Методична доповідь на тему "Групування нот на уроках сольфеджіо у різних класах ДМШ"

 

Методична  доповідь  на  тему :

«Групування нот на уроках сольфеджіо   у  різних класах  ДМШ».

                                                              Викладач:   Крижевська Тетяна Борисівна

                                                                                 КПНЗ  ДМШ  № 6 ,  м. Одесса 

                                                         

                    Роль музики в розвитку дитини і її духовне виховання давно визнана педагогами світу, і в наші дні не підлягає сумніву. Щоб долучитися до світу музики, не бути далеко від світової музичної культури, слухати і чути твори великих композиторів, розвивати музичний смак, необов'язково ставати професійним музикантом. Розвиток музичного сприйняття, оволодіння практичними навичками гри на інструменті, прагнення імпровізувати, співати, вміння читати нотний текст йдуть рука об руку з розвитком логічного і творчого мислення дитини, її здатності до навчання мовам, формуванню естетичних критеріїв. Займаючись музикою, дитина розвиває логічні і математичні здібності, вчиться просторово мислити, оперувати абстрактними звуковими фігурами. В історії відомо чимало фізиків і математиків, схильних до музикування і володінням грою на музичних інструментах. Навчання музиці споконвіку було однією з головних складових світської освіти і виховання. У наші дні широко відомо, що дрібна моторика, точні дії, що здійснюються пальцями рук, позитивно впливають на розвиток розумових здібностей дитини.

                 Прийнято порівнювати музичну мову з людською мовою, мовою словесною. Музика несе нам інформацію, сприйняту на слух, яка розгортається в часі. Музика виникла в тісному зв'язку з відтвореними людиною звуками, близькими по суті до мовних, але це була більш піднесена мова - звернення до божеств, сил природи, незбагненного. Поняття «фраза», «речення» існують і в музичному тексті, і як одиниці мови. Речення і фраза в музиці і в мові майже завжди аналогічні за змістом. Менша структурна одиниця музики – мотив – в піснях найчастіше збігається зі словом. Настрій, думку, емоцію, які вклав композитор в музичний твір, здатні зрозуміти  люди різних націй, носії різних мов. Аналогія музики зі словесною мовою безперечна. Одна з невід'ємних основ музики – не тільки мелодійна лінія, що йде через час, але й інтонації, що доносяться до слухача , піддаються структуруванню на синтаксичні одиниці –  а й ритмічна основа музики, впорядкованість музичного висловлювання в часі.

             Багато учнів губляться під час гри нового музичного матеріалу або читання з листа прикладів по сольфеджіо. Багато хто з викладачів задається питанням: з чим це пов'язано? Чому це відбувається ? Причина помилок криється в самих перших уроках початкового етапу навчання. Це невміння правильно групувати ноти, тобто рахувати . Вперше з групованням нот учень знайомиться на першому році навчання.                                                                                                                  

              Для початку він повинен ознайомитися і осмислити кожну окрему тривалість, а вже потім чергувати їх. Найчастіше у багатьох педагогів пояснення тривалостей нот, пауз, займає якусь частину уроку або, в кращому випадку, один урок, а потім йде процес освоєння нового матеріалу. Однак те, що здається педагогу і музиканту елементарним і зрозумілим, може стати величезною перешкодою для дитини. Багаторічні спостереження і аналіз побудови перших уроків навчання музиці виявили проблему: вивчення нот і тривалостей у багатьох дітей викликають труднощі. Але погано, безпідставно або нетвердо вивчена тема тривалості нот, пауз, запису нот гальмує темпи навчання учня.

              Без знання цих основ йому буде складно розібратися в наступних темах, і це може стати причиною втрати інтересу до занять і, як результат, –  небажання навчатися грі на музичних інструментах. Для успіху майбутніх музикантів важливо володіти хорошим вмінням «читати» ноти, як на уроках за фахом так і на уроках з сольфеджіо. При такому підході освоєння інструменту стає більш ефективним. Саме вивчення теоретичних основ музики, що проводяться в повному контакті з розвитком музичного слуху і пам'яті, сприяють вихованню виконавської культури. Щоб добре і швидко «читати» ноти, учням потрібно запам'ятати місце розташування нот на нотному стані і добре освоїти тривалості, різні ритмічні групи і розміри і, відповідно, групування нот в різних розмірах.

               Зазвичай в музиці кількість звуків в кожному такті значно перевищує кількість метричних долей. Підкоряючись організуючій дії метра, звуки зливаються в групи, кожна з яких по тривалості відповідає метричній долі. Для зручності зорового сприйняття ритму, ноти під час запису також групуються відповідно до внутрітактових долей. Правильне групування значно полегшує читання нот і дає можливість легко визначити ритмічну структуру.

             Групуванням називають поділ в такті нотних знаків на групи відповідно до будови розміру. Групування виконується за допомогою об'єднання тривалостей в групи (пов'язані між собою спільними ребрами), а також за допомогою зв'язування тривалостей лігою, яка об'єднує ноти, однакові по висоті. Застосовується групування для того, щоб полегшити читання різних ритмічних фігур.                                                                                                                    

Правила групування, відповідні будовою розміру, такі:

1. Основні долі такту повинні бути ясно відокремлені одна від одної перервою в ребрах тривалостей. Тому в простому такті є стільки груп, скільки в ньому основних частин.

             Чим дрібніше ритмічне дроблення, тим важливіше виконання цього правила. Якщо доля позначена тривалістю менше чверті, то при відсутності складних ритмічних дроблень часто застосовуються ребра, які об'єднують  долі такту.

 

2.  У разі дрібного ритмічного дроблення кожна головна (дольова) група може бути підрозділена на 2 або 4 рівні один одному побічні групи. Більше число побічних груп маловживано:

 

            3. Широко використовуються тривалості, що охоплюють ціле число основних долей такту (рівно дві долі,  рівно три  або  чотири  долі):

4. Паузи групуються по тим же правилам,що і ноти, звичайно, без використання ліг.

5. Задля спрощення письма суворе групування, що відокремлює одну від одної основні долі такту, можна порушувати нотами з крапкою (набагато рідше з двома крапками): .

                   Молодші класи – найважливіший період в навчанні прочитання метроритмічного боку нотного тексту і запису метроритмічного боку музики. В даний період навчання закладаються основні навички усвідомлення, прочитання і запису метроритма - вивчаються всі найбільш вживані в музиці розміри (2/4, 3/4, 4/4, 3/8, 6/8) і освоюються основні ритмічні фігури.

                При співі з листа потрібно постійно звертати увагу учнів на групування нот, їх правильний запис. Також при роботі з ритмом, ритмокартами акцентувати увагу учнів на групуванні нот.

               Проблеми групування, незважаючи на уявну простоту питання, мають важливе значення, особливо в навчанні запису диктантів. Як відомо, існують два основних види групування – інструментальне, з об'єднанням дрібних тривалостей в групи для полегшення зорового сприйняття, і вокальне, яке відповідає складам і розспівам. Потрібно відразу звертати увагу учнів на різницю в запису інструментальної та вокальної музики на прикладах вправ, які вони співають на уроці.

 

Групування у вокальній музиці.

           Якщо на один склад тексту припадає лише один звук, то ця нота не групується з сусідніми нотами:

 

Якщо один склад тексту розспівується на двох і більше звуках, то відповідні їм ноти підкорюються правилам групування в інструментальній музиці. Всі ноти, що припадають на один склад, охоплюються лігою.

    Розспівування складів на декількох (трьох і більше) звуках особливо характерно для українських народних  пісень, але притаманні  і італійським колоратурним аріям.

           Дотримуючись правил теорії музики, об'єднання тривалостей відбувається відповідно до розміру –  в простих по долям, в складних –  за складовими простих розмірів. У змішаних розмірах групування повинно підкреслювати внутрішню структуру даного змішаного розміру, тобто кожна група по сумі тривалостей буде дорівнювати одному простому такту, що входить до складу  змішаного розміру, але так як тут поєднуються різноманітні такти, то групи можуть бути не рівні між собою. Все це стосується мелодій і творів з повністю оформленим ритмічним малюнком. Однак для запису мелодій в практиці саме сприйняття ритмічних груп як спільності тривалостей дуже важливо для запису мелодій. Зупинимося на деяких труднощах, з якими стикаються діти на уроках сольфеджіо. Почнемо з найбільш простих і часто вживаних групувань. На перший погляд, групування восьмих і шістнадцятих нот не виглядають незвично. Ключ, зазвичай, у практиці.

               Потрібен час на те, щоб навчитися розшифровувати комбінації і довести це вміння до автоматизму, коли учні зможуть виконувати їх не замислюючись. Наприклад, популярні групи можна пояснювати з гумором. Восьмі – кроки дитини, шістнадцяті – бігає собачка або кішечка. Особливі труднощі являють собою  групи з шістнадцятими –  восьма-дві шістнадцяті і дві шістнадцяті - восьма. Важливо, щоб дві шістнадцяті сприймалися не окремо, а як частина групи, що становить одну долю. Коли діти роз'єднують їх в запису, можна пожартувати, що вони відірвали від собачки лапки або хвостик.

       Особливі труднощі представляє також запис пунктирного ритму. Діти часто не можуть розібратися, де ж шістнадцята, часто записують пунктир навпаки, а замість першої восьмої записують чверть. Тут, можливо, допоможе підтекстовка. Оскільки пунктирний ритм схожий на скачку, наприклад: "Скаче кінь". А  не "ска-чекінь".

      Важливо також, при поясненні груп "чверть з крапкою та восьма", "синкопа", "тріоль" домогтися розуміння, що ці тривалості утворюють саме групу, комплекс нот, що займає певну кількість долей.

      У правописі внутрішньотактових синкоп допускається відступ від правила групування тривалостей. Міжтактові  синкопи записують двома нотами, з'єднуючи їх лігою через тактову риску.

               Для цілісного сприйняття груп дуже корисна наступна вправа: звучать музичні фрази з певними ритмічними групами, вписаними в таблицю. Треба під музику показувати ці групи, можливо, з рахунком або з читанням ритмоскладів.

                 Для закріплення навичок групування дуже корисні такі вправи: одну і ту ж послідовність тривалостей згрупувати в розмірі 2/4, 3/4, 3/8, 4/4, 6/8 з поділом на такти. Важливо пояснити різницю групування тривалостей в простих і складних розмірах. Наприклад, якщо згрупувати шість восьмих по дві, вийде простий розмір 3/4, а якщо по три, - складний розмір 6/8. У розмірі 3/8 три восьмі під загальним ребром відповідають трьом долям розміру, а три восьмих під одним ребром замість однієї долі-чверті є тріоллю.

 

 

В оформленні груп нот у дітей іноді виникають труднощі в запису штилів, наприклад, якщо частина нот можна записати зі штилями вниз, частина з штилями вгору. Слід періодично нагадувати їм моменти, пов'язані з правильним оформленням запису(які їм пояснювали на початковому етапі навчання). Слід також пояснити, що нахил в'язок залежить від розташування нот на нотному стані і повинен відображати напрямок руху. Для більшої наочності ритмічного малюнка і полегшення рахунку долей  згруповані ноти часто розмежовують на підгрупи, що складаються з більш дрібних тривалостей. Існує ще один вид групування, пов'язаний з фразуванням. В цьому випадку в'язки стають не тільки графічним, а й  елементом фразування. Наприклад, в п'єсі П. Чайковського "Нова лялька" восьмі з'єднуються через тактову риску:

Цікаво також розглянути приклади інструментального групування дрібних нот на двох нотних станах, які переходять з басового ключа в скрипковий або навпаки. Є свої нюанси в оформленні особливого виду ритмічного дроблення тривалостей. Наприклад, секстоль можна записати трьома способами - під подвійним ребром, двома групами по три, трьома групами по дві. Цікаво також оформлення групи нот, що чергуються з паузами: приклад – Чайковський "Дитячий альбом" –  "Марш дерев'яних солдатиків", "Мазурка".

 

               У першому класі відбувається перше знайомство з простим групуванням і "постановкою елементарного ритму". На зазначеному етапі проходяться тривалості,  , , , ,  в розмірах 2/4, 3/4, 4/4, тобто освоюється: чдоля (), дроблення долі  на дві рівні частини (),  і тривалості більше долі і кратні їй (,,).

Значення першого етапу в роботі над метроритмом важко переоцінити – це час, в який повинен бути закладений міцний фундамент в області метроритма для всього подальшого навчання.

Даний етап характеризується наявністю великої кількості нових понять, які учні повинні усвідомити і практично освоїти. У зв'язку з великою кількістю інформації необхідно чітко вибудувати систему планомірної, поступової і послідовної подачі матеріалу. Послідовне поступове ускладнення матеріалу органічно поєднується з різноманітними формами роботи в області метроритма, які поступово ускладнюються :

• впізнавання на слух, що простукує викладач при виконанні вивченої пісні – долі  чиритм;
• впізнавання пісні по простукуваному  викладачем ритмічному малюнку пісні;
• відтворення (прохлопування) долей  при співі вчинених пісень;
•  відтворення (прохлопування) ритмічного малюнка вчинених пісень з одночасним співом пісень;
• • диференційоване відтворення сильних і слабких долей в різних розмірах під виконувану викладачем музику на фортепіано (сильна доля стукається об стіл, а слабкі – в долоні);
• диференційоване відтворення сильних і слабких долей в розмірах 2/4, 3/4, 4/4 при співі вчинених пісень;
•  диригування в розмірах 2/4, 3/4, 4/4 при виконанні викладачем фортепіанної музики;
• диригування в розмірах 2/4, 3/4, 4/4 при співі вчинених пісень;
•  освоєння на слух послідовно спочатку чвертей і восьмих (одна нота на помах руки або дві), далі половинки (спочатку в розмірі 2/4), потім половинки з крапкою  розмірі 3/4 і, нарешті, цілої в розмірі 4/4 - вміння дізнаватися їх на слух і відтворювати;                                                    
• Практичне  освоєння спочатку  чотирьох, а  пізніше п’яти ритмічних варіантів в розмірі 2/4 :

 1) 2) 3) 4) 5)

 

а) впізнавання їх на слух при прочитанні варіантів викладачем,

б) відтворення (читання) зазначених ритмічних варіантів на склад "та" і "ті-ті" з диригуванням,

в) відтворення (читання) зазначених ритмічних варіантів ударами з рахунком без "і",

г) відтворення  зазначених ритмічних варіантів ударами з рахунком з "і";

• читання (відтворення) ритму, записаного викладачем без висоти звуків трьома способами (промовляння ритму на склад "та-ті-ті" з диригуванням, прохлопування  ритму з рахунком без "і", прохлопування ритму з рахунком з "і");
•  запам'ятовування напам'ять записаного викладачем ритму (спочатку у вигляді речення з чотирьох тактів, потім у вигляді восьмитактового періоду повторної будови), аналіз його, вміння записати на пам'ять і відтворити на пам'ять зазначеними вище трьома способами;
•  проставлення тактових рисок в розмірах 2/4, 3/4, 4/4 (5/4, 6/4 і т. д.);
• читання ритму прикладів з підручника сольфеджіо трьома способами (назва нот в ритмі з диригуванням - сольмізація, прохлопування ритму з рахунком без "і", прохлопування ритму з рахунком з "і") в розмірі 2/4, далі в розмірах 3/4 і 4/4;
• ритмічний диктант в розмірі 2/4, спочатку по одному, потім по два і, нарешті, по чотири такта;
• спів з диригуванням прикладів з підручника сольфеджіо в розмірах 2/4, далі послідовно в розмірах 3/4 і 4/4 з зазначеними вище тривалостями без пауз і затакту;
•  спів з диригуванням прикладів з підручника сольфеджіо з паузами і затактом.

        Уміння легко справлятися із зазначеними видами роботи в кінці першого класу говорить про те, що завдання, поставлені на першому етапі роботи по навчанню читанню і запису метроритма, виконані.

У другому і третьому класах освоюються три принципово нові елементи в області метроритма:

• розподіл долей  на більш дрібні тривалості – група чотири шістнадцяті

() і два варіанти поєднання в одній долі  шістнадцятих і восьмої: дві шістнадцяті і восьма () і, навпаки, восьма і дві шістнадцяті ();

• нота, що триває долю  і частину від наступної – чверть з крапкою (в поєднанні з наступною за нею восьмою – ) в розмірах, де доля  дорівнює чверті (2/4, 3/4, 4/4);

• розмір, в якому доля  не дорівнює чверті - 3/8.

Ритмічна група (другий клас) дається учням без особливих зусиль, як при прочитанні, так і при розпізнаванні її на слух.

Ритмічні фігури і (третій клас) дещо складніші, але при правильно розпочатій роботі над ними також не являють собою великої складності. Істотно полегшити їх освоєння можуть початкові ритмічні вправи в класі відразу з обома варіантами в порівнянні один з одним. Попередньо необхідно розглянути, як утворюються дані дві ритмічні "фігурки", пояснити, що чверть можна розділити на дві восьмі, кожну восьму - на дві шістнадцяті, отримавши групу з чотирьох шістнадцятих, а можна дробити тільки по одній восьмій в чверті, в результаті чого і утворюються зазначені "фігурки". Кожна з "фігурок" доводиться на одну чверть, на один помах руки при диригуванні, з тією різницею, що в варіанті з трьох нот на помах довша остання нота, а у варіантідовша перша нота. Для наочності при поясненні добре записувати всі відомі учням ритмічні варіанти, можливі всередині однієї долі (чверті) в стовпчик:

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 

 

 

Детальне опрацювання запису ритму зазначених ритмічних фігур краще почати з варіанта дві шістнадцяті і восьма – . Саме цей варіант є більш легко впізнаваним на слух завдяки фразуванню дрібних мотивів, які лежать як би всередині однієї частки. Варіант жеє  більш важким для усвідомлення на слух, так як дві шістнадцяті в ритмічній  фігурі по фразі належать наступній за нею долі, що і ускладнює впізнавання на слух ритмічної фігури. Саме цей варіант фігури слід опрацювати більш детально з ритмо-формулами в розмірі 2/4:

1)  2) 3) 4) 5)

6) 7) 8) 9)

Кожен варіант необхідно читати по два або чотири рази поспіль без зупинок. Опрацювання  усіх варіантів доцільно проводити чотирма способами. Вище були згадані три з них: промовляння ритмічних варіантів з диригуванням на один склад, прохлопування ритмічних варіантів з рахунком без "і" і прохлопування ритмічних варіантів з рахунком з "і". Четвертий спосіб читання ритму – промовляння ритму на один склад ("та") з одночасним прохлопуванням  долей. Даний четвертий спосіб відтворення ритму надає неоціненну послугу при записі диктантів, в яких використовується ритмічна фігура в тому випадку, якщо учневі важко визначити, скільки нот припадає на помах руки при диригуванні.

Аналогічні труднощі виникають  в четвертому класі під час запису пунктирного ритму.

Розмір 3/8 не представляє ніякої специфічної складності і освоюється учнями без особливих зусиль. Необхідно пояснити учням, що доля  в даному розмірі дорівнює восьмий, тобто на один помах руки доводиться восьма, чверть дорівнює двом помахам, а трьом помахам дорівнює чверть з крапкою.

            Далі необхідно розібрати і відпрацювати можливі ритмічні варіанти в розмірі 3/8, починаючи з найбільш простих, в яких немає дроблення долей:

        1)

2)

3)

               4)

              Після освоєння даних чотирьох варіантів доцільно розібрати і відпрацювати варіанти з дробленням долі  на дві ноти – на дві шістнадцяті, так як доля дорівнює восьмий, а в одній восьмій дві шістнадцяті. Дробити краще послідовно по одній восьмій в такті, по дві і потім всі три долі, а далі додати ще два варіанти, в яких поєднується об'єднання двох восьмих в чверть і дроблення останньої  третьої  восьмої:

 

1) 2) 3) 4) 5)    6)

7) 8) 9)

             Невеликий обсяг нового матеріалу на даному етапі дає можливість урізноманітнити і збагатити форми роботи. Можна включити такі види роботи як ритмічне остинато, спів з ритмічним акомпанементом, підбір вдома відомих учням пісень і запис їх (для слабших учнів запис тільки ритму пісень), запис ритму вірша, запис ритму двухголосного прикладу і т. д.

Не є принципово новим матеріалом і заліговані  ноти.Вони (,)   вивчаються в шостому класі.

         

 Освоєння залігованних нот починається фактично в другому класі при

проходженніритмучверть з крапкою та восьма (), який є найпростішим прикладом залігованної ноти (). Навик роботи з чвертю з крапкою і восьмою допомагає учням без особливої ​​напруги освоїти зазначені вище залігованні ноти. Освоєння нових розмірів в сьомому класі (складних – 9/8, 12/8, змішаних – 5/4, 5/8 і змінних) цілком і повністю базується на знаннях і навичках, отриманих при освоєнні розмірів 2/4, 3/4, 4/4, 3/8 і 6/8, пройдених в молодших класах. Складні, змішані і змінні розміри також без важких зусиль  засвоюються учнями, якщо були добре опрацьовані розмври 2/4, 3/4, 4/4, 3/8 і 6/8,  які лежать в їх основі.

У четвертому класі йде освоєння найбільш важких компонентів метроритма. Складнощі стосуються як власне ритму, ритмічних фігур (пунктирний ритм – , тріолі – ,  синкопа – ), так і метра – (розмір 6/8).

   Каменем спотикання є пунктирний ритм в диктанті (як уже говорилося вище), тобто в  впізнаванні його на слух. Істотну допомогу в освоєнні пунктирного ритму може надати і детальне опрацювання найпростіших ритмо-формул з пунктирним ритмом в розмірі 2/4 спочатку лише в поєднанні з чвертями і восьмими:

        1)

2) 

3) 

4) 

                  5) 

Далі  в поєднанні з усіма пройденими ритмічними фігурами, які складають чверть :

           1)

                           2)

          3)

          4)

            5)

                          6)

               Як було сказано вище, необхідно опрацювати ритмічні варіанти з промовлянням ритму на склади і одночасним прохлопуванням долей, що надає істотну допомогу при записі диктантів з пунктирним ритмом, якщо учневі важко зрозуміти, скільки нот доводиться на помах руки при диригуванні.

         Синкопу, тріолі, і розмір 6/8 можна відпрацювати і освоїти в четвертому класі лише в їх найпростіших варіантах і, таким чином, закласти міцний фундамент для подальшої роботи з більш складними поєднаннями ритмічних фігур в старших класах. Мелодичні  диктанти з синкопами, тріолями і розміром 6/8 в четвертому класі давати не слід, можна обмежитися лише впізнавання на слух тріолей і синкоп і записом з ними ритмічних диктантів. У розмірі 6/8 достатньо попрацювати над впізнаванням на слух ритмічних варіантів, записаних на дошці, а в більш сильних  групах над ритмічними диктантами або записом вивченої раніше і підібраною нескладної пісні в даному розмірі.

   Синкопу досить освоїти лише у вигляді восьмої , чверті і восьмої () в розмірах 2/4, 4/4 і 3/4, спочатку у вправах, а потім в співі.

При роботі з тріолями можливим є використання лише двох способів читання ритму –  з диригуванням і прохлопуванням  ритму тільки з рахунком без "і". При поясненні тріолі добре згадати всі пройдені раніше варіанти поділу чверті на інші тривалості і для наочності записати їх на дошці в стовпчик:                             

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 

 

            Викладач повинен прочитати їх на склад з диригуванням і, що дуже важливо, показати різницю між трьома останніми фігурами, пояснивши, що тріоль - це три однакові восьмі на помах руки на відміну фігур і, в яких є невелика зупинка на останній або першої ноті "фігурки ". Треба відзначити, що тріолі на слух вгадуються з легкістю, набагато важче їх відтворювати без попереднього прослуховування, читаючи текст незнайомого твору.

            У розмірі 6/8 також можна обмежитися  двома способами читання ритму, так як доля дорівнює восьмий, а складні ритмічні фігури в цьому розмірі в четвертому класі ще не використовуються.

          Опрацьовуючи розмір 6/8, необхідно пояснити його сутність і потребу, показати принципову відмінність від розміру 3/4, розтлумачити, що, незважаючи на те, що кількість восьмих в такті в обох розмірах однакове, групуються вони по-різному і різниця в групуванні пов'язана з різним розподілом акцентів:

- групування по дві восьмих (акцентами)

- групування по три восьмих  (акцентами)

 

              Для більшої ясності викладач повинен прохлопати  рівні восьмі в розмірі 3/4 і 6/8 з підкресленням різного акцентування, щоб учні відчули різницю, а потім попросити визначити на слух, в якому розмірі викладач прохлопує рівні восьмі (також з підкресленням різного акцентування).                                                

           Далі необхідно навчити вільно диригувати в розмірі 6/8 з рахунком без музики і без прочитання ритму в ньому. Трохи пізніше можна вводити прочитання двома способами найпростіших ритмічних варіантів в даному розмірі

6/8 1)

2)

3)

4)  

5)

                Лише коли учні стануть вільно диригувати в розмірі 6/8 і читати варіанти, написані на дошці, можна переходити до читання ритму в розмірі 6/8 нескладних прикладів з підручника сольфеджіо. Відпрацювавши на одному з уроків читання ритму прикладів з підручника сольфеджіо, на наступному уроці слід приступати до співу даних мелодій по нотах з диригуванням і грі їх на фортепіано з рахунком і лише на наступному уроці задавати вчити одну з опрацьованих мелодій напам'ять.

            Далі, в старших класах, принципово новий матеріал не додається, ускладнення відбувається в основному за рахунок більш важких поєднань, комбінацій пройдених раніше ритмічних фігур і за рахунок введення ускладнених варіантів пройдених ритмічних фігур. Так, вивчаєма в п'ятому класі ритмічна фігура чверть з крапкою та дві шістнадцяті фактично є модифікацією відпрацьованого в другому класі більш простого її прообразу - чверть з крапкою та восьма, і тому з легкістю освоюється учнями.

          Успішна робота в області прочитання і запису метроритма в початкових класах принесе гідні плоди в старших класах і дозволить випускникам вільно читати нотний текст і записувати підібрану або складену музику. Цілеспрямована копітка праця на ниві метроритма допоможе формуванню кваліфікованих любителів музики, які не будуть відчувати себе безпорадними перед новим нотним текстом і які при бажанні зможуть грамотно і досить вільно записати метроритмічну сторону  музики, яку вони грають  по слуху, складають  або підбирають.

 

Список літератури.

 

 

1.  Бергер Н.А. Спочатку – Ритм (Дитина  граючи творить музику). Учбово-методичний посібник. – СПб.: Композитор, 2004.
2. Давидова Е., Запорожець С. Сольфеджіо для 3-го класу дитячих  музичних шкіл. М.: Музика, 1997.
3. Калмиков Б., Фрідкін Г. Сольфеджіо. Частина 1. Одноголосся М.: Музика, 2005

4. Калужська Т.А. Сольфеджіо. Програма для дитячих  музичних шкіл, музичних відділень шкіл мистецтв, вечірніх шкіл музичної освіти. М., 1984

5. Шабарова Е.А. Сольфеджіо. Програма для підготовчих відділень дитячих музичних шкіл і дитячих шкіл мистецтв.