Гуманістичні загальнолюдські цінності є основою освітнього простору закладу позашкільної освіти – середовища розвитку особистості.
У контексті «Нової української школи» новий формат сучасного ЗПО як Школи життєтворчості особистості вимагає нових засобів професійного розвитку педагогів. У цих умовах активізується пошук актуальних підходів удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників.
Методична робота як системоутворюючий елемент розвиваючого середовища закладу освіти
Корольчук О.С. – методист Центру позашкільної роботи
Святошинського району м.Києва
«Даруй світло і темрява зникне» Еразм Роттердамський.
Людство вступило в період, що характеризується швидкою змінюваністю ідей, знань, технологій. Людина впродовж життя має адаптуватися до змін, бути активним суб’єктом суспільного цивілізаційного життя. Виникла потреба формування людини з інноваційним типом мислення, культури життєдіяльності.
Саме гуманістичні загальнолюдські цінності є основою освітнього простору закладу позашкільної освіти – середовища розвитку особистості.
У контексті «Нової української школи» новий формат сучасного ЗПО як Школи життєтворчості особистості вимагає нових форматів професійного розвитку педагогів. У цих умовах активізується пошук актуальних підходів удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників.
Мета діяльності Центру позашкільної роботи – формування життєво важливих компетенцій особистості дитини, її підготовка до життя та успішної соціалізації та самореалізації в сучасному суспільстві.
Головні завдання діяльності педагогічного колективу:
Системний підхід до досліджуваних питань передбачає розгляд об'єкта вивчення як системи: виявлення певного безлічі її елементів, встановлення зв'язків між цими елементами, виділення з безлічі зв'язків системоутворюючих, т.ч. забезпечують з'єднання різних елементів в систему.
Системний підхід виявляє структуру (яка має відносну життєвість) і організацію (кількісну характеристику і спрямованість) системи; основні принципи управління нею.
Заняття методичних об’єднань розглядаються питання пріоритетів освіти, виховання та розвитку особистості, нові проекти та традиційні педагогічні методики та технології; аналізується сучасний освітній запит батьківської громади; актуальні питання підвищення якості освіти, методи зацікавлення до гурткової роботи та наповнюваності гуртків. Проведені методичні майстерні краєзнавчого, екологічного, медико-біологічного та психологічного змісту. Заплановані практичні заняття із обміну досвідом роботи та використання прогресивних педагогічних надбань наставників.
Протягом останніх років керівники гуртків отримали досвід використання проектних технологій, проективних психологічних методик, інтерактивних технологій, особистісно-зорієнтованих методів навчання та розвитку.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна робота сприяє активізації методичної творчості педагога, налагоджує міцніші професійні контакти між колегами, налаштовує на конструктивну взаємодію та покращує психологічний клімат всередині педагогічного колективу.
Обмін знахідками та педагогічними родзинками дає могутній поштовх розвитку особистості, педагогічної рефлексії, надає впевненості і відповідальності молодим колегам.
Швейцарський педагог Й.Г.Песталоцці (1746-1827) актуальним завданням педагогіки вважав створення «механізму освіти». Австро-німецький філософ і педагог Р.Штейнер (1861-1925) започаткував індивідуальний підхід до виховання дитини.
Представники «педагогіки творчості» (Ф.Гансберг. Е.Лінде, Г.Шаррельман) засуджували спроби впливати на неповторну особистість дитини за допомогою технології.
Технологізація – неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень. Психологи стверджують, що людина отримує 10% інформації через читання, 20% - через слухання, 30 % -розглядаючи, 50% слухаючи та розглядаючи, 70% -обговорюючи, 80% через особистий досвід, 90% у спільній діяльності з обговоренням, 95% - навчаючи інших.
Технологічний процес навчальної дії в групі педагогів складається з :
Безпечний старт педагога позашкільної освіти забезпечується в Центрі методистами таким чином:
• вивчення нормативно-правових та регламентуючих документів у сфері позашкілля;
• моніторинг недоліків, утруднень та психологічних перевантажень педагогів;
• сезонні школи педмайстерності;
• створення індивідуального маршруту професійного розвитку педагога;
• супровід планування діяльності на рік;
• семінари, консультації та практичні заняття з сучасних методик, форм та освітніх технологій;
• розвиток готовності педагога до самовдосконалення, де керівник гуртка як
Робота з молодими педагогами ЦПР відбувається у вигляді занять з елементами тренінгу і відбиває актуальні питання професійної педагогічної майстерності – “Акмеологічний потенціал керівника ТО: педагогіка успіху», «Технологія педагогічної діагностики в ЗПО». Адже відбулося усвідомлення того. що педагог на сьогодні – стратегічний ресурс суспільства.
Акмеологічний розвиток керівника гуртка складається з з таких “само-“ :
Особистісне та професійне зростання - процес постійний, що не має свого завершення.
Розробляється особистий план самоосвітньої роботи
• Професійний портрет
• Психолого-педагогічний (орієнтоване на гуртківців та батьків)
• Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)
• Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)
• Інтелектуальний (поповнення загальноосвітніх знань)
• Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
• Охорона здоров'я.
Науково-методична робота, якою були охоплені педагоги позитивно позначилася на їх роботі. Відбулися такі зміни:
• значно підвищилася вимогливість педагогів до своїх занять, завдяки оволодінню вміннями аналізу занять;
• підвищився інтерес до науково-методичних проблем, пов’язаних з технологіями розвитку життєвої компетентності учнів, їх акмеологічної культури;
• змінилося ставлення до самоосвіти, як необхідної умови підвищення рівня професійної компетентності, до збагачення знаннями в галузі педагогіки, психології, технологій навчання;
• посилилася активність щодо обговорення питань на семінарах.
Протягом 2013-2016 років, окрім концертної та виставкової діяльності керівників дитячих творчих об´єднань Центру, формуванням позитивного іміджу закладу займалися методисти:
Це. звісно ж, не весь перелік творчого доробку педагогічних працівників та методистів Центру.