, які сприяли б вільному спілкуванню.

Отже, нетрадиційні форми організації уроків.

Чим же характеризується нетрадиційний урок? Це урок, який не належить ні до однієї з відомих класифікацій, йому властива велика варіативність структури, він заснований на творчості, імпровізації, на взаємодії учня і вчителя, при їх захопленості спільною творчою діяльністю, апробуванні нових форм роботи, що в кінцевому результаті впливає на активізацію пізнавальної активності учнів на уроках і підвищенню ефективності викладання. І, нарешті, він заснований на тому, що учень є не тільки об'єкт, а й суб'єкт навчальної діяльності.

Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до вивчаємого предмета, а так само розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними, самими незвичайними джерелами знань.

В процесі проведення цих уроків складаються сприятливі умови для розвитку умінь і здібностей швидкого мислення, до викладання стислих, але точних висновків.

Інтерес до роботи викликається і незвичайною формою проведення уроку, що знімає  традиційність уроку, пожвавлює думки.

Для учнів нетрадиційний урок - перехід в інше психологічний стан, це інший стиль спілкування. позитивні емоції, відчуття себе в новій якості, а значить нові обов'язки і відповідальність.

Урок постає в трьох «іпостасях» - взаємопов'язаних ціннісних аспектах:

- «урок-спілкування» (принцип енергії);

- «урок - спільна творчість» (принцип активності);

- «урок - актуальна допомога» (принцип сумірності).

Урок в музичній школі несе в собі велике різномаїття організаційних можливостей:

- численні варіанти поєднань індивідуальної та групової форм, самостійної роботи, роботи з вчителем, учнівського взаємонавчання. Коли життя дітей організоване як колективна діяльність і має загальну смислову вісь, урок може набути більш «гнучкої» форми: система занять наближається до «майстерні», коли кожен учень має можливість займатися з вчителем індивідуально.

«Учень» починається з «питливості» ... Тільки в свободі, вирощуючи паростки самостійного устремління, можна допомогти цьому непростому і «тонкому» процесу учнівського самотворення.

Сучасна психологія в якості одного з аспектів «стратегії збагачення» (в розвитку обдарованості) висуває навчання дитини вмінню планувати, організовувати й оцінювати свою роботу. Уроки, проведені учнями, природно і інтенсивно розвивають ці здібності. Їх основа - дитяче прагнення до самостійності, дорослості.

Колективний урок (заняття з групою учнів) - одна з найбільш ефективних форм виховання-навчання на початковому етапі. Різновиди уроків з групою можуть бути нескінченно різноманітні.

Деякі види:

Уроки «монотематичний» - робота над одним з видів техніки, ознайомлення з жанром, формою музичного твору тощо Такий урок може містити різноманітні види діяльності, які допомагають багатосторонньому, цілісному підходу до явища...

Урок «Що таке« Варіації? ». Діти готуються до уроку, самостійно «збираючи матеріал»: теоретичні відомості, старші - готують відповідні твори зі свого репертуару. Зміст уроку: слухання виконуваних старшими учнями і вчителем творів; твір, читання з листа творів з елементами варіаційності, розбір нового твору, який бажаючі зіграють у своїх програмах. Розмовляємо про варіаційність як явище. Діти отримують завдання знайти її елементи в виконуваній програмі, «прочитати з листа» кілька творів у формі варіацій, а також знайти прояв ознаки варіаційності в нашому житті.

Урок, присвячений одній темі, одному музичному явищу, - гарна можливість виховання і здатності до уваги, і звички глибокого, всебічного «охоплення» явища, - розвиток інтересу до пізнання

«Урок одного звуку» (тривалість 20-30 хвилин). Мета уроку - дати можливість усвідомити великі можливості звуку (як явища музики і життя), а також - освоєння принципів звуковидобування на скрипці. Урок доцільний на початку навчального року, чверті, коли необхідно активізувати увагу, сприйняття. Починаємо урок з бесіди. Додому було поставлено запитання: «Що може один звук?», «Чи багато що можна «сказати» одним звуком?», «Які звуки любиш більше - тихі чи гучні?» ... З дитячої бесіди: «Тихий звук допомагає думати ...», «Гучний несе силу, мені більше подобається ...» Слухаємо один і той же звук в різній гармонії, змінюючи «настрої» - «образи». Граємо на скрипках: гармонія - («образ») змінює - уточнює висоту звуку, вимагає різного «тону». «Розмовляємо»: один виконує, інші повинні «почути», «про що сказала скрипка» ... і т.д. Змінюючи образи, «відкриваємо» «глибину звуку», «дзвінкість», «м'якість» - відкриваємо «тон» як носій сенсу ... Досліджуємо динамічну нюансировку: образ - технологія ... Закінчуємо урок розповіддю казки ... про звуки - будівельників і руйнівників. Розмовляємо про те, що було найцікавішим на уроці, що важким ... (Рефлексія)

 Якщо урок вдався, діти як правило продовжують розвивати узятий «напрям», фантазують: «Намалюю будинку звук-вісник...», «Спробую найсильніший звук на своєму інструменті знайти» і т.д. Відповідно - домашнє завдання ... Такого типу уроки ми називаємо «урок-відкриття» або «урок секретів майстерності».

Уроки техніки в групі улюблені навіть тими учнями, чий розвиток в цьому плані відстає: кожен може проявити свої сильні сторони: якщо не відразу заграти на інструменті, то збагнути «швидше інших» або «придумати краще завдання» до наступного уроку. Заняття технікою в групі спираються на притаманну дітям енергійність: «Хто швидше», «Хто чистіше» (гамма, етюд, вправи ...). Освоєння нового виду техніки найбільш доцільно з 2-3 учнями приблизно одного рівня розвитку. Наприклад, «подвійні ноти»: багато можливостей дає група (виконання в два голоси, співати і слухати, складати, підбирати гармонії; спостерігаючи, осмислювати і головне - самостійно і разом відкривати суть нового вміння).

«Урок - музикування» дає учневі повну свободу, акцентуючи художню сутність музикування. Виконуються нові твори, «з листа», а також «улюблені». Твір, імпровізація - з ініціативи учнів. Бесіди про зміст виконуваної музики, із залученням літератури, живопису. Слухання виконання майстрів у звукозапису ... У таких уроках ініціатива дітей є провідною, це урок-імпровізація. Головна його мета - дати дитині можливість емоційної реалізації в музиці, в співтворчості. Традиційні форми музикування - «ансамбль» і «читання з листа», - при цілеспрямованому і систематичному застосуванні форми колективного навчання, розширюють свої функції і можливості. Як види музичної діяльності, вони включаються майже в кожне заняття (індивідуальне та групове). Уроки ансамблю і читання з листа крім традиційних завдань навчання мають на меті і широке ознайомлення з музикою і накопичення репертуару.

Читання з листа в групі швидше стає «вдумливим музикуванням». Перед учнями ставиться завдання відразу «вловити», відчути ідею-суть твору, отже стиль, характер виразності. Метод такий: після зорового «прочитування» та співбесіди твір виконується (повністю або частину, в залежності від обсягу і складності) одним з учасників, решта - «виконують» «ідеомоторні», подумки, будучи готовими «підхопити» ... Знову розмовляємо: основна думка - образ, ідея - тональний план, фактура; форма, акценти. «сенс» - кульмінації; характер штрихів, динаміки, особливості ритміки; технічні труднощі виконання. Твір виконується або по черзі повністю, з обговоренням, або спільно за періодами, пропозиціями. Із завданням - зберегти цілісність. Читання з листа з наймолодшими включає і спів, і графічно-схематичне зображення мелодії, і інші допоміжні форми. Традиційні труднощі в читанні з листа долаються дітьми в групі легше і природніше, так як робота заснована на вільний вибір: виконувати чи слухати, співати..., «включатися» у виконання, коли готовий... і т.д. У групі, при чергуванні для кожного учасника виконання - слухання - осмислення гармонійно виховується головне - вміння чути, сприймати що виконується.

І одна з найцікавіших для дітей форм занять - «уроки-серії», «уроки-занурення», присвячені музиці одного композитора (при підготовці концерту-бесіди), коли поєднуючи групові, індивідуальні та самостійно-групові заняття, «заглиблюємося» в музику єдиного стилю, плану, вивчаючи життя композитора і все разом «вникаючи» в суть і деталі виконання кожного твору. Такі уроки можна назвати «уроками натхнення»: напруженість, колективність роботи і єдина задача дають інтенсивне просування кожному учаснику і в усвідомленні музики в цілому, і у виконавській майстерності.

Необхідно відзначити, що колективна форма навчання інтенсивно розвиває можливості учнів за умови добровільної участі.

Здатність до самостійної роботи, економічність в домашніх заняттях багато в чому залежить від цілісності уроку, яка, в свою чергу, є ступенем «прояву» головного завдання - головною «ідеєю» всього етапу навчання. Для учня повинне бути ясним «надзавдання» - нитка, що пов'язує воєдино і елементи уроку і уроки в єдиний процес ... «Надзавдання» - мета етапу навчання - може проявлятися в трьох планах: осмислення музики, оволодіння образно-художніми засобами, технологічними навичками, і повинна бути ясною не тільки вчителю, а й учневі: вчуся «чути мелодію», «вчуся яскраво», бачити-відчувати «образ», або: «вдосконалюю такий-то вид техніки» і т.д. (Разом з учнями можна письмово планувати завдання на чверть, місяць, на тиждень...)

Всі ми знаємо, що привернути увагу сучасних дітей до навчального матеріалу нелегко: вони швидко втомлюються, у них пропадає інтерес, в результаті ми бачимо зниження ефективності нашої роботи, погіршення знань. Але як же бути простому вчителю, який хоче і має бажання навчити своїх учнів?

Спробуйте урізноманітнити уроки чимось новим, незвичайним.

Нетрадиційний урок - це творчість, самобутність, мистецтво вчителя. Тільки слід пам'ятати, що такі уроки не можна проводити занадто часто, не варто серйозну справу навчання. перетворювати в суцільну гру.

Суть нестандартного уроку полягає в наступному структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку і вихованню.

Зараз можна нарахувати більше 100 нестандартних форм проведення уроків, які використовують вчителі у своїй роботі. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати наступним чином:

- Бінарні уроки (двічі на семестр);

 Бінарними ми називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі - предметними, кожен з яких проводить етап (блок) уроку про те предмета, який викладає.

- Віршовані (римовані) уроки (раз на місяць);

 це такі нестандартні уроки, які проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, завдання, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто узагальнюючими (систематизуючи), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

- Інтегровані (міжпредметні) уроки (тричі на семестр);

Інтегровані уроки мають на меті спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних сторін. Такі нестандартні уроки дають можливість вчителю разом з учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв'язків, уникнути дублювання у вивченні ряду питань, досягти цілісності знань

- Уроки - дискусії (урок - діалог, урок диспут, урок - засідання, урок - круглий стіл, урок - прес-конференція, урок - семінар) (два - три рази на семестр);

- Уроки - дослідження (урок - знайомство, урок - панорама ідей, урок «Що? Де? Коли?») (Тричі на семестр);

- Уроки звіти (урок - аукціон, урок - захист, урок - композиція, урок - концерт, урок-презентація, урок - ярмарок, урок - іспит) (- 4 рази на семестр);

- Уроки-портрети (в центрі уваги таких уроків - фігура композитора або героя твору; урок-творчий портрет, урок-інтерв'ю, урок-щоденник душі)

- Уроки - змагання (урок - конкурс, урок - турнір, урок - мозкова атака) (3 - 4 рази на семестр);

Організовуючи учнів класу в команди, викладач враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту і стилем навчання.

- Уроки-ігри (Гра - це вільний впорядкований простір, вона не виснажує людину, а розвиває її, робить сильнішими і досконалішими. Урок-гра стимулює інтерес учнів до певної теми і активізує їх навчальну діяльність через прагнення позмагатися, перевірити власні сили.

(Ток-шоу (гри за аналогією з телевізійними «Розумники і розумниці», «Що, де, коли?», «Перший мільйон», «Музичний брейн-ринг»);

- Уроки почуттів (Мистецтво музики має справу з різними відтінками почуттів. Розвиток емоційної компетентності, емоційного інтелекту (EQ) - головне завдання уроків пропонованого типу):

- Урок - емоційне враження (музика 19 століття) - Вечір романсу;

- Урок естетичних переживань (епоха Відродження, декаданс);

- Мультимедійні уроки, або уроки з використанням ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій), (такий урок, по суті, вже інтегрований).

- Уроки - подорожі (урок - екскурсія, урок - марафон) (3 - 4 рази на семестр);

- Уроки - сюжетні замальовки (урок - віночок, урок - казка, урок - картинна галерея, урок - фестиваль, урок - ранок) (два - три рази на рік).

У запропонованій класифікації бінарні, віршовані та інтегровані уроки виділені окремо. Інші види зібрані по групах, відрізняються характером реалізації творчого потенціалу вчителя і учнів.

Урок - це таїнство: на ньому відбувається зустріч світу автора, світу його творів зі світом учня і вчителя. Таїнство змінює людину зсередини, але воно має і зовнішнє вираження як набір певних знаків, обрядів, оформлення.

Новим типам уроків необхідно знайти місце в роботі кожного вчителя, адже вони - як свято для учнів.