Методична розробка на тему: "Методика використання технологій вітагенного навчання при викладанні зарубіжної літератури".

 Методика використання технологій  вітагенного навчання при викладанні зарубіжної літератури.

             Державна національна програма передбачає забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень.

            На думку очільників освіти України, справжній інноваційний розвиток не можливий без радикального покращення вивчення  загальноосвітніх дисциплін. Саме тому впровадження технологій вітагенного навчання при викладанні зарубіжної літератури є надзвичайно актуальним і своєчасним. Ідея досвіду: вплив на самовизначення й самоусвідомлення особистості студента, актуалізація життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу, створення умов для саморозвитку і самореалізації.

            Вітагенне навчання - це навчання, яке ґрунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу з освітньою метою. Загалом в центрі уваги дидактики в різні історичні періоди знаходилися різні аспекти: взаємодія викладача й групи одноліток (ЯЛ. Коменський); виховальне навчання (И.Ф. Гербарт); взаємодія викладача, змісту освіти, студента (К.Д. Ушинський); поєднання пізнання й діяльності з розв'язанням буденних, життєво значущих проблем (Дж. Дьюї); вільне навчання й виховання в умовах збагаченого освітньо - виховного середовища (С.Френе). У їх роботах знаходимо такі синонімічні поняття, як «вітагенні технології», «вітагенне навчання» та «вітагенна педагогіка». Опора на життєвий досвід студентів завжди була в центрі уваги педагогів.                Теорія вітагенного навчання визнає провідну роль вітагенного досвіду студента в реалізації освітніх завдань, причому за основу береться не весь життєвий досвід, а вітагенний, тобто та частина досвіду, яка є найбільш значущою для індивіда, часто актуалізується в адекватних ситуаціях.

         Життєвий досвід - це інформація, що стала надбанням особистості, відкладена в резервах довгострокової пам’яті, що знаходиться в стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Це своєрідний сплав думок, знань, емоцій, вчинків, які пережив і набув індивід.

        Досвід життя - це вітагенна інформація, яка не «пережита» людиною, а лише пов’язана з її поінформованістю про ті чи інші сторони життя й діяльності, але яка не має для неї достатньої цінності. Завдання викладача - перевести досвід життя в життєвий досвід.

Процес накопичення вітагенного досвіду відбувається постійно і протягом усього життя людини. Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід проходить через декілька стадій та відбувається на різних рівнях глибини процесу. Виокремлюють такі рівні цього переходу:

- первинне сприйняття вітагенної інформації, нерозчленоване,   недиференційоване і неосмислене;

- оціночно-фільтруюча стадія, коли особистість визначає значущість отриманої інформації;

- установочна стадія, у ході якої особистість стихійно, мимовільно або усвідомлено і цілеспрямовано створює установку на запам’ятовування інформації з визначеним терміном «зберігання», який залежить від її значущості, життєвої та практичної цінності для індивіда. Рівні можуть постійно змінюватися, переходити один в інший, набувати різного ступеня вагомості.

        Т. Волобуєва розглядає вітагенні технології з голографічними проекціями в контексті компетентісного навчання.

        Голографічний метод проекції в навчанні - це система освітніх способів, технологій, що спрямована на об'ємну багатомірну подачу нового матеріалу, яка відповідає особливостям багатомірності сприйняття навколишнього світу й запасу життєвого досвіду.

        Поняття голографії - фізичне, воно означає розгляд об'єкта у відбитому  багатомірному просторі не менше ніж у трьох проекціях.

        Вітагенна проекція - це вітагенна інформація, що актуалізована викладачем у процесі навчання для підготовки до викладу нового матеріалу.

Вектор: студент- знання - викладач. 

         Стереопроекція - інформація, що йде від викладача, який використовує вітагенну інформацію, до студентів.

 Вектор: викладач – знання - студент.

         Голографічна проекція - інформація, що йде від будь-яких додаткових джерел: вітагенний досвід інших людей, книга, засоби масової інформації, твори мистецтва, наукові дані, зустрічі з фахівцями різних галузей тощо.

Голографічний метод існує не тільки у процесі викладання, а й навчання. Проекції в таких випадках також спрямовані на знання, але вектори дещо інші.

       Перша проекція - вітагенна - залишається постійною, стереопроекція - знання, отримані з різних джерел, голографічна - уявне моделювання знання, де джерело його одержання - інтелектуальні потенції самої особистості.

В. Кривенко, застерігаючи викладачів, які використовуватимуть в своїй роботі технології вітагенного навчання, проти стандартних помилок, вводить ряд застережень, зокрема, говорить про те, що не можна:

    1. Очікувати, що студенти відразу зрозуміють необхідність актуалізації 

        вітагенного досвіду та його цінність.

   2. Очікувати, що студенти зможуть самостійно встановлювати

      взаємозв’язки між вітагенним досвідом та новими теоретичними 

      знаннями.

   3. Дозволяти студентам витрачати час на розповіді, які не стосуються теми

      заняття. 

   4. Насильно примушувати студентів включатися в роботу, якщо вони  

       бояться або не готові до цього.

    5. Підкреслювати інформаційну перевагу викладача або окремих студентів.

          Л. Кучина наголошує, що при використанні вітагенних технологій принципово важливими є врахування декількох факторів в момент впливу, а також, знання механізму імпрессінгу (специфічних моментів підвищеного сприйняття, які іноді на все життя, іноді на тривалий час визначають мотиви діяльності людини, її мету, ціннісні орієнтири).

         Т. Волобуєва виділяє наступні вітагенні технологій з голографічними проекціями:

- прийом стартової актуалізації життєвого досвіду студентів;

- прийом випереджаючої проекції викладання;

- прийом додаткового конструювання; 

- прийом тимчасової просторової змістовної синхронізації освітніх проекцій;

- прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях;

- прийом вітагенного натхнення об'єктів живої й неживої природи та голографії освітнього процесу;

- технологія творчого синтезу освітніх проекцій;

- технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів.

        Розглянемо детальніше вітагенні технології, які з успіхом можуть використовуватися на заняттях зарубіжної літератури. Деякі з цих технологій, на мій погляд, потребують конкретизації.

         Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду студентів. Суть прийому полягає в тому, щоб з'ясувати, яким запасом знань на рівні повсякденної свідомості володіють студенти, перед тим, як вони одержать необхідний запас освітніх знань. Реалізація даного прийому дає можливість визначити інтелектуальний потенціал як окремих студентів, так і колективу в цілому, створити психологічну установку на одержання нової інформації, використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації. Технологія використання даного прийому може бути пов'язана з декількома формами організації діяльності студентів:

 - Пряма постановка питання «Що ви знаєте про...». 

 - Постановка проблемного питання у вигляді опису якоїсь життєвої ситуації.

 - Опора на письмові роботи студентів, у яких вони викладають вітагенні  знання з наступним аналізом викладачем ступеня їхньої поінформованості в галузі навчальної дисципліни.

 - Актуалізація вітагенного запасу практичних умінь, навичок у тому чи   іншому виді навчальної діяльності.

     Ефективність даного прийому обумовлена трьома основними умовами:

 - відповідність поставлених завдань на актуалізацію життєвого досвіду

         віковим можливостям студентів;

- форма актуалізації також має відповідати віковим можливостям студентів;

- будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду студентів має супроводжуватися ситуацією успіху та створити в студента оптимістичну перспективу. Ефективність такого прийому забезпечується трьома основними умовами: відповідністю поставлених завдань на актуалізацію життєвого досвіду віковим можливостям студентів; форма актуалізації також повинна відповідати віковим можливостям студентів; будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду студентів має супроводжуватися ситуацією успіху.

      Прийом додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі. Його формула: «Я пропоную вам ідею, незакінчений твір. Ваше завдання: доповнити, наситити змістом. Опора - ваш життєвий досвід». Прийом особливо ефективний у тих випадках, коли необхідно актуалізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості, її здатність у самореалізації. Найбільш стимулюючий чинник у використанні даного прийому - надія на швидке та якісне вирішення якоїсь освітньої проблеми.

Прийом додаткового конструювання незавершеної освітньої моделі. Ефективний особливо в тих випадках, коли необхідно активізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості.

Пропоную студентам вправи: «Якби я був автором твору…», «Зустріч з героєм, який найбільше сподобався », «Кілька запитань до автора». На заняттях такого типу викладач разом із студентами співставляє твір із зразками мистецтва (музика, живопис), цим самим прививаючи любов до мистецтва і художньої літератури, студенти ростуть у світі взаємоповаги та виховують у собі любов до літературного слова. Так, на запропонованому занятті, студенти не лише знайомляться з імпресіоністичною повістю-притчею, а й мають змогу розглянути пейзажі відомих художників-мореністів і знайти спільне між зображенням на малюнку і описами моря у повісті-притчі Е.Хемінгуея «Старий і море»(бесіда з студентами за картиною Олексія Карамнова «У відкритому морі», Юрія Завального).

              Прийом тимчасової просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій. Суть прийому полягає в тому, щоб дидактичний матеріал викладати з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв'язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Вітагенний компонент виявляється не в засвоєнні знань, виробленні вмінь, а в об'ємному характері сприйняття освітнього предмета, відповідно до «правди життя», що завжди об'ємна й багатопланова. Мова йде не стільки про проблему засвоєння навчального матеріалу, скільки про проблему «довіри» до нього. Формула даного прийому: «Життя багатомірне, і навчальний матеріал необхідно сприймати багатомірно, тоді він буде необхідним для життя». В остаточному підсумку цей прийом виховує ціннісне ставлення до знання. Також формується ставлення до вітагенного незнання, тому що саме знання сприймається з позиції невідомого.

Цей прийом активно використовую в завданнях пошуково-дослідницького характеру, коли студенти  виступають в ролі істориків, літературознавців, біографів. Це дає їм змогу переконатися, що засвоєння знань з однієї дисципліни тісно переплітається з іншими, і цей навчальний матеріал потрібно «сприймати багатомірно, тоді він буде необхідним для життя». На мою думку, такі завдання виконуються активніше, коли студенти працюють над ними в парах чи в малих групах, тому що життєвий досвід кількох студентів дозволяє їм ширше розглянути та швидше розв’язати поставлену перед ними проблему. Особливості цього прийому також активно можна використовувати при створенні творчої групи для виконання проекту

          Прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях. Формула цього прийому: «У житті немає нічого такого, чого б іще не було». Суть прийому полягає в тому, щоб використовувати життєвий досвід студентів у плані історичних проекцій. Він необхідний у тих випадках, коли важливо показати значущість накопичення досвіду життя на відміну від життєвої інформованості. «Життя треба прожити, а не пробігти» - такий виховний зміст афоризму. Знання, що лежали на поверхні, давно освоєні людством. Тільки глибоке вивчення, завзята праця можуть дати якісь нові знання. Правильно оцінити теперішнє можна з позиції минулого, а минуле оцінювати з позиції майбутнього. Цей прийом активно використовую під час розгляду картини, перегляду фільму чи вистави. Знайомлю студентів  з сучасними художниками, які ілюстрували твори зарубіжної літератури (М.Шемякін, В.Єрко, СейджВон, В.Невінчаний), сучасним кінематографом.

Головним завданням даної технології є формування в студентів художньої мови та навичок з її художньо-голографічного зображення. Сьогодні цей принцип особливо актуальний, тому що студенти  мають доступ до мережі Internet, можуть працювати без стороннього впливу.

           Прийом вітагенного натхнення об'єктів живої й неживої природи та голографії освітнього процесу. Зміст даного прийому полягає в тому, щоб «олюднити» об'єкти живої або неживої природи, приписуючи їм людські якості, мотиви дії, розкрити тим самим глибинний зміст освітніх зв'язків, процесів. Технологічне значення прийому полягає в тому, що студенти самі створюють три проекції, які забезпечують голографічний погляд - вітагенну (вектор від студента), тому що опирається на свій життєвий досвід, обираючи об'єкт живої або неживої природи; стереопроекції (вектор від викладача), тому що ставить перед собою завдання видавати можливості об'єкта; голографічну (вектор із боку), тому що використовує додаткову інформацію про обраний об'єкт.

Досвід європейських педагогів демонструє перспективність вітагенних технологій з голографічним методом проекцій у компетентнісно- орієнтованому навчанні. Опитування педагогів, які працюють за цією програмою, підтверджують їх високу ефективність.

           Прийом випереджувальної проекції. Сенс прийому в тому, щоб освітню проекцію накласти на вітагенну. Цей прийом використовую в випереджувальних  завданнях, а саме: знайти інформацію про…, прочитати розділи…, передивитися кінофільм…, створити презентацію, відеоролик, підготувати інсценізацію уривку з твору, розіграти діалог з автором тощо. Обов’язково допомагаю у виконанні таких завдань,  наголошую  на що звернути увагу при виконанні, тому що студент через брак читацького досвіду може не звернути увагу на художню деталь, необхідну для розуміння твору. 

     Технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів. Образно даний прийом можна порівняти з відомою у свій час газетно-журнальною рубрикою «Якби директором був я».

Зміст прийому полягає в тому, щоб дати студентам можливість побудувати у своїй уяві ідеальну модель освітнього об'єкта, матеріалами для якого послужив би, насамперед, вітагенний досвід, інформація, отримана у процесі навчання. Голографічна проекція творчо уявляється студентами, що синтезує перші дві проекції. Термін «ідеальна» означає в даному випадку не досконалість і відсутність недоліків, а лише відключений від реального життя проект, що ілюструє головну ідею автора. Пропоную завдання:«Я – режисер», «Я – поет» , «Я – герой твору», «Я- журналіст», «Я- художник»

      Підсумковий етап варто провести у формі гри «Мікрофон», яка дає змогу застосувати елементи вітагенного навчання: студенти мають змогу формулювати свої думки та висловлювати власні переконання, погоджуватись із суспільною думкою чи спростовувати її, опираючись на власний життєвий досвід. Прочитавши повість Е.Хемінгуея, пропоную студентам висловить свої думки щодо того, чи можливе таке, розпочинаючи розповідь словами (відповідно до власних переконань ):

« Вірю…»

«У цілому правильно, але…»

«Сумніваюся…»

«Не вірю…»

«Не тільки не вірю, а й вважаю помилковими…»

«Заперечуючи ці ідеї, я пропоную свої…»

Для домашньої роботи можна запропонувати виконати одне з творчих завдань (за вибором):
– «Про що б я хотів поговорити з морем (рибою, старим, хлопчиком Маноліном)?» (Взяти інтерв’ю у одного з героїв повісті, використовуючи цитатний матеріал).
– Дати розгорнуту відповідь на питання:
«Е. Хемінгуей назвав свою повість «Старий і море» «посланням молодому поколінню». Які цінні роздуми про життя і людину письменник адресував молоді?»

      Виконання творчих завдань дозволить студентам глибше з’ясувати ідею твору «Старий і море» та перенести події, відтворювані у повісті, на сучасний лад, допомагає у моральних протистояннях у повсякденному житті. Вважаю, що чітке, послідовне, а головне самостійне опрацювання повісті Е.Хемінгуея «Старий і море» дає можливість студентам без проблем формулювати свої думки, опираючись на почуте і на власний життєвий досвід.

Прийом зведення вітагенних знань з освітніми активно використовую при підбитті підсумків занять.

Студент повинен проаналізувати отриману інформацію, зрозуміти її і використовувати у житті.

На цьому етапі має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Насамперед очіку­ється, що студент почне висловлювати щой­но сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Людина краще запам'ятовує те, що розуміє у своє­му власному контексті й висловлює влас­ними словами. Якщо необхідно запам'ятати, то забудеш. Якщо необхідно зрозуміти, то запам'ятаєш.

Друга мета цього етапу — активний обмін думками між студентами, що збагачує їхній запас слів, дає можливість почути  різні точки зору. На цьому етапі заняття в залежності від тем  використовую  творчі завдання: «Скласти «психологічний портрет…», «Записати асоціативний ряд», «Намалювати  літературознавчий термін», вправи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Займи позицію і обґрунтуй її», «Дерево добра»,  «Карусель вражень»,«Букет настрою», «Сигнальні картки», «Кошик, валіза, м’ясорубка», «Мікрофон», «Закінчіть речення….»

         Досвід європейських педагогів демонструє перспективність вітагенних технологій з голографічним методом проекцій у компетентнісно орієнтованому навчанні. Опитування педагогів, які працюють за цією програмою, підтверджують їх високу ефективність.

          Сучасна освіта має підтримувати розвиток здібностей студентів, а це означає, що у навчальних закладах складаються різні методи навчання й виховання. При цьому зберігаються загальні завдання коледжів:

     - зміцнити залучення кожного студента, його зацікавленість, самоповагу й 

     відповідальність;

     - сприяти тому, щоб вони самі вирішували свої проблеми;

     - підтримувати визначення ними власних завдань у професійній, освітній і

      соціальній сферах.

         Компетентнісно орієнтовані технології навчання націлені на підтримку індивідуального розвитку студентів, поліпшення їхнього становища на ринку праці та створити умови для саморозвитку й самореалізації. Інтерактивне заняття із використанням вітагенних технологій, елементи якого я пропоную, дає змогу студентам не лише прочитати і переказати те, що написано у книжці, а й активізуватися на занятті і приймати активну участь у бесідах і дискусіях, співставляти «за» і «проти», ділитись своїми думками й досвідом із іншими. На цих заняттях студенти поглиблюють свої знання з світової літератури, збагачують свій словниковий запас, отже, уміння логічно формулювати і чітко висловлювати свою думку. Позитивним є залучення до спільної справи усіх студентів, незалежно від їхньої успішності. Доцільно об'єднати групу у підгрупи. Кожна підгрупа отримує завдання, завдяки чому активізується робота усіх студентів на занятті, отже, кожен має можливість виступити і отримати оцінку. Робота в групах. І група: - дайджест тексту твору. ІІ група: - історія написання твору. ІІІ група: - особливості жанру твору. Необхідною, на мою думку, є робота із випереджувальними завданнями. Оскільки доповіді підготовлені завчасно, це не лише допомагає економно використовувати час, але й сприяти активізації пізнавальної діяльності студентів, адже матеріал, поділений за тематичними ознаками і представлений одногрупниками, не може не зацікавити. Окрім того, з’являється можливість доповнити виступи або ж спростувати їх. Робота студентів у малих підгрупах на занятті допоможе ознайомитись із поняттям «повість», «притча»; відшукати риси імпресіонізму у тексті повісті-притчі; проаналізувати мову твору та знайти її життєву основу (дослідження групи істориків); з'ясувати жанр і стиль твору (літературознавча робота; група літературознавців); розглянути систему дійових осіб.

            Впровадження мультимедійних технологій в практику викладання зарубіжної літератури здійснюю у формі електронних презентацій, відеороликів, веб-сторінок,  колажів на літературні теми: як різновидів методичних матеріалів для викладача та проектної діяльності студентів.

- Сприяє застосуванню концепцій та навичок у справжніх життєвих ситуаціях.

- Надає студентам можливість висловлювати своє індивідуальне ставлення до речей та подій, спираючись на вітагенний досвід.

- Навчає творчо підходити до вирішення проблем.

- Розвиває навички ведення дослідницької роботи: спостереження, порівняння, спілкування, ведення записів, передбачення.

- Посилює активність студента на занятті.

- Високий рівень навчальних досягнень студентів.

           Вважаю, що заняття із використанням вітагенних технологій дають студентам змогу розкритися особистісно і відкривають у них бажання до самоосвіти і вдосконалення, адже це і є головною ціллю навчання. На таких заняттях жоден із студентів не залишається непоміченим, і у кожного є можливість побачити свій результат і свою оцінку.

         Отже, використання інтерактивних технологій із елементами вітагенної педагогіки, на мою думку, дає змогу активно залучати студентів до процесу навчання, співставляти і використовувати отриману інформацію у повсякденному житті, виконати більшу кількість завдань за рахунок економно використаного часу, а також реалізувати потенційні можливості особистості та актуалізувати інтелектуальний потенціал студентів

       Вітагенне навчання з голографічним підходом  у поєднанні з освітніми технологіями на заняттях зарубіжної літератури  – інструмент для формування і самовизначення  цілісного світогляду студентів, розвитку інтелектуально-психологічного потенціалу вихованця.

   Щоб домогтися успіхів у плані впливу літератури на студента, потрібно насамперед викликати у нього бажання читати і не просто читати, а жити разом з героєм, героїнею, страждати, боротися, перемагати, прагнути бути таким як позитивні герої твору. Намагаюсь переконати студентів, що література – це підручник життя, а коледж – не підготовка до життя, це вже життя.

Вивчення предметів у взаємозв’язках і з опорою на вітагенний досвід – запорука успішної самореалізації майбутніх випускників коледжу в інформаційному глобалізованому світі. Тому ми, викладачі, повинні розуміти, що «нині, як ніколи, потрібен неперервний педагогічний пошук , організація таких форм навчання, за яких студенти могли здобувати синтетичні знання про світ, розуміти внутрішні зв’язки між окремими дисциплінам й інтегрувати розрізнені відомості в цілісну картину».

Список використаних джерел:

1.Белкин А.С. Витагенное образование. Голографический подход./А.С.Белкин, Н.К.Жукова.Екатеринбург: Изд-во УГПУ, 1999.-С.5-63.

2. Кучин Л.І. З досвіду вітагенної педагогіки./Л.І.Кучин//Всеукраїнська науково-методична конференція «Розвиток біологічної освіти в Україні».-Мелітополь, (26-27вересня), 2006.С.58-60.

3. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика/ О.Пометун, Л.Пироженко-К.,2002.-С.46-68.

4. Урок на тему : Повість - притча , Низник Н. М., викладача світової літератури Сш. № 14, м. Херсон. 

5. Хемингуэй Эрнест. Старик и море.- М.: Изд."Маяк", 2009.- 246с.