Серед українських дослідників цією проблематикою займаються науковці О. Акімова, І. Бех, О. Дубасенюк, Н. Кічук, О. Пометун, Н. Волянюк, Ю. Кулюткіна, І. Мельничук І. Булах, А.Іващенко, Г. Костюк, С. Кузікова, С. Максименко, Н. Морзе та багато інших, які досліджують вагомість рефлексивної діяльності на уроках як головну передумову розвитку критичного, логічного та аналітичного мислення. Вони зазначають, що рефлексія сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу здобувачів освіти та формує у них усвідомлення важливості аналізу результатів власного навчання. А тому рефлексія повинна стати обов’язковою складовою навчального процесу. Теоретико-методологічна та науково-практична база
Що таке рефлексивне мислення?Рефлексія – це визначальна і невід’ємна частина сучасного освітнього процесу, яка зумовлює пізнання світу та самопізнання здобувачів освіти через переживання, роздуми, концептуалізацію та експерименти. Тобто, рефлексія - це така частина навчання, яка допомагає осмислити як матеріал, так і сам процес отримання та засвоєння знань.
У сфері мислення рефлексія є новоутворенням у молодшомушкільному віці. Саме в цей період у свідомості дитини формуються внутрішні смислові структури, зокрема соціальні схеми дій. Прагнучи довести свою думку іншим, учень починає доводити її й самому собі, а отже – рефлексує. Отже, молодший школяр тільки починає опановувати рефлексію, тобто виробляє здатність розглядати й оцінювати власні дії, уміння аналізувати зміст і процес своєї розумової діяльності. Коли формується рефлексія?
У підлітковому віці інтелектуальна рефлексія вже, як звичайно, сформована, а особистісна перебуває на стадії інтенсивного становлення. Мета сучасної освіти – це не людина, що оволоділа сукупністю певних знань, умінь та навичок, а це – творча, самостійна, вільна особистість, здатна до саморозвитку та засвоєння потрібних у житті знань, умінь та навичок. А такої мети можна досягти лише розбудовуючи нашу освіту на засадах особистісно орієнтованого навчання, яке ми намагаємось останнім часом впровадити в нашу систему освіти. Рефлексія в підлітковому віці та впродовж життя
Актуалізація рефлексії здійснюється лише в певних ситуаціях. В узагальненому вигляді можна виділити три типові ситуації виявів рефлексії:при роботі над проблемним змістом, з новими, незнайомими,невизначеними ситуаціями проблемно-конфліктного типу;1при взаємодії у діаді (при певних труднощах взаємодії, в ситуації нерозуміння, позиційному конфлікті);2при груповій взаємодії (диспут, групове розв’язання проблемитощо).3
Ірина Мельничуккандидат психологічних наук, доцент «Творча пізнавальна діяльність сприяє розвитку рефлексії у двох напрямках:навчальному (рефлексія власних навчальних дій) і соціальному (рефлексія ставлення однокласників до себе як до особистості з приводу навчальних дій та особистісних вчинків)».
ОБЕРИ ПОЗИЦІЮПРОТИЗА Серед численних способів педагогічного впливу, які можна використати для навчання здобувачів освіти рефлексувати свою діяльність, найбільш ефективною є методика організації освітнього процесу у формі творчої пізнавальної діяльності. Ця методика ґрунтується на основі активної взаємодії в групах і парах різного складу й дає змогу, використовуючи ігрові форми, створити середовище діалогу й залучити здобувачів освіти до творчої діяльності.
ПРЕДМЕТ РОЗМОВИОкрім індивідуальної роботи й роботи в парах, рефлексію можна розвивати при організації групової взаємодії, обговоренні правильності отриманих відповідей і ходу виконання завдань, аналізі різних варіантів розв’язання завдання, під час проведення ігор-ланцюжків, ділових, рольових, організаційних ігор. Рольові ігри (індивідуальні, групові)
Розширення можливостей людини завдяки рефлексивним вмінням. Роль Рефлексії в нашому життіпослідовний аналіз власних думок та спостереження за ними; вичленення квінтесенції, синтез умовисновків;оціночна робота мислення, із застосуванням відстороненості (з точки зору стороннього спостерігача);оцінка власних шаблонів поведінки з можливістю подальшого коректування;очищення свідомості від «сміття»;наслідок очищення свідомості – відмова, позбавлення від сумнівів та вагань, перехід до моделі рішучої поведінки;найглибше занурення – пізнання себе з перетворенням прихованих можливостей в діючі і корисні. Усвідомлюючи себе і свою особистість, володіючи потужним самоконтролем, який тільки можуть дати нові здібності, людина буде впевнено йти шляхом зміни життєвих обставин.
Використані джерела:1. Ващенко Л. Навчальна рефлексія як складова формувального оцінювання результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/735233/1/INNOVATIONS%20 AND%20 PROSPECTS%20 IN%20 MODERN%20 SCIENCE%208-10.05.23-218-221.pdf 2. Гайдученко Ю. Бери й роби: Рефлексія на уроці. URL: https://osvitoria.media/experience/reflection/ 3. Додаток «Бери й роби» до теми «Рефлексія». URL: https://drive.google.com/file/d/1bmi. Rr79d. UFebrb7 Ih. JDFTu. Uy. Vzf. Zv5gq/view 4. Мельничук І. Становлення рефлексії у процесі організації навчально-виховного процесу в закладах освіти. URL: https://cusu.edu.ua/download/nauk_zapiski/2002_vipusk_41_zamovlennya_2591.pdf#page=102 5. Рефлексія – що це таке та чому рефлексувати це так важливо. URL: https://termin.in.ua/refleksiia/ 6. Панфілова С., Кєрєзора К. Організація рефлексивної діяльності молодших школярів з використанням стратегій критичного мислення. URL: https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/21.pdf 7. Сурмін Ю. П. Кейс-метод: становлення та розвиток в Україні. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2015_2_5
