Методична розробка «Громадянська активність молодого покоління»

Управління освіти Чернівецької міської ради

Чернівецький міський палац дітей та юнацтва

Методична розробка

«Громадянська активність молодого покоління»

                                                                                                     Методист МПДЮ

Марина Слижук-Денісенко

Чернівці, 2022

Громадянська активність молоді має тісний зв’язок із громадянською позицією молодих людей, яка свідчить про ступінь зрілості людини, рівень її розвитку як громадянина, який усвідомлює своє місце і роль у процесі державотворення країни, в якій він живе. Основними складовими громадянської активності є: інтерес до суспільної і громадської роботи, організаторські здібності, ініціативність, вимогливість до себе, відповідальність за виконання громадських доручень, готовність допомагати іншим, бути корисним для оточуючих. Громадянська активність, в першу чергу, ґрунтується на громадянських почуттях: патріотизмі, відповідальності, небайдужості до майбутнього – не тільки свого, а і всієї країни. Головними cферами прояву громадянської активності молоді є соціально-комунікативна, громадська, суспільно-політична. Формування громадянської активності молоді включає такі елементи: становлення громадянської компетентності і відповідальності у надбанні позитивного досвіду участі у громадському житті, ставлення громадянина до інститутів влади і політичної системи, вивчення і засвоєння демократичних настанов та цінностей, ставлення громадянина до самого себе і до інших людей. Громадянська активність молоді в сучасному українському суспільстві залежить не лише від зовнішніх факторів, а й від середовища в якому живе особистість. Активна громадянська позиція молодої людини формується, перш за все, на морально-етичному рівні, адже тільки усвідомлюючи себе необхідною своїй державі і оточуючим, людина хоче щось робити та змінювати життя на краще. Виxовання молодої людини з активною громадянською позицією повинно полягати у зацікавленні її у цій діяльності. Потрібно зважати, що виxовання не може бути продуктивним за вiдcутноcтi влаcного прагнення особистості до змін. Активна участь молоді у громадському житті – запорука успіху і прогресу нашого суспільства, адже саме молодь складає найбільшу частку населення країни. Громадянська освіта і виховання особистості сприяють її самоусвідомленню, критичному мисленню, свободі вибору, всебічному розвитку, відданості загальнолюдським цінностям, повазі до поглядів інших, конструктивним відносинам та мирному розв’язанню конфліктів, що є важливим як для особистого розвитку демократичного громадянина, так і демократичного суспільства в цілому. Громадянська, політична, культурна, соціальна активність молодого покоління залежить від того, як держава побудує з ним свою роботу. Необхідно створити таку органічну систему, яка була б здатна забезпечити ефективний розвиток країни, суспільства, особистості в усіх сферах суспільного життя.

В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.