Методична розробка «Ергономічні підходи щодо організації сучасного освітнього середовища»

Про матеріал
Однією із суттєвих проблем закладів освіти, є побудова комфортного для його суб’єктів – викладачів і студентів – освітнього середовища. Для вирішення потреб усіх учасників освітнього процесу розглянуто ряд факторів, які позначаються на якості навчання, а також здатні вплинути на якість життя, фізичне та психічне здоров’я викладачів і студентів, їх професійний та особистісний розвиток.
Перегляд файлу

Ергономічні підходи щодо організації

сучасного освітнього середовища

Для створення умов навчальної мобільності, комунікації, кооперації і співробітництва сучасним суб'єктам освітньої діяльності необхідне нове цифрове освітнє навчальне середовище, яке забезпечується комплексом взаємопов'язаних навчально-методичних, психолого-педагогічних, організаційних, технічних, технологічних, програмних, соціально-економічних, нормативних і ергономічних завдань, спрямованих на формування майбутнього фахівця як креативної особистості. Реалізація такої моделі дозволить вирішити навчальні потреби усіх учасників освітнього процесу.

Основні цілі педагогіки на сучасному етапі розвитку цифрового суспільства – підвищення ефективності освітньої діяльності, збереження здоров’я й безпека життєдіяльності її суб’єктів, розвиток особистості в середовищі тощо. Тому однією із суттєвих проблем закладів освіти, є побудова комфортного для його суб’єктів – викладачів і студентів – освітнього середовища.

Освітнього середовище сучасного закладу освіти має забезпечити адаптацію, емоційне й особистісне благополуччя, навчальну й професійну мотивацію, та інші психологічні характеристики людини, яка перебуває в стані комфорту, високої працездатності й готовності до особистісного зростання.

Науковцями обґрунтовано ряд факторів, які позначаються на якості освітнього процесу, а також здатні вплинути на якість життя, фізичне та психічне здоров’я викладачів і студентів, їх професійний та особистісний розвиток. Проведені ґрунтовні дослідження дали змогу створити образ освітньої системи, що забезпечує стабільний визначений рівень працездатності учнів протягом заданого часу, передбачає профілактику стомлення й перевтоми, запобігає перевантаженню як викладача, так і студента.

Науковий підхід дає змогу визначити ряд умов до проектування освітнього середовища. Ефективність освітньої діяльності залежить від організації освітнього процесу. До організаційних умов відносимо: проектування з урахуванням вимог педагогічної ергономіки; побудова й модернізація навчальних приміщень з урахуванням особливостей сучасного освітнього процесу та досягнень науки і техніки; створення ергономічного навчально-предметного середовища; ергономічне оформлення інтер’єрів тощо.

Сучасне освітнє середовище, належним чином облаштоване відповідно до санітарно-гігієнічних і будівельних норм, технічних регламентів, наповнене сучасними засобами навчання та обладнанням згідно з чинними виробничими і освітніми стандартами, психолого-педагогічними, естетичними, техніко-ергономічними вимогами, за умови доцільного застосування комплексу інноваційних організаційно-методичних заходів забезпечить ефективність освітнього процесу, стане показником високої якості освіти.

Організаційна ергономіка загалом націлена на оптимізацію соціотехнічних систем, включаючи нормування й планування робочого часу викладача та навчальної діяльності студентів, нові парадигми організації освітнього середовища із застосуванням новітніх інформаційних технологій.

Розглянемо групу факторів, що підлягають гігієнічному нормуванню – температурний, повітряний режими, режим освітлення, розміри й колірна гама навчальних меблів і приміщень, поліграфічні параметри наочності, фізичні параметри навчальних моделей і дидактичних засобів тощо.

ДСанПіН 5.5.2.008-01 – обов'язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здоров'я учнів умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров'я. Ці правила та норми визначають гігієнічний стандарт для всіх типів закладів освіти, незалежно від типу, форм власності і підпорядкування. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на керівника закладу освіти.

Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Будівля закладу освіти повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони: навчальна; навчально-виробнича; навчально-дослідна; фізкультурно-спортивна; відпочинку. Всі полімерні матеріали, які використовуються при будівництві та реконструкції закладу освіти, а також оздоблення приміщень, настил підлоги, мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Через територію закладу освіти не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше. Біля закладу освіти не висаджуються колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами («вовче лико», «бріонія», «сумах отруйний», рицина та інші), не вирощуються гриби.

Сміттєзбірники щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу на асфальтованому майданчику під навісом.

Підлога приміщень у закладі повинна бути з деревини та лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнатах вистелена керамічною шліфованою плиткою.

Стіни навчальних приміщень гладки та таки, що їх прибирання було можливе вологим способом.

Навчальні класи і кабінети ізольовани від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо).

Усі навчальні приміщення повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон світло падає на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Додаткове освітлення світлом у прохідних коридорах, в актовому залі, санітарних вузлах, умивальні, роздягальні при спортивних залах. Згідно номативних вимог забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення).

Для освітлення третього ряду парт у навчальних приміщеннях передбачається окреме включення другого від вікон ряду електроламп. Штучне освітлення приміщень забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка дає розсіяне світло, є безпечною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк.

При штучному освітленні навчальних приміщень надається перевага люмінесцентним лампам, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5 - ,65 м.

Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/кв. м, при лампах розжарювання - 48 Вт/кв. м.

У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2 х 40, ЛСО - 8, ЛВВО - 1.

У навчальних майстернях, крім загального освітлення, передбачено місцеве біля верстатів та станків.

Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та опалювальні прилади у спортивному залі закриті металевими сітками.

Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна - 1 раз у півріччя.

Найбільш раціональна форма вікон – прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, висота підвіконня - 0,8 м, СК 1:4-1:5. Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5 град. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти.

Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.

Під час проведення навчання учні повинні дотримуватися правил безпеки та особистої гігієни, тримати в чистоті робоче місце в кабінетах (лабораторіях).

Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концентрацію CO2, константу зникнення від'ємних іонів.

У навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів.

При проектуванні будівлі закладу освіти припливно-витяжної системи від актового залу, спортивних приміщень, майстерень, харчоблоку тощо слід передбачати автоматичне управління системами безпосередньо у приміщеннях, для забезпечення у робочий час розрахункових рівнів температури і відносної вологості повітря. У позаурочний час в приміщенні повинна підтримуватись температура не нижче 15 град. C.

Температура опалювального приладу у робочий час повинна бути не вищою 40 град. C.

Опалювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях закрити легкою дерев'яною або металевою решіткою.

Будівлі закдаду освіти обладнані системами господарсько-питного, протипожежного і гарячого водопостачання, каналізацією. Водопостачання та каналізація централізована.

Підведення холодної та гарячої води забезпечене у кабінети, майстерні, лабораторії, роздягальні при спортивному залі, приміщення для гурткової роботи, до умивальників в туалетах. В закладі освіти санітарні вузли окремо для чоловіків та жінок, які обладнують унітазом і умивальником. У туалетних для дівчаток одна кабіни з дверима і замком.

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Навчальні класи і кабінети обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами. Меблі повинні бути промаркованими.

Для учнів не допустима поза, при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см. Фізіологічною є поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.

Учні наприкінці кожного дня прибирають класи, кабінетів, лабораторій. Генеральне прибирання кожного тижня і місяця. Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади, шафи, столи, парти, класні дошки. Прибирання здійснюють при відкритих вікнах або фрамугах, кватирках, не допускаючи протягів. Прибирання класів, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього уроку, а спортивних залів – після кожного уроку і після закінчення уроків, занять секцій. Для збору сміття необхідно встановити в навчальних приміщеннях корзини для сміття.

Роботу необхідно проводити у спеціальному одязі. Усі види прибирання здійснюються лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщень. У навчальному приміщенні передбачене місце для зберігання прибирального інвентарю, спецодягу та мила.

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їхнього життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами.

Під час літніх канікул здійснюється поточний ремонт приміщень та обладнання закладу освіти з наступним генеральним прибиранням, пранням штор, в тому числі затемнюючих штор актових залів та кабінетів.

Приміщення кабінетів та лабораторій повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання закладів освіти та організації освітнього процесу.

У класах не допускається утримувати рослини, що містять отруйні речовини (олеандр, молочаї тощо).

Усі хімічні речовини, які використовуються для демонстраційних дослідів, практичних та лабораторних робіт зберігати в лаборантській у закритій шафі із суцільними дверцями без стекол. Періодично проводиться дозиметричний контроль  відповідно до нормативно-правових актів з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі

Кабінети у закладах освіти повинні бути забезпечені настінними (настільними) приладами для вимірювання температури та вологості повітря.

До обов'язків завідувачів кабінетів належить контроль за дотриманням у кабінеті правил безпеки та гігієни навчання;

Комп'ютерне обладнання, що поставляється та використовується в освітньому процесі у закладах освіти, повинне мати на момент поставки висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат походження продукції та/або технічний паспорт на виріб, декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів, свідоцтво Міністерства освіти і науки України про визнання відповідності педагогічним вимогам, бути укомплектоване україномовними інструкціями про використання та зберігання.

Введення в експлуатацію кабінету інформатики закладу освіти під час його приймання до нового навчального року проводить комісія, створена за наказом органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники обласного, районного (міського) відділів освіти (залежно від підпорядкування), профспілки галузі, керівника закладу, а під час уведення в дію новоутвореного або переобладнаного кабінету також і представники відповідних органів державного нагляду (охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічної служби).

Вимоги до обладнання робочих місць учнів та викладачів: потрібно відрегулювати висоту та кут нахилу сидіння і спинки відповідно до зросту і віку учня. Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають м'яке, неслизьке, повітропроникне покриття.

Екран ПК слід розташовувати на оптимальній відстані від очей учня, але не ближче 0,4 м залежно від розміру екрана монітора. Для зручності зорового спостереження площина екрана ПК має бути перпендикулярна лінії зору, при цьому має бути передбачена можливість переміщення монітора у вертикальній площині під кутом +- 30 град. (справа наліво).

Не допускається: використання електрообладнання кабінету інформатики в умовах, що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників; експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; розміщення електрообладнання поблизу джерел тепла, у місцях з недостатньою вентиляцією; залишати працюючий ПК без догляда на тривалий час - більше 30 хв.; підключення ПК до електромережі та електророзеток, що не мають захисного заземлення

Заступник керівника закладу освіти з навчально-виховної роботи: уживає необхідних заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов, виконання санітарно-гігієнічних норм і вимог з охорони праці, безпеки життєдіяльності під час проведення позакласних і позашкільних заходів; контролює дотримання норм санітарно-гігієнічного стану побутових і допоміжних приміщень, територій відповідно до законодавства з охорони праці; контролює і надає методичну допомогу керівникам клубів, гуртків, спортивних секцій, походів, екскурсій, трудових об'єднань, громадських робіт тощо з питань створення безпечних і нешкідливих умов праці і відпочинку здобувачів освіти, запобігання травматизму; проводить інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності класоводів, класних керівників, учителів та інших осіб, які залучені до організації позакласної, позашкільної роботи; організовує профілактичну роботу серед здобувачів.

Значна частина санітарно-гігієнічних вимог до процесу навчання повинна виконуватися без безпосередньої участі вчителя (забезпечення відповідної площі, кубатури класних приміщень, освітлення класу, раціональний розклад уроків, сприятливий шкільний режим та ін.). Будь-яке порушення норм шкільної гігієни вчитель не має залишати без уваги.

Протягом уроку він повинен стежити за рівнем втомлюваності учнів. На працездатність учнів впливають і меблі, за якими вони сидять. Втомленість учнів можуть спричинити тіснота, задуха, підвищена вологість, хімічний склад повітря (повітря, в якому 0,1% вуглекислого газу, є несприятливим для перебування людини). Тому провітрювання класу є обов’язковою санітарно-гігієнічною вимогою до організації освітнього процесу.

Здобувачі більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови, стежити за її гучністю та інтенсивністю, чергувати різноманітні методи навчання, використовувати гру, створювати ситуації зайнятості та емоційного переживання. Значні санітарно-гігієнічні вимоги пред’являються до використання технічних засобів навчання і засобів наочності. Використання контрастних екранів і підйомних майданчиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, застосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зображення на екрані, світлові указки та кольорова крейда полегшують зорове сприйняття учнів.

Порушенням санітарно-гігієнічних вимог до урока є затримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров’я учня, нехтування правилами техніки безпеки. Тому ставлення вчителя до санітарно-гігієнічних вимог свідчить не тільки про рівень його професійності, але й про його моральність та етичні якості.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає, безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб’єктом навчального процесу і формування суб’єкт-суб’єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно спрямованою. Відповідно, грунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до урока.

 

docx
Додано
20 червня 2020
Переглядів
2658
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку