Методична доповідь на педагогічній раді «Успішність учня – якість роботи викладача»

Методична доповідь на педагогічній раді

«Успішність учня – якість роботи викладача»

«Підвищення виконавської та педагогічної майстерності – приклад для розвитку учня»

Хто думає про науку, той любить її,

а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися.

Г. С. Сковорода

Один Мудрець сказав:

«Дитя, то книга чиста.

І як її, і хто писав,

Така вона і вийшла».

У деяких з учителів,

то книга жахів, страху та гріхів.

Її ховають, щоб ніхто не бачив

У темних закутках своїх.

Романи ж пишуть ті учителі,

У кого помисли ясні,

У серці щирість, доброта,

Душа і творча, і проста.

-         Всі ми прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов

дітям, щоб написати наш з ними спільний роман.

«Учителем школа стоїть» - воістину правдиві слова. І дискутувати, хто в навчальному закладі головніший – учитель чи учень – немає сенсу, бо без них не існуватиме школа.

Щоб зрозуміти, які аспекти є необхідними для того, щоб опанувати педагогічне мистецтво ми і проводимо сьогодні педагогічну раду на тему «Успішність учня – якість роботи викладача».

   Від кого й від чого може залежати успішність? Певно, не лише від учня та  багатьох інших факторів, а й від учителя, а саме від правильно вибраних ним оптимальних методів, форм, моделей та технологій навчання для того, щоб створити  сучасний  урок,  пропустити  його  через  душу  і  серце  і  донести  до кожної  дитини,  адже,    як  висловилась  методист-практик  М.  Рабникова, «Викладання  є  мистецтво,  а  не  ремесло  –  у  ньому  корінь  учительської справи. Випробувати 10 методів і обрати свій, передивитись 10 підручників і не  дотримуватись  жодного  неухильно  –  ось  єдиний  можливий  шлях викладання.  Весь  час  винаходити, вимагати,  удосконалювати  –  ось  єдиний курс учительського робочого життя».

Одна із найсучасніших інновацій в освіті – це поява технологій навчання – сукупність  і  послідовність  методів  і  процесів  перетворення  вихідних матеріалів: 

  чітка кінцева мета

  чіткий контроль

  чіткий алгоритм дій

  активне залучення учнів

„Учні стомлюються на уроці не стільки від об`єму навчального матеріалу, стільки від недосконалої технології уроку, методичної одноманітності й пасивності”  (З листа МОН України)

Ефективний урок - стимул до успішності вчителя і учня

Урок – це дзеркало

загальної та педагогічної

культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства,

показник його кругозору, ерудиції

В. А. Сухомлинський

Діти приходять до школи з різною підготовкою, але з великим бажанням вчитися. І дуже скоро у значної частини школярів це бажання зникає, навчання перетворюється на важку повинність. Причина очевидна: їм запропоновані такі умови навчання і пред'явлені такі вимоги, які перевищують рівень їх розвитку. Цього можна уникнути, якщо з перших шкільних років кожен дитина опиниться в однорідному середовищі, в якому він відчуватиме себе комфортно, а навчання буде супроводжуватися успіхом.

 Учневі треба допомогти навчитися вчитися (тобто сформувати навчальну діяльність.

Успіх суто індивідуальний. Навчальний успіх залежить ще й від того, що дитина «може».  Щоб ефективність уроку була «чудовою» треба створити захоплюючий урок. Щоб він приносив користь.

Стародавня притча

Одного разу мудрець побачив трьох працюючих

під палючим сонцем в поті чола каменотесів.

«Що ти робиш?» - запитав мудрець одного з них.

«Обтесую камені», - відповів перший каменяр.

«Що ти робиш?» - запитав мудрець другого.

«Хіба не бачиш: заробляю собі на життя», -

почув він відповідь другого каменотеса.

«А ти що робиш?» - запитав мудрець третього.

«Я будую храм», - відповів той.

 Кожен з нас, вчителів, працюючи з дітьми, повинен віддавати собі звіт, на що спрямовані його зусилля, що він хоче отримати в результаті. Адже якщо подумати, то душа кожної дитини – це той самий храм, який нам довірено будувати.

Що таке сучасний учитель? Сучасний учитель – це особистість, тому що тільки особистість може виховати іншу особистість.

Якою ж бачиться роль вчителя сьогодні? У Середні століття обсяг знань, накопичений людством, цілком міг бути освоєний в процесі навчання в школі, університеті. Поповнювався він повільно, тому його вистачало на всю людське життя. І основним джерелом цих знань був саме вчитель. В даний час поняття освіти змінюється. Оновлення знань відбувається безперервно, джерел інформації з кожним днем стає все більше і більше, тому роль вчителя також змінюється. Він перестав бути єдиним провідником інформації. Проте, як і раніше неможливо уявити сучасну школу без вчителя. Тільки тепер він повинен вчити школярів не яким-то вже існуючим знанням, застаріваючим з неймовірною швидкістю, а навчати вчитися. Це ж є одним з основних принципів нової моделі освіти, однією з вимог нового освітнього стандарту.

 Створення стандарту загальної освіти – це принципово новий погляд на те, яким ми хочемо бачити майбутнього випускника середньої школи. Причому, школа повинна зробити все можливе, щоб навчити дитини, розширити її кругозір, надати можливість для самореалізації, для розкриття і прояву його здібностей. Саме школа може і повинна допомогти дитині дорослішати, набуваючи досвід і знання. В цьому як раз і відбувається реалізація освітньої і виховної функції школи як посередника між дитиною і суспільством.

Умова успіху:  дозовано,  вимогливо,  послідовно,  з „легкістю” передавати учням знання та сприяти їх накопиченню. Уміти побачити та підтримати будь – який успіх учня.

 Успіх учителя – це успіх всіх його учнів!

Як казав відомий усім педагог  XIX ст. Песталоцці Й.Г.:  «Мої учні будуть дізнаватися нове не від мене, вони будуть відкривати це нове самі. Моя головна задача – допомогти їм розкритися, розвинути власні ідеї».

Гарний учитель може навчити інших  навіть тому, чого і сам не вміє.

Т. Котарбінський

Отже, професія вчителя змінює свій початковий зміст. Вчителі стають більшою мірою консультантами, наставниками і посередниками, чиє завдання – допомогти учневі сформувати свою освіту і усвідомити свою особисту відповідальність за це.

Як говорив Марк Твен, «часто той, хто не знає, куди прямує, несподівано виявляє одного разу, що виявився зовсім не там, де хотів».

Держава очікує від усіх, хто пов'язаний з освітньою діяльністю, подальшого удосконалення учительської праці, створення умов для максимальної індивідуалізації навчального процесу.

 Сучасний педагог — фундаментально освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, яка самостійно працює над власним розвитком, підвищенням освітнього й культурного рівнів, уміє самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислить, володіє стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатна активно й творчо діяти.

Вчитель повинен уміти сам і навчити учнів:

● творчо засвоювати знання і застосовувати їх у конкретних навчальних і життєвих ситуаціях;

● критично осмислювати здобуту інформацію;

● оволодівати  вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Кожен учитель повинен розвивати в собі потребу в цілеспрямованому і систематичному самовдосконаленні себе як творчої особистості, розвивати професійні вміння, допомагати своїм вихованцям відкривати власний творчий потенціал, який стане в майбутньому джерелом щастя та самовдосконалення.

  Серед важливих пріоритетних якостей творчої особистості вчителя учені виокремлюють:

● Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється у реалізації власних творчих сил і здібностей, у постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

● Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і постійна готовність удосконалювати справу.

● Автентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.

● Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших; повна самостійність в оцінках.

● Упевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і завдань, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

● Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також їх зміни залежно від умов діяльності, зокрема вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

● Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, уміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

Отже, творчий учитель — це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмета, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів.

  Ще В. О. Сухомлинський вказував, що робота вчителя — це творчість, а не буденне заштовхування у дітей готових знань. Тому покликання педагога — у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, вихованні в неї потягу до нового, формуванні творчої особистості.

Бо творчість формує педагогічний талант учителя.

Основне завдання педагогічних колективів, методичних служб будь якої школи  — створити умови для підвищення творчої активності педагогічних кадрів, особистісного та професійного зростання кожного вчителя.

       Розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників – одна з найактуальніших проблем, яка стоїть сьогодні перед освітою, оскільки для сучасної школи потрібні висококваліфіковані педагоги,  які володіють глибокими педагогічними знаннями і які здатні працювати в нових умовах. Для нас з вами, працівників школи мистецтв – це постійне підвищення виконавської та педагогічної майстерності.

      З цією метою проводяться майстер-класи, курси підвищення кваліфікації, також розроблені положення конкурсів для реалізації власного потенціалу – це конкурс концертмейстерів, а також конкурси дитячі – «Юний віртуоз», «Разом веселіше», «Весняний дивосвіт», «Різдвяні піснеспіви», обов’язкові для наших викладачів.

  Переступаючи  поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як йому зорієнтуватися в школі? У кого про що запитати?

    Процес адаптації молодого педагога до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги від досвідчених  вчителів – наставників. Дуже важливо, щоб творчий досвід, сміливість у пошуках нових технологій фахівець – початківець здобув саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. «Справжнім учителем – вихователем можна стати вже після кількох років роботи в хорошому творчому колективі», - писав А.Макаренко.

Педагогічний колектив – це друга школа молодого вчителя, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності. Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого вчителя, допомагає йому працювати в тісному контакті з досвідченими педагогами школи, за якого передача останніми знань, умінь і навичок професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найефективнішим.  Дуже приємно, що наші молоді колеги – Коломойцева Н.С., Коваленко В.Є., Сисенко Ю.М.,  успішно проходять школу становлення молодого викладача.

     Поступово молоді вчителі переходять до складу вчителів, що мають  невеликий досвід педагогічної роботи,   проте вже вміють проектувати навчальний матеріал, моделювати педагогічний  процес. При цьому  наполегливий педагог навчається  так званої педагогічної  майстерності.

В оволодінні педагогічною майстерністю можна визначити чотири рівня:

      Елементарний рівень. Він полягає в тому, що у вчителя наявні лише окремі риси професіоналізму. Найчастіше – це оволодіння знаннями для виконання педагогічної дії, елементарні поняття про володіння предметом викладання.

       Базовий рівень. Стосунки з учнями та колегами розвиваються на позитивній основі, він добре засвоїв предмет викладання, методично правильно організовує навчально-виховний процес на уроці.

       Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їхньою високою якістю. Учитель самостійно планує та організовує свою діяльність на тривалий час, маючи головним завданням розвиток особистості  учнів.

        Творчий рівень. Характеризується ініціативністю й творчим підходом до організації професійної діяльності. Сформовано індивідуальний стиль роботи з учнями.

      Педагогічна майстерність – це найкращий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що за відведений час педагог досягає оптимальних результатів.

      Основу ж педагогічної майстерності має становити педагогічна культура. Про що К.Ушинський сказав : „У навчанні та вихованні все має ґрунтуватися на особистості педагога. Ніякі статути, ніякі програми, ніякий штучний організм... не може заступити  особистість... тільки характером можна формувати характер”

      Які ж особистісні риси повинен мати педагог, щоб успішно займатися педагогічною діяльністю? Це насамперед :

•                   внутрішнє натхнення, міцне бажання займатися педагогічною діяльністю;
•                   захоплення педагогічною діяльністю та намагання досягти в ній істотних результатів;
•                   любов до дітей;
•                   різноманітні форми психологічної взаємодії педагога з учнями як під час занять, так і поза ними;
•                   педагогічна творчість ( джерело ініціативи, активності, натхнення ).

       Проте саме здатність до самоосвіти є однією  з  найнеобхідніших умов успішного професійного зростання педагога з будь – яким стажем роботи.  Про це стверджував і В.Сухомлинський: « Удосконалення педагогічної майстерності – це передусім самоосвіта. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка  робота». Завдяки правильній  організації самоосвітньої діяльності постійно вдосконалюється професійна – виконавська та педагогічна майстерність вчителя, і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків , колег. Творчий учитель сам створює особистий імідж. 

     За словами К. Ушинського: „ Вчитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель”. Саме з роботи над самим собою і починається педагогічна майстерність  вчителя. І в цьому, я впевнена, нам допомагають наші учні. Скільки б ми не говорили, що для нас не важлива їх думка, проте кожен, не байдужий до своєї роботи педагог, хоче її знати.

Критерії  успішності вчителя

Професійні якості вчителя успішного учня:

 Компетентність (глибокі знання по предмету і методичні навички);

 Вимогливість до себе;

 Зацікавленість в результаті своєї роботи;

 Уміння створити атмосферу успішності на уроці й у позаурочній діяльності;

 Уміння зробити доступним складний навчальний матеріал;

 Здатність до постійної самоосвіти.

Особисті якості вчителя успішного учня:

 Доброта і увага до учнів і колег;

 Уміння спілкуватися, знайти правильний підхід до учнів і батьків;

 Організованість;

 Ініціативність і небайдужість;

 Моральні якості.

Стає очевидним, що вчитель не має права на байдужість до своїх недоліків, до власної особистості.

Ставлення до власної особистості вчителя успішного учня:

 Активна життєва позиція;

 Прагнення до розширення свого кругозору;

 Постійне підвищення свого професійного рівня;

 Володіння сучасними інформаційно-комунікаційними освітніми технологіями;

 Творчий пошук, ініціатива, генерування та втілення нових ідей.

Рекомендації вчителю:

• Умій радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.

• Ви дуже близька людина для свого учня. Постарайся, щоб він був завжди відкритий для тебе. Стань йому другом і наставником.

• Не бійся признатися в своєму незнанні якого-небудь питання. Будь разом з ними в пошуку.

• Постарайся вселити в учня віру в себе, в його успіх. Тоді багато вершин для нього стануть здоланними.

• Пам'ятай, урок - це частинка життя дитини. Він не повинен бути скутим і затиснутим. Формуй в ньому особу відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, всесторонньо розвинену.

• Прагни до того, щоб твої уроки не стали шаблонними, проведеними "по трафарету". Хай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, продовжуються пошуки.

• Кожна зустріч з вчителем для батьків повинна стати корисною і результативною. Кожне зібрання - озброїти їх новими знаннями з області педагогіки, психології, процесу навчання.

• Неси дітям добру енергію і завжди пам'ятай, що "учень - це не посудина, яку необхідно наповнити, а факел, який треба запалити".

• Пам'ятай, кожен твій урок повинен бути хай маленьким, але кроком вперед, до впізнавання нового, невідомого.

• Учень завжди в навчанні повинен долати трудність. Бо тільки в трудності розвиваються здібності, необхідні для їх подолання. Умій визначити "планку" трудності. Вона не повинна бути завищеною або заниженою.

• Учи своїх учнів трудитися. Не шукай легкого шляху в навчанні. Але пам'ятай, як важливо підтримати, підбадьорити, бути поряд у важкій ситуації. Відчувай, де необхідні твоє плече, твої знання, твій досвід.

• Якщо з двох балів думаєш, який вибрати, - не сумнівайся, постав вищий. Повір в дитину. Дай йому крила. Дай йому надію.

• Пам'ятай про те, що дитині повинно бути цікаво на уроці. Тільки коли цікаво, дитина стає уважною.

• У спілкуванні з батьками своїх учнів пам'ятай, що їх діти - найдорожче в житті. Будь розумний і тактовний. Знаходь потрібні слова. Постарайся не образити і не принизити їх гідність.

• Не бійся вибачитися, якщо опинився неправий. Твій авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будь терплячий і до їх помилок.

• Живи з дітьми повним життям. Радій і засмучуйся разом з ними. Захоплюйся і дивуйся. Жартуй і наставляй. Учи бути нетерплячими до брехні і насильства. Учи справедливості, завзятості, правдивості.

• Не виховуй занадто самовпевнених - їх будуть уникати; дуже скромних - їх не будуть поважати; занадто балакучих - на них не будуть звертати уваги; дуже мовчазних - з ними не будуть рахуватися; надто суворих - від них відмахнуться; надто добрих - їх розтопчуть.

• Будь завжди витриманий, терплячий, урівноважений.

«Той шлях,  який веде до серця людини, є найкоротшим».

-         Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де жити? І де поселиться терпінню, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!

-         Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі. У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.

-         Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чесне, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне,  віддане, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе...).

-         Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

-         З якими іменниками асоціюється слово серце? (Любов, тривога, квіти, сонце, легкість, вага, сльози, посмішка…..)

-         У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, легкість Покаяння, нива Благородства...

***

-         Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

-         «Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».

-          Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка!

-         «Неук... Не від Серця він...»

Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.   

 —  Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

-         80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

-          Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

-         «Грубіян... Не від Серця він».

-         Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували і вчителі.

-         Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.

 І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

-         О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

-          Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

-         Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.

-         Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

-         Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.

-         Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

-         Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

-         Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

-         Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

-         Якщо в когось є страх, дай мені страх.

-         Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

-         Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

-         А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

-         Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!

-         І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель від Бога. Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!

-         Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

  Прагніть до творчості, опановуйте педагогічну майстерність і тоді неодмінно ми будемо тими, до кого з бажанням батьки приведуть своїх дітей.

 «Моє бачення творчого вчителя»

Вправа називається «Моє бачення творчого вчителя». Ви повинні протягом п’яти хвилин до кожної літери слова «творчість» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого вчителя

(Після виконання творчого завдання один представник групи зачитує версію розшифровки слова «творчість»)

Т – толерантний, терплячий, трудолюбивий…

В – винахідливий, відкритий, впевнений, вольовий, відвертий, відповідальний…

Р – рішучий, розкутий, реактивний, романтичний …

Ч – чутливий, чесний, чуйний, чарівний…

І – ініціативний, інтелігентний, інтелектуальний…

С – самостійний, свідомий, самодостатній, сумлінний, сміливий…

Т – товариський, турботливий, тактовний…

Ь

-         Творчий вчитель спонукає до творчості учнів. Творчий вчитель вносить новизну, оригінальність у свою щоденну роботу. Це сприяє розкутості учнів, розкріпаченню їхньої творчої уяви, а це і є передумова формування творчих особистісних якостей. А головне сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.  

УСПІШНИЙ ВИПУСКНИК ШКОЛИ - ЦЕ:

•

Вільна особистість (високий рівень самосвідомості, громадянськість, почуття власної гідності, чесність, відповідальність, самоповага, багатий духовний світ). Гуманна особистість (милосердя, доброта, здатність до співчуття, готовність надати допомогу, толерантність, доброзичливість, прагнення до миру, екологічність взаємодії з природно-соціальною сферою).Духовна особистість (потреба у пізнанні і самопізнанні, пошук сенсу життя, прагнення до краси і т. д.).

•

Інтелектуальна особистість (розвинений інтелект, інтуїція, потреба в знаннях, уміннях, комунікативні якості тощо)Творча особистість (здатність до самоизменению, самореалізації, розвинуті здібності, здатність до співпраці, роботи в дослідному режимі)Практична особу (знання основ економіки, народних і релігійних звичаїв, працелюбність, хазяйновитість, володіння мовами, комп'ютером, здоровий спосіб життя і т. д.)

Успіх - це не стільки те, що ти маєш, скільки те, ким ти в результаті стаєш, то як ти робиш. Отже, успіх — це не випадковість, а закономірність, багаторазово підтверджений позитивний життєвий досвід, який формується завдяки позитивному образу мислення, хорошому всебічного Утворення, оптимістичним способу життя, сильному бажанням людини досягти певних вершин і невгамовної діяльності, спрямованої на їх підкорення.

• у педагогічному аспекті «успіх» трактується як якість, властиве особистості, досягла успіху в процесі виховання і навчання. Це може бути і успіх дитини в навчанні, і успіх педагога у навчанні учнів і успіх батьків у вихованні дітей.

Не можна брати під копірку чужий успіх. Те, що «на ура» пройшов у одного вчителя, в іншого може дати збій. 

Можна бути трієчником і прекрасною людиною. Головне в роботі вчителя – допомогти дитині навчитися спілкуватися, жити, любити мистецтво, цікавитися світом і оточуючими людьми. А якщо в майбутньому хтось з учнів вибере професію, пов'язану з твоїм предметом, це буде ще один привід для радості.

Простому обивателю важко буває зрозуміти, наскільки складний вчительська праця. Ще Дональд Куїнн сказав: «якби в кабінеті у лікаря, юриста або дантиста одночасно зібралися 40 чоловік із різними бажаннями та потребами, а деякі, не маючи бажання там перебувати, постійно заважали б йому працювати, а лікар, юрист або дантист (без асистента), мав би протягом 9 місяців, застосовуючи всю свою майстерність, домогтися високих професійних результатів, ось тоді, можливо, він би отримав деяке уявлення про роботу шкільного вчителя»

 І все ж, щоб бути хорошим учителем, потрібні не тільки знання, але досвід, талант, завзяття, іскра Божа!

Закінчити наш блок я хочу притчею про вчителя.

Притча про Вчителя

Одного разу учні запитали Вчителя, яка його основне завдання. Мудрець, посміхнувшись, сказав:

— Завтра ви дізнаєтеся про це.

На наступний день учні збиралися провести якийсь час у підніжжя гори. Рано вранці учні зібрали речі, які могли стати їм у нагоді в дорозі і разом вирушили в дорогу.

До обіду, втомлені і зголоднілі, добралися вони до мальовничого пагорба і, зупинившись на привал, вирішили пообідати рисом та солоними овочами, які захопив з собою Вчитель. Слід зауважити, що овочі мудрець посолив вельми щедро, а тому через якийсь час учням захотілося пити. Але, як навмисне, виявилося, що вся вода, яку вони захопили з собою, вже закінчилася. Тоді учні піднялися і стали оглядати околиці в пошуках прісного джерела.

Тільки Вчитель не вставав зі свого місця і не брав участь у пошуках. В результаті, так і не знайшовши джерела води, учні вирішили повернутися назад, але тут мудрець підвівся і, підійшовши до нього, сказав:

— Джерело, який ви шукайте, знаходиться он за тим пагорбом.

Учні радісно поспішили туди, знайшли джерело і, вгамувавши спрагу, повернулися до Вчителя, принісши і для нього води. Учитель відмовився від води, показуючи на посудину, що стояв біля його ніг, він був практично повний.

- Але чому ти не дав нам відразу напитися, якщо у тебе була вода? — здивувалися учні.

- Я виконував своє завдання, — відповів мудрець, — спочатку я пробудив у вас спрагу, яка змусила вас зайнятися пошуками джерела, так само, як я викликаю у вас спрагу знань. Потім, коли ви зневірилися, я показав вам, в якій стороні знаходиться джерело, тим самим підтримавши вас. Ну а, взявши з собою побільше води, я подав вам приклад того, що бажане може бути зовсім поруч, варто лише подбати про це завчасно, не дозволяючи тим самим випадковості або забудькуватості впливати на ваші плани...

— Отже, головне завдання Вчителя у тому, щоб пробуджувати жагу, підтримувати і подавати правильний приклад? — запитали учні.

— Ні, — сказав учитель, — головне моє завдання — виховати в учня людяність і доброту, — він посміхнувся і продовжив, — і принесена вами для мене вода підказує мені, що свою головну задачу я поки що виконую вірно...

Ось ми бажаємо вам виконати свою головну задачу вірно...