Методична розробка для гуртка юних фотоаматорів

 «Фотограми»

(фотографія без фотоапарата)

Роботу підготувала

керівник студії аудіовізуальних мистецтв

Любов Герасименко

В час комп’ютерної графіки та цифрової фотографії і час, коли фотопапір та фотореактиви уже не виробляють, все ж корисно гуртківцям мати найпростіші уявлення про розвиток фотографії і сам фотографічний процес. Таку можливість пропонує дана методична розробка. Позитивний плюс – можна використовувати фотопапір у якого збіг термін використання.  Виготовлення тіньових фотознімків, так званих фотограм, дає позитивні навички в роботі з фотопапером, позитивним фотопроявником і фіксажем.

 Фотограми виготовляють з пласких предметів, листків і квітів різноманітних рослин. Але спочатку необхідно промалювати задум, отже у дитини розвивається мислення, творча уява і технічна творчість набуває різноманітних напрямків. Діти ознайомлюються із позитивним процесом, обробляють фотопапір хімічними реактивами та створюють композицію твору, адже є можливість створення фотооповідання, вітальної листівки та фото буклету із природних матеріалів. Це дає можливість спілкування з природою, що нас оточує її красою – вічним джерелом духовності,натхнення,творчості.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. З історії фотографії
2. Техніка безпеки при роботі з хімічними розчинами
3. Техніка позитивного процесу
4. Тіньове фотодрукування
5. Практична частина

З історії фотографії

Сучасний стан фотографії завдячує в основному успіхам у розвитку фізики і хімії. Першим типом фотоапарата була камера-обскура (темна камера). Явище, покладене в основу дії камери-обскури було відоме досить давно, про нього писав ще Арістотель. Якщо в щільно закритому темною тканиною вікні кімнати зробити невеликий отвір, на стіні проти отвору можна побачити зображення предметів, що знаходяться на вулиці. На білій стіні зображення будуть кольоровими. Пізніше в камерах-обскурах почали використовувати збиральні лінзи, що й стало прототипом сучасного фотоапарата.

Відкриття фотографії пов’язують з іменами трьох винахідників:

 Ж. Н. Небса, Л. Ж. Дагерра, В. Г. Талбота.

Н. Небс удвох із старшим братом Клодом, з яким вони працювали разом усе життя, розробив фотографічний процес – геліографію. Цей процес полягав у фіксуванні зображення, здобутого за допомогою камери-обскури, на мідних посріблених пластинках, покритих шаром асфальта, розчиненого у лавандовій олії.

У 1829 році Л. Даггер почав співробітничати з Н. Небсом. Вони доклали багато зусиль для вдосконалення геліографії. Найважливіші відкриття Дагерра – це встановлення світлочутливості йодистого срібла і властивості пари ртуті проявляти приховане зображення на йодистосрібній пластинці. Такий спосіб фотографування названо дагеротипією.

В. Талботу вдалося здійснити двоступеневий негативно-позитивний процес, що дало можливість розмножувати знімки в довільній кількості.

Пізніше чимало вчених і винахідників працювало над вдосконаленням і впровадженням в життя фотографії. У 1849 році Левицький С.Л. підвищив світлочутливість дагеротипних пластинок, застосовуючи бромосрібний  світлочутливий шар. У1851 році на Всесвітній виставці в Парижі дагеротипні знімки Левицького було відзначено Золотою медаллю (це була перша медаль за фотографічні роботи).

А.О.Карелін вперше застосував насадкові лінзи для зміни фокусної відстані об’єктива (1866-1868).

С.А.Юрковський сконструював шторно-щільовий затвор(1882-1883).

Е.І.Козловський вперше запатентував камеру для триколірного знімання(1889)

І.Л.Поляков винайшов фотоапарат з автоматичним регулюванням видержки за допомогою фотоелемента (1889).На сучасному етапі розвитку фотографія стає одним із видів мистецтва, без неї тепер неможливі дослідження в багатьох галузях науки і техніки, вона міцно ввійшла в побут кожної сім’ї.

Техніка безпеки при роботі з хімічними розчинами

Необхідно дотримуватись правил безпеки:

• Не встромляти пальці в розчини;
• Стежити, щоб розчин проявника не потрапив в розчин фіксажу;
• При потраплянні розчину в очі – промити очі великою кількістю проточної води;
• Для запобігання шкіряних захворювань, при занурюванні фотопаперу в розчин, необхідно застосовувати пінцет.

Застосовані хімічні розчини не можуть завдати великої шкоди, якщо, звичайно вони не потраплять в організм у великому об’ємі. Щоб розчин не потрапив на одяг, треба працювати в захисних халатах.

Після закінчення роботи, треба старанно промити руки водою з милом.

Техніка позитивного процесу

Щоб набути початкових умінь з фотосправи, треба придбати просте і недороге обладнання (додаток№1), а також, деякі матеріали та хімікати. Необхідно обладнати фотолабораторію, тобто будь-яке приміщення, де можна забезпечити цілковиту темряву. У лабораторії потрібно встановити ліхтар з червоним склом, який використовують, обробляючи фотопапір та позитивні фотоплівки. Для освітлення фотопаперу під час друкування фотознімків зручно мати настільну лампу або фотозбільшувач. Обробляють фотопапір у фотокюветах. Для переміщення фотопаперу з одного кювету до іншого, використовують пінцети. Для фотопаперу використовують проявники, які швидко працюють: тому, щоб фотовідбиток почав проявлятися одночасно і рівномірно, без плям і смуг, проекспоновані аркуші фотопаперу треба швидко занурювати в проявник. Розчин має відразу покрити поверхню фотопаперу. Фотопапір у проявнику треба притримувати пінцетом доти, поки його підкладинка не просочиться розчином, тоді вона не жолобитиметься. У процесі обробки проявний розчин переміщують, щоб до поверхні фотопаперу надходили свіжі його порції. Для цього відбитки весь часу перекладають пінцетом, або ритмічно похитують кюветою. За процесом проявлення спостерігають візуально. Виймати відбитки з проявника не рекомендується, бо на них утвориться повітряна вуаль.

При світло-червоному світлі лабораторного ліхтаря відбитки здаються трохи темнішими, ніж при денному світлі, тому процес проявлення закінчують тоді, коли вони вважаються дещо перепроявленими.

Після проявлення відбитки споліскують 1-2 секунди у воді або стоп-розчині і занурюють у кислий фіксуючий розчин. У кюветі має бути така кількість фіксажу, щоб фотовідбитки не торкались один одного і не піднімались на поверхню, а вільно плавали. Фіксуючий розчин переміщують, похитуючи кювету або перекладаючи відбитки.

Тривалість фіксування при температурі18 – 20⁰С = 8-10 хв. Вона не повинна перевищувати 15 хв, оскільки в противному разі в наслідок розчинення металевого срібла зображення на фотовідбитку почне ослаблюватись.

Остаточно фотовідбитки промивають у проточній воді.

Фотовідбитки сушать різними способами. Спочатку з них має стекти вода, а потім їх підвішують у вертикальному положенні. Фотовідбиткам з глянцевою поверхнею можна надати дзеркального блиску, накатуючи їх на будь-яку глянцеву поверхню і залишаючи їх на ній доти, поки вони зовсім не висохнуть. Для глянсування фотовідбитків застосовують спеціальні електроглянсувачі.

Для обрізування фотовідбитків  використовують спеціальні різаки.

Тіньове фотодрукування

Виготовлення тіньових фотознімків, так званих фотограм дає позитивні навички в опануванні фотографічного процесу, зокрема в роботі з фотопапером, позитивним проявником і фіксажем.

Фотограма – зображення, яке дістають без фотоапарата, за допомогою експонування об’єкта безпосередньо на фотопапері. Це тіньова фотографія об’єкта зйомки. Її можна використовувати в технічній і художній фотографії.

В технічній фотографії фотограму застосовують замість креслень, оскільки вона дає можливість копіювати точне зображенні різних деталей. А також у ботаніці для точного зображення дрібних рослин або їх частин (додаток №3). Під час виготовлення фотограм з напівпрозорих предметів, наприклад листків рослин, дістають фотограми різної тональності, це дає можливість розглядати навіть внутрішню будову листка. Виготовляючи фотограми з листків, бажано вибирати молоді екземпляри, а також легенько притискувати листок до паперу чистим склом.

Деталь розміщують на емульсійному шарі фотопаперу і освітлюють напрямленим світлом. Так, щоб вона не відкидала тіні, яка спотворює її форму і розміри. Для цього можна використати фотозбільшувач, ліхтар якого закріплено у крайньому верхньому положенні, або спеціальні освітлювачі. Той самий предмет можна експонувати кілька разів, щоразу пересуваючи його по поверхні фотопаперу. Таким способом дістають дуже виразний ефект напівтонів.

Фотограму можна дістати, використавши вирізані з паперу заготовки (додаток №5). Застосовуючи непрозорий і різний за прозорістю папір (наприклад, кальку з різною кількістю шарів), можна досягти різноманітних тонів.

У художній фотографії для створення певного фотографічного ефекту іноді виготовляють фотограму в поєднанні із звичайним фотографічним зображенням. Дуже виразні фотограми прозорих і напівпрозорих предметів, оскільки вони мають тонові переходи. Для одержання фотограм прозорих і напівпрозорих предметів можна застосувати напрямлене і світлотіньове освітлення.

За допомогою тіньового фотодрукування можна діставати так звані спектри магнітних полів постійних магнітів або провідників і котушок із струмом. Для цього на магніт кладуть аркуш фотопаперу (при червоному освітленні) і на нього насипають залізні ошурки. Постукуючи легенько по аркушу паперу досягають чіткого розташування ошурку у магнітному полі і вмикають на певний час джерело білого світла. Зсипавши ошурки, проявляють папір, промивають, фіксують, дістаючи у такий спосіб зображення силових ліній магнітного поля.

Практична частина

Щоб зробити фотограму, треба мати розчин проявника для фотопаперу, розчин фіксажу і фотопапір. Для початку можна користуватися фотопапером невеликого розміру (6х9 см чи 9х12 см). Краще застосовувати контрастний фотопапір і проявник, який працює контрастно.

Етапи виконання фотограм надано в технологічній картці (додаток №2).

Поради при виконанні фотограми:

• Треба, щоб фотопапір увесь був занурений у проявник, інакше знімок проявиться нерівномірно;
• Опустивши папір у проявник, відпустіть його з пінцету, щоб на папері не залишився слід;
• Не доторкуйтесь до емульсійного шару паперу пальцями, щоб не залишився слід;
• Коли проявлення закінчено, потрібно взяти папір за ріжок і дати стекти проявнику в кювету (кілька секунд), а потім сполоснути знімок у кюветі з водою, дати стекти воді і покласти знімок у фіксаж;
• Під час обробки фотоматеріалів стежте, щоб фіксаж не попав у проявник;
• Друкувати наступний знімок (вмикати біле світло) можна тільки тоді, коли перший знімок проявлено, промито і опущено для закріплення у фіксаж.

Всіх гуртківців зацікавила техніка виконання фотограм без фотоапарата. Діти стараються додати щось своє, особисте, тому в композиціях проявляються такі риси, як індивідуалізм, особисність, практицизм, фантазія кожної дитини.

Наприклад,виготовлення фотооповідань,методом викладання аплікацій казкових героїв. Фантазуючи , діти переробляють  улюблені казки і отримують «казку на свій лад» (додаток  №4)

ВИСНОВКИ

Виготовлення тіньових фотознімків без фотоапарата, так званих фотограм, дає позитивні навички в опануванні фотографічного процесу, зокрема в роботі з фотопапером, позитивним проявником і фіксажем. І в наш час комп’ютерної графіки та цифрової фотографії надає можливість гуртківцям ознайомитися з позитивним процесом виготовлення фотографії. Навчає дітей спостережливості, розвиває їх фантазію та змушує думати про охорону навколишнього середовища, щоб була можливість працювати із природними матеріалами.

Діти на фотогуртку із зацікавленням використовують дану техніку виготовлення фотограм, тому що природні матеріали їм дуже близькі і завжди знаходяться поруч. Необхідна лише спостережливість та праця і листівка, виготовлена власними руками.

В ході роботи з даною технікою як на практиці так і з теорією пропоную залучити методичну розробку виготовлення фотограм без фотоапарата до плану роботи гуртка юних фотолюбителів  першого та другого року навчання у тему «Позитивний процес»

Додаток №1. Обладнання фотолабораторії

Додаток №2. Технологічна картка виконання фотограм

(фотографія без фотоапарата)

Матеріали для роботи:

• фотопапір
• розчин проявника для фотопаперу
• розчин фіксажу
• кювети, 4 штуки
• пінцет
• фотозбільшувач
• ліхтар з червоним склом

Етапи виконання фотограми:

Додаток №3. Фотограми рослин

Додаток №4. Фрагменти фотооповідань із фотограм

«Пригоди колобка»

Додаток №5. Фотограма витинанки

СЛОВНИК

Фотограма – зображення, яке дістають без фотоапарата за допомогою експонування об’єкта безпосередньо на фотопапір. Це тіньова фотографія об’єкта зйомки.

Аплікація – (від латинського «прикладання») – це зображення, створене з різнокольорових елементів паперу, приклеєних або покладених на папір.

Позитивний процес – послідовність операцій і хімічних реакцій, які здійснюються для утворення зображення, що відповідає об’єкту ( позитиву)

Проявлення – хімічна дія розчину спеціальних хімічних речовин на світлочутливий шар, в наслідок чого приховане зображенні, яке складається з дуже дрібних частинок металічного срібла, у багато разів підсилюється і стає видимим.

Фіксування – хімічна дія спеціального розчину на фотоматеріал для видалення світлочутливої речовини з ділянок, на які не падало світло, в наслідок чого утворене під час проявлення видиме зображення закріплюється (фіксується) і не змінюється від подальшої дії на нього світла.

Фотодрукування – експонування світлочутливого шару позитивного фотоматеріалу крізь негатив, внаслідок чого в світлочутливому шарі утворюється приховане зображення.

Стоп-розчин – розчин, який складається із води та оцтової кислоти, використовується при обполіскування фотовідбитків після проявлення перед фіксуванням.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бунимович Д. З. Практична фотографія. М., Искусство 1969
2. Коршак Е. В. Фотографія в школі. К., Радянська школа 1970
3. Ланський Є. М. Вчись фотографувати. К., Техніка, 1971
4. Смородін В. О. Цікава фотографія. К., Мистецтво, 1976
5. Шахрова М. М. Общий курс фотографии. К., Вища школа, 1979
6. А. В. Шеклейн. Фотографічний калейдоскоп. М., Хімія, 1988
7. Шашлов В. А. Теорія фотографічного процесу. М., Книга, 1965
8. Бунімович Д. З. Справочник фотографа. М., Легкая индустрия, 1970

Шахрова М.М.,Грезіна Н.Г.,Фотографія, К.,Вища школа,1993